Україна продовжила на п’ять років дію антидемпінгових мит на імпорт в Україну цементу з Молдови, Росії та Білорусі, а також металопрокату з антикорозійним покриттям з Китаю та Росії. Як повідомило Міністерство економіки в четвер, таке рішення прийняла Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) 21 травня 2025 року за зверненнями українських підприємств.
«Якщо ви виробник і стикаєтеся з агресивною неринковою конкуренцією, звертайтеся до Міністерства економіки для порушення антидемпінгових розслідувань. Україна дотримується принципів відкритості, але готова захищати свій ринок відповідно до правил СОТ», – наводяться в релізі слова першого віце-прем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко.
Як повідомлялося, у 2019 році МКМТ застосувала антидемпінгові мита щодо імпорту в Україну клінкерів цементних і портландцементу за кодами 2523 10 і 2523 29, на рівні: 57,03% до цементу з Білорусі; 94,46% до цементу з Молдови; 114,95% до цементу з Росії. Мита були встановлені строком на п’ять років. У травні минулого року МКМТ на вимогу ПрАТ «Дікергофф Цемент Україна», ПрАТ «Івано-
Франківськцемент» за підтримки ПрАТ «Кривий Ріг Цемент» порушила перегляд цих мит, що продовжило їх дію на строк до року.
Як стало відомо на конференції «Торгові війни: мистецтво захисту», яка була організована компанією «Ілляшев і партнери» в Києві цього тижня, Lafarge Ciment (Moldova) SA запропонувало для повернення на український ринок добровільні цінові обмеження. Учасники ринку закликали оприлюднити інформацію про запропоновані ціни.
Що стосується імпорту в Україну деяких видів прокату з антикорозійним покриттям походженням з РФ і Китаю, то в 2019 році були введені на п’ять років антидемпінгові заходи для виробників/експортерів товару з РФ в розмірі 47,57%, з Китаю – 22,78%. У травні минулого року на вимогу ПАТ «Маріупольський меткомбінат ім. Ілліча» і ТОВ «Юністіл» МКМТ порушила нове розслідування в рамках перегляду цих мит.
Українські підприємства у січні-лютому поточного року збільшили споживання металопрокату на 50,47% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 556,7 тис. тонн.
Згідно із пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром” у вівторок, за цей період імпортовано 207,4 тис. тонн, або 37,26% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, за 2 міс.-2025 метпідприємства виробили 957 тис тонн металопрокату (106,3% відносно аналогічного періоду 2024 року), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано близько 607,7 тис. тонн, або 63,5%. В січні-лютому 2024 року частка експорту становила 77,9% (701,4 тис тонн при загальному виробництві металопрокату 900,2 тис т).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках в січні-лютому 2025 року становить 33,21%, що значно нижче показника січня-лютого 2024-го (47,46%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках зазначений період помітно перевищує показник торішніх січня-лютого (47,79% та 38,68% відповідно). Частка сортового прокату також помітно вища – 19,01% проти 13,86% відповідно.
Структура імпорту в січні-лютому 2025 цьогоріч, як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим – 82,55% та 14,42% відповідно. В січні-лютому 2024 року домінування плоского прокату над сортовим також було значним: відповідно, 85,05% та 13,67%.
“За 2 місяці 2025 року ємність внутрішнього ринку становила 556,7 тис. тонн металопрокату, з яких 207,4 тис. тонн, або 37,26% припадає на імпорт. В січні-лютому 2024 року ємність внутрішнього ринку була 370 тис. тонн, з яких 171,2 тис. тонн, або 46,27% імпортовано. Таким чином, в січні-лютому 2025 року спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку відносно січня лютого-2024 року на 50,47%, з одночасним скороченням частки імпортної складової на 9,01%”, – констатується в пресрелізі.
Основними експортними ринками українського металопрокату у вказаний період цьогоріч, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (73,8%), іншої Європи (13,5%) та СНД (7,7%).
Серед металургійних імпортерів у січні-лютому 2025 року перше місце посіли інші країни Європи (56,6%), друге – ЄС-27 (24,5% ), третє – країни Азії (18,5%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2024 році скоротився на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн, тоді як у 2023 році збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022-м – до 3 млн 505,6 тис. тонн.
Українські підприємства у січні поточного року збільшили споживання металопрокату в 2,16 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 297,1 тис. тонн.
Згідно із пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром”, за цей період імпортовано 103 тис. тонн, або 34,67% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у січні метпідприємства виробили 480,2 тис. тонн металопрокату (на 7,2% вище січня-2024), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано приблизно 286,1 тис. тонн, або 59,6%. У січні 2024 року частка експорту становила 88,4% (400,3 тис. тонн при загальному виробництві металопрокату 453 тис. тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках в січні 2025 року становить 28,21%, що вдвічі нижче показника січня 2024-го (55,65%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках в січні цьогоріч значно перевершила минулорічний показник аналогічного періоду – 54,35% та 33,55% відповідно. Частка сортового прокату цього разу теж помітно вища: 17,44% у січні 2025 року проти 10,80% в аналогічному періоді 2024-го.
Структура імпорту в січні-2025, як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (86,50% та 10,78% відповідно); в січні 2024 року домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно 83,90% та 15,16%).
“У січні 2025 року ємність внутрішнього ринку становила 297,1 тис. тонн металопрокату, з яких 103 тис. тонн, або 34,67% припадає на імпорт. В січні 2024 року ємність внутрішнього ринку була 137,8 тис. тонн, з яких 85,1 тис. тонн, або 67,76% імпортовано. Таким чином, в січні 2025 року спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку відносно січня-2024 на 115,61%, з одночасним скороченням частки імпортної складової на 27,09%”, – констатується в пресрелізі.
Основними експортними ринками українського металопрокату у січні-2025, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (69,6%), іншої Європи (12,4%) та Африки (7,7%).
Серед металургійних імпортерів у січні-2025 перше місце обіймають інші країни Європи (61,3%), на другому ЄС-27 (24,7% ), на третьому – країни Азії (13,8%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2024 році скоротився на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн, тоді як у 2023 році збільшився у 2,19 рази порівняно з 2022 роком – до 3 млн 505,6 тис. тонн.
Українські підприємства у 2024 році скоротили споживання металопрокату на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн.
Згідно з пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром” у понеділок, за цей період імпортовано 1 млн 235,4 тис. тонн, або 37,57% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у 2024 році метпідприємства виробили 6,222 млн тонн металопрокату (на 15,8% вище щодо 2023 року), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано приблизно 4,169 млн тонн, або 67%.
У 2023 році частка експорту становила 55,4% (2,985 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 5,372 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках минулого року склала 46,05%, що помітно перевищує показник роком раніше – 42,04%. Водночас питома вага плоского прокату в експортних поставках у 2024 році майже на рівні показника 2023 року – 40,27% і 39,22% відповідно. Тоді як для сортового прокату минулого року була значно нижчою, ніж роком раніше – 14,73% проти 17,69%.
Структура імпорту у 2024 році характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (79,61% і 18,83% відповідно). Також у 2023 році домінування плоского прокату над сортовим також було значним – 81,02% і 18,06% відповідно.
“У 2024 році ємність внутрішнього ринку становила 3288,4 тис. тонн металопрокату, з яких 1235,4 тис. тонн, або 37,57%, припадає на імпорт. У 2023 році ємність внутрішнього ринку становила 3507,9 тис. тонн, з яких 1120,9 тис. тонн, або 31,95%, імпортовано. Таким чином, спостерігається скорочення ємності внутрішнього ринку за 2024 рік відносно 2023 року на 6,26% з одночасним збільшенням частки імпортної складової на 5,61%”, – констатується в пресрелізі.
Основними експортними ринками українського металопрокату у 2024 році, за даними Держмитслужби, є країни Європейського Союзу (70,7%), Африки (10,1%), інших країн Європи (8,3%).
Серед металургійних імпортерів за 2024 рік лідирують інші країни Європи (51,8%), на другому місці – ЄС-27 (27,7%), на третьому – країни Азії (19,2%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2023 році збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022 роком – до 3 млн 505,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 118,6 тис. тонн, або 31,91% внутрішнього ринку споживання цієї продукції.
Українські підприємства в січні-листопаді поточного року скоротили споживання металопрокату на 7,95% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2 млн 995,6 тис. тонн.
Згідно з пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром” у середу, за цей період імпортовано 1 млн 135,6 тис. тонн, або 37,91% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у січні-листопаді-2024 метпідприємства виробили 5,741 млн тонн металопрокату (118% проти аналогічного періоду 2023 року), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано близько 3,881 млн тонн, або 67,6%. У січні-листопаді 2023 року частка експорту склала 54,4% (2,664 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 4,864 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках у січні-жовтні-2024 становить 46,25%, що помітно перевищує показник січня-листопада 2023 року (41,79%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках за 11 місяців 2024 року майже на рівні показника січня-листопада 2023 року (39,04% і 38,46% відповідно). Частка сортового прокату значно нижча за показник січня-жовтня 2023 року (14,71% у 2024 році проти 19,74% у 2023 році).
“За 11 місяців 2024 року ємність внутрішнього ринку склала 3254,2 тис. тонн, з яких 1034,2 тис. тонн, або 31,78% імпортовано. Таким чином, за 11 місяців 2024 року спостерігається скорочення ємності внутрішнього ринку проти 11 місяців 2023 року на 7,95% з одночасним збільшенням частки імпортної складової на 6,13%”, – констатується в пресрелізі.
Структура імпорту за 11 місяців 2024 року, як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (78,87% і 19,52% відповідно); у січні-листопаді 2023 року домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 75,23% і 23,98%).
Основними експортними ринками українського металопрокату в січні-листопаді 2024 року, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (70,3%), Африки (10,5%) та іншої Європи (8,1%).
Серед металургійних імпортерів за 11 місяців 2024 року перше місце посідають інші країни Європи (50,6%), на другому – ЄС-27 (28,0%), на третьому – країни Азії (20,0%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2023 році збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022 роком – до 3 млн 505,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 118,6 тис. тонн, або 31,91% внутрішнього ринку споживання цієї продукції.
Українські підприємства в січні-листопаді поточного року скоротили споживання металопрокату на 7,95% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2 млн 995,6 тис. тонн.
Згідно з пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром” у середу, за цей період імпортовано 1 млн 135,6 тис. тонн, або 37,91% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у січні-листопаді-2024 метпідприємства виробили 5,741 млн тонн металопрокату (118% проти аналогічного періоду 2023 року), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано близько 3,881 млн тонн, або 67,6%. У січні-листопаді 2023 року частка експорту склала 54,4% (2,664 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 4,864 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках у січні-жовтні-2024 становить 46,25%, що помітно перевищує показник січня-листопада 2023 року (41,79%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках за 11 місяців 2024 року майже на рівні показника січня-листопада 2023 року (39,04% і 38,46% відповідно). Частка сортового прокату значно нижча за показник січня-жовтня 2023 року (14,71% у 2024 році проти 19,74% у 2023 році).
“За 11 місяців 2024 року ємність внутрішнього ринку склала 3254,2 тис. тонн, з яких 1034,2 тис. тонн, або 31,78% імпортовано. Таким чином, за 11 місяців 2024 року спостерігається скорочення ємності внутрішнього ринку проти 11 місяців 2023 року на 7,95% з одночасним збільшенням частки імпортної складової на 6,13%”, – констатується в пресрелізі.
Структура імпорту за 11 місяців 2024 року, як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (78,87% і 19,52% відповідно); у січні-листопаді 2023 року домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 75,23% і 23,98%).
Основними експортними ринками українського металопрокату в січні-листопаді 2024 року, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (70,3%), Африки (10,5%) та іншої Європи (8,1%).
Серед металургійних імпортерів за 11 місяців 2024 року перше місце посідають інші країни Європи (50,6%), на другому – ЄС-27 (28,0%), на третьому – країни Азії (20,0%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2023 році збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022 роком – до 3 млн 505,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 118,6 тис. тонн, або 31,91% внутрішнього ринку споживання цієї продукції.
© 2016-2025, Open4Business. Всі права захищені.
Усі новини та схеми, розміщені на цьому веб-сайті, призначені для внутрішнього використання. Їхнє відтворення або розповсюдження в будь-якій формі можливі лише у разі розміщення прямого гіперпосилання на джерело. Відтворення або розповсюдження інформації, яка містить посилання на "Інтерфакс-Україна" як на джерело, забороняється без письмового дозволу інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна". Фотографії, розміщені на цьому сайті, взяті лише з відкритих джерел; правовласники можуть висувати вимоги на адресу info@open4business.com.ua, в цьому випадку ми готові розмістити ваші авторські права на фотографію або замінити її.