Провідний український виробник кормів для котів і собак Kormotech розширить виробництво в Кедайняй (Литва), інвестує понад EUR60 млн у чотири черги виробництва, які будуть введені в експлуатацію протягом 2025-2028 років, повідомила прес-служба компанії агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Зараз Литва – наше вікно у світ. Наш завод у Кедайняй став для нас надійною опорою – він працює на 100% потужності завжди, тоді як в Україні ми маємо зважати на ризики зупинок через війну. Ми прагнемо далі розширювати наші потужності в Литві, побудувавши чотири додаткові виробничі черги до 2028 року”, – повідомив СЕО та співвласник Kormotech Ростислав Вовк.
Kormotech запустив перший закордонний завод у Кедайняй у Литві 2020 року. Наразі на виробництві вологих кормів потужністю понад 20 тис. тонн на рік працюють понад 170 фахівців з України та Литви.
“Наш успішний досвід будівництва та роботи в Литві, сприятливі умови у вільній економічній зоні, підтримка Invest Lithuania і наша добре налагоджена мережа партнерів і постачальників і привели нас до рішення розширити підприємство”, – підкреслив Вовк.
Kormotech планує запустити першу нову виробничу лінію до 2025 року, додаючи по лінії щороку, доки чотири виробничі черги не будуть запущені повністю у 2028 році. У міру прогресу проєкту розширення, компанія буде зацікавлена в пошуку кваліфікованих інженерів, технологів та інших вузькоспеціалізованих фахівців як в Україні, так і в Литві. Завдяки новому проєкту розширення Kormotech подвоїть поточну чисельність персоналу в Литві, додавши 200 нових робочих місць за п’ять років.
За словами Еліуса Чівіліса, генерального директора литовської державної агенції Invest Lithuania, розширення Kormotech свідчить про те, що Литва відкрита для іноземних інвесторів і створює для них справді сприятливі умови.
“У Кедайняй Kormotech побудувала сучасний високоавтоматизований завод, де працюють місцеві фахівці різної компетенції. Рішення компанії розширити свої потужності та подвоїти штат команди показує якість як місцевої бізнес-інфраструктури, так і талантів”, – підкреслив Чівіліс.
В Україні Kormotech постійно розширює виробничі потужності. Протягом 2022-2023 років компанія інвестувала близько $14 млн, щоб модернізувати виробництво сухих кормів і розширити виробництво вологих майже на 70%.
“Ми плануємо побудувати нові виробничі потужності в Україні одразу після закінчення війни”, – повідомив Вовк.
Kormotech – глобальна сімейна компанія з українським корінням, яка з 2003 року виробляє високоякісне харчування для кішок і собак під брендами Optimeal, CLUB 4 PAWS, Гав!, Мяу! Компанія має виробничі потужності в Україні та ЄС. Асортимент налічує понад 650 позицій.
Компанія входить до ТОП-60 світових виробників харчування для тварин і ТОП-20 найбільш динамічних петфуд-брендів. Kormotech реалізує в 40 країнах світу продукцію своїх брендів і торгових марок партнерів.
Наразі в компанії працюють близько 1300 співробітників у п’яти країнах – Україні, Литві, Польщі, Румунії, США.
Invest Lithuania – некомерційне агентство при Міністерстві економіки Литовської Республіки. Його місія – залучення іноземних інвестицій. Слугує контактним пунктом для іноземних компаній і супроводжує міжнародний бізнес на кожному етапі процесу започаткування підприємницької діяльності в Литві, надає інформацію щодо залучення персоналу, податкових пільг і варіантів фінансування.
Найбільший український виробник кормів для котів і собак Kormotech у рамках розвитку своїх виробничих потужностей протягом 2023-2024 років реалізує низку інвестиційних проєктів в Україні та Литві, де має виробничі потужності, повідомив бенефіціар компанії Ростислав Вовк у рамках Business Breakfast з Forbes Ukraine в середу.
За його інформацією, Kormotech у другому кварталі 2023 року завершив розширення на 25% фабрики компанії в Литві. Крім того, у третьому кварталі він введе в дію нову лінію на фабриці у Львівській області з виробництва мокрих кормів.
“У неї (нову лінію на фабриці у Львівській області) було інвестовано EUR8 млн, що дало змогу на 65% розширити виробничі потужності заводу. Якщо раніше його потужність була 17 тис. тонн (кормів – ІФ-У) на рік, то зараз вона буде 27 тис. тонн”, – сказав він.
Крім того, за інформацією власника компанії, наприкінці 2023 року Kormotech почне будівництво нової фабрики в Литві, в яку інвестує понад EUR60 млн.
“Ця фабрика буде за потужністю такою ж, як дві наші фабрики в Україні. Це буде плюс 40 тис. тонн. Ми повинні вийти на запуск першої лінії в середині 2025 року”, – підкреслив Вовк.
Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва оголосила про створення Фонду розвитку потенціалу України (Ukraine Capacity Development Fund, UCDF) для надання технічної допомоги бюджетом $65 млн на п’ять років, а Нідерланди, Японія, Литва і Словаччина стали його першими вкладниками сумарно на $14,5 млн.
“Ми шукаємо $65 млн на п’ять років для розширення розвитку потенціалу (України) в пріоритетних галузях, підтримуваних програмою МВФ. Я рада повідомити, що донори вже пообіцяли внести внески в розмірі приблизно $14,5 млн. Я впевнена у вашій підтримці цієї ініціативи”, – заявила Георгієва після міністерського круглого столу з питань України, який відбувся в межах щорічних зборів МВФ і Світового банку, що завершилися у неділю, у Марракеші.
Уточнюється, що внесок Нідерландів до фонду становив $7 млн.
В офіційному заході з приводу запуску фонду на полях зборів МВФ і СБ узяли участь перший заступник директора-розпорядника МВФ Гіта Гопінат, міністр фінансів Сергій Марченко, голова НБУ Андрій Пишний і його заступник Сергій Ніколайчук, а також представники чотирьох зазначених країн.
“Ці внески підтримають зусилля української влади щодо стабілізації макроекономічних умов і відновлення післявоєнної економіки, одночасно реалізуючи комплексні реформи, які відповідають цілям вступу України до ЄС”, – вказав МВФ у повідомленні про створення UCDF.
Пишний подякував МВФ за запуск нового фонду. Він підкреслив важливість для України міжнародної фінансової допомоги, реформування української економіки, зміцнення інституційної спроможності органів влади.
Литва погодила коридор для транзиту українського зерна в порти Балтії, повідомив міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс.
“Росія знищує продовольство, Литва його доставляє. Було ухвалено й погоджено коридор для транзиту зерна в порти Балтії, що послаблює тиск на українському кордоні та збільшує постачання в Африку та за її межі. Співпраця дає результат!”, – написав він у Twitter.
Раніше повідомлялося, що ветеринарний, санітарний і фітосанітарний контроль протягом двох днів буде перенесено з українсько-польського кордону до порту Клайпеда (Литва) для всіх аграрних вантажів, що прямують до цього порту. Це прискорить транзит територією Польщі.
Україна і Литва мають намір відновити пасажирські перевезення залізницею за маршрутом “Київ-Варшава-Вільнюс”, перенести ветеринарні та фітосанітарні інспекції транзитних вантажів з українсько-польських прикордонних переходів до порту Клайпеда і почати польоти українських авіакомпаній з аеропортів країни, повідомила заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Азархіна у Facebook.
Зазначені питання, за її словами, обговорювалися на засіданні Міжурядової українсько-литовської комісії з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва під головуванням віцепрем’єр-міністра з відбудови України – міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова та міністра економіки та інновацій Литовської республіки Аушріне Армонайте.
“Щодо співробітництва у транспортній сфері – обговорили основні напрямки відновлення та розширення транспортного сполучення між Україною та Литвою. А саме: можливість відновлення пасажирських перевезень залізницею та подальшого розвитку маршруту “Київ-Варшава-Вільнюс”; двостороннє співробітництво із залученням інституцій ЄС щодо включення Ягодин-Дорогоуськ у Транс’європейську транспортну мережу; перенесення ветеринарної та фітосанітарної інспекцій транзитних вантажів із українсько-польських прикордонних переходів до порту Клайпеда; розроблення нових маршрутів перевезення вантажів через територію Польщі, що дасть можливість збільшити вантажообіг і розширити номенклатуру залізничних перевезень; розроблення нових маршрутів перевезення вантажів через територію Польщі, що дозволить збільшити вантажообіг і розширити номенклатуру залізничних перевезень”.
Зазначається, що, за даними литовської сторони, полегшення процедурних вимог на українсько-польському кордоні дасть змогу транспортувати в Клайпедський порт до 500 тис. т української сільськогосподарської продукції на рік. Також Литва планує встановити термінали зміни візків для залізничних колій, що також сприятиме збільшенню вантажообігу між країнами.
Крім розвитку залізничного сполучення, литовська сторона запропонувала українським авіакомпаніям розглянути питання про початок діяльності в Литві та участь у національних конкурсах на стратегічні напрямки.
“Ми домовилися поглибити співпрацю в авіаційній сфері та сподіваємося на відновлення авіаперевезень між Литвою та Україною найближчим часом”, – написала Азархіна.
Раніше Литва підтвердила необхідність субсидування Євросоюзом перевезень українського зерна через Клайпеду.
ВАРШАВА, ВІЛЬНЮС, КИЇВ, ЛИТВА, пасажирські перевезення, УКРАЇНА
Литва в п’ятницю передала Україні 4,5 млн од. боєприпасів, повідомило Міністерство оборони республіки.
За даними міністерства, військова допомога, передана Литвою Україні до осені цього року, охоплює вертольоти Мі-8, зенітні установки L-70 з боєприпасами, бронетранспортери M113, мільйони патронів, боєприпаси для гранатометів.
Найближчим часом Україні також передадуть пускові установки пересувних зенітних ракетних комплексів NASAMS, антидрони, засоби матеріально-технічного забезпечення та інше допоміжне обладнання.
У Міноборони зазначили, що, крім передання військової техніки, Литва активно навчає українських солдатів, надає медичну та реабілітаційну допомогу, консультує експертів.
Допомога Литви Україні з кінця лютого 2022 року сягнула EUR0,5 млрд і триватиме, зазначили в міністерстві. На 2024-2026 рр. передбачено пакет військової допомоги в розмірі EUR200 млн. Загальний обсяг допомоги Литви Україні становить понад EUR1 млрд, або понад 1,2% валового внутрішнього продукту країни, половина цієї суми – військова допомога.
