Державна служба України з безпеки на транспорті (ДСБТ, Укртрансбезпека) у січні-червні цього року видала 176 ліцензій на здійснення пасажирських автобусних перевезень порівняно із 540 у минулому році, 823 – у 2023 та 783 у 2022 році, повідомив голова Укртрансбезпеки Микита Лагунін в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
“По-перше, ринок вже наповнився. По-друге, на початку повномасштабного вторгнення була прийнята вимушена спрощена процедура отримання ліцензій. Але в 2024 році ця вимушена норма була переглянута з врахуванням євроінтеграційних прагнень, тому відбулося повернення до жорсткіших умов видачі”, – пояснив він динаміку скорочення видачі ліцензій.
Лагунін нагадав, що після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році було заблоковане авіаційне сполучення, залізничний транспорт також має певні обмеження, тому спостерігався сплеск автобусних перевезень.
Він зазначив, що Укртрансбезпека постійно працює над створенням сервісів, які допомагають пасажирам відчувати себе захищеними та розуміти, хто їх сьогодні перевозить, для чого відкриває усі свої бази даних. Серед іншого очільник служби порадив користуватися Реєстром виданих та анульованих ліцензій на єдиному державному порталі відкритих даних розміщено (https://middleware.dsbt.gov.ua/lc/licenses).
Він також нагадав, що був створений сервіс https://autobus.gov.ua/, на якому можна придбати квиток саме у перевізника, який має усі необхідні документи: ліцензію, відповідні дозволи для здійснення перевезення саме по цьому маршруту.
“Окрім того є зручний сервіс перевірки ліцензіата по номеру транспортного засобу (https://shlyah.dsbt.gov.ua/lc.html). Ви бачите автобус, вводите його державний номерний знак і одразу отримуєте всю інформацію: чи є в нього ліцензія чи немає”, – дав ще одну пораду Лагунін.
Він зазначив, що для зручності пасажирів та створення рівних, зручних та ефективних умов на ринку для перевізників Укртрансбезпека намагається максимально всі свої сервісні функції цифровізувати.
“Основним нашим організмом є Єдиний комплекс інформаційних систем, так званий ЄКІС частину якого є ЕКП – електронний кабінет перевізника. Ми зосереджені саме на розвитку цього інструменту: постійно його удосконалюємо, добудовуємо нові модулі, у постійному діалозі з бізнесом намагаємося отримати зворотній зв’язок, щоб зрозуміти, що ще ми можемо покращити”, – додав голова Укртрансбезпеки.
Як приклад боротьби за чесні правила гри на ринку Лагунін навів нещодавно внесені зміни до правил перевезення пасажирів, які набудуть чинності через три місяці – у вересні цього року. За його словами, відтепер нерегулярний перевізник має право здійснювати перевезення не більше ніж двічі на тиждень одним транспортним засобом за одним маршрутом.
“Якщо хочеш більше – йдеш та отримуєш дозвіл. Ми розробили електронний модуль. Система не дасть змоги внести інформацію про рейс більше разів, ніж передбачено законодавством. А якщо перевізник не вніс цей рейс і здійснює перевезення, він автоматично вважається порушником, тому що не задекларував намір про перевезення пасажирів за цим маршрутом”, – пояснив очільник Укртрансбезпеки.
Згідно з даними Реєстру виданих та анульованих ліцензій на сайті служби, наразі він містить 12392 записи про чинні ліцензії на пасажирські автобусні перевезення, з яких 3095 – на міжнародні.
Державна служба України з безпеки на транспорті (ДСБТ, Укртрансбезпека) незабаром запровадить систему “Смарт-Тахо” – систему зчитування, аналізу і фіксації правопорушень у сфері режиму праці та відпочинку водіїв, повідомив голова Укртрансбезпеки Микита Лагунін в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Модуль для дистанційного контролю може бути встановлений на рамці WIM-комплексу, або на транспортному засобі інспектора, або на іншій дорожній конструкції і автоматично зчитувати інформацію без зупинки авто. Це забезпечує системність та зниження людського фактору, а за ним і зниження корупційних ризиків”, – зазначив він.
Лагунін додав, що за допомогою Міністерства розвитку громад та територій була швидко напрацьована нормативна база, яка, зокрема, дозволить у найкоротший термін налагодити видачу карток до смарт-тахографів для водія, для інспектора Укртрансбезпеки, для підприємства-перевізника та пунктів сервісу тахографів, які здійснюють установку, адаптацію, обслуговування та калібрування тахо.
“Тож планується, що ця система зможе запрацювати на наших дорогах вже дуже скоро”, – наголосив очільник служби, але не уточнив конкретний термін.
За його словами, система буде запроваджена відразу без якихось додаткових етапів, а всі нові транспортні засоби вже усі обладнані цією новітньою моделлю.
Він додав, що до цього часу перевізники, які купували такі машини, не мали можливості пройти так звану повірку і адаптацію смарт-тахографів в Україні, тож їм доводилося виїжджати в європейську країну, щоб там здійснити повірку смарт-тахографу і тільки після цього вони могли виконувати перевезення по території країн-членів ЄУТР (Європейська угода щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення). А тепер це вже можна буде робити в Україні, підкреслив Лагунін.
Він уточнив, що норма щодо використання “Смарт-Тахо” діє лише для маршрутів на відстані від 50 км, тому у приміських перевезеннях вона не застосовується.
Громади або інші балансоутримувачі автомобільних доріг отримуватимуть 35% від штрафної санкції, яку згенерував автоматичний комплекс фіксації перевантаження (WIM-комплекс), встановлений на їх ділянці дороги.
Відповідний законопроєкт розробила Державна служба України з безпеки на транспорті (ДСБТ, Укртрансбезпека) разом з Міністерством розвитку громад та територій України, повідомив голова Укртрансбезпеки Микита Лагунін.
“Основний недолік WIM-комплексу – це відсутність достатньої кількісті їх на дорогах. В час війни WIM-комплекси не можуть бути пріоритетом, тому вирішили переглянути парадигму підходу до цього питання. Хочемо разом з нашим міністерством залучити до цього процесу інших стейкхолдерів-балансоутримувачів доріг місцевого значення, громади”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
Лагунін уточнив, що зараз до Укртрансбезпеки під’єднано 57 WIM-комплексів, які працюють, хоча за першим планом, який було розроблено ще десь в 2020-му році, їх повинно було бути приблизно 250 одиниць.
За його словами, мова про WIM-комплекси на дорозі та ще новий вид автоматичної фіксації, так званий Low-Speed WIM – майданчики з більш точним вимірювальним обладнанням, які не мають такої високої пропускної спроможності, але їх доцільно розміщувати на місцях розвантаження/завантаження вантажів, наприклад, на в’їзді у порт.
“Якщо WIM-комплекс на трасі вантажівка може якось об’їхати селами, то на в’їзді у порт вона все одно проїде через цей Low-Speed WIM з високою точністю вимірювання”, – пояснив очільник служби.
Лагунін зазначив, що через п’ять років після впровадження системи WIM-комплексів, які не просто допомагали інспектору витягувати з потоку ту чи іншу автівку із ознаками перевантаження, а відразу її штрафувати, ця система показала себе дуже ефективною, тому головною задачею є її масштабування.
За словами голови, деякі проблеми в роботі WIM-комплексів існують, але їх вдається вирішити завдяки апгрейдам та закриттю лазівок, де водії об’їжджають ці комплекси.
Лагунін уточнив, що безпосередньо в Укртрансбезпеки не може бути WIM-комплексів, тому що вони є невід’ємною частиною дороги, як інженерної споруди, й тільки балансоутримувач дороги, наприклад, громада, може встановити WIM-комплекс.
В той же час він повідомив, що пропонується залишати 15% від штрафів на WIM-комплексах на розвиток Укртрансбезпеки, в якій наразі зарплата інспектора складає 22-23 тис. грн на місяць, а решта 50% – у загальний бюджет України.
Як сказав глава служби, зараз цей законопроєкт проходить обговорення з усіма зацікавленими ЦОВВ.
“Це дозволить нам швидко і ефективно розвинути мережу WIMів та збудувати ефективний комплекс запобіжників щодо перевантаження”, – підкреслив Лагунін.
За його словами, сьогодні приблизна вартість двополосного WIM-комплексу складає близько 18 млн грн, що не є непідйомним тягарем для більшості громад.
“Деякі WIM-комплекси, які встановлені у місцях, де проїжджають багато перевантажень, можуть окупатися за півроку. Ми не кажемо, що це повинно стати засобом заробітку грошей, але за ефективної роботи WIM-комплексу порушники розуміють, що не треба порушувати. Тож спочатку громади відіб’ють кошти на розбудову і утримання цієї системи, а потім зекономлять на збереженні доріг”, – вважає голова Укртрансбезпеки.
Він також повідомив, що за шість місяців державний бюджет поповнився на понад 65 млн грн завдяки WIM-штрафам, тоді як під час перевірок на дорозі, за аналогічний період, близько 300 інспекторів застосували санкцій на понад 283 млн грн. Найбільше WIM-комплекси зафіксували порушень в Київській області – 858 , Дніпропетровській та Полтавській областях – 395 та 207 відповідно, а всього було складено 2,7 тис. постанов на порушників.
“Якщо ми можемо розбудувати WIM-комплекси і замінити нашого інспектора на комп’ютери, які системно не беруть хабаря, то це буде круто… Наш основний акцент і пріоритізація – максимальна цифровізація всіх можливих функцій”, – наголосив Лагунін.
Загалом за чотири роки функціонування автофіксації до бюджету надійшло 560 млн грн.
Укртрансбезпека зазначає, що найчастіше WIM-система фіксує перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно, штраф сягає 8,5 тис. грн. До повномасштабного вторгнення РФ цей показник складав 36% від загальної кількості порушень, тоді як після відновлення роботи комплексів WIM-систем з травня 2022 року показник підвищився до 64% від загальної кількості порушень.
