Ринок комерційних приміщень у складі житлових комплексів активно розвивається, найбільшим попитом користуються невеликі об’єкти площею до 150 кв. м, розповіли українські девелопери в опитуванні «Інтерфакс-Україна».
«Найвищий попит спостерігається на малі площі (50-100 кв. м) під кафе, аптеки, б’юті-бари, і середні комерційні площі (100-150 кв. м) під клініки і продуктові магазини. Малі та середні площі популярні, тому що вони легше адаптуються під потреби різних бізнесів. Великі площі (від 200 кв. м) затребувані рідше, їх займають переважно супермаркети або ресторани», – повідомили агентству в прес-службі компанії KAN Development.
Високий попит на невеликі комерційні приміщення може свідчити про високу активність малого та середнього бізнесу, який шукає локації для кав’ярень, салонів, магазинів і офісів, вважає директор Zezman Holding Юрій Мотуз.
За його даними, близько 58% продажів комерційних приміщень у складі ЖК в Одесі припадає на об’єкти площею 21-40 кв. м. Утім, з’явилася і тенденція на придбання інвесторами двох невеликих приміщень для об’єднання у великий простір (до 200 кв. м) для супермаркетів, аптек, мережевих магазинів зі складськими приміщеннями.
Популярність менших за площею приміщень також пояснюється їхньою нижчою вартістю, зазначила комерційна директорка «Інтергал-Буд» Анна Лаєвська.
«Інвестори цікавляться комерційними приміщеннями на різних етапах – і на стадії котловану, і коли об’єкт уже готовий. Усе залежить від локації та умов виплат. Маленькі приміщення продаються швидше, тому що їхня вартість нижча. Оператори активно розширюються, заходять у нові приміщення, і загалом цей сегмент розвивається навіть краще, ніж ринок квартир», – розповіла вона в коментарі “Інтерфакс-Україна”.
Як повідомила директорка з маркетингу групи компаній DIM Дар’я Бедя, загалом запити інвесторів до девелопера щодо купівлі та оренди комерційної нерухомості в складі ЖК за останні три місяці збільшилися на 24% і 23% відповідно.
«Насамперед ці дані свідчать про адаптацію українців і бізнесу до життя в умовах війни», – підкреслює експерт.
Окрім традиційних кафе та ресторанів, дедалі популярнішими у складі ЖК стають заклади мікс-форматів: поєднання кафе з квітковими магазинами або книжковими крамницями, повідомила CMO Alliance Novobud Ірина Міхальова. Набирають популярності також зоомагазини та грумінг-салони для тварин.
«Власники площ самостійно приймають рішення про те, чим саме їм займатися. Як правило, вони вивчають уже наявну бізнес-інфраструктуру, зважують свої можливості, вивчаючи попит і пропозицію», – пояснила експерт.
Водночас на ринку є тенденція до планування комерційних площ на етапі створення концепції та проєктування житлового комплексу, зазначив операційний директор Avalon Ярослав Возняк.
«Забудовник або девелопер має на меті сформувати ідеальну екосистему необхідної інфраструктури для мешканців квартир. З’явилися «адвокати» комерційних площ на рівні створення концепції проєкту та подальшого проєктування. Таким чином, з’явилося поняття «місто в місті» та комплекси з розвиненою інфраструктурою Задовго до старту будівництва компанії вже розуміють, які функції та бізнес потрібно передбачити в певних місцях житлового комплексу. Усе заради забезпечення комфортного життя або перебування в житловому комплексі, заради жителя», – розповів він.
Такого принципу в проєктуванні житлових комплексів дотримуються і в компанії City One Development.
«Ми ще на етапі проєктування враховуємо потреби комерційного сегмента, пропонуючи широкий вибір приміщень з різним функціональним призначенням. Найбільш ліквідні комерційні площі – це приміщення розміром від 80 до 100 кв. м, які мають найбільший попит серед інвесторів», – повідомили у пресслужбі девелопера.
Alliance Novobud, Avalon, CITY ONE DEVELOPMENT, DIM, INTERGAL-BUD, KAN Development. Zezman Holding, Ганна Лаєвська, Дар'я Бедя, Ірина Міхальова, Юрій Мотуз, Ярослав Возняк
1 березня Ірина Міхальова, CMO Alliance Novobud, представила компанію на XI Національному форумі «Ринок нерухомості як сегмент економіки держави». Експертка взяла участь в дискусійні панелі на тему «Первинний ринок 2025: вектори розвитку та вплив на ціни».
Під час панелі була піднята ціла низка актуальних питань, зокрема, про динаміку цін на первинку. Представники забудовників в один голос сказали, що ціни зростають, підтвердила цей факт і Ірина Міхальова:
«Дійсно, ціни за 2024 рік зросли й будуть зростати й у 2025 році. Наприклад, у квітні в рамках наших будівельних проєктів заплановане чергове підвищення прайсів. Передумов для падіння вартості первинних квадратних метрів просто немає»
Також експертка відмітила факт повернення інвесторів, які вкладаються «на котловані».
«Минулого року гарні результати продажів на старті будівництва показав один із будинків броварського проєкту Krona Park II, а вже цієї весни ми очікуємо на зацікавленість таких інвесторів на старті 16, фінального, будинку житлового комплексу «Лісовий квартал». Ми ще не оголошували про старт продажів, а потенційні покупці вже звертаються в офіс продажу. Тож спекулятивний попит повертається»
Щодо продажів нерухомості бізнес-класу, пані Ірина зазначила, що попри нестабільну ситуацію та напружене інформаційне тло, запити на продукт є і, що цікаво, часто з боку іноземців. Ба більше, вони не просто записуються на перегляди об’єктів, а й купують.
Майбутнє ж, як вважає експертка, за нерухомістю комфорт та комфорт+ класу. Це обумовлено внутрішніми міграційними процесами, наявністю якісних пропозицій в цьому класі, особливо в передмісті — де, до того ж ще й доступніші ціни, бажанням покупців організувати безпечний та якісний комфорт своїм родинам.
Серед вагомих чинників на успішне майбутнє ринку первинної нерухомості Ірина Міхальова назвала: збільшення фінансування державної іпотечної програми «єОселя», підтримка з боку держави шляхом надання забудовникам доступу до кредитних програм, зменшення податкового навантаження тощо.
Організатор заходу: Спілка фахівців з нерухомого майна України. Форум покликаний об’єднати професіоналів ринку нерухомості, представників бізнесу, державного сектору та експертів для аналізу поточного стану ринку, обговорення перспектив його розвитку в контексті економіки України та пошуку нових ефективних рішень.
