Конституція не забороняє проведення виборів під час дії воєнного стану, заявив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
“Такої заборони (на проведення виборів під час дії воєнного стану) в Конституції немає. Ця заборона міститься в законі України “Про правовий режим воєнного стану”. І тому, як би конституційної заборони проводити вибори під час воєнного стану немає”, – сказав Стефанчук в інтерв’ю телеканалу “Рада” в ефірі єдиного телемарафону.
Водночас спікер парламенту підкреслив, що нині необхідно дотримуватися балансу.
“З одного боку – так, парламент повинен продовжувати свою роботу, повинен ухвалювати необхідні законодавчі акти. Ми входимо в бюджетний процес і це дуже важливі речі. З іншого боку ми маємо розуміти, що не повинно бути застою тієї демократії, яка існує в суспільстві. І саме тому президент Парламентської асамблеї Ради Європи пан Кокс та інші колеги говорять про те, що все-таки необхідно докласти зусиль, щоб здійснити це”, – зазначив голова Верховної Ради.
За його словами, це питання може бути питанням дискусій.
“І я думаю, що нам треба ухвалити якісь важливі рішення з цього (питання), щоб, з одного боку, забезпечити стабільність у державі, щоб держава не була розірвана виборами під час війни, але з іншого боку, забезпечити ось цей потік демократії, за що Україна, в принципі, і бореться”, – сказав він.
Відповідаючи на запитання, чи підтримає він зміни до закону про вибори, Стефанчук сказав: “Давайте подивимося, як це питання буде вирішуватися. Але я думаю, що найближчим часом воно буде актуалізовано”.
Як повідомлялося, раніше голова ПАРЄ Тіні Кокс заявляв про необхідність провести в Україні вільні та чесні вибори, незважаючи на війну.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон, що передбачає складання іспитів з основ Конституції, історії України та на рівень володіння державною мовою як умову для отримання громадянства України.
Як зазначено в картці відповідного законопроєкту № 7606, розміщеного на сайті Верховної Ради, документ було повернуто до парламенту з підписом глави держави 21 квітня.
Більшість положень закону набирає чинності через півроку з дня його опублікування в парламентській газеті “Голос України”.
Документ передбачає, що умовами прийняття до громадянства України іноземців/людей без громадянства є знання основ Конституції та історії України, а також володіння державною мовою та обов’язкове складання іспитів із цих предметів.
Згідно з пропонованим нововведенням до законодавства, іноземець/особа без громадянства, який бажає набути українське громадянство, письмово подає заяву про те, що в разі набуття громадянства, він зобов’язується скласти іспити з основ Конституції України, історії країни, на рівень володіння державною мовою і впродовж двох років надати документи про складання таких іспитів.
Водночас закон пропонує запровадити особливі умови набуття громадянства для осіб, які мають визначні заслуги перед Україною, становлять державний інтерес для України, проходять військову службу за контрактом у Збройних силах України, зокрема, нагороджені державною нагородою, або отримали посвідку на тимчасове проживання. Такі особи будуть зобов’язані протягом двох років з моменту прийняття до громадянства України скласти іспити з основ Конституції, історії України, на рівень володіння державною мовою.
Документ передбачає, що невиконання зобов’язань щодо складання іспитів є підставою для втрати громадянства.
Як повідомлялося, законопроєкт ініціював прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Документ було зареєстровано у Верховній Раді 28 липня 2022 року. У першому читанні Рада ухвалила законопроєкт 18 жовтня, а в цілому – 21 березня.
28 червня 1996 року, Верховна Рада України прийняла Основний закон – першу Конституцію новітньої Української держави.
У непростий для нашої держави час, як ніколи раніше, ми розуміємо важливість Основного Закону та осмислюємо відповідальність за кожен власний крок на шляху реалізації ключових його принципів.
Конституція – має фундаментальний характер, закріплює основи суспільно-економічного ладу держави, національно-територіального устрою, організацію і систему державної влади та місцевого самоврядування, визначає основні права, свободи, обов’язки людини та громадянина, створює політико-правові умови формування структур громадянського суспільства.
Виключність Конституції, як правового документа, полягає насамперед у тому, що у своїх кращих історичних зразках, вона є актом не стільки держави, скільки громадянського суспільства.
Міжнародний Європейський Університет, не лише впевнено відкриває двері в майбутнє, та гарантує якісну освіту за європейськими стандартами, а займає активну позицію в науковому світі, організовуючи різноманітні наукові програми, задля висвітлення актуальних питань сьогодення. Із такою метою, ми проводимо науково-практичну конференцію, присвячену 25-ї річниці Конституції України.
Тема конференції:
«25-річчя Конституції України: національна традиція та європейські стандарти конституціоналізму».
Мета:
Тематичні напрями роботи конференції:
Початок конференції:
22 червня 2021 р.
09:00 – 10:00 – реєстрація учасників та ЗМІ
Місце проведення:
місце проведення Міжнародний Європейський Університет, 3-й поверх конференц – зал, проспект Академіка Глушкова, буд.42 В, м.
Для участі в конференції просимо Вас до 21 червня, надіслати електронною поштою заявку на участь та тези доповіді.
Збірник матеріалів конференції планується розмістити на офіційному сайті https://ieu.edu.ua/
Робоча мова конференції: українська, російська, англійська.
Організатори:
Медіа-партнери:
За додатковою інформацією звертайтеся:
+380636548430 Гарячун Вероніка Олександрівна
Офіційний веб-сайт: www.ieu.edu.ua
email: Info_ieu@ieu.edu.ua
25-Я РІЧНИЦЯ, КОНСТИТУЦІЯ, МІЖНАРОДНИЙ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ, НАВОЛОКІНА, НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ
