Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав відсутність у компанії M.S.L. ефективних засобів правового захисту для своїх скарг в Україні, це рішення є першим по суті рішенням у практиці ЄСПЛ проти України щодо застосування санкцій відповідно до закону України «Про санкції».
Як повідомила агентству «Інтерфакс-Україна» партнер адвокатського об’єднання Barristers Ельвіра Лазаренко, відповідне рішення у справі “M.S.L., TOV v. UKRAINE” ЄСПЛ опублікував 16 жовтня 2025 року (https://hudoc.echr.coe.int/#{%22itemid%22:[%22001-245275%22]})
Лазаренко зазначила, що «на сьогодні склалася досить усталена практика Великої Палати Верховного суду щодо »санкційних справ«, в якій йдеться про обмежену можливість судового перегляду рішень державних органів про застосування санкцій через наявність дискреційних повноважень у РНБО України та президента України вирішувати питання національної безпеки».
“Така практика давно викликала зауваження з боку юристів, оскільки свідчила про фактичну відмову українських судів у перевірці фактичних підстав для застосування санкцій, тобто відмову здійснити належне правосуддя. Рішення «M.S.L., TOV v. UKRAINE» важливе тим, що в ньому піднімаються питання про межі судового перегляду українськими судами рішень про застосування санкцій і можливості надання судами оцінки істотності ризиків, які стають підставою для застосування санкцій до осіб відповідно до закону України «Про санкції»”, – сказала вона.
Лазаренко нагадала, що справа “M.S.L., TOV v. UKRAINE« стосувалася оскарження компанією »M.S.L.” санкцій, застосованих до неї рішенням РНБО України та введених в дію в 2015 році указом президента України з подальшим продовженням терміну дії санкцій указами в 2016 і 2017 роках.
Компанія-заявник скаржилася, що введення санкцій, зокрема блокування активів, становило втручання в її права, гарантовані статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції, оскільки їй було заборонено використовувати свої активи та розпоряджатися ними. Також компанія-заявник порушила питання щодо статті 13 Конвенції у зв’язку з відсутністю у неї ефективного засобу правового захисту від порушення її майнових прав.
На національному рівні в задоволенні позову компанії-заявника щодо першого Указу президента України українські суди відмовили, а позови щодо другого і третього Указів компанія відкликала.
“Національні суди, відхиляючи позов компанії, відмовилися оцінити фактичні підстави застосування санкцій, посилаючись на дискреційні повноваження органів, які винесли оскаржувані рішення. Велика Палата Верховного суду вказала, що обсяг і результати оцінки президентом значущості ризиків, які послужили підставою для накладення санкцій на компанію-заявника, виходять за межі судового перегляду, оскільки адміністративний суд не має компетенції приймати рішення з питань національної безпеки і оборони”, – пояснила юрист.
Вона зазначила, що, звертаючись до ЄСПЛ, компанія, зокрема, стверджувала, що національні суди ухилилися від здійснення правосуддя, оскільки не перевірили, чи мали державні органи достатні підстави для введення санкцій і чи були такі підстави підкріплені будь-якими доказами.
“Більш того, обмеження сфери судового розгляду не ґрунтувалося на жодному положенні національного законодавства. На думку компанії, дискреційні повноваження президента з питань нацбезпеки не повинні обмежувати судовий перегляд, здійснений національними судами, а також звільняти суди від обов’язку перевіряти підстави для санкцій відповідно до закону про санкції”, – сказала Лазаренко.
Юрист зазначила, що ЄСПЛ, у свою чергу, вказав, що в рішеннях національних судів відсутня змістовна судова оцінка рішення про застосування санкцій до компанії-заявника. Зокрема, Верховний суд обмежив свій аналіз єдиним питанням відповідності рішення РНБОУ і першого указу президента формальним вимогам закону про санкції і не торкався суті звинувачень СБУ проти компанії-заявника.
“Через те, що судами не було здійснено перевірки, чи мав перший указ президента міцну фактичну підставу, ЄСПЛ дійшов висновку, що такий судовий перегляд не міг розглядатися як достатня процесуальна гарантія від свавілля. Відповідно, ЄСПЛ визнав втручання в право компанії-заявника на мирне володіння майном незаконним”, – сказала вона.
Крім того, Лазаренко зазначила, що ЄСПЛ, посилаючись на свій висновок про відсутність належних процесуальних гарантій проти свавілля під час судового перегляду рішення про застосування санкцій, а також неефективність скарг компанії в СБУ, дійшов висновку про відсутність у компанії-заявника ефективних засобів правового захисту для своїх скарг.
«З огляду на закріплений статус практики ЄСПЛ як джерела права, очікуємо на належну реакцію на прийняте ЄСПЛ рішення »M.S.L., TOV v. UKRAINE« з боку Касаційного адміністративного суду та Великої Палати Верховного суду, як судів першої та апеляційної інстанцій, визначених для перегляду рішень про застосування санкцій», – резюмувала юрист.
У Києві презентовано Diplomatic Legal Hub — постійно діючий консультаційно-юридичний центр для іноземних дипломатичних установ, бізнесу та громадян, створений за ініціативи АО Barristers у співпраці з українськими правниками. Платформа покликана забезпечити безперервну правову підтримку іноземців в Україні та зменшити адміністративне навантаження на посольства й компанії, зокрема у міграційних, кримінальних, господарських, податкових і пов’язаних із воєнним станом питаннях.
Партнер АО Barristers, речник Національної асоціації адвокатів України (НААУ) Олексій Шевчук наголосив, що хаб працюватиме як практичний механізм оперативної допомоги.
“Сьогодні ми презентуємо платформу, в якій будь-який представник посольства, іноземного бізнесу чи іноземний громадянин в режимі онлайн 24/7 може повідомити про свою проблему і отримати належну підтримку. Наша команда використовуватиме, серед іншого, інструменти універсальної юрисдикції для захисту від переслідувань”, — сказав він на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у середу.
За словами Шевчука, іноземні громадяни в умовах війни часто залишаються поза повноцінним державним захистом, тож завданням команди є надати їм швидкий і якісний правовий супровід.
Партнерка АО Barristers Ельвіра Лазаренко, в свою чергу, окреслила сервісну модель хабу.
“Ми супроводжуємо повний цикл — від перетину кордону й правильного оформлення документів до вирішення спорів із міграційною службою, митницею та в судах. Упродовж щонайменше наступних двох років допомога для громадян іноземних держав надаватиметься pro bono”, — зазначила вона.
Адвокат, заступник голови комітету інформаційної політики НААУ, партнер АО “а2кат” Ярослав Куц наголосив на відкритості України для іноземців та інвестицій і пояснив, що хаб створено не лише для допомоги під час воєнного стану, а й із прицілом на повоєнне відновлення, коли очікується зростання ділової активності та міграції. «
“Попри війну, ми залишаємося країною, відкритою всім серцем і душею для іноземців та іноземних інвестицій. Хаб створено не лише для сьогодення — він працює з прицілом на повоєнне відновлення, коли активність іноземних громадян і бізнесу зростатиме”, — додав він.
В свою чергу, керуючий партнер АО “ВІДСІЧ”, голова комітету з кримінального права та процесу Ради адвокатів Харківської області Олександр Олійник звернув увагу на ризики для компаній з іноземним елементом.
“За період повномасштабної війни, за нашими даними, відкрито понад 500 кримінальних проваджень щодо підприємств та осіб з іноземною складовою; у частині справ обвинувальні матеріали вже скеровано до суду. В Україні діє інститут кримінальної відповідальності юридичних осіб — санкції можуть стосуватися не лише посадових осіб, а й компаній у цілому”, — зазначив Олійник.
Під час заходу наголошувалося, що платформа також допомагатиме у практичних питаннях — від відкриття банківських рахунків до договірного супроводу — й покликана закрити «прогалину сервісів», оскільки комплексну допомогу іноземці нині здебільшого змушені шукати у приватному секторі.
Організатори повідомили про створення секретаріату хабу та наявність онлайн-форми для звернень. Ідеологинею програми названа Ольга Танюшкіна, яка ініціювала підхід, за яким адвокати виділяють частину часу на безоплатний захист іноземців, що допомагають Україні.
Diplomatic Legal Hub ініційовано АО Barristers у співпраці з українськими адвокатами та за підтримки інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна». Серед ключових напрямів — міграційне право, кримінальні та господарські провадження, податкові спори, супровід інвестицій та фінансових операцій. Платформа позиціонується як інструмент правового супроводу для дипломатичних установ, бізнесу та громадян з можливістю звернення 24/7.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/press-conference/1110786.html
Barristers, Diplomatic Legal Hub, Куц, Лазаренко, НААУ, Олійник, ШЕВЧУК
