Національний банк України (НБУ) цього тижня зменшив чистий продаж доларів на міжбанківському ринку до $670,41 млн із $722,57 млн попереднього, свідчать дані регулятора. Згідно з ними, центробанк викупив $0,49 млн, тоді як продав $670,90 млн.
Офіційний курс гривні за тиждень підвищився на 0,2%, або 10 коп., зокрема, у п’ятницю він зміцнився на 8 коп. – до 40,4542 грн/$1. На готівковому ринку долар також подешевшав на 5 коп. – до 40,82 грн/$1.
З початку 2024 року офіційний курс гривні опустився на 6,5%, або на 2,45 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 10,6%, або на 3,89 грн.
Як свідчать дані, які НБУ встиг опублікувати за цей період, із понеділка до середи негативне сальдо між обсягами купівлі населенням валюти та її продажу розширилося з $42,78 млн до $45,66 млн.
Загалом у червні чисті інтервенції НБУ становили $2,99 млрд порівняно з $3,07 млрд у травні і $2,28 млрд у квітні. Міжнародні резерви України, за попередніми оцінками Нацбанку, минулого місяця скоротилися на 7,9%, або на $3,4 млрд – до $39 млрд 033,8 млн.
При цьому в травні офіційний курс гривні ослаб на 90 коп. – з 39,6370 грн/$1 до $40,5373 грн/$1, в останню декаду місяця щодня потроху оновлюючи історичні мінімуми і наблизившись до закладеного в держбюджет-2024 середньорічного курсу 40,7 грн/$1. На готівковому ринку курс гривні за місяць також ослаб на 1,24 грн – до 41,05 грн/$1. Нацбанк пояснив таке ослаблення зростанням витрат уряду після отримання зовнішнього фінансування в березні-квітні, а також впливом оголошеного 3 травня найбільшого від початку повномасштабної війни пакета пом’якшень валютних обмежень для підприємств.
Національний банк України (НБУ) цього тижня зменшив чистий продаж доларів на міжбанківському ринку до $722,6 млн із $897,8 млн попереднього, свідчать дані регулятора.
Згідно з ними, центробанк минулого тижня викупив $0,23 млн, тоді як продав $722,8 млн.
Офіційний курс гривні за тиждень підвищився на 0,5%, або 20 коп., зокрема, у п’ятницю він зміцнився на 7 коп. – до 40,4478 грн/$1. На готівковому ринку долар також подешевшав на 20 коп. – до 40,84 грн/$1.
З початку 2024 року офіційний курс гривні опустився на 6,4%, або на 2,44 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 10,6%, або на 3,88 грн.
Як свідчать дані, які НБУ встиг опублікувати за цей період, із понеділка до середи негативне сальдо між обсягами купівлі населенням валюти та її продажу розширилося з $39,32 млн до $43,35 млн.
Як повідомлялося, чисті інтервенції НБУ в травні зросли до $3,07 млрд з $2,28 млрд у квітні цього року і $1,93 млрд у травні минулого. Міжнародні резерви України, за попередніми оцінками Нацбанку, минулого місяця скоротилися на 7,9%, або на $3,4 млрд – до $39 млрд 033,8 млн.
При цьому в травні офіційний курс гривні ослаб на 90 коп. – з 39,6370 грн/$1 до $40,5373 грн/$1, в останню декаду місяця щодня потроху оновлюючи історичні мінімуми і наблизившись до закладеного в держбюджет-2024 середньорічного курсу 40,7 грн/$1. На готівковому ринку курс гривні за місяць також ослаб на 1,24 грн – до 41,05 грн/$1.
Нацбанк пояснив таке ослаблення зростанням витрат уряду після отримання зовнішнього фінансування в березні-квітні, а також впливом оголошеного 3 травня найбільшого від початку повномасштабної війни пакета пом’якшень валютних обмежень для підприємств.
Національний банк України (НБУ) 17 червня погодив ПрАТ “МетЛайф”, що спеціалізується на страхуванні життя, розширення обсягу ліцензії на здійснення діяльності з прямого страхування та вхідного перестрахування.
Як повідомляється на сайті регулятора, компанія отримала право здійснювати страхування за класами страхування від нещасного випадку (зокрема на випадок виробничої травми та професійного захворювання) і страхування на випадок хвороби (зокрема медичне страхування).
У повідомленні також підкреслюється, що з урахуванням цього розширення ліцензія ПрАТ “МетЛайф” вважається переоформленою.
Згідно зі звітністю ПрАТ “МетЛайф”, обсяг страхових премій компанії в зазначеному періоді становив 2,489 млрд грн, страхові резерви – 6,186 млрд грн.
За 2023 рік страховик виплатив страхові відшкодування в обсязі 516,6 млн грн.
Частка компанії за обсягом сформованих страхових резервів на ринку страхування життя становить 31,3%.
ПрАТ “МетЛайф” входить до складу провідної світової корпорації MetLife. Компанія працює в Україні з 2002 року. Основні напрямки бізнесу – накопичувальне страхування життя, страхування від нещасних випадків і критичних захворювань, корпоративне страхування та банкострахування.
Національний банк України (НБУ) застосував захід впливу у вигляді штрафу до державного Ощадбанку в розмірі 33,76 млн грн, до банку «Південний» – 11,05 млн грн і А-Банку – 10,05 млн грн, повідомляється на сайті регулятора.
Згідно з ним, Ощад був оштрафований за неналежну організацію первинного фінмоніторингу в частині зобов’язання розробляти, впроваджувати та оновлювати внутрішні документи з питань закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (ПДВ/ФТ) і відсутності в них процедур, достатніх для забезпечення ефективного управління ризиками.
Зазначається, що серед інших причин накладення штрафу на фінустанову – неналежне виконання банком зобов’язання щодо імплементації системи автоматизації, застосування ризик-орієнтованого підходу, а також перевірки нових та існуючих клієнтів.
Банк «Південний» оштрафовано за неналежне виконання посилених заходів перевірки щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими є високим, несвоєчасне подання документів на запити НБУ щодо виконання вимог законодавства ПДВ/ФТ, а також за невиявлення всіх критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, притаманних діловим відносинам з клієнтами.
А-Банк отримав штраф у зв’язку з неналежною перевіркою РЕРів, нових та існуючих клієнтів, а також неналежним застосуванням ризик-орієнтованого підходу.
Крім того, центробанк оштрафував ТОВ «Даймонд Пей» (ТМ DPAY, Дніпро) Вікторії Голубєвої з оборотом 2,6 млрд грн 2023 року на 13,06 млн грн за низку порушень у частині первинного фінмоніторингу. Згідно з інформацією на сайті компанії, це сервіс для організації приймання платежів і здійснення переказів в інтернеті, а серед основних послуг зазначено оплату на гральних сайтах, зокрема, Favbet.
Національний банк України разом з Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України із 30 травня 2024 року розпочинає Всеукраїнську інформаційну кампанію з платіжної безпеки #КібербезпекаФінансів.
Її мета – поліпшити обізнаність громадян про платіжну безпеку та сформувати навички із захисту фінансових даних у віртуальному просторі.
Сучасна повномасштабна війна триває не лише на полі бою, а й у кіберпросторі, зокрема спостерігається збільшення проявів кібершахрайства та кіберзлочинності.
Наприкінці минулого року Національний банк за підтримки Проєкту USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу» провів перше загальнонаціональне репрезентативне опитування населення України щодо правил платіжної безпеки та протидії шахраям. Його метою було визначення рівня знань українців у сфері платіжної безпеки та виявлення прогалин у цьому питанні. Результати дослідження Національний банк використовує для розроблення освітніх продуктів для різних вікових категорій та підвищення ефективності інформаційних кампаній з протидії платіжному та кібершахрайству (вони не публікуються з метою уникнення ймовірності використання шахраями).
Найпопулярнішим методом шахрайства з платіжними картками в Україні, як і у світі, традиційно залишається соціальна інженерія. Водночас значна кількість кібершахрайства минулого року була пов’язана з фішингом. Застосовуючи фішингові ресурси (стилізовані під урядові портали та інформаційні ресурси українських банків і платіжних сервісів) та ошукуючи громадян, зловмисники намагалися отримати доступ до їхніх персональних даних, інформації про їхні платіжні інструменти, фінансові номери телефонів та кошти на рахунках.
Тому поліпшення знань та навичок громадян у цій сфері дасть їм можливість обачніше користуватися безготівковими розрахунками та уберегтися від шахрайських схем і пасток у віртуальному просторі.
«Майже чверть користувачів фінансових послуг (26%) стикалася зі спробами платіжного шахрайства, зокрема 3% з них втратили гроші. Зрозуміло, що більш активні споживачі, які частіше користуються інтернетом, інтернет-банкінгом, купують онлайн, частіше потрапляють і в поле зору шахраїв. Тому кожному, навіть досвідченим користувачам, варто удосконалювати свої знання з кібербезпеки. Зокрема, обов’язково підвищувати особисту кіберобізнаність щодо правил убезпечення облікових записів, поміркованого користування громадським Wi-Fi, аналізу незнайомих ресурсів для здійснення покупок. Завдяки цій кампанії Національний банк разом із партнерами підвищуватимуть обізнаність українців, щоб і надалі формувати безпечну культуру поведінки суспільства у віртуальному просторі», – зазначив заступник Голови НБУ Олексій Шабан.
«Кібербезпека нашої країни – це не лише захищеність державних інформаційних ресурсів, систем та баз даних. Хоча зараз більшість кібератак мають політичну, а точніше військово-політичну складову, діяльність фінансово вмотивованих хакерів так само продовжує нести загрозу. Тому ми повинні продовжувати роботу з посилення обізнаності всіх українських громадян стосовно того, як уберегти себе від діяльності кібершахраїв, які прагнуть викрасти ваші дані та, як наслідок, кошти», – підкреслив Голова Держспецзв’язку Юрій Мироненко.
«Результати загальнонаціонального репрезентативного опитування населення, проведеного за підтримки Проєкту USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу», показали, що більше чверті користувачів фінансових послуг хоча б раз стикалася зі спробами платіжного шахрайства, а деякі постраждали від нього. З них велика частка – це більш активні споживачі, які частіше користуються інтернет-магазинами, платними онлайн-сервісами та дистанційним банкінгом. Стрімкий розвиток технологій сприяє розповсюдженню шахрайства, особливо на тлі війни, та ускладнює його виявлення. Тож заходи з підвищення обізнаності населення про платіжну безпеку, відповідні інформаційно-навчальні кампанії повинні бути регулярними та загальнонаціональними. Наш Проєкт із радістю підтримав проведення опитування та кампанію НБУ з протидії платіжному шахрайству #КібербезпекаФінансів», – зазначила Юлія Вітка, в. о. керівника Проєкту USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу».
АТ «ОТП БАНК» підтримав інформаційну кампанію, спрямовану на поліпшення обізнаності громадян про платіжну безпеку і захист фінансів у віртуальному просторі.
«Кількість кіберінцидентів в Україні та світі невпинно зростає. Шахраї залучають будь-які доступні засоби та найновіші технології, у тому числі штучний інтелект, щоб обдурити якомога більшу кількість людей і незаконно збагатитися. У такій ситуації банківські установи, яким громадяни довіряють свої заощадження, відчувають посилену відповідальність перед суспільством. ОТП БАНК докладає максимум зусиль, аби гроші клієнтів були в безпеці – для цього переводимо дані в «хмару», посилюємо системи захисту. А щоб нівелювати людський фактор, зокрема і з боку користувачів банківських послуг, ми послідовно беремо участь в інформаційних кампанія Національного банку України, спрямованих на підвищення фінансової грамотності українців, на розвиток їхніх навичок і вмінь, що допоможуть захистити кошти від шахраїв і кіберзлочинців», – розповів Олег Клименко, член правління ОТП БАНК, відповідальний за розвиток роздрібного бізнесу.
Під час кампанії Національний банк спільно з партнерами роз’яснюватиме споживачам фінансових послуг базові елементи кібербезпеки щодо таких питань:
Інформаційна кампанія триватиме до кінця вересня 2024 року у всіх регіонах України. В межах кампанії Національний банк запускає спеціальну вебсторінку (лендинг) “Кібербезпека фінансів” із детальною інформацією про кампанію та правила поведінки у віртуальному просторі.
Довідково
Національний банк проводить Всеукраїнську інформаційну кампанію з платіжної безпеки #КібербезпекаФінансів разом із Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також за підтримки Проєкту USAID “Інвестиції для стійкості бізнесу”.
Генеральні партнери: Департамент кіберполіції Національної поліції України, Міністерство юстиції України, Безоплатна правова допомога, Міністерство соціальної політики, Генеральний штаб Збройних Сил України, Державний центр зайнятості, ПРОСТІР, Portmone, Київстар, Lifecell, OLX.ua, Viasat, MEGOGO Освіта, GOITeens, ESET.
Інформаційні партнери: ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Райффайзен Банк, Укргазбанк, ПУМБ, Укрсиббанк, СЕНС БАНК, Креді Агріколь Банк, ОТП Банк, Кредобанк, ПроКредит Банк, Таскомбанк, А-Банк, Банк Кредит Дніпро, Акордбанк, МТБ Банк, Міжнародний Інвестиційний Банк, Банк Глобус, Правекс Банк, Комінбанк, Піреус Банк, Радабанк, Банк Кліринговий Дім, Агропросперіс Банк, Юнекс Банк, Банк інвестицій та заощаджень, Банк Грант, Банк Український капітал, Кредитвест Банк, Кристалбанк, Мотор-Банк, Полікомбанк, Український банк реконструкції та розвитку, Перший Інвестиційний Банк, Банк Траст-Капітал, Банк Портал, БТА Банк, НАБУ, Mastercard, YASNO – постачальник електроенергії, газу та рішень з енергоефективності, Фокстрот, Епіцентр, Ельдорадо, Опендатабот, EasyPay, city24, WOG, SOCAR, Amic Energy, Shell, Softkey, Макснет, ТЕНЕТ, ГО “ВСАД “IT-бабусі”, , ТРЦ “King Cross Leopolis” (Львів), ТРЦ “Мегамол” (Вінниця), ТРЦ “Караван” (Дніпро), ТРЦ “Дафі” (Дніпро), ТЦ “Орнава” (Тернопіль), ТРЦ “Woodmall” (Хмельницький), ТРЦ “Конкорд” (Полтава), ТРЦ “Дафі” (Харків), ТРЦ “Hollywood” (Чернігів), ТРЦ “Avenir Plaza” (Буча), ТРЦ “Ocean Plaza” (Київ).
Довідковий курс гривні до долара США на міжбанківському валютному ринку станом на 12:00 кв 24 травня 2024 року.
Показник 23.05.2024 24.05.2024 24.05.2024 Зміна, %
Довідковий курс гривні до долара США (UAH/$) 39.8825 40.0752 0.48
Дані: НБУ
