Від 30% до 60% українців протягом року не мали контактів із сімейним лікарем і не проходили обстеження, держава має розробити механізми реімбурсації досліджень та аналізів у рамках Програми медгарантій (ПМГ).
Як повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” кандидат медичних наук, магістр державного управління Сергій Куцевляк, про це свідчать результати аналізу моніторингу даних медичної інформаційної системи (МІС), а також опитування пацієнтів, що провели в одному з ЦПМСД Києва в травні-липні 2023 року.
“Ми проаналізували, скільки пацієнтів не бачили свого сімейного лікаря жодного разу: жодного прийому, жодного направлення, жодного рецепта, жодного лікарняного, жодної довідки, тобто “нуль” активності впродовж року в людини, яка має декларацію із сімейним лікарем. В аграрному сільському регіоні ми побачили близько 30% таких пацієнтів. А в центральному регіоні ми нарахували до 60% людей, які жодного разу не бачили сімейного лікаря”, – сказав він.
Водночас, посилаючись на моніторинг даних МІС за 2019-2021 рр., Куцевляк зазначив, що “дуже багато людей просто не звертаються до сімейних лікарів, що логічно призводить до високих показників смертності, зокрема від серцево-судинних захворювань (ССЗ), і високих показників інвалідизації після інфарктів та інсультів”.
Він повідомив, що в одному з ЦПМСД Києва влітку 2023 року реалізували пілотний проєкт, під час якого клініка провела кардіологічне обстеження й аналізи у 500 осіб віком 40-65 років.
“Вони знайшли 41% людей, які потребують поглибленої уваги та коригувальної терапії. Тому зараз ми говоримо про формування держполітики, щоб держава забезпечувала мінімальний набір досліджень для пацієнта, щоб забезпечити витратні матеріали для дослідження”, – сказав він.
Куцевляк зазначив, що, згідно з попередніми розрахунками, вартість реалізації проєкту моніторингу стану здоров’я мешканців міста з населенням приблизно 250 тис. осіб могла б становити близько 80-90 млн грн.
“Ми говоримо, що держава має запровадити реімбурсацію на обстеження, щоб мати можливість мотивувати, а також проконтролювати сімейного лікаря. Зрозуміло, що сімейна медицина це не витягне за сьогоднішнього рівня оплати за пацієнта, тому держава повинна змістити акценти, щоб мати таку можливість”, – сказав він.
Куцевляк підкреслив, що реалізація проєктів у напрямі превентивної медицини в умовах війни набуває ще більшої актуальності.
“Не тільки війна впливає на смертність, але ми втрачаємо на фронті десятки тисяч людей, а в тилу ми втрачаємо сотні тисяч людей від недіагностованих захворювань. Тому потрібно змістити акцент на контроль стану здоров’я конкретного громадянина, тоді збільшення фінансування охорони здоров’я на мільярди дасть ефект і економію в десятки мільярдів у масштабах усієї країни”, – сказав він.
Куцевляк уточнив, що він виступав з ініціативою розроблення відповідної держпрограми, спрямованої на активізацію роботи системи первинної меддопомоги в напрямі превентивної медицини, зокрема на стимулювання лікарів первинної меддопомоги до моніторингу стану здоров’я пацієнтів, які мають із ними декларації.
За оцінкою експерта, “всі держінвестиції за останні 10 років ідуть у стенди, у контраст, ангіографи, КТ, та інше обладнання, але не відбувається вчасна базова діагностика і вчасне виявлення чинників ризику, що призводять до захворювань.
“Проблема своєчасної діагностики для виявлення факторів ризику залишається актуальною. Високотехнологічне обладнання, таке як КТ і ангіографи, не може бути ефективно використане без систематичного масового обстеження жителів працездатного віку”, – сказав він.
Куцевляк зазначив, що багато українців стикаються з відсутністю регулярного медичного контролю. Водночас дефіцит лікарів, особливо у віддалених регіонах, а також економічні та соціокультурні чинники можуть стати причиною відтермінування або повного ігнорування медичних оглядів, що стає особливо актуальним для людей похилого віку та жителів сільських районів.
“На сьогодні є проблема звернення пацієнтів на пізніх стадіях захворювань. На жаль, в Україні мало розвинена культура проходження чек-ап, регулярних медичних оглядів. Лікарі мало зацікавлені в тому, щоб допомогти вчасно поставити діагноз і почати лікування. Ми бачимо великі перспективи для розвитку, якщо держава зверне увагу на це питання і почне спрямовувати діяльність лікарів на роботу в напрямку попереджень захворювань”, – резюмував Куцевляк.
Куцевляк зазначив, що “акцент має бути зроблено на зусиллях на етапі первинної медичної допомоги”.
“Сімейні лікарі відіграють ключову роль у своєчасній діагностиці та профілактиці захворювань. Розвиток сімейної медицини, підвищення кваліфікації лікарів та активізація їхньої взаємодії з пацієнтами можуть сприяти ранньому виявленню ризиків і захворювань”, – сказав він.
Крім того, на думку Куцевляка, “варто звернути увагу на освітні програми, спрямовані на підвищення медичної грамотності населення, усвідомлення особистої відповідальності за власне здоров’я”.
“Поінформований пацієнт більш відповідально ставитиметься до свого здоров’я і регулярно проходитиме медичні огляди. Необхідно активізувати роботу системи первинної медичної допомоги та забезпечити громадян необхідними медичними обстеженнями для своєчасної діагностики. Це допоможе знизити смертність та інвалідизацію, а також буде економічно вигідно для держави. Тільки скорочення навіть на 5% кількості інсультів дасть економічний ефект щонайменше 1,5 млрд грн на рік, збереже життя та активний працездатний стан 7,5 тис. українських громадян. Впровадження принципу безперервного контролю стану здоров’я громадян має стати основою державної політики”, – сказав він.
Президент України Володимир Зеленський наголосив на посиленні минулого тижня контактів із Саудівською Аравією.
“Є вагомі домовленості. Серед іншого, це і рішення наших партнерів надати пакет гуманітарної підтримки обсягом 400 млн доларів. Це дуже важливо”, – сказав він на відеозверненні в неділю ввечері.
“Маємо найвагоміші за 30 років відносини із Саудівською Аравією”, – сказав він.
Майже 20% українців мають близьких родичів, з якими вони втратили контакт внаслідок російського вторгнення і не знають, де вони знаходяться. Про це свідчать результати опитування, проведеного в рамках проекту Громадської організації “Центр сприяння волонтерському руху “Волонтер.Орг”: “Оцінка збитків, завданих військовими злочинами РФ в Україні”.
“Майже 20% повідомили, що у них є серед близьких родичів таких, з якими втратили контакт і не знають, де вони зараз перебувають. 5% мають серед близьких загиблих через війну війни, 3% – таких, кого примусово депортували в Росію чи на окуповані території сходу чи Криму. 7% опитаних зазначили, що особисто чи їхні близькі родичі отримали поранення, каліцтва через воєнні дії”, – наголошується в результатах опитування, презентованих у середу в прес-центрі “Інтерфакс-Україна”.
Кожен десятий опитаний зазначив, що його житло або повністю зруйноване (2% респондентів) або пошкоджено (8% респондентів). Ще 5% заявили, що не знають, в якому стані їхнє житло зараз. Для 85% опитаних ситуація із житлом не змінилася.
“Близько третини тих, чий будинок знаходиться на деокупованій території або території бойових дій, зазначили, що їхнє житло пошкоджене. Також кожен п’ятий із тих, у кого житло досі у зоні окупації, не знають у якому стані”, – наголошується в результатах. .
Зазначається також, що 95% опитаних не зверталися останні півроку до правоохоронних органів з питань, пов’язаних з повномасштабним російським вторгненням.
У той же час найефективнішим механізмом притягнення Росії до відповідальності за військові злочини вважають спеціальні суди за участю національних та іноземних суддів (63%) та міжнародні інститути (23%).
“Третина опитаних готові особисто брати участь у судових позовах з метою вимоги компенсації за втрачене майно/здоров’я у судах та міжнародних судах”, – зазначають аналітики.
За словами співзасновника консалтингової компанії K&K Group, керівника волонтерської ініціативи “Нюрнбернг-2022”, яка з першого дня повномасштабної війни Росії проти України збирає та каталогізує злочини російської армії проти українського населення Олександра Копила, лише ініціативою “Нюрнбернг-2022” опубліковано понад три тисячі фактів військових злочинів.
“Крім інформування громадськості, всі факти направляються для подальшої роботи до відповідних правоохоронних органів України, а також прокурора Міжнародного кримінального суду в Гаазі. Впевнені, завдяки співпраці громадських ініціатив та органів державної влади військові злочини будуть розслідувані, а всі військові злочинці будуть справедливо покарані”, – зазначив Копил.
Опитування та звіт були підготовлені в рамках проекту “Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства”, який запроваджується Ініціативним центром сприяння активності та розвитку суспільного починання “Єднання” за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є винятковою відповідальністю Громадської організації “Центр сприяння волонтерському руху Волонтер.Орг” та не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу. Експертна підтримка та консультації у ході дослідження надавалися представниками Коаліції “Україна. П’ять ранку”.
Опитування проводилося серед населення України віком від 18 років і старше у всіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування був відсутній український мобільний зв’язок. Період проведення опитування – з 15 до 19 вересня 2022 року.
Результати виважено з використанням актуальних даних Державної служби статистики України. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та типом поселення. Вибіркова система: 2000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews – телефонні інтерв’ю з комп’ютера). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою ймовірністю 0,95: трохи більше 2.2%.
Нагадуємо, що у квітні колектив журналістів та співробітників ЗМІ висунув ініціативу про створення проекту з пошуку зниклих людей «Знайди близьких».
Ми просимо громадян, родичі яких не виходять на зв’язок, надсилати нам всю наявну інформацію. Рекомендуємо використовувати таку форму звернення:
1. ПІБ зниклої людини;
2. Ваші контактні дані;
3. Фото зниклого, опис особливих прикмет;
4. Зразкове місце останнього перебування зниклого.
Проект є некомерційним, всі ваші звернення будуть відредаговані та опубліковані безкоштовно у ЗМІ.
Координатором проекту є заступник керівника інформагентства «Інтерфакс-Україна» та видавець проекту Open4Business Максим Уракін.
Інформацію про зниклих надсилайте, будь ласка, на електронну пошту maksim.urakin@gmail.com
