Україні сьогодні доступно 15 ГВт електричної потужності з урахуванням когенерації та імпорту, а до кінця року вони мають зрости до 21,4 ГВт, якщо не буде значних руйнувань внаслідок атак РФ, повідомив перший віцепрем’єр-міністр енергетики Денис Шмигаль під час Години запитань до уряду у Верховній Раді у п’ятницю.
За його словами, понад 40% забезпечує атомна генерація, 25% – ТЕС та 15% – гідроенергетика.
“Енергію генерують шість із дев’яти енергоблоків АЕС, три енергоблоки перебувають у плановому ремонті, на п’яти блоках планові ремонти уже завершені”, – сказав Шмигаль.
Глава Міненерго зазначив, що Україна продовжує нарощувати енергопотужності, і до 1 1 листопада вони мають зрости до 19,6 ГВт, а до кінця року план 21,4 ГВт за умови, якщо уже відновлені потужності не зазнають руйнувань РФ.
“Енергосистема працює стабільно, але все може змінюватися залежно від інтенсивності російського повітряного терору, в період вечірнього максимуму”, – наголосив Шмигаль.
У рамках реалізації плану енергетичної стійкості в Києві вже побудовано об’єкти розподіленої когенерації загальною потужністю 65 МВт, повідомив в.о. першого заступника голови ГВА Петро Пантелєєв.
«Ми вже побудували когенераційні установки потужністю 65 МВт і дизельні електростанції потужністю понад 16 МВт», — сказав він на прес-брифінгу, присвяченому ходу виконання Плану стійкості міста Києва, у понеділок.
Рівень готовності до відновлення інфраструктури, додав Пантелєєв, уже сягає 60%. Крім того, місто працює над підготовкою житлового фонду до опалювального сезону.
За словами столичного чиновника, протягом року Київ спрямував 800 млн грн на ремонт і модернізацію електрощитових. Цього року заплановано виконати роботи на 742 об’єктах, на даний момент план виконано на 20% з них.
Як повідомив Пантелєєв, у понад 2 тис. житлових будинків уже проведено заходи з підвищення енергоефективності з використанням міських та державних програм.
Раніше повідомлялося, що в рамках Плану стійкості столиці передбачено 37 млрд грн на відновлення та будівництво об’єктів і потужностей.
Інвестиційна група Concorde Capital разом з партнерами офіційно запустила першу чергу проєкту Encraft, що представляє собою мережу об’єктів розподіленої генерації та систем зберігання енергії, повідомив засновник і власник Ігор Мазепа в п’ятницю.
” Вчора почав роботу перший газопоршень, всього їх вісім. Протягом двох тижнів всі вони почнуть генерацію”, – написав він на фейсбук-сторінці.
За словами Мазепи, перші 18,4 МВт газопоршневих електростанцій готові до комерційної роботи, електроенергія почне продаватися в мережу починаючи з п’ятниці 20 лютого.
«Інвестиції в першу чергу склали близько EUR15 млн, більшу частину з яких ми закрили власним капіталом Concorde, решта – кошти приватних інвесторів, які приєдналися до проекту», – зазначив засновник компанії.
Він додав, що розширення проекту триває, і до кінця 2026 року компанія планує запустити ще 60 МВт/240 МВт*год потужностей зберігання енергії по всій Україні.
«Дякуємо за довіру всім інвесторам, які приєдналися до нас, і запрошуємо нових інвесторів приєднатися до другої черги Encraft», – звернувся Мазепа до потенційних інвесторів.
Як повідомлялося, Concorde Capital наприкінці минулого року планував на початку 2026 року запустити 18,4 МВт газопоршневої генерації, яка на той момент перебувала на стадії будівництва.
На початку 2025 року Мазепа за допомогою чотирьох неназваних ним партнерів придбав систему зберігання енергії (energy storage) на 50 МВт за EUR32 млн і планував законтрактувати обладнання для газової електростанції на EUR30 млн для створення єдиного енергетичного комплексу.
Стратегія розвитку провідного українського виробника кормів для домашніх тварин Kormotech передбачає використання зеленої енергетики, компанія ставить за мету забезпечити до 15% власної генерації до 2027 року, повідомив операційний директор Kormotech Ігор Параняк в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Наша стратегія передбачає кроки до використання зеленої енергетики. На даний момент ми вже на першій фабриці у Литві реалізували проєкт по встановленню сонячної станції, потужністю 630 кВт. На новій фабриці (Кедайняй, Литва) також плануємо встановити сонячні станції на даху фабрики; враховуючи теж доволі велику площу, майже 17 тис. кв. м, це буде велика СЕС. Вона не у рамках цього (з залученням кредитних коштів ЄБРР – ІФ-У) проєкту, ми будемо реалізовувати її окремо, але плануємо, що в цілому до 2027 року матимемо 15% власної генерації електроенергії”, – повідомив Параняк.
Як повідомлялось, Kormotech розпочав будівництво нового заводу вологих кормів для тварин у Литві, в який інвестує EUR60 млн, із яких EUR40 млн надано ЄБРР. Планова потужність нового заводу – 40 тис. тонн, буде створено 200 робочих місць. Першу чергу цієї фабрики планують запустити у другому кварталі 2026 року, всі чотири – до кінця 2028 року.
Kormotech — глобальна сімейна компанія з українським корінням, що з 2003 року виробляє високоякісне харчування для котів і собак під брендами Optimeal, Delickcious, Club 4 Paws, Гав!, Мяу! My Love Компанія має виробничі потужності в Україні та ЄС. Асортимент налічує понад 650 позицій. Kormotech – лідер в Україні, входить у ТОП-50 світових виробників харчування для тварин і ТОП-20 найбільш динамічних петфуд-брендів. Kormotech реалізує у 46 країни світу продукцію своїх брендів та власних торгових марок партнерів.
Група компаній Kormotech завершила 2024 рік із $162,7 млн обороту, що на 6,5% більше, ніж за 2023 р. Сумарно, протягом минулого року група компаній продала 83 тис. тонн сухих та вологих раціонів для котів та собак, що в цілому майже на 7,5% перевищує показники 2023 року.
Українські банки в червні-жовтні 2024 року профінансували об’єкти генерації 310 МВт у 21 області країни, повідомило Міністерство енергетики з посиланням на результати опитування банків, проведеного Національним банком України.
“Загальний обсяг фактично виданих кредитів на енергетичні потреби юридичних осіб становить 3,4 млрд грн”, – ідеться в повідомленні.
Крім того, як повідомляється, банки кредитують і населення. Зокрема, у жовтні громадянам надано 1 тис. кредитів загальним обсягом 176 млн грн. Загальний обсяг валового портфеля кредитів, пов’язаних із енергетичними потребами фізичних осіб, зріс до 366 млн грн.
За даними Нацбанку, загалом із червня до жовтня 2024 року банки отримали 2,927 тис. заявок від бізнесу на кредитування проєктів з встановлення енергетичного обладнання для посилення енергонезалежності загальною сумою 66,2 млрд грн. Із них схвалено заявки на 11,7 млрд грн.
ПАТ “Укрнафта” залучить в Укргазбанку 4 млрд грн кредитних коштів на буріння нових свердловин, а також будівництво і введення в експлуатацію газопоршневих установок, повідомила пресслужба компанії в п’ятницю.
“За рахунок залучених коштів планується фінансування програм буріння та інтенсифікації видобутку, будівництво сучасних газопоршневих станцій”, – уточнив директор “Укрнафти” Сергій Корецький.
Як повідомлялося, “Укрнафта” оголосила 16 тендерів на закупівлю газопоршневих електростанцій сумарною потужністю 63,59 МВт-76,4 МВт. Це установки потужністю 1-1,3 МВт (два комплекти), 1,6-2,1 МВт (один), 1,95-2,5 МВт (два), 2,4-3,1 МВт (три), 2,94-3,7 МВт (один), 3,9-4,5 МВт (три), 4,4-5,2 МВт (один), 5,85-6,8 МВт (один), 12-14,1 МВт (два). Початок аукціонів продовжено на два тижні – 9-10 вересня 2024 року.
“Укрнафта” у 2023 році збільшила видобуток нафти з конденсатом на 3% (на 39,9 тис. тонн) порівняно з 2022 роком – до 1,4 млн тонн. Видобуток природного і супутнього нафтового газу торік становив 1,097 млрд куб. м, що на 5,8% (на 60,4 млн куб. м) більше, ніж у 2022-му.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС. У березні 2024 р. компанія вступила в управління активами Glusco і загалом оперує 545 АЗК – 460 власних і 85 в управлінні.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року “Укрнафта” випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКартка”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. У листопаді 2022 року Ставка верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, яка належала приватним власникам і якою наразі управляє Міноборони.
