Український цукор 2025 року виявився дуже гіркою темою і болючою точкою в переговорах щодо торгівлі агропродукцію з Європейським Союзом, у планах галузі на 2026 рік – збільшити частку українського цукру на європейському ринку, заявила голова Національної асоціації цукровиків України “Укрцукор” Яна Кавушевська на конференції “Ведення агробізнесу в Україні” в Києві в четвер.
Вона зауважила, що українська сторона в процесі підготовки оновленої торговельної угоди не була готова до знайомства з потужним цукровим лобі та його стейкхолдерами в ЄС разом із потужною підтримкою їх на політичному рівні.
Ще однією несподіванкою стала упередженість європейської спільноти щодо української агропродукції. Серед найабсурдніших міфів Кавушевська назвала невичерпність потенціалу українського агросектору, засилля аграрних олігархів тощо. Спростуванням цих міфів доводилося займатися як аграрним асоціаціям України, так і представникам влади.
“Одним із напрямків нашої комунікації було пояснення європейцям того, що українська цукрова галузь є продовженням європейської. Ми використовуємо в роботі всі input, які закуповуємо в Європейському Союзі. (…) На кожен гектар цукрового буряку ми закуповуємо товарів приблизно $1000 в ЄС. Відповідно, маємо цьогоріч в Україні 200 тис. га цукрового буряку, на які закупили в ЄС продукції на $200 млн”, – розповіла керівник “Укрцукру” і додала, що подібні аргументи в європейських колег або викликають здивування, або ігноруються.
Говорячи про квоти, які отримала Україна для поставки в ЄС цукру за оновленою торговельною угодою, Кавушевська відзначила їх збільшення у 5 разів проти попередніх.
“Дійсно, ті результати, які ми маємо за отриманою квотою в Європейському Союзі для цукру, свідчать про зростання в 5 разів – із 20 тис. тонн до 100 тис. тонн. Багато це чи мало? Напевно, немає нікого, хто міг би бути задоволеним. Але впевнена, якби не було ефективної аграрної та соціальної комунікації, то ця квота могла бути меншою”, – констатувала керівниця “Укрцукру”.
Вона наголосила, що ЄС любить передбачуваність, збалансованість і прогнозованість. Саме цим пояснила необхідність запровадження внутрішнього ліцензування Україною експорту цукру до Європейського Союзу. На її думку, цей механізм дозволить українським цукровикам згодом стати не просто технічними постачальниками продукції в ЄС, а поступово перетворюватися на повноправних членів європейського ринку.
“Так, це коштує виробникам, які хочуть експортувати, додаткових витрат на отримання документів, складнощів і відтермінування можливих постачань. Але це (внутрішнє квотування – ІФ-У) те, що демонструє європейцям, що ми вміємо працювати і впорядковувати ринок”, – пояснила експерт.
Ще однією складністю оновленої торговельної угоди для цукровиків Кавушевська назвала застосування Європейським Союзом до українського цукру поняття “критична квота”. Вона передбачає внесення імпортером фінансових гарантій на спеціальні рахунки, які будуть йому повернуті через 3-30 діб після розмитнення отриманого з України товару. Цей механізм, за словами експертки, є одним із способів попередження неконтрольованого поширення українського цукру в ЄС. Водночас він є неприємним моментом для європейських покупців, яким доводиться заморожувати на певний період власні обігові кошти.
Говорячи про плани цукровиків на 2026 рік, вона очільниця асоціації, що галузь і далі налагоджуватиме контакти з європейською цукровою галуззю, сподівається на продовження ліцензування як механізму експорту. Крім того, будуть напрацьовані бенчмаркінги по ключовим виробничим показникам, щоб галузь могла підготуватися до інтеграції в європейський ринок.
“Для українських цукровиків європейський ринок фактично безальтернативний. Ми не можемо боротися за Африку, тому що логістично там завжди буде домінувати Бразилія. Наше завдання – закріпитись в Європі, зробити долю України якомога більшою, а згодом забезпечити самодостатність Європейського Союзу в цукрі”, – резюмувала Кавушевська
Кабінет міністрів України заніс цукор (товарна позиція згідно з УКТЗЕД 1701) до переліку товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, на період з 5 червня по 15 вересня 2023 року.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram, відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду у вівторок.
“Внесено зміни до додатків 1 та 5 до постанови КМУ від 27.12.2022 N 1466 “Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2023 рік”. Включено цукор до додатка 1 “Обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню” постанови N 1466 з обсягом квоти 0 тонн і періодом ліцензування з 5 червня по 15 вересня 2023 року”, – написав він.
Водночас цукор виключено з додатка 5 цієї ж постанови “Перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню”.
Україна скасувала необхідність отримання ліцензій на експорт живої великої рогатої худоби, курятини, мороженої яловичини, а також м’яса і їстівних м’ясних субпродуктів, борошна з них.
Відповідні зміни до переліку товарів, експорт та імпорт яких у 2023 році підлягає ліцензуванню, внесено постановою Кабінету міністрів №472 від 12 травня, опублікованою на його сайті.
Крім того, лібералізація торкнулася експорту яєць, жита, вівса і проса.
Водночас, як і раніше, підлягає ліцензуванню експорт гречки, цукру і мінеральних добрив.
Громадська спілка “Асоціація деревообробних підприємств України” просить уряд не вводити ліцензування та квоти на експорт з України деревини паливної, оскільки це може порушити баланс у галузі та призвести до спроб ручного контролю над роботою підприємств.
Про негативний вплив на деревопереробку можливого запровадження ліцензування чи квотування експорту повідомляється на сайті асоціації у п’ятницю.
Уточнюється, що організація просить Кабмін не приймати відповідні зміни до постанови №1424 від 29 грудня 2021 року щодо експортованої деревини паливної у вигляді колод, полін, хмизу, гілок, сучків, деревної тріски або тріски, тирси, тріски, стружки, облом та скрапів, агломерованих або неагломерованих, паливних брикетів та гранул.
“У той час як українську економіку потрібно підтримувати, як ніколи раніше, КМУ може ухвалити зміни до законодавства, які фактично призведуть до збільшення кількості корупційних схем, тиску на деревообробні підприємства та зниження інвестиційної привабливості України”, – наголошує асоціація.
Крім того, зазначається, що ухвалення зазначеного документа може призвести до того, що під прикриттям забезпечення внутрішнього ринку паливними пиломатеріалами почне налаштовуватись процес ручного контролю над підприємствами, які займаються відповідним виробництвом.
Як повідомляється, діяльність галузі вже контролюються органами, у тому числі під час введення в експлуатацію необхідного обладнання, найму працівників, отримання екологічних дозволів тощо. Введення ж ліцензування деревопереробки дозволить цим відомствам відверто вимагати кошти у підприємств-експортерів.
“Ми просимо Кабінет міністрів України не приймати зазначений документ, провести додаткові обговорення цього питання з представниками бізнесу та громадськості з метою ухвалення ефективних рішень для галузі та економіки країни загалом”, – цитує асоціація свого голову Павла Васильєва.
