Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

«Укрнафта» впровадила два нові ШІ-рішення для геології

«Укрнафта» продовжує цифровізацію геологічних і виробничих процесів, щоб швидше обробляти великі масиви даних, підвищувати якість їх аналізу та ухвалювати більш точні інженерні рішення.

У першому півріччі 2026 року команда Науково-дослідного та проєктного інституту реалізувала два нові проєкти із застосуванням штучних нейронних мереж.

Перший — для покращення якості сейсмічних даних. Нейромережі допомагають підвищувати їхню роздільну здатність і зменшувати шуми, що дає геологам якіснішу інформацію для планування буріння.

Другий — автоматизація оцифрування структурних карт. Завдяки використанню штучного інтелекту швидкість їх обробки зросла приблизно у п’ять разів.

«Конкурентоспроможність сучасної нафтогазової компанії визначається не лише технікою чи новими свердловинами. Вона дедалі більше залежить від того, наскільки швидко компанія вміє працювати з даними. Саме тому «Укрнафта» послідовно впроваджує рішення на основі штучного інтелекту, – зазначив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура. – Дякую команді Науково-дослідного та проєктного інституту за професійну роботу. Саме такі рішення допомагають будувати сучасну технологічну компанію, де цифрові інструменти та штучний інтелект стають частиною щоденної роботи».

Паралельно фахівці вдосконалюють й раніше створені цифрові рішення: автоматичну інтерпретацію геофізичних досліджень свердловин, системи прискореного оцифрування каротажних матеріалів та рекомендаційні моделі для вибору свердловин-кандидатів для інтенсифікації.

Ще один важливий результат — автоматизація підготовки геолого-геофізичних даних для цифрових моделей родовищ. Якщо раніше цей процес займав від двох до шести тижнів, то сьогодні — лише один день.

Окремий напрям — цифровізація архівів. Уже оцифровано та перекладено українською мовою понад 600 тисяч геолого-промислових документів. Водночас продовжуємо розвиток сервісу «КСПД-Навігація», який значно спрощує пошук і аналіз технічної інформації.

Попереду — нові проєкти. Зокрема, триває робота над системою автоматичного виявлення розломів за даними 3D-сейсморозвідки та створенням інтелектуального асистента для роботи з геолого-промисловими даними.

АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.

Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.

Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.

У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.

, , , ,

Для збільшення інвестицій у розробку родовищ в Україні необхідно зняти гриф для службового користування з геологічних даних

Для збільшення інвестицій у розробку родовищ в Україні необхідно зняти гриф для службового користування (ДСК) з геологічних даних щодо критичних мінералів, вважають учасники спеціальної галузевої конференції Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) Mining Day (День надрокористування), яка проходить у Києві в п’ятницю.

Директор зі стратегічного розвитку “Укрлітійвидобування” Денис Альошин зазначив, що доступ до інформації може бути дуже простим і дієвим стимулом для інвестицій. І зараз можна отримати інформацію, крім тієї, що має гриф ДСК.
“Але чому зараз у нас ще є інформація з грифом ДСП? Що саме ми не хочемо показувати? Коли я спілкуюся з міжнародними інвесторами, то я по своєму проєкту не можу показати ту критичну інформацію, яка потрібна для оцінки мого проєкту. Ми два-три роки надсилаємо листи прем’єр-міністру або профільним міністерствам тощо. Усі підтримують, ніхто не розуміє, навіщо нам потрібен гриф ДСП”, – задається питаннями Альошин.

На його думку, це дуже простий і дуже дієвий крок, який одразу відчинить двері, щонайменше, для багатьох інвестиційних намірів, “нехай не інвестицій, але намірів”. Нині це дуже болюче питання для індустрії, підкреслив менеджер.

Торкаючись діяльності “Укрлітію”, він повідомив про реалізацію проєкту з розробки Полохівського літієвого родовища (Кіровоградська обл.), ресурсна база якого – 75 млн тонн літієвмісної руди. Компанія має намір отримувати з неї концентрат, а потім – гідроксид/карбонат літію.

“Стратегія – працювати з Європою, оскільки там недостатньо літію. Літій використовується у виробництві літієвих батарей. Плани – переробка, побудувати завод. Плануємо підготувати дослідження за стандартами ЄБРР для залучення фінансування”, – сказав директор зі стратегічного розвитку, додавши, що одна з найбільших проблем нині – кваліфіковані кадри.

Своєю чергою заступник директора з інвестицій інвестиційної компанії umgi Микола Шевченко зазначив, що Україна має низку переваг для залучення інвестицій у розробку надр: “що ми маємо і що можемо запропонувати інвесторам”.

“Зокрема, переважна більшість інформації в Україні доступна щодо різних мінералів. Але є і ДСП щодо критичних мінералів. І ми підтримуємо відкриття цієї інформації для всіх інвесторів”, – наголосив Шевченко, додавши, що зараз не можна ухвалити стратегічне рішення щодо видобутку тих чи інших мінералів.

При цьому менеджер назвав серед переваг України – доступність землі: в Україні діє механізм примусового викупу землі для системних потреб, тоді як у низці країн цього немає.

“Є прозорість аукціонів. Є доступність геологічної інформації та детальна розвідка територій, але потрібно ще більше відкритості. Серед економічних чинників, зокрема, низька вартість землі ($3 тис., а, наприклад, у Польщі – $40 тис.) і невисока вартість робочої сили ($600)”, – констатував заступник директора.

На його думку, для залучення інвесторів необхідне гарантування військових ризиків, гарантоване виведення дивідендів, фіскальні стимули: податкові канікули, пільгове довгострокове кредитування, децентралізація податків, щоб частина податків залишалася на місцях. Також прискорення і спрощення зміни цільового призначення землі, більша відкритість усієї геологічної інформації.

“Ми інвестували в більшість проєктів в Україні – у видобуток, а в переробку менше, оскільки там потрібні певні хімічні процеси, є складнощі з отриманням дозволів природоохоронних органів”, – пояснив менеджер.
Гендиректор umgi Андрій Горохов додав, що наразі в Україні немає операційного гравця критичних матеріалів, який успішно працює: це означає, що ми щось недостатньо робимо як суспільство.

“Компанії зараз узяли чималі ризики і вкладаються в проєкти критичної індустрії. Вони роблять це самі завдяки акціонерному капіталу. Без допомоги з боку держави. Вони молодці і герої, бо в них великі ризики. Немає стратегії у держави, немає підтримки. Потрібно багато зусиль, і одному впоратися з проблемами дуже важко”, – наголосив топ-менеджер, зазначивши, що проєкти в цій сфері оцінюються від $300 млн до кількох мільярдів доларів, “щоб побудувати і видобуток, і процес”.

Тому інвесторам складно ухвалювати рішення з огляду на поточну ситуацію і невисокий прибуток від коштів, що вкладаються в проєкти.

,