В 2026 році в оранжерейно-парникових господарствах комунальних підприємств Києва планують виростити понад 4 мільйони однорічних, дворічних та багаторічних рослин, які прикрасять парки, сквери та вулиці міста, повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
“Навіть у складних умовах війни Київ послідовно дотримується стратегії розвитку зеленого міста. Власні тепличні господарства дозволяють місту не лише стабільно забезпечувати озеленення, а й підтримувати робочі місця та професійні команди комунальних підприємств. Це приклад системного підходу до управління міським середовищем і відповідального ставлення до якості простору, в якому живуть кияни”, – зазначив Мондриївський.
Він розповів, що загальна площа теплиць, що перебувають у користуванні комунальних підприємств з утримання зелених насаджень районів міста, становить понад 17 тисяч квадратних метрів. Саме тут щодня триває кропітка робота з вирощування квітів – від висіву насіння до пікірування та підготовки рослин до висадки у відкритий ґрунт.
Комунальні підприємства самостійно вирощують широкий асортимент декоративних рослин. Серед них – тагетес, сальвія, бегонія, петунія, агератум, газанія, вербена, антірінум, колеус та інші. Саме ці рослини формують квіткове різноманіття столиці впродовж сезону.
“Оранжерейно-парникові господарства – це повноцінна виробнича база міста. Тут працюють фахівці, які супроводжують увесь цикл вирощування рослин – від насіння до висадки у міський простір. Такий підхід дозволяє місту планувати озеленення системно і забезпечувати якість рослин для парків і скверів Києва”, – зазначив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до змін клімату Павло Іванов.
Комунальні тепличні господарства виконують також і просвітницьку функцію. У 2025 році на їхній території проводили освітні екскурсії та навчальні заходи для студентів і школярів.
У Департаменті наголошують, що розвиток власних теплиць – це важлива частина екологічної політики столиці та інвестиція в комфортне й зелене середовище Києва.
У 2025 році в теплицях комунальних підприємств столиці виростили понад 4,5 мільйона квітів, що дало змогу значно оновити та урізноманітнити зелені зони міста без додаткових витрат на закупівлю рослин.
Флористичний ринок напередодні Дня закоханих входить у пік попиту, але візуальна мова подарункових букетів помітно змінюється. Замість «кричущої» упаковки і стандартних наборів все частіше вибирають «тиху розкіш» – приглушені відтінки, натуральні фактури і композиції, які виглядають не як масовий продукт, а як зібрана «під людину» історія.
Головний тренд сезону – м’які палітри і більш вільні форми. Професійні видання описують відхід від гіпернасиченого «валентинового» червоного до поєднань з нейтральними кольорами – blush, mauve, terracotta, sage, а також до скульптурних, асиметричних композицій, де важливі рух і «повітря» між квітами. Троянди залишаються емоційним якорем, але їх частіше міксують з ранункулюсами, тюльпанами і «характерними» стеблами, щоб букет виглядав сучасно і менш шаблонно.
Паралельно змінюється упаковка. Клієнти все частіше вибирають матовий папір, спокійні тони (пильна троянда, пастельна лаванда, теплі нейтральні кольори) і природні текстури, які «обрамляють» букет, а не перетягують увагу. Цей візуальний зсув підштовхує і до більш стійких рішень – переробних матеріалів і відповідальних стандартів ланцюжка поставок.
Третій блок – логістика і канали продажів. За оцінками галузевих учасників, зростають онлайн і телефонні замовлення, а також частка самовивозу і «останньої милі» в останні години перед святом. У 2026 році, коли 14 лютого припадає на суботу, флористи очікують особливо сильний трафік вихідного дня, що підвищує цінність попереднього замовлення і готових рішень «забрав і подарував».
У Києві цю модель добре видно по активності локальних салонів. Наприклад, LeCharmé працює за двома адресами (вул. М. Василенка, 8 і вул. М. Донця, 2А) і здійснює доставку по Києву та області.
Окрема тенденція ринку — зростання популярності композицій у кошиках і коробках: вони зручніші для доставки, не потребують вази і сприймаються як більш «подарунковий» формат.
Українські сервіси доставки відзначають попит у січні-лютому 2026 року на мікс фактур і кольорів та еко-матеріали (крафт, мішковина, дерево) і кастомізацію «під настрій».
Україна в 2025 році імпортувала 12,85 тис. тонн зрізаних квітів, що на 8,5% більше порівняно з 2024 роком (11,84 тис. тонн), повідомила Державна митна служба.
Згідно з оприлюдненою статисткою, у грошовому виразі обсяг імпорту торік збільшився на 14,2%, до $64,48 млн проти $56,46 млн рік тому.
Незмінним лідером у поставках залишаються Нідерланди, які забезпечують майже три чверті українського ринку, тобто 72,4% поставок у грошовому вимірі, або $46,68 млн. Лідирують із поставками квітів в Україну також Еквадор (12,8%, або $8,25 млн) і Кенія (6,2%, або $4,00 млн). У 2024 році ця трійка була такою самою з подібними частками поставок: Нідерланди (71,1%), Еквадор (13,5%), Кенія (5,8%).
Експорт квітів з України 2025 року залишався символічним і становив лише $184 тис. за підсумками року, що на 12,5% менше ніж у 2024 році ($210 тис.). Основними покупцями українських квітів були Молдова (59% на $108,6 тис.), Грузія (23% на $42,3 тис.) і Литва (10% на $18,4 тис.). Рік тому склад трійки основних покупців дещо відрізнявся: лідером також була Молдова (58% на $121,8 тис.), проте далі йшли Польща (17% на $35,7 тис.) та Литва (12% на $25,2 тис.).
Як повідомлялося, Україна 2021 року запровадила на три роки спеціальне мито на імпорт зрізаних свіжих троянд незалежно від країни походження та експорту. Розмір мита у перший рік його дії становив 56%, у другий — 44,8%, третій — 35,84%.
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) за результатами наданих Міністерством економіки результатів дії мита, 2025 року дійшла висновку, що застосування спеціальних заходів позитивно вплинуло на діяльність вітчизняного виробника, але не повністю усунуло наслідки заподіяної йому шкоди. Рекомендації щодо продовження дії мита було передано міністерству.
