Литва погодила коридор для транзиту українського зерна в порти Балтії, повідомив міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс.
“Росія знищує продовольство, Литва його доставляє. Було ухвалено й погоджено коридор для транзиту зерна в порти Балтії, що послаблює тиск на українському кордоні та збільшує постачання в Африку та за її межі. Співпраця дає результат!”, – написав він у Twitter.
Раніше повідомлялося, що ветеринарний, санітарний і фітосанітарний контроль протягом двох днів буде перенесено з українсько-польського кордону до порту Клайпеда (Литва) для всіх аграрних вантажів, що прямують до цього порту. Це прискорить транзит територією Польщі.
Україна і Литва мають намір відновити пасажирські перевезення залізницею за маршрутом “Київ-Варшава-Вільнюс”, перенести ветеринарні та фітосанітарні інспекції транзитних вантажів з українсько-польських прикордонних переходів до порту Клайпеда і почати польоти українських авіакомпаній з аеропортів країни, повідомила заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Азархіна у Facebook.
Зазначені питання, за її словами, обговорювалися на засіданні Міжурядової українсько-литовської комісії з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва під головуванням віцепрем’єр-міністра з відбудови України – міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова та міністра економіки та інновацій Литовської республіки Аушріне Армонайте.
“Щодо співробітництва у транспортній сфері – обговорили основні напрямки відновлення та розширення транспортного сполучення між Україною та Литвою. А саме: можливість відновлення пасажирських перевезень залізницею та подальшого розвитку маршруту “Київ-Варшава-Вільнюс”; двостороннє співробітництво із залученням інституцій ЄС щодо включення Ягодин-Дорогоуськ у Транс’європейську транспортну мережу; перенесення ветеринарної та фітосанітарної інспекцій транзитних вантажів із українсько-польських прикордонних переходів до порту Клайпеда; розроблення нових маршрутів перевезення вантажів через територію Польщі, що дасть можливість збільшити вантажообіг і розширити номенклатуру залізничних перевезень; розроблення нових маршрутів перевезення вантажів через територію Польщі, що дозволить збільшити вантажообіг і розширити номенклатуру залізничних перевезень”.
Зазначається, що, за даними литовської сторони, полегшення процедурних вимог на українсько-польському кордоні дасть змогу транспортувати в Клайпедський порт до 500 тис. т української сільськогосподарської продукції на рік. Також Литва планує встановити термінали зміни візків для залізничних колій, що також сприятиме збільшенню вантажообігу між країнами.
Крім розвитку залізничного сполучення, литовська сторона запропонувала українським авіакомпаніям розглянути питання про початок діяльності в Литві та участь у національних конкурсах на стратегічні напрямки.
“Ми домовилися поглибити співпрацю в авіаційній сфері та сподіваємося на відновлення авіаперевезень між Литвою та Україною найближчим часом”, – написала Азархіна.
Раніше Литва підтвердила необхідність субсидування Євросоюзом перевезень українського зерна через Клайпеду.
ВАРШАВА, ВІЛЬНЮС, КИЇВ, ЛИТВА, пасажирські перевезення, УКРАЇНА
Литва в п’ятницю передала Україні 4,5 млн од. боєприпасів, повідомило Міністерство оборони республіки.
За даними міністерства, військова допомога, передана Литвою Україні до осені цього року, охоплює вертольоти Мі-8, зенітні установки L-70 з боєприпасами, бронетранспортери M113, мільйони патронів, боєприпаси для гранатометів.
Найближчим часом Україні також передадуть пускові установки пересувних зенітних ракетних комплексів NASAMS, антидрони, засоби матеріально-технічного забезпечення та інше допоміжне обладнання.
У Міноборони зазначили, що, крім передання військової техніки, Литва активно навчає українських солдатів, надає медичну та реабілітаційну допомогу, консультує експертів.
Допомога Литви Україні з кінця лютого 2022 року сягнула EUR0,5 млрд і триватиме, зазначили в міністерстві. На 2024-2026 рр. передбачено пакет військової допомоги в розмірі EUR200 млн. Загальний обсяг допомоги Литви Україні становить понад EUR1 млрд, або понад 1,2% валового внутрішнього продукту країни, половина цієї суми – військова допомога.
Група компаній “Нова пошта” запустила в Литві можливість викликати кур’єра за адресою, щоб відправити документи і посилки до 30 кг в Україну, повідомила прес-служба групи в четвер.
Згідно з релізом, кур’єра можна викликати за будь-якою адресою на всій території Литви: навіть там, де ще немає відділень Nova Post.
Зазначається, що виклик коштує EUR3,5 до вартості доставки в Україну, проте до 13 серпня дається знижка 30% на доставку з Литви в Україну.
Щоб викликати кур’єра в Литві, потрібно самостійно підготувати посилку до відправлення, заповнити заявку на виклик кур’єра на сайті, застосунку або бізнес-кабінеті, оплатити замовлення і передати його кур’єру в закритому вигляді.
“Нова пошта” нагадує, що відправлення посилки з Литви здійснюється зі стягненням митного платежу та 21% ПДВ, якщо вартість посилки перевищує EUR45. Тому в заявці потрібно заповнити вміст відправлення, оголошену або ринкову вартість кожної речі. Якщо реальна вартість відрізнятиметься від оголошеної, митна служба може здійснити переоцінку і нарахувати додаткові митні платежі одержувачу.
Як повідомлялося, “Нова пошта” відкрила перше відділення NovaPost у Литві 20 березня цього року. За межами України група також уже працює в Польщі, Чехії, Молдові, Румунії та Німеччині.
У мережу “Нова пошта” на початок липня входило понад 10 тис. відділень і понад 14 тис. поштоматів.
За даними “Стандарт-Рейтингу”, виручка “Нової пошти” в першому кварталі 2023 року зросла в 2,1 раза – до 8 млрд 83,1 млн грн, EBITDA – майже в 4,4 раза, до 1 млрд 307,8 млн грн, а чистий прибуток – майже у вісім разів, до 1 млрд 54,91 млн грн.
ТОВ “Нова пошта”, лідер експрес-доставки в Україні, відкрило друге поштове відділення Nova Post у Литві в місті Каунас, повідомила прес-служба компанії в понеділок.
У відділенні можна відправляти й отримувати посилки та вантажі до 1 тис. кг, а також документи. Термін доставки – п’ять робочих днів.
“Це вже друге відділення Nova Post у Литві. Тепер, окрім кур’єрської доставки, українці з Каунаса та прилеглих міст отримали можливість легко надсилати речі додому та швидко отримувати посилки з України через відділення”, – йдеться у повідомленні.
Перше відділення Nova Post у Литві було відкрито в березні у Вільнюсі. Зазначається, що найчастіше українці пересилають документи, одяг, взуття, косметику та книги.
Також, окрім доставки до відділень, можна замовити адресну доставку в будь-яке місто в Литві або в Україні, уточнили у пресслужбі.
Раніше повідомлялося, що “Нова пошта” скоригувала свої плани щодо виходу на нові ринки Європи і планує відкриття відділень у Німеччині після запуску двох перших відділень у Празі (Чехія).
Заснована в 2001 році ГК “Нова Пошта” є лідером на ринку експрес-доставки в Україні. Її мережа складається більш ніж з 6 тис. відділень по всій країні.
“Нова Пошта” надає повний спектр логістичних і пов’язаних з ними послуг.
До ГК входять українські та зарубіжні компанії, зокрема “Нова Пошта”, “НП Логістик”, “Пост Фінанс” (система Forpost) і “Нова Пошта Глобал”.
Уряд Литви може допомогти Україні в експорті до 1 млн тонн зерна залізницею після того, як Польща тимчасово заборонила імпорт зерна з України, повідомила міністр економіки та інновацій Литви Аушріні Армонайте.
“Клайпедський порт і Литовські залізниці можуть зіграти важливу роль у створенні імпульсу, щоб допомогти Польщі вирішити ситуацію, що склалася, і гарантувати експорт зерна за межі ЄС. Литва може допомогти безпечно перевезти залізницею з України до 1 млн тонн зерна. Це було б реальним рішенням для України і допомогою для Польщі”, – цитує міністра Verslo zinios.
Своєю чергою, президент Асоціації литовських морських вантажних компаній Вайдотас Шілейко зазначив, що Клайпедський порт здатний переробляти понад 1 млн тонн зерна на рік, але через складну логістику більше ввозити неможливо.
“Литовські залізниці почали перевозити невеликі обсяги українського зерна через Польщу в порт Клайпеди в травні минулого року. Основна проблема тут – різні залізничні калібри: Україна і Литва досі використовують російські калібри, а Польща – європейські, це означає, що рухомий склад доводиться міняти на кордоні”, – пояснив він.
