Національний банк України (НБУ) дозволив купівлю та переказ іноземної валюти юрособами-резидентами, які є суб’єктами електронної комерції, за кордон для сплати податку на додану вартість (ПДВ) за операціями купівлі товарів вітчизняних виробників споживачами з країн ЄС.
«Умова для проведення цих операцій – суб’єкт електронної комерції має бути зареєстрований як платник податків у ЄС. Таке пом’якшення насамперед підтримає малий і середній бізнес, який отримає можливість просувати власні товари на ринку ЄС завдяки торговельним майданчикам», – ідеться в прес-релізі центробанку в понеділок.
Регулятор припускає, що це не матиме негативного впливу на міжнародні резерви, оскільки надходження валюти в Україну за продані товари значно перевищуватиме додатковий попит на валюту для сплати ПДВ у ЄС.
Крім того, НБУ анонсував низку інших валютних послаблень. Зокрема, центробанк дозволив держкомпаніям купівлю і переказ інвалюти за кордон для покриття викидів діоксиду вуглецю.
«Державні підприємства зможуть купувати валюту і переводити її на користь нерезидентів, щоб закуповувати квоти для покриття або компенсації викидів діоксиду вуглецю (CO₂), пов’язаних з авіаційною діяльністю», – пояснює Нацбанк.
На думку регулятора, цей крок сприяє безперебійності оборонних закупівель за держконтрактами, дасть змогу й надалі виконувати авіаційні перевезення за кордоном, а також підтримає військово-технічне співробітництво з ЄС.
Серед інших операцій, які Нацбанк дозволив здійснювати з 10 вересня, – виплати за операціями, передбаченими договором перестрахування, укладеним з іноземними ядерними страховими пулами.
«Зокрема, сплачувати бонус за беззбитковість, що є обов’язковою умовою, визначеною договором перестрахування. Це пом’якшення матиме незначний вплив на міжнародні резерви та водночас дасть змогу Ядерному страховому пулу виконувати зобов’язання перед партнерами, що є важливим для безперебійної роботи галузі», – йдеться в релізі НБУ.
Як повідомлялося, також регулятор дав можливість українському бізнесу відшкодувати купонні платежі за єврооблігаціями, які були виплачені з 24 лютого 2022 року до 9 липня 2024 року, за рахунок накопиченої в Україні власної іноземної валюти.
Водночас НБУ з 10 вересня запровадив ліміт на оплату годинників, ювелірних виробів, дорогоцінного каміння та монет з валютних карток українських банків за кордоном у розмірі 100 тис. грн/міс. і на операції з агентами нерухомості – до 500 тис. грн/міс.
Усі вищезазначені нововведення запроваджуються постановою №108, від 6 вересня 2024 року, яку офіційно було оприлюднено в понеділок, 9 вересня.
Національний банк України (НБУ) цього тижня знову збільшив чистий продаж валюти на міжбанківському ринку – до $646,30 млн із $624,49 млн тижнем раніше, свідчать дані регулятора. Згідно з ними, центробанк третій тиждень поспіль утримувався від купівлі валюти, тоді як продаж підскочив із $624,49 млн до $646,30 млн.
Офіційний курс гривні за тиждень підвищився на 17 коп. – до 41,0592 грн/$1, тоді як на готівковому ринку гривня зміцнилася приблизно на 11 коп. при купівлі – до 41,30 грн/$1 і на 10 коп. при продажу – до 41,40 грн/$1.
З початку 2024 року долар за офіційним курсом подорожчав на 8%, або на 3,05 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 12,3%, або на 4,49 грн.
Таким чином, за поточний місяць гривня встигла опуститися на 0,1%, або на 5 коп., тоді як за липень офіційний курс гривні впав на 1,4%, або на 55 коп., – до 41,0063 грн/$1. У червні його зниження сповільнилося до 3 коп. після ослаблення в травні на 90 коп.
Як свідчать дані, які НБУ встиг опублікувати за цей період, з понеділка до четверга негативне сальдо між обсягами купівлі населенням валюти та її продажу поступово розширювалося з $5,96 млн до $36,63 млн.
Міжнародні резерви України в липні, за попередніми оцінками Нацбанку, скоротилися на 1,8%, або на $572,3 млн, – до $37 млрд 231,9 млн, тоді як чисті міжнародні резерви (ЧМР) впали на $3 млрд – до $23,30 млрд. Згідно з кількісним критерієм ефективності (QPC) в оновленій програмі розширеного фінансування EFF, ЧМР України на кінець вересня цього року повинні становити щонайменше $28,8 млрд, а на кінець року – щонайменше $26,3 млрд.
Водночас, за даними Міністерства фінансів, у серпні Україна отримала близько $8,4 млрд зовнішнього фінансування. Зокрема, $4,5 млрд від ЄС у рамках інструменту Ukraine Facility, з яких $1,6 млрд – грант, а також $3,9 млрд гранту від США через проєкт Світового банку PEACE in Ukraine.
Національний банк України (НБУ) повідомив АСК «Дністер» (Львів) про те, що Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг 23 серпня анулював ліцензії компанії на здійснення діяльності та виключив її з Державного реєстру фінансових установ.
Про це страховик повідомив у системі розкриття інформації НКЦПФР.
Як повідомлялося, НБУ 12 липня надав дозвіл АСК «Дністер» на добровільний вихід з ринку шляхом виконання страхового портфеля на підставі її заяви.
Рішення про вихід ПрАТ «АСК “Дністер” з ринку та затвердження плану виходу ухвалено зборами акціонерів 28 червня 2024 року.
Страховий портфель компанії сформовано з платежів зі страхування наземного транспорту, крім залізничного (91,6%), страхування майна від вогневих та інших ризиків (6%), інших видів (2,4%).
Частка компанії за страховими преміями на страховому ринку становить 0,01%.
ПрАТ «АСК “Дністер” засновано 1993 року, спеціалізується на ризикових видах страхування.
Національний банк України (НБУ) поточного тижня ще трохи зменшив чистий продаж валюти на міжбанківському ринку – до $518,60 млн із $540,95 млн тижнем раніше, свідчать дані регулятора.
Згідно з ними, центробанк не здійснював купівлю валюти, тоді як продаж скоротився з $541,2 млн до $518,60 млн.
Офіційний курс гривні за тиждень знизився на 0,2%, або на 10 коп. – до 41,2110 грн/$1, тоді як на готівковому ринку гривня ослабла приблизно на 2 коп. при купівлі – до 41,35 грн/$1 і на 3 коп. при продажу – до 41,46 грн/$1.
З початку 2024 року долар за офіційним курсом подорожчав на 8,4%, або на 3,21 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 12,7%, або на 4,65 грн.
За липень офіційний курс гривні впав на 1,4%, або на 55 коп. – до 41,0063 грн/$1, тоді як у червні його зниження сповільнилося до 3 коп. після ослаблення в травні на 90 коп.
Як свідчать дані, які НБУ встиг опублікувати за цей період, з понеділка до четверга негативне сальдо між обсягами купівлі населенням валюти та її продажу незначно розширилося з $22,35 млн до $24,93 млн.
Міжнародні резерви України в липні, за попередніми оцінками Нацбанку, скоротилися на 1,8%, або на $572,3 млн, – до $37 млрд 231,9 млн, тоді як чисті міжнародні резерви (ЧМР) впали на $3 млрд – до $23,30 млрд. Згідно з кількісним критерієм ефективності (QPC) в оновленій програмі розширеного фінансування EFF, ЧМР України на кінець вересня цього року мають становити щонайменше $28,8 млрд, а на кінець року – щонайменше $26,3 млрд.
Водночас у серпні Україна вже отримала $3,9 млрд грант від США і EUR4,2 млрд від ЄС, з яких EUR1,5 млрд – грант.
Українські банки за січень-червень цього року збільшили чистий прибуток на 11,4 млрд грн, або на 16,8% порівняно з показником за аналогічний період 2023 року – до 79,04 млрд грн, повідомив Національний банк України (НБУ).
«Головні чинники прибутковості – збереження високої чистої відсоткової маржі та майже нульові відрахування до резервів під збитки від активних операцій», – пояснив НБУ причини зростання прибутковості.
«За перше півріччя тільки сім малих банків із 62 платоспроможних були збитковими із сукупним збитком 171 млн грн», – поінформував Нацбанк.
За його даними, прибутковість основних активів банків протягом другого кварталу надалі знижувалася. Зокрема, найстрімкіше вона падала для депозитних сертифікатів НБУ, у зв’язку з чим банки зменшили обсяги вкладень у ці цінні папери, зазначив регулятор.
Водночас ставки за облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП) також пішли вниз, але обсяги вкладення в них зростали.
«Саме за рахунок нарощування активів банки зберегли досить високу чисту процентну маржу і наростили доходи», – наголосив регулятор.
Зазначається, що рентабельність капіталу банків за перше півріччя 2024 року становила 48,4%, що нижче за аналогічний показник першої половини 2023 року, який становив 56%.
Обсяг нарахованого банками податку на прибуток за шість місяців поточного року становив 21,9 млрд грн порівняно з 12,4 млрд грн за зіставний період минулого року, оскільки ставку податку на прибуток було підвищено з 18% до 25%.
Згідно з даними НБУ, за минулий рік чистий прибуток банківської системи становив 82,8 млрд грн після нарахування 76,2 млрд грн податку на прибуток за підвищеною ставкою 50%.