Парламент Угорщини проголосував за вихід країни з Міжнародного кримінального суду (МКС), ставши першою країною Європейського союзу, яка зробила такий крок. Міністр закордонних справ Петер Сійярто заявив, що МКС втратив свою неупередженість і авторитет, перетворившись на політизовану інституцію.
Рішення про вихід збіглося з візитом прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху в Будапешт. Нетаньяху, проти якого МКС видав ордер на арешт за звинуваченнями у військових злочинах у Газі, подякував угорському керівництву за «сміливе і принципове» рішення.
Згідно з Римським статутом, вихід із МКС набуває чинності через рік після офіційного повідомлення ООН. До цього моменту Угорщина зобов’язана виконувати свої зобов’язання, включно зі співпрацею із судом.
Країни – учасниці та неучасниці МКС
Станом на квітень 2025 року 125 держав є учасниками Римського статуту, включно з усіма країнами Європейського союзу, за винятком Угорщини після її рішення про вихід. Серед учасників – Канада, Австралія, Велика Британія, Франція, Німеччина, Японія, Південна Корея, Україна і більшість країн Латинської Америки та Африки.
Деякі великі держави не є учасниками МКС.
США: підписали Римський статут 2000 року, але не ратифікували його.
Китай: не підписував і не ратифікував статут.
Росія: підписала статут у 2000 році, але відкликала підпис у 2016 році.
Індія: не підписувала і не ратифікувала статут.
Ізраїль: підписав, але не ратифікував статут і відкликав підпис 2002 року.
До Угорщини тільки дві країни офіційно вийшли з МКС.
Бурунді: у 2017 році.
Філіппіни: 2019 року.
Рішення Угорщини може викликати напруженість у відносинах з іншими країнами ЄС, які залишаються прихильними принципам міжнародного правосуддя.
