Третій за величиною український оператор мобільного зв’язку ТОВ “лайфселл” (ТМ lifecell) за останні два місяці на фоні блекаутів збільшив щоденну активну бази абонентів на 250 тис., заявив CEO “Датагруп-Volia-lifecell” (DVL) Михайло Шелемба в інтерв’ю виданню Forbes Ukraine.
За його словами, загальна кількість абонентів, за умови врахування тримісячної активної бази, складає трохи більше 9 млн. Така тенденція спостерігається через те, що на ринку значна кількість абонентів мають дві сім-картки.
“З початком блекаутів вони починають активно користуватися другою, але в тримісячну базу вони потрапляють у наступному звітному періоді. Ситуація волатильна”, – зазначив СЕО DVL.
Він уточнив, що кількість абонентів послуги MNP, що перенесли свої номери до lifecell за січень і лютий 2026 року склала близько 120 тис, у тому числі 14-15 лютого показник становив майже 20 тис,.
“За всю історію існування послуги MNP – більше 70% … переносять його до lifecell. На сьогодні в нас 927 тис. абонентів, які перейшли до lifecell за майже сім років роботи послуги. Із них близько 400 тис. прийшло за півтора роки після угоди (з купівлі французькою NJJ Ксав’є Н’єля lifecell у турецької Turkcell). Динаміка позитивна”, – зауважив Шелемба.
За його словами, за відносними оцінками найкращі показники під час перенесення номерів lifecell спостерігає у Львові, Івано-Франківську, Тернополі, Черкасах, Чернівцях, Рівному, Полтаві та на Волині.
Коментуючи зростання виручки у 2025 році на 18,7% – до 15,9 млрд грн, СЕО DVL зазначив, що для lifecell важливо зростати швидше за конкурентів як за кількістю абонентів, так і за доходами.
Шелемба пояснив збільшення абонентської бази тим, що компанія інвестувала $20 млн у придбання та встановлення батарей на базових станціях, а також впровадила складну систему калібрування роботи різних технологій: 2G, 3G, 4G, щоб довше, ніж конкуренти, надавати послуги мобільного інтернету під час блекаутів, бо трафік на зріс на 28% рік до року.
Згідно його слів, компанія також проводила тестові використання СЕС на базових станціях. Водночас, за підрахунками оператора, період окупності буде більшим, ніж в інших інвестиціях в основному бізнесі, що не вирішить проблеми з блекаутами.
“Вирішили ці гроші витратити на батареї, генератори і на комплектування команд. Віримо, що абонент оцінить цей фокус більше”, – пояснив СЕО DVL.
Він також повідоми, що від початку 2025-го група DVL інвестувала близько $2 млн в переведення мережі на PON, що дозволило підключити 2,7 тис. будинків. За його словами, мета – зробити критичну масу покриття в містах: у Вінниці, наприклад, вже виконано 80% покриття, однак активно здійснюється переведення на PON в Львові, Києві, Харкові та Дніпрі.
“Ми не будуємо мережу шматочками, відразу покриваємо хоча б мікрорайони. Чим більше місто, тим важче це зробити швидко. Показник в Києві – близько 30%”, – додав Шелемба.
В інтерв’ю він також виступив за проведення аукціону на частоти у діапазоні 700 МГц для розгортання 5G лише тоді, коли держава знайде ще 10 МГц діапазону для третього оператора, адже зараз є лише 20 МГц, хоча 10 МГц можна знайти у військових.
“Цей процес зазвичай займає близько року. Якщо зроблять до кінця року – буде рекорд”, – зазначив Шелемба.
Третій за величиною український оператор мобільного зв’язку ТОВ “лайфселл” (ТМ lifecell) підписав стратегічну угоду зі шведським виробником телекомунікаційного обладнання Ericsson щодо модернізації ядра мережі для підвищення готовності до 5G, йдеться у повідомленні компанії у понеділок.
“Модернізація ядра дозволить lifecell підвищити продуктивність і стійкість мережі, оптимізувати використання ресурсів, а найголовніше – це суттєво скоротити час виведення нових сервісів на ринок”, – зазначив оператор.
В lifecell пояснили, що в межах проєкту компанія переходить на хмарно-орієнтовану (cloud-native) архітектуру ядра мережі на базі рішень Ericsson, зокрема мова йде про системи обслуговування сервісів передачі даних та доступу до Інтернету (Packet Core), а також систем управління абонентськими даними (User Data Management).
Передбачається, що оновлення ядра мережі здійснюватиметься відповідно до принципів 5G, що в подальшому створить технічну основу для покращення якості сервісів.
У lifecell уточнили, що впровадження переходу на хмарно-орієнтоване ядро також зменшить ризик переривань зв’язку та простоїв в абонентів.
Крім того оператор паралельно модернізує систему управління абонентськими даними на основі рішення Ericsson Cloud Native Unified Data Management (UDM), яке забезпечує безпечне управління даними абонентів.
Як повідомлялося, ТОВ “лайфселл” за 9 місяців 2025 року збільшило дохід від телекомунікаційних послуг на 18,9% до – 11,58 млрд грн. Згідно з даними Національної комісії з регулювання у сферах електронних комунікацій та поштового зв’язку (НКЕК), lifecell збільшив за 9 міс. 2025 року обсяг капітальних інвестицій на 41,7% – до 2,97 млрд грн.
Можливе об’єднання вежових компаній Ukraine Tower Company (UTC) та Ukrainian Network Solutions (UNS), що відповідно пов’язані із найбільшими операторами мобільного зв’язку “Київстар” та “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”) призведе до монополізації та структурного перекосу телеком-ринку, заявляє їх менший конкурент ТОВ “лайфселл” (ТМ lifecell).
“З огляду на масштабний вплив на ринок і мільйони споживачів, розгляд угоди має відбуватися відкрито й прозоро, із залученням всіх учасників ринку та експертної спільноти”, – зауважив оператор у пресрелізі у понеділок, переданому агентству “Інтерфакс-Україна”.
На думку lifecell, таке об’єднання може вплинути на темпи інновацій та послабити орієнтацію на потреби абонентів.
Оператор також наголосив, що потенційна угода може загрожувати безпеці національного зв’язку загалом, а також обмежуватиме інвестиції в Україну.
“Надмірне зосередження критичної інфраструктури в одних руках може сприйматися як сигнал підвищеного ризику, стримуючи інвестиції в телекомунікаційний сектор”, – пояснює свою позицію lifecell.
У компанії підкреслили, що рішення щодо ймовірного об’єднання баштових станцій необхідно ухвалювати з урахуванням довгострокових наслідків для конкуренції, розвитку телеком-ринку та безпеки країни.
Наприкінці січня повідомлялось, що UTC – вежовий бізнес телекомунікаційного холдингу VEON, який володіє найбільшим українським оператором мобільного зв’язку “Київстар”, намагається узгодити в Антимонопольному комітеті України (АМКУ) об’єднання з UNS – вежовим активом другого за величиною мобільного оператора країни – “Vodafone Україна”.
Тоді у матеріалі видання Forbes Ukraine пояснювалось, що злиття вежових компаній VEON та “Vodafone Україна” може бути пов’язано із бажанням подальшого їх продажу третій стороні за більш вигідними умовами, ціна може становити $300 млн.
За підрахунками Forbes Ukraine, виторг UNS за дев’ять місяців 2025-го сягнув 528,8 млн грн, річна EBITDA – близько $15 млн, UTC – відповідно 2,1 млрд грн та $50–60 млн.
Водночас, вежовий актив має й lifecell: за даними ресурсу YouControl, його виручка за 9 місяців 2025 року становив 461,0 млн грн, чистий прибуток – 202,2 млн грн.
Згідно з даними регулятора НКЕК, трійку лідерів за доходами від телекомунікаційних послуг за 9 місяців 2025 року в Україні зі значним відривом сформували мобільні оператори “Київстар” – 32,35 млрд грн, “Vodafone-Україна” – 18,88 млрд грн та lifecell з групи DVL – 11,58 млрд грн.
Оператор мобільного зв’язку lifecell, що входить до групи компаній DVL (Датагруп-Volia-lifecell), в липні залучив понад 1,4 тис. підприємств, які перенесли до нього свої бізнес-номери, повідомляє пресслужба.
“Станом на липень 2025 року вже понад 1400 підприємств перенесли до мережі lifecell тисячі бізнес-номерів, обравши тарифи та сервіс оператора. У 2025 році lifecell зафіксував зростання обсягів перенесення корпоративних номерів удвічі у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року “, – йдеться у повідомленні пресслужби lifecell у вівторок.
Зазначається, що процедура перенесення бізнес-номерів складається з трьох етапів і триває до трьох робочих днів.
Раніше повідомлялось, що у січні-червні 2025 року lifecell став лідером серед операторів за кількістю абонентів.
Третій за величиною мобільний оператор в Україні lifecell розширить парк акумуляторних батарей на базових станціях (БС) до 33 тис., доведе час їхньої автономної роботи до 10 годин, повідомив CEO “Датагруп-Volia-lifecell” (DVL) Михайло Шелемба.
“Перша партія з 6 тис. нових батарей для базових станцій lifecell вчора приїхала на наші склади. Плануємо щотижня отримувати по 6-7 тисяч батарей, чого достатньо, щоб живити 1,2 -1,3 тис.базових станцій на 10 годин. У повному обсязі замовлення в майже 33 тис. батарей отримаємо протягом січня і максимально швидко встановимо на базові станції по всій країні”, – написав Шелемба у фейсбук-дописі у вівторок.
За його словами, на мережі оператора вже встановлено 15 тис. літієвих батарей, що надає змогу забезпечити автономну роботу протягом 4-6 годин під час відключень електроенергії.
Встановлення додатково 33 тис. батарей надасть змогу мережі працювати автономно протягом більше ніж 10 годин.
“На додачу до батарей закуплено і встановлено більш потужні джерела безперебійного живлення для швидкого заряджання, нові кліматичні шафи для безпечного використання батарей і обладнання”, – зазначив Шелемба, уточнивши, що п’ята частина обладнання живиться від стаціонарних і пересувних генераторів.
Раніше повідомлялося, що постачальник послуг фіксованого доступу та мобільного зв’язку “Датагруп-Volia-lifecell” (DVL) розробив трирічний план розвитку мережі, реалізація якого надасть змогу наростити покриття і збільшити ємність мережі lifecell. Компанія має амбітний план розвитку мобільного оператора lifecell і докладає зусиль, спрямованих на збільшення енергостійкості оператора.
Також повідомлялося, що у вересні 2024 року NJJ Holding під керівництвом французького інвестора Ксав’є Ньєля завершила придбання національного постачальника послуг фіксованого доступу до інтернету Датагруп-Volia і третього за величиною мобільного оператора lifecell. Активи було об’єднано в групу DVL. Станом на кінець третього кварталу 2024 року lifecell обслуговував 9,9 млн абонентів.
ТОВ “Лайфселл” (ТМ lifecell), третій за величиною мобільний оператор в Україні, планує збільшити пропускну спроможність на 30-40% протягом першого кварталу 2025 року завдяки купівлі на аукціоні у вівторок додаткових 5 МГц частот у діапазоні 2100 МГц за 463 млн грн, повідомив глава компанії Михайло Шелемба.
“Увесь комплекс заходів, які ми плануємо здійснити, має щонайменше подвоїти ємність для абонентів наступного року”, – сказав він агентству “Інтерфакс-Україна“, уточнивши, що цього планують досягти завдяки встановленню додаткового обладнання, яке розширює потужність використання цих частот у конкретних секторах, а також переходу на новіші технології на цих частотах.
Шелемба уточнив, що інвестиції у використання цих додаткових 5 МГц будуть невеликими, оскільки для цього буде використовуватися вже наявне обладнання. За його словами, це дає компанії можливість використовувати наявні ресурси на стійкість – компанія закупила 32 тис. батарей літій-полімерних, які надійдуть у грудні, – і більш концентроване використання цих частот завдяки апгрейду обладнання та синхронізацію частот між собою: щоб в одному ансамблі працювали частоти в (діапазонах) 2100, в 1800, в 900 і в 2600 МГц.
Шелемба зазначив, що задоволений результатами аукціону, хоча lifecell придбав тільки один лот, тоді як два його великі конкуренти – по два.
“У нас пріоритет №1 – це дати максимальне поліпшення ємності для наших абонентів максимально швидко. І це забезпечується якраз саме лотом №2, тому що він уже дуже близький до наших частот, які ми використовуємо, і ми можемо на тому ж обладнанні просто розширити спектр на 30%”, – пояснив він.
“Другий фактор – у нас зараз, незважаючи на те, що ми вже 10 млн абонентів, одна з найкращих ситуацій, коли ми рахуємо кількість частот на одного абонента. Тому ми бачимо величезний потенціал використання цих частот”, – додав глава lifecell.
За його словами, два з п’яти лотів у діапазонах 2300 і 2600 МГц, які придбали “Київстар” і “ВФ Україна” (ТМ Vodafone Україна), потребують побудови нової мережі для їх освоєння.
Той факт, що всі п’ять лотів на аукціоні було продано за цінами, близькими до початкових, Шелемба пов’язує з хорошою, правильною стратегією регулятора, яка забезпечила гарантовано високу ціну, а також правильні обмеження щодо недопущення концентрації.
“Кожен оператор для себе вираховує вартість частоти. Але також ми рахуємо, за найкращими своїми припущеннями, моделями, скільки ці частоти коштують для конкурентів. І коли ми подивилися на стартові лоти, ми побачили, що регулятор поставив стартову ціну досить високо і досить близько до тієї ціни, яку ми готові були заплатити”, – зазначив директор оператора.
“Також важливо розуміти, що на відміну від перших тендерів, коли були просто нові частоти для 3G або нові частоти для 4G, ці частоти вже йдуть як додаткові до наявних”, – доповнив Шелемба. За його словами, lifecell і “Vodafone Україна” прагнули придбати насамперед сусідні з їхнім наявним спектром частоти в діапазоні 2100 МГц, як найбільш ефективні, тоді як інші частоти для них мали меншу цінність.
“Тут регулятор і держава вже максимально обирають усе, що можна обрати, з цих додаткових частот. Тому був досить логічний розподіл, хто який лот забрав, саме тому, що вже є частоти, які використовуються”, – підсумував голова lifecell.
Він додав, що необхідно ще враховувати фактор 5G.
“Зараз кількість використовуваних терміналів, які підтримують 5G, близько 20%. За 2-3 роки, якщо ми беремо це як за базовий сценарій, кількість терміналів уже буде, я думаю, 35-40%, може бути вище – до 50%. І що станеться? Коли ви будуєте мережу 5G, термінали використовують трафік 5G і, відповідно, не використовують частоти 4G. І, таким чином, ці частоти 4G розвантажуються”, – пояснив Шелемба.
Як повідомлялося, регулятор НКЕК у вівторок провів аукціон, за підсумками якого “Київстар”, “Vodafone-Україна” і lifecell отримали в користування на 15 років нові частоти в діапазонах 2100, 2300 і 2600 МГц, сумарно запропонувавши за них 2 млрд 894,734 млн грн за початкової загальної ціни 2 млрд 871,531 млн грн.
Відповідно до умов технологічно нейтральних загальнонаціональних ліцензій, встановлених НКЕК, кожен із переможців зобов’язався протягом 24 місяців від дати початку дії ліцензії забезпечити використання отриманої смуги частот на щонайменше 1,5 тис. базових станціях, а протягом перших 12 місяців – на щонайменше 500 базових станціях.
