Надходження природного газу в Україну з країн ЄС у листопаді 2022 року становило 228 млн куб. м, що на 27,7% менше, ніж у жовтні (315,4 млн куб. м), свідчать оперативні дані “Оператор ГТС України”.
У т.ч. постачання газу на “митний склад” ПСГ у листопаді становило 191,1 млн куб. м проти 261,9 млн куб. м у жовтні.
У листопаді до надходження газу в ГТС України з Польщі, Словаччини та Угорщини додалася Румунія зі скромним обсягом 0,3 млн куб. м. Водночас уже на ранок 2 грудня із загального обсягу на вхід із Румунії надійшло 8,7 млн куб. м із сумарних 18,1 млн куб. м. Румунські обсяги минають “митний склад”.
За даними аналітичного видання ICIS, імпорт газу з Румунії здійснює Молдова Трансбалканським трубопроводом. Обсяги, доставлені через інтерконектор Греція-Болгарія (IGB), фізично вирушали на північ до Молдови Трансбалканською лінією через Румунію та Україну.
Щойно обсяги ввозяться в Молдову через південний прикордонний пункт Каушани, їх можна відняти від обсягів, які надходять до Молдови з України через прикордонний пункт Гребенинки на півночі, повідомило ICIS регіональне джерело.
“Знадобилося майже шість років, щоб розблокувати мережу в регіоні і почати фізичні поставки газу з альтернативних напрямків”, – зазначив у коментарі ICIS ексголова ОГТСУ Сергій Макогон.
Як повідомлялося, у вересні 2022 року з території Польщі, Словаччини та Угорщини в Україну надійшло 29,4 млн куб. м (ТЗ – 17,4 млн куб. м), серпні – 142,1 млн куб. м (120,7 млн куб. м), липні – 119 млн куб. м (82,6 млн куб. м), червні – 46,6 млн куб. м), червні – 46,1 млн куб. м (6,6 млн куб. м), травні – 24 млн куб. м (4,9 млн куб. м), квітні – 3,2 млн куб. м (3,2 млн куб. м), березні – 282,3 млн куб. м (10 млн куб. м), лютому – 349,7 млн куб. м (11 млн куб. м), січні – 47 млн куб. м (0).
Трансбалканський газопровід – магістральний газопровід, що проходить територією України, Молдови, Румунії, Болгарії та Туреччини.
Анкара має намір видобувати нафту і газ у водах Лівії в рамках енергетичної угоди, укладеної Туреччиною з цією країною, заявив турецький президент Реджеп Тайіп Ердоган.
“Після угоди щодо вуглеводнів, підписаної нами з Лівією, ми вестимемо співпрацю в новій області – у видобутку нафти та інших ресурсів з лівійського континентального шельфу”, – наводить його слова Bloomberg.
Також Ердоган заявив про плани подвоїти пропускну спроможність Трансанатолійського газопроводу (TANAP), що йде з Азербайджану через Грузію та Туреччину до Греції.
Bloomberg нагадує, що минулого тижня цю угоду уклали Анкара та адміністрація Абдель Хаміда ад-Дбейби: він мав залишити посаду прем’єра після 25 грудня 2021 р., але не зробив цього, пославшись на зрив президентських виборів у Лівії. У результаті прем’єр іншого лівійського уряду Фатхі Башага відкинув цю угоду, наголосивши, що ад-Дбейба не має повноважень укладати договори із зарубіжними державами.
При цьому нинішні домовленості ґрунтуються на угоді 2019 року, яку Анкара уклала з попереднім визнаним на міжнародному рівні урядом Лівії, і якій Туреччина надала військову допомогу у протистоянні з силами маршала Халіфи Хафтара.
У свою чергу, в ЄС заявили, що нова угода не відповідає нормам Конвенції ООН з морського права і порушує інтереси третіх сторін. Також Греція, Кіпр та Єгипет розцінюють договір як спробу Туреччини домінувати у водах регіону.
У Лівії протягом тривалого часу паралельно існували два органи виконавчої влади: Уряд національної згоди у Тріполі, на заході країни, та тимчасовий кабінет на сході країни, який підтримувався армією маршала Халіфи Хафтара. За даними західних ЗМІ, сили Хафтара підтримували Росія, Франція, Саудівська Аравія, ОАЕ, Єгипет, Греція та Кіпр. На боці уряду у Тріполі, у свою чергу, виступали Туреччина, Катар та Італія.
У жовтні 2021 року у Женеві представники протиборчих сторін підписали угоду про постійне припинення вогню. Вибори президента в Лівії, перші після повалення та вбивства Муаммара Каддафі, були заплановані на 24 грудня 2021 року, проте голосування не відбулося. Це сталося через суперечки навколо виборчого законодавства.
Фондові індекси найбільших країн Західної Європи розпочали тиждень із негативним настроєм на тлі стрибка цін на природний газ після зупинки роботи газопроводу “Північний потік 1”, пише MarketWatch.
Зведений індекс найбільших підприємств регіону Stoxx Europe 600 на 12:08 МСК знизився на 1,4% і становив 410,07 пункту.
Німецький індикатор DAX впав із відкриття ринку на 2,7%, британський FTSE 100 – на 0,9%, французький CAC 40 – на 2%. Італійська FTSE MIB втратила 2,4%, іспанська IBEX 35 – 1,8%.
До лідерів зниження котирувань входять акції хімічних компаній та виробників автомобілів та запчастин до них, включаючи французькі Faurecia (-6,1%) та Valeo (-7,5%), а також німецьку Faurecia (-4,7%).
Ціна паперів німецького виробника електроенергії Uniper SE впала більш ніж на 10%.
Швейцарська UBS Group AG відмовилася від купівлі американської Wealthfront за $1,4 млрд. Компанії заявили, що ухвалили це рішення разом, але не назвали причин. Акції UBS дешевшають на 1,7%.
Один із найбільших світових виробників стали ArcelorMittal SA оголосив про намір закрити два заводи в Німеччині через різке зростання цін на електроенергію, а також зупинити роботу підприємства в Іспанії. Вартість паперів компанії знизилася на 3,7% на торгах в Амстердамі.
Британські забудовники Countryside Partnerships Plc та Vistry Group Plc домовилися про злиття. Vistry заплатить по 0,6 фунта та 0,255 нової акції за конкуруючу компанію. Виходячи з котирувань на закриття торгів у п’ятницю, загальна сума виплат складе 2,49 фунта. Загалом Vistry оцінила конкурента приблизно 1,25 млрд фунтів ($1,44 млрд).
Акції Countryside на початку торгів підскочили у ціні більш ніж на 6%, Vistry – знизилися на 0,3%.
Ділова активність у сфері послуг Німеччини в серпні впала другий місяць поспіль, свідчить індекс менеджерів із закупівель (PMI), що розраховується S&P Global. Індикатор опустився до 47,7 пунктів порівняно з 49,7 пунктами місяцем раніше.
Значення індексу нижче позначки 50 пунктів говорить про послаблення активності в секторі.
Зведений PMI впав до 46,9 пунктів з 48,1 пунктів у липні.
Тим часом загалом у єврозоні PMI сфери послуг зменшився у серпні до 49,8 пункту проти 51,2 пункту місяцем раніше. Індекс опустився нижче за позначку в 50 пунктів вперше з березня 2021 року.
Зведений PMI у єврозоні впав до 48,9 пунктів з 49,9 пунктів у липні.
Роздрібний продаж у єврозоні в липні збільшився на 0,3% щодо попереднього місяця, повідомило статуправління Європейського союзу. Аналітики в середньому очікували на підвищення на 0,4%, за даними Trading Economics. Згідно з переглянутими даними, у червні показник знизився на 1%, а не на 1,2%, як було оголошено раніше.
Україна станом на кінець серпня 2022 року нагромадила у своїх підземних сховищах (ПСГ) 13 млрд куб. м газу, повідомив голова “Оператор ГТС України” Сергій Макогон в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Зараз у ПСГ 13 млрд. кубометрів газу. До 15 жовтня за прогнозними розрахунками буде близько 14,4 млрд. кубометрів газу. З такими запасами реально пройти помірну зиму, оскільки на сьогоднішній день споживання газу значно скоротилося”, – сказав він.
Водночас, зазначив голова оператора, фактор військової загрози підвищує ризики стабільного проходження опалювального сезону, тож додаткові обсяги імпорту будуть доцільними.
“Як оператор ГТС ми можемо запевнити, що транспортні маршрути для прийому газу з Польщі, Словаччини та Угорщини готові до імпорту обсягом 54 млн кубометрів на добу. Сподіваємося, колеги з “Нафтогазу” зможуть скористатися цими можливостями для закупівлі газу”, – сказав Макогон .
Як повідомлялося, станом на кінець липня запаси газу в ПСГ України сягнули 12 млрд куб. м.
Україна стане одним із гарантів енергетичної безпеки для Європи, запевнив президент України Володимир Зеленський, виступаючи в понеділок з відеозв’язку на конференції “Шельф північних морів” у Норвегії.
“Разом з Україною ви можете не допустити більше цінових криз, ми маємо унікальну систему газосховищ поблизу кордону з ЄС обсягом понад 30 млрд кубометрів”, – сказав він.
За словами Зеленського, “нам можна допомогти практично, використовуючи наші газосховища. Цього сезону на сьогодні у нас вільний обсяг 15 млрд кубів. Для України необхідно 3 млрд додаткового резерву, а ще 12 – це може бути газ, необхідний узимку для безпеки всієї Європи “.
Зеленський нагадав також, що “Україна має значні родовища природного газу. Керівництво Росії хотіло вкрасти у нас і цю частину національного багатства. Але ми не дозволимо це зробити. Ми запрошуємо інвесторів, підрядників, сервісних компаній приходити для видобутку газу в Україну”.
За його словами, “наші родовища газу можуть відігравати для Європи таку саму стабілізуючу роль, як і родовища в Норвегії”.
Спотова ціна газу в Європі злетіла вище за $2700/тис. куб. м на новини про новий ремонт на магістралі “Північний потік”.
Вартість найближчого (вересневого) ф’ючерсу на TTF на біржі ICE Futures у п’ятницю ввечері досягла $2712 за тисячу кубометрів.
У п’ятницю ввечері “Газпром” повідомив, що єдиний робочий газоперекачувальний агрегат відправної компресорної станції магістралі “Північний потік” КС “Портова” буде зупинено з 31 серпня по 2 вересня на три доби для проведення технічного обслуговування та планово-попереджувальних робіт.
Газопровід здатний транспортувати за добу до 167 млн куб. м газу, але потужності скоротилися через порушення графіка обслуговування обладнання відправної станції морської магістралі – компресорної станції “Портова”. На ній встановлені газоперекачувальні агрегати компанії Rolls-Royce, газотурбінний бізнес якої перейшов до Siemens. Через санкції Канади, введені у відповідь на військову агресію РФ в Україні, з ремонтної бази Siemens Energy до Росії вчасно не повернулася одна турбіна. Тим часом настав час капітального ремонту інших двигунів як у зв’язку з напрацюванням міжремонтного пробігу, так і у зв’язку з поломками.
