Основний сценарій персоналу МВФ у рамках Моніторингової програми із залученням ради директорів (PMB) припускає, що в 2023 році Україні будуть потрібні закупівлі газу в обсязі 5 млрд куб. м, рівномірно розподілені протягом 12 місяців.
Згідно з представленим у документах графіком, без імпорту Україна вийде з цього опалювального сезону із запасами 6 млрд куб. м і до наступного опалювального сезону зможе підвищити їх лише до 8,5 млрд куб. м, що призведе до їхнього падіння до 6 млрд куб. м уже на початку 2024 року.
Водночас з урахуванням імпорту запаси газу на кінець цього опалювального сезону будуть лише трохи нижчими за 9 млрд куб. м, а до наступного зростуть майже до 14 млрд куб. м, що всього приблизно на 0,5 млрд куб. м менше, ніж на початок цього сезону.
“Щоб допомогти “Нафтогазу” задовольнити пов’язане з цим зростання потреб у фінансуванні, уряд уже надає бюджетну підтримку компанії за допомогою неявної субсидії у вигляді упущених доходів від рентних платежів за газ, яку оцінюють приблизно у 145 млрд грн ($3,5 млрд) на 2023 рік”, – зазначено в матеріалах на сайті Фонду до PMB.
Водночас експерти МВФ припускають, що, найімовірніше, буде потрібно більше підтримки, зокрема як компенсація за зобов’язання з надання комунальних послуг через фіксацію роздрібної ціни газу на рівні 7,4 грн за кубометр – значно нижчої за ціну імпортного паритету.
Вони додали, що теплокомуненерго (ТКЕ) і Оператору газотранспортної системи (ОГТСУ), ліквідність яких страждає через зниження плати за транзит і використання низької потужності, також може знадобитися підтримка.
“Загалом, за оцінками персоналу, у 2023 році може знадобитися до 150 млрд грн ($3,6 млрд) у вигляді додаткової фінансової підтримки “Нафтогазу”, ОГТСУ і ТКЕ”, – зазначають експерти МВФ.
Північний гірничо-збагачувальний комбінат (Північний гірничо-збагачувальний комбінат, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи “Метінвест”, має намір реалізувати технологію заміщення природного газу твердим біопаливом.
Відповідно до матеріалів, наявних у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, планованою діяльністю передбачається “Реалізація технології заміщення природного газу твердим біопаливом (подрібнене лушпиння соняшника), установка комплексу споруд та обладнання, яке буде підключено до випалювальних машин Lurgi-552 A, B без внесення істотних змін до наявного обладнання”.
При цьому уточнюється, що нове будівництво комплексу споруд для подачі біопалива передбачається здійснити на проммайданчику Північного ГЗК.
Терміни реалізації проєкту і сума витрат на нього не оприлюднюються.
Північний ГЗК – одне з найбільших гірничодобувних підприємств Європи, яке спеціалізується на виробництві залізорудного концентрату із вмістом заліза 65,8% і окатишів із вмістом заліза 63%. Виробничі потужності комбінату дають змогу виробляти понад 13 млн тонн концентрату і близько 8 млн тонн окатишів на рік. До складу підприємства входять Первомайський і Ганнівський кар’єри, дві збагачувальні фабрики, два цехи з виробництва окатишів і допоміжна інфраструктура.
ПівнГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Голова правління “Нафтогазу України” Олексій Чернишов і CEO норвезької Equinor Андерс Опедал на зустрічі в п’ятницю обговорили закупівлі газу і потенційний розвиток українського видобутку, повідомила прес-служба НАК.
“Маємо з Equinor перші домовленості про закупівлю додаткового обсягу газу для проходження найскладнішого за нашу історію опалювального сезону. Сподіваємося на спеціальні умови закупівлі та подальше резервування необхідного нам обсягу”, – наводяться в повідомленні слова Чернишова.
Крім того, очільник “Нафтогазу” 1 грудня обговорив із послом Норвегії Еріком Сведалом залучення технологій норвезького нафтогазового бізнесу та фінансування закупівлі додаткового обсягу газу, необхідного Україні для проходження зими з огляду на постійний російський ракетний терор.
“У часи, коли росія використовує знищення енергетичної інфраструктури як зброю, підтримка енергетичної сфери України не менш важлива, ніж військова підтримка. Ми сподіваємося на подальшу допомогу Норвегії в цьому контексті”, – сказав Чернишов.
За даними пресслужби, посол зазначив, що очікує збільшення оголошених обсягів допомоги його держави, а майбутнє фінансування також розподілятиметься на забезпечення енергетичної безпеки України.
Як повідомлялося, Норвегія надасть Україні фінансування в розмірі NOK 2 млрд (близько $195 млн) для закупівлі природного газу взимку 2022 року. Норвегія як канал підтримки закупівель газу в Україні планує використовувати Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), а “Нафтогаз” буде формальним одержувачем цього палива.
До цього прем’єр-міністр Норвегії повідомив, що королівство надасть Україні пакет допомоги в розмірі 1 мільярда євро.
Надходження природного газу в Україну з країн ЄС у листопаді 2022 року становило 228 млн куб. м, що на 27,7% менше, ніж у жовтні (315,4 млн куб. м), свідчать оперативні дані “Оператор ГТС України”.
У т.ч. постачання газу на “митний склад” ПСГ у листопаді становило 191,1 млн куб. м проти 261,9 млн куб. м у жовтні.
У листопаді до надходження газу в ГТС України з Польщі, Словаччини та Угорщини додалася Румунія зі скромним обсягом 0,3 млн куб. м. Водночас уже на ранок 2 грудня із загального обсягу на вхід із Румунії надійшло 8,7 млн куб. м із сумарних 18,1 млн куб. м. Румунські обсяги минають “митний склад”.
За даними аналітичного видання ICIS, імпорт газу з Румунії здійснює Молдова Трансбалканським трубопроводом. Обсяги, доставлені через інтерконектор Греція-Болгарія (IGB), фізично вирушали на північ до Молдови Трансбалканською лінією через Румунію та Україну.
Щойно обсяги ввозяться в Молдову через південний прикордонний пункт Каушани, їх можна відняти від обсягів, які надходять до Молдови з України через прикордонний пункт Гребенинки на півночі, повідомило ICIS регіональне джерело.
“Знадобилося майже шість років, щоб розблокувати мережу в регіоні і почати фізичні поставки газу з альтернативних напрямків”, – зазначив у коментарі ICIS ексголова ОГТСУ Сергій Макогон.
Як повідомлялося, у вересні 2022 року з території Польщі, Словаччини та Угорщини в Україну надійшло 29,4 млн куб. м (ТЗ – 17,4 млн куб. м), серпні – 142,1 млн куб. м (120,7 млн куб. м), липні – 119 млн куб. м (82,6 млн куб. м), червні – 46,6 млн куб. м), червні – 46,1 млн куб. м (6,6 млн куб. м), травні – 24 млн куб. м (4,9 млн куб. м), квітні – 3,2 млн куб. м (3,2 млн куб. м), березні – 282,3 млн куб. м (10 млн куб. м), лютому – 349,7 млн куб. м (11 млн куб. м), січні – 47 млн куб. м (0).
Трансбалканський газопровід – магістральний газопровід, що проходить територією України, Молдови, Румунії, Болгарії та Туреччини.
Анкара має намір видобувати нафту і газ у водах Лівії в рамках енергетичної угоди, укладеної Туреччиною з цією країною, заявив турецький президент Реджеп Тайіп Ердоган.
“Після угоди щодо вуглеводнів, підписаної нами з Лівією, ми вестимемо співпрацю в новій області – у видобутку нафти та інших ресурсів з лівійського континентального шельфу”, – наводить його слова Bloomberg.
Також Ердоган заявив про плани подвоїти пропускну спроможність Трансанатолійського газопроводу (TANAP), що йде з Азербайджану через Грузію та Туреччину до Греції.
Bloomberg нагадує, що минулого тижня цю угоду уклали Анкара та адміністрація Абдель Хаміда ад-Дбейби: він мав залишити посаду прем’єра після 25 грудня 2021 р., але не зробив цього, пославшись на зрив президентських виборів у Лівії. У результаті прем’єр іншого лівійського уряду Фатхі Башага відкинув цю угоду, наголосивши, що ад-Дбейба не має повноважень укладати договори із зарубіжними державами.
При цьому нинішні домовленості ґрунтуються на угоді 2019 року, яку Анкара уклала з попереднім визнаним на міжнародному рівні урядом Лівії, і якій Туреччина надала військову допомогу у протистоянні з силами маршала Халіфи Хафтара.
У свою чергу, в ЄС заявили, що нова угода не відповідає нормам Конвенції ООН з морського права і порушує інтереси третіх сторін. Також Греція, Кіпр та Єгипет розцінюють договір як спробу Туреччини домінувати у водах регіону.
У Лівії протягом тривалого часу паралельно існували два органи виконавчої влади: Уряд національної згоди у Тріполі, на заході країни, та тимчасовий кабінет на сході країни, який підтримувався армією маршала Халіфи Хафтара. За даними західних ЗМІ, сили Хафтара підтримували Росія, Франція, Саудівська Аравія, ОАЕ, Єгипет, Греція та Кіпр. На боці уряду у Тріполі, у свою чергу, виступали Туреччина, Катар та Італія.
У жовтні 2021 року у Женеві представники протиборчих сторін підписали угоду про постійне припинення вогню. Вибори президента в Лівії, перші після повалення та вбивства Муаммара Каддафі, були заплановані на 24 грудня 2021 року, проте голосування не відбулося. Це сталося через суперечки навколо виборчого законодавства.
Фондові індекси найбільших країн Західної Європи розпочали тиждень із негативним настроєм на тлі стрибка цін на природний газ після зупинки роботи газопроводу “Північний потік 1”, пише MarketWatch.
Зведений індекс найбільших підприємств регіону Stoxx Europe 600 на 12:08 МСК знизився на 1,4% і становив 410,07 пункту.
Німецький індикатор DAX впав із відкриття ринку на 2,7%, британський FTSE 100 – на 0,9%, французький CAC 40 – на 2%. Італійська FTSE MIB втратила 2,4%, іспанська IBEX 35 – 1,8%.
До лідерів зниження котирувань входять акції хімічних компаній та виробників автомобілів та запчастин до них, включаючи французькі Faurecia (-6,1%) та Valeo (-7,5%), а також німецьку Faurecia (-4,7%).
Ціна паперів німецького виробника електроенергії Uniper SE впала більш ніж на 10%.
Швейцарська UBS Group AG відмовилася від купівлі американської Wealthfront за $1,4 млрд. Компанії заявили, що ухвалили це рішення разом, але не назвали причин. Акції UBS дешевшають на 1,7%.
Один із найбільших світових виробників стали ArcelorMittal SA оголосив про намір закрити два заводи в Німеччині через різке зростання цін на електроенергію, а також зупинити роботу підприємства в Іспанії. Вартість паперів компанії знизилася на 3,7% на торгах в Амстердамі.
Британські забудовники Countryside Partnerships Plc та Vistry Group Plc домовилися про злиття. Vistry заплатить по 0,6 фунта та 0,255 нової акції за конкуруючу компанію. Виходячи з котирувань на закриття торгів у п’ятницю, загальна сума виплат складе 2,49 фунта. Загалом Vistry оцінила конкурента приблизно 1,25 млрд фунтів ($1,44 млрд).
Акції Countryside на початку торгів підскочили у ціні більш ніж на 6%, Vistry – знизилися на 0,3%.
Ділова активність у сфері послуг Німеччини в серпні впала другий місяць поспіль, свідчить індекс менеджерів із закупівель (PMI), що розраховується S&P Global. Індикатор опустився до 47,7 пунктів порівняно з 49,7 пунктами місяцем раніше.
Значення індексу нижче позначки 50 пунктів говорить про послаблення активності в секторі.
Зведений PMI впав до 46,9 пунктів з 48,1 пунктів у липні.
Тим часом загалом у єврозоні PMI сфери послуг зменшився у серпні до 49,8 пункту проти 51,2 пункту місяцем раніше. Індекс опустився нижче за позначку в 50 пунктів вперше з березня 2021 року.
Зведений PMI у єврозоні впав до 48,9 пунктів з 49,9 пунктів у липні.
Роздрібний продаж у єврозоні в липні збільшився на 0,3% щодо попереднього місяця, повідомило статуправління Європейського союзу. Аналітики в середньому очікували на підвищення на 0,4%, за даними Trading Economics. Згідно з переглянутими даними, у червні показник знизився на 1%, а не на 1,2%, як було оголошено раніше.
