Капітальні інвестиції найбільшого українського оператора мобільного зв’язку “Київстар” у квітні-червні цього року становили 2,28 млрд грн, що на 63,1% перевищило показник за другий квартал минулого року та в 2,1 раза – за перший квартал цього року.
“Капітальні витрати були вищими у зв’язку з додатковими інвестиціями в якісний зв’язок для України і подальший розвиток 4G”, – наголошується у звіті материнської компанії VEON у четвер.
Згідно з ним, “Київстар” уже розгорнув на базових станціях понад 2,3 тис. генераторів і 115 тис. акумуляторних батарей чотиригодинної дії для забезпечення резервного живлення під час відключень і має намір розгорнути ще 0,85 тис. промислових генераторів і 61,77 тис. батарей для забезпечення безперервності послуг під час тривалих відключень, спричинених атаками на енергетичну інфраструктуру України.
Зазначається також, що відповідно до стратегії “4G всюди”, “Київстар” встановив понад 320 базових станцій 4G у другому кварталі цього року.
“Станом на кінець червня 2024 року “Київстар” підтримував майже 100% працездатність своєї радіомережі на всіх територіях, контрольованих Україною”, – констатується у звіті.
Наголошується, що в червні 2024 року, під час участі у конференції з відновлення України в Берліні, VEON і “Київстар” збільшили свої інвестиційні зобов’язання в Україні з раніше оголошених $600 млн на трирічний період із 2023-го до 2026-го до $1 млрд на період із 2023-го до 2027 року.
Згідно зі звітом, на кінець червня 2024 року VEON тримав в облігаціях внутрішньої держпозики України, номінованих у доларах і євро з погашенням більш ніж три місяці, еквівалент $258 млн, тоді як кварталом раніше їхня сума становила $215 млн.
Як повідомлялося, виручка “Київстару” у другому кварталі цього року зросла на 9,5% порівняно з другим кварталом 2023 року – до 9,43 млрд грн, тоді як EBITDA – на 9,8%, до 5,59 млрд грн.
Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія гірничо-металургійної групи “Метінвест”, у 2023 році збільшила капітальні інвестиції в “Метінвест Покровськвугілля”, що управляє підприємствами Покровської вугільної групи (ПВГ), на 15,6% порівняно з попереднім роком – до $126 млн з $109 млн.
Згідно з корпоративною презентацією, оприлюдненою на Ірландській біржі 4 червня, “Метінвест” у 2023 році збільшив капінвестиції (Capex) в “Каметсталь” на 5%, до $42 млн з $40 млн.
Капінвестиції в Центральний ГЗК зросли на 6,7% – до $16 млн з $15 млн.
Водночас група скоротила інвестиції в Північний ГЗК на 29,5% – до $31 млн з $44 млн, в United Coal (США) на 47,5% – до $21 млн з $40 млн, в Інгулецький ГЗК на 58,1% – до $13 млн з %31 млн, в інші активи на 53,3% – до $35 млн з $75 млн.
Загалом “Метінвест” у 2023 році знизив капінвестиції в умовах війни на 19,8% порівняно з 2022 роком – до $284 млн із $354 млн, водночас у металургійний сегмент торік було інвестовано $65 млн (у 2022-му – $99 млн), у гірничорудний сектор – $213 млн ($244 млн).
Водночас наголошується, що частка гірничодобувного сегмента у 2023 році зросла до 75% від загального обсягу інвестицій (+6 пп порівняно з 2022 роком), частка інвестицій у капітальні ремонти зросла до 86% загальних витрат (зростання на 6% порівняно з 2022 роком), тоді як стратегічні інвестиції становили 14% від загальної суми.
На пріоритети капітальних витрат, на які вплинула війна, були графіки реалізації стратегічних проєктів відповідно до фактичної конфігурації виробництва та визначені заходи оптимізації. При цьому розробка стратегії за ключовими проєктами триває. Проєкти з технічного обслуговування продовжують виконуватися для забезпечення належного рівня вихідної потужності та забезпечення технології для збільшення виробництва на українських активах після завершення війни.
Крім того, група вжила низку заходів щодо мінімізації потенційного збитку при аварійних відключеннях електроенергії.
Як повідомлялося, консолідований чистий збиток “Метінвесту” у 2023 році становив $194 млн, тоді як у 2022 році він сягнув $2,193 млрд (зниження в 11 разів). Виручка впала на 11% – з $8,288 млрд до $7,397 млрд у 2022 році, а показник EBITDA – на 54%, до $861 з $1,873 млрд. Водночас виручка метсектору скоротилася на 15,2% – до $4,846 млрд, гірничодобувного сегмента – на 0,8%, до $2,551 млрд. Скоригована EBITDA метдивізіону групи знизилася на 40,4% – до $159 млн, гірничодобувного сегмента – на 50,2%, до $770 млн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
METINVEST, Каметсталь, капінвестиція, Покровськвугілля, ЦГЗК
Гірничорудна компанія Ferrexpo з активами в Україні за підсумками січня-червня поточного року знизила капітальні інвестиції на 43,1%, до $58 млн порівняно зі $102 млн у першому півріччі минулого року.
Згідно з піврічним звітом компанії в середу, капвкладення в першому півріччі 2023 року охоплюють $27 млн на підтримання і капітальні вкладення в модернізацію і капіталовкладення в розширення в розмірі $31 млн по всій групі.
Водночас наголошується, що з огляду на операційні та логістичні обмеження через вторгнення Росії в Україну, група зберегла свої рівні інвестицій, пов’язаних із підтримкою капітальних вкладень, і прагне скоротити інвестиції в проєкти, пов’язані з розширенням капвкладень, особливо в проєкти, які, як очікується, принесуть прибуток у середньостроковій і довгостроковій перспективі.
Загалом у першому півріччі-2023, зокрема, було спрямовано $17 млн на капіталізовані розкривні роботи для забезпечення майбутнього зростання виробництва; зобов’язання з розширення на суму $7 млн, включно з комплексом пресфільтрів; а також у розвиток Біланівського ГЗК $2 млн.
Через війну група призупинила спрямування значних коштів на проєкти з розширення “Першої хвилі” (Wave 1 Expansion – сукупність інвестиційних проєктів у галузі видобутку, збагачення та огрудкування, які дадуть змогу забезпечити випуск додаткових 3 млн тонн окатишів), маючи намір відновити інвестиції після припинення бойових дій і/або ризиків для групи.
Крім того, група продовжує зберігати свої позиції за чистою готівкою і балансувати операційні та фінансові цілі. Водночас уточнюється, що чиста грошова позиція групи покращилася зі $106 млн станом на 31 грудня 2022 року до $131 млн станом на 30 червня 2023 року.
Група не має підтверджених боргових зобов’язань або непідтверджених кредитних ліній торгового фінансування, є незначні боргові зобов’язання групи. Залишок валового боргу групи станом на 30 червня 2023 року становив $4 млн порівняно з $7 млн станом на 31 грудня 2022 року.
Крім того, констатується, що група регулярно отримувала відшкодування ПДВ протягом першої половини 2023 фінансового року, включно з простроченими залишками. Водночас на кінець червня-2023 заборгованість податкових органів із ПДВ становила $47,111 млн, тоді як на кінець 2022 року – $88,762 млн, на кінець червня-2022 – $107,552 млн.
“Прострочений залишок ПДВ у розмірі $47,149 млн на кінець 31 грудня 2022 року було в повному обсязі отримано в січні 2023 р. Однак майбутні відшкодування залежать від ситуації в Україні та від того, як країна збирається справлятися з обмеженнями державного бюджету внаслідок війни, що триває”, – ідеться у звіті.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні.
Ferrеxpo належить 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”, 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК” і 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК”.
Міжнародна вертикально інтегрована трубно-колісна компанія (ТКК) “Інтерпайп” у січні-вересні 2022 року скоротила капітальні інвестиції в 3 рази порівняно з аналогічним періодом попереднього року – до $15 млн з $45 млн.
Згідно з презентацією результатів роботи компанії за дев’ять місяців минулого року, капінвестиції за звітний період у сталеплавильне виробництво становили $7 млн (за 9 місяців 2021 року – $6 млн), у трубне виробництво – $8 млн ($31 млн), у залізничний напрямок інвестицій у цей період їх не було ($8 млн).
При цьому наголошується, що дані за 9 міс-2022 є неаудованими.
Як повідомлялося, “Інтерпайп” у січні-вересні 2022 року отримав $185,952 млн, тоді як за аналогічний період минулого року вона становила $32,338 млн (зростання в 5,75 раза). Доподатковий прибуток склав $199,975 млн грн проти $56,505 млн за дев’ять місяців 2021 року (зростання в 3,5 раза). Водночас виручка знизилася на 9,3%, до $686,634 млн. Компанія за цей період наростила вільні грошові кошти до $126,476 млн на 30 вересня 2022 року з $103,007 млн на кінець вересня 2021 року.
EBITDA на кінець вересня-2022 становила $123,023 млн ($51,508 млн трубний сегмент, “мінус” $3,287 млн – залізничний сегмент, $74,222 млн – сталеливарний сегмент, $580 тис. – інші операції), тоді як на кінець 2021 року вона була $150,876 млн (“мінус” $36,040 млн, “плюс” $15,351 млн, $169,483 млн і $2,082 млн відповідно).
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії постачають у понад 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках СНД, Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2021 році “Інтерпайп” реалізував 602 тис. тонн трубної продукції та 174 тис. тонн залізничної продукції. Продажі залізничних продуктів здійснюються під брендом KLW.
В “Інтерпайпі” працює близько 10 тис. осіб.
У структурі компанії – п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Інтерпайп Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
