Влада Іспанії розпочала екстрений процес адміністративної легалізації мігрантів, які вже перебувають у країні без урегульованого статусу. Рада міністрів схвалила відповідний королівський декрет 14 квітня, а подача заяв стартувала 16 квітня і триватиме до 30 червня 2026 року. Уряд оцінює потенційне охоплення заходу приблизно в 500 тис. осіб.
Згідно з офіційними роз’ясненнями іспанських властей, на участь можуть претендувати іноземці, які перебували в Іспанії до 1 січня 2026 року, безперервно прожили в країні не менше п’яти місяців і не мають судимостей. Окремо до схеми включені й деякі заявники на міжнародний захист. Захід оформлений як надзвичайний і, за версією Мадрида, має одночасно скоротити тіньовий сегмент зайнятості та покрити частину дефіциту робочої сили на тлі старіння населення.
Іспанський уряд прямо пов’язує рішення з економікою. В офіційній записці Moncloa йдеться, що регуляризація має полегшити включення мігрантів, які вже перебувають у країні, до легального ринку праці та системи соціальних внесків. Експерти зазначають, що уряд Педро Санчеса подає цю ініціативу як відповідь на демографічне старіння та нестачу працівників у низці секторів.
Міграційний фон в Іспанії зараз дійсно дуже великий. За даними Національного інституту статистики Іспанії, на 1 січня 2025 року в країні проживало 49,13 млн осіб, з них 14,1% мали іноземне громадянство, а 19,3% народилися за межами Іспанії. На 1 січня 2026 року кількість жителів, які народилися за кордоном, вперше перевищила 10 млн.
Серед найбільших іноземних груп в Іспанії за громадянством на 1 січня 2025 року лідирували марокканці — 968 999 осіб, колумбійці — 676 534, румуни — 609 270. INE також зазначає, що у 2024 році найбільше зростання припало на громадян Колумбії, Венесуели та Марокко, тоді як серед помітних скорочень були Україна та Велика Британія.
Щодо українців є й окрема офіційна статистика. Міністерство з питань інклюзії, соціального забезпечення та міграції Іспанії повідомляло, що кількість громадян України з чинним дозволом на проживання в країні перевищила 338 тис. у грудні 2025 року. Це один із найбільших національних масивів серед власників дійсних дозволів на проживання поза режимом ЄС.
У практичному плані нова легалізація може додатково зміцнити роль Іспанії як однієї з небагатьох великих держав ЄС, які намагаються не тільки стримувати міграцію, але й переводити людей, які вже перебувають у країні, у легальне поле. Для ринку праці це означає можливе розширення офіційної зайнятості, а для сектору нерухомості, торгівлі, сільського господарства, догляду та послуг — приплив працівників і споживачів. Але водночас зросте навантаження на міграційні офіси, співробітники цих відомств уже погрожували страйком через брак ресурсів для нового потоку заяв.
Верховна Рада ухвалила законопроект №3637 про віртуальні активи в другому читанні в середу, його підтримали 276 народних депутатів.
Як зазначив віце-прем’єр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у Telegram, наразі щоденний обіг віртуальних активів в Україні становить 1 млрд грн, але все це перебуває в тіні. Через це міжнародні біржі не можуть заходити в Україну. З жодної операції з віртуальними активами не платяться податки.
“Завдяки (ухваленому – ІФ) закону це врегулюється. Буде створено вигідні умови, які дадуть змогу компаніям реєструватися в Україні, а не за кордоном. Бюджет отримуватиме податки, а підприємці відчуватимуть себе захищеними. Загалом кілька країн у світі легалізували криптоактиви – Німеччина, Люксембург, Сінгапур. Україна буде однією з них”, – наголосив він.
“Тепер віртуальні активи стали об’єктом цивільних прав, об’єктом цивільного обігу. Однак попереду багато роботи. Протягом року ми маємо внести зміни до Цивільного кодексу і, звісно… до кодексу податкового, розробити підзаконні акти”, – прокоментував голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
