Національний банк України оцінив зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України в третьому кварталі 2024 року до аналогічного періоду минулого року в 4%, тоді як раніше прогнозував його на рівні 3,1%.
«Раніше, ніж торік, розпочалося і триває збирання пізніх культур, що підтримало показники с/г у ІІІ кварталі. Стабільна робота морського коридору та м’яка фіскальна політика теж підтримували економічну активність», – зазначив Національний банк в опублікованому на його сайті Інфляційному звіті.
НБУ зазначив, що такий перегляд оцінки економічної динаміки в третьому кварталі дав змогу загалом підвищити прогноз зростання ВВП цього року з 3,7% до 4%.
Уточнюється, що на кінець III кварталу площі збору пізніх культур на 81% перевищили минулорічні, а обсяги врожаю – на 68%, обсяги перевалки вантажів на експорт у морських портах зросли у 2,1 раза в ІІІ кварталі 2024 року до ІІІ кварталу 2023 року, а обсяги вантажних перевезень залізницею збільшилися на 15%.
«Як і в попередні квартали, у ІІІ кварталі позитивний внесок у зростання ВВП мав інвестиційний попит. Зокрема, його підтримували державні капітальні вкладення в оборонні та пов’язані проєкти, наприклад, виробництво зброї, а також витрати на ліквідацію наслідків руйнувань», – додав Нацбанк.
Він наголосив також на зростанні інвестицій приватного сектору завдяки подальшому поліпшенню фінансових результатів підприємств та через значні їхні потреби в енергоавтономному обладнанні з огляду на складну ситуацію в енергосекторі.
Пояснюючи сповільнення темпів зростання до 2,4% у четвертому кварталі, НБУ вказав як одну з причин більш раннє збирання пізніх зернових та олійних і їхню суттєво меншу врожайність, порівняно з минулим роком, що зумовить від’ємний внесок с/г у зміну реального ВВП.
Щодо 2025 року, то Нацбанк покращив прогноз зростання на I квартал з 1,8% до 2,3%, на II квартал – з 2,8% до 3,4%, очікуючи їхнього прискорення до 4,6% у III кварталі та 6,3% – у IV кварталі, тоді як раніше він оцінював на друге півріччя зростання у 5,1-5,9%.
У результаті загалом на наступний рік прогноз зростання ВВП поліпшено з 4,1% до 4,3%, а в номінальному вираженні – на 100 млрд грн, до 8,72 трлн грн, тоді як на цей рік оцінку номінального ВВП було підвищено на 40 млрд грн – до 7,63 трлн грн.
«Надалі зростання реального ВВП України прискориться (до 4,3% у 2025 році та 4,6% – у 2026 році). Цьому сприятимуть збереження м’якої фіскальної політики, пожвавлення внутрішнього попиту, яке підтримуватиметься зростанням заробітних плат, збільшення врожаїв і стійкий зовнішній попит, а також інвестиції у відновлення, зокрема енергетики», – вказав Нацбанк.
Водночас він наголосив, що стримувати економічне зростання будуть брак робочої сили, безпекові ризики, міграційні процеси та повільна нормалізація економічних умов.
Нацбанк в оновленому звіті зберіг три ключові ризики прогнозу (із сильним впливом і ймовірністю 25-50%): триваліший термін та інтенсивність війни, більші бюджетні потреби та більший дефіцит е/е через подальші пошкодження енергетичної інфраструктури.
Серед негативних ризиків з високим ступенем ймовірності (25-50%) додалося також потенційне перенесення на ціни підвищення ставок або додаткового введення податків, хоча його вплив НБУ оцінює як помірний.
Ступінь впливу ризику більш інтенсивного та тривалого блокування вантажного руху через кордон з окремими країнами ЄС в оновленому інфляційному звіті збережено слабким за умови зменшення ймовірності до менш ніж 15%.
До ризику зростання геополітичної напруженості з помірним впливом і рівнем ймовірності 15-25% Нацбанк додав посилену еміграцію.
Крім того, ймовірність позитивного ризику – швидкого відновлення пошкодженої енергоінфраструктури – знижено з 15-25% до менш ніж 15%.
«Баланс ризиків базового прогнозу зміщений у бік посилення цінового тиску», – зазначив НБУ.
Як повідомлялося, ВВП України, за даними Держстату, у 2023 році зріс на 5,3% після спаду на 28,8% у 2022 році, зокрема в четвертому кварталі минулого року зростання становило 4,7%. У першому кварталі цього року Держстат оцінив зростання ВВП у 6,5%, у другому – у 3,7%.
Державний ПриватБанк у липні 2024 року на 2,6% скоротив чистий прибуток до червня – до 6,25 млрд грн і з цим показником очолив п’ятірку найприбутковіших банків країни в липні, свідчать дані Національного банку України (НБУ) на його сайті.
Згідно з ними, за Приватом слідує державний Ощадбанк, який у липні отримав 2,18 млрд грн чистого прибутку порівняно з 0,07 млрд грн у червні.
Замкнув трійку Універсал Банк (mono), майже восьмикратно збільшивши прибуток порівняно з червнем – до 0,84 млрд грн.
Слідом за ним ідуть два банки з іноземним капіталом: Креді Агріколь і Райффайзен Банк з 0,62 млрд грн (+28,3% до червня) і 0,56 млрд грн (+78%) відповідно.
Другу п’ятірку найприбутковіших банків липня очолив Укрсиббанк, який наростив чистий прибуток на 10,1% – до 0,55 млрд грн. До неї також увійшли: Сіті Банк – 0,54 млрд грн, Укргазбанк – 0,43 млрд грн, ПУМБ – 0,42 млрд грн і Укрексімбанк – 0,38 млрд грн.
Чистий прибуток понад 100 млн грн у липні 2024 року отримали ще три банки: ОТП Банк – 365,3 млн грн, банк «Південний» – 340,7 млн грн і Кредобанк – 193,5 млн грн.
Водночас трійку найзбитковіших банків у липні сформували Сенс Банк із чистим збитком 65,67 млн грн, Альянс Банк – 17,81 млн грн і Правекс Банк – 13,34 млн грн.
Список найприбутковіших банків загалом за сім місяців цього року також з великим відривом очолює Приват – 37,16 млрд грн, за яким іде Ощадбанк – 11,00 млрд грн.
Далі більш щільною групою йдуть Райф – 4,87 млрд грн, Укрексім – 4,74 млрд грн, ПУМБ – 4,24 млрд грн, Кредит Агріколь – 4,22 млрд грн, Укрсиб – 3,97 млрд грн і Укргаз – 3,73 млрд грн.
Чистий прибуток понад 1 млрд грн за 7 місяців цього року отримали також ще шість банків: mono – 3,19 млрд грн, ОТП – 3,00 млрд грн, Сіті – 2,73 млрд грн, Сенс – 2,21 млрд грн, Південний – 1,61 млрд грн і Кредо – 1,16 млрд грн.
Трохи не дотягнув до цього рубежу А-Банк – 0,92 млрд грн, тоді як у ПроКредит Банку, що йде за ним, прибуток становив 0,60 млрд грн.
Що стосується збиткових банків, то за підсумками січня-липня їх в Україні 8 із 62. Найгірший показник у Правекс Банку – 95,79 млрд грн, за яким іде Індустріалбанк – 39,00 млрд грн.
У Першого інвестбанку і Мотор-Банку, які відійшли державі від підсанкційних власників за підсумками суду, чистий збиток за 7 місяців становив відповідно 25,69 млн грн і 14,69 млн грн.
Національний банк України (НБУ) дозволив купівлю та переказ іноземної валюти юрособами-резидентами, які є суб’єктами електронної комерції, за кордон для сплати податку на додану вартість (ПДВ) за операціями купівлі товарів вітчизняних виробників споживачами з країн ЄС.
«Умова для проведення цих операцій – суб’єкт електронної комерції має бути зареєстрований як платник податків у ЄС. Таке пом’якшення насамперед підтримає малий і середній бізнес, який отримає можливість просувати власні товари на ринку ЄС завдяки торговельним майданчикам», – ідеться в прес-релізі центробанку в понеділок.
Регулятор припускає, що це не матиме негативного впливу на міжнародні резерви, оскільки надходження валюти в Україну за продані товари значно перевищуватиме додатковий попит на валюту для сплати ПДВ у ЄС.
Крім того, НБУ анонсував низку інших валютних послаблень. Зокрема, центробанк дозволив держкомпаніям купівлю і переказ інвалюти за кордон для покриття викидів діоксиду вуглецю.
«Державні підприємства зможуть купувати валюту і переводити її на користь нерезидентів, щоб закуповувати квоти для покриття або компенсації викидів діоксиду вуглецю (CO₂), пов’язаних з авіаційною діяльністю», – пояснює Нацбанк.
На думку регулятора, цей крок сприяє безперебійності оборонних закупівель за держконтрактами, дасть змогу й надалі виконувати авіаційні перевезення за кордоном, а також підтримає військово-технічне співробітництво з ЄС.
Серед інших операцій, які Нацбанк дозволив здійснювати з 10 вересня, – виплати за операціями, передбаченими договором перестрахування, укладеним з іноземними ядерними страховими пулами.
«Зокрема, сплачувати бонус за беззбитковість, що є обов’язковою умовою, визначеною договором перестрахування. Це пом’якшення матиме незначний вплив на міжнародні резерви та водночас дасть змогу Ядерному страховому пулу виконувати зобов’язання перед партнерами, що є важливим для безперебійної роботи галузі», – йдеться в релізі НБУ.
Як повідомлялося, також регулятор дав можливість українському бізнесу відшкодувати купонні платежі за єврооблігаціями, які були виплачені з 24 лютого 2022 року до 9 липня 2024 року, за рахунок накопиченої в Україні власної іноземної валюти.
Водночас НБУ з 10 вересня запровадив ліміт на оплату годинників, ювелірних виробів, дорогоцінного каміння та монет з валютних карток українських банків за кордоном у розмірі 100 тис. грн/міс. і на операції з агентами нерухомості – до 500 тис. грн/міс.
Усі вищезазначені нововведення запроваджуються постановою №108, від 6 вересня 2024 року, яку офіційно було оприлюднено в понеділок, 9 вересня.
Національний банк України (НБУ) цього тижня знову збільшив чистий продаж валюти на міжбанківському ринку – до $646,30 млн із $624,49 млн тижнем раніше, свідчать дані регулятора. Згідно з ними, центробанк третій тиждень поспіль утримувався від купівлі валюти, тоді як продаж підскочив із $624,49 млн до $646,30 млн.
Офіційний курс гривні за тиждень підвищився на 17 коп. – до 41,0592 грн/$1, тоді як на готівковому ринку гривня зміцнилася приблизно на 11 коп. при купівлі – до 41,30 грн/$1 і на 10 коп. при продажу – до 41,40 грн/$1.
З початку 2024 року долар за офіційним курсом подорожчав на 8%, або на 3,05 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 12,3%, або на 4,49 грн.
Таким чином, за поточний місяць гривня встигла опуститися на 0,1%, або на 5 коп., тоді як за липень офіційний курс гривні впав на 1,4%, або на 55 коп., – до 41,0063 грн/$1. У червні його зниження сповільнилося до 3 коп. після ослаблення в травні на 90 коп.
Як свідчать дані, які НБУ встиг опублікувати за цей період, з понеділка до четверга негативне сальдо між обсягами купівлі населенням валюти та її продажу поступово розширювалося з $5,96 млн до $36,63 млн.
Міжнародні резерви України в липні, за попередніми оцінками Нацбанку, скоротилися на 1,8%, або на $572,3 млн, – до $37 млрд 231,9 млн, тоді як чисті міжнародні резерви (ЧМР) впали на $3 млрд – до $23,30 млрд. Згідно з кількісним критерієм ефективності (QPC) в оновленій програмі розширеного фінансування EFF, ЧМР України на кінець вересня цього року повинні становити щонайменше $28,8 млрд, а на кінець року – щонайменше $26,3 млрд.
Водночас, за даними Міністерства фінансів, у серпні Україна отримала близько $8,4 млрд зовнішнього фінансування. Зокрема, $4,5 млрд від ЄС у рамках інструменту Ukraine Facility, з яких $1,6 млрд – грант, а також $3,9 млрд гранту від США через проєкт Світового банку PEACE in Ukraine.
Національний банк України (НБУ) повідомив АСК «Дністер» (Львів) про те, що Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг 23 серпня анулював ліцензії компанії на здійснення діяльності та виключив її з Державного реєстру фінансових установ.
Про це страховик повідомив у системі розкриття інформації НКЦПФР.
Як повідомлялося, НБУ 12 липня надав дозвіл АСК «Дністер» на добровільний вихід з ринку шляхом виконання страхового портфеля на підставі її заяви.
Рішення про вихід ПрАТ «АСК “Дністер” з ринку та затвердження плану виходу ухвалено зборами акціонерів 28 червня 2024 року.
Страховий портфель компанії сформовано з платежів зі страхування наземного транспорту, крім залізничного (91,6%), страхування майна від вогневих та інших ризиків (6%), інших видів (2,4%).
Частка компанії за страховими преміями на страховому ринку становить 0,01%.
ПрАТ «АСК “Дністер” засновано 1993 року, спеціалізується на ризикових видах страхування.
Національний банк України (НБУ) поточного тижня ще трохи зменшив чистий продаж валюти на міжбанківському ринку – до $518,60 млн із $540,95 млн тижнем раніше, свідчать дані регулятора.
Згідно з ними, центробанк не здійснював купівлю валюти, тоді як продаж скоротився з $541,2 млн до $518,60 млн.
Офіційний курс гривні за тиждень знизився на 0,2%, або на 10 коп. – до 41,2110 грн/$1, тоді як на готівковому ринку гривня ослабла приблизно на 2 коп. при купівлі – до 41,35 грн/$1 і на 3 коп. при продажу – до 41,46 грн/$1.
З початку 2024 року долар за офіційним курсом подорожчав на 8,4%, або на 3,21 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 12,7%, або на 4,65 грн.
За липень офіційний курс гривні впав на 1,4%, або на 55 коп. – до 41,0063 грн/$1, тоді як у червні його зниження сповільнилося до 3 коп. після ослаблення в травні на 90 коп.
Як свідчать дані, які НБУ встиг опублікувати за цей період, з понеділка до четверга негативне сальдо між обсягами купівлі населенням валюти та її продажу незначно розширилося з $22,35 млн до $24,93 млн.
Міжнародні резерви України в липні, за попередніми оцінками Нацбанку, скоротилися на 1,8%, або на $572,3 млн, – до $37 млрд 231,9 млн, тоді як чисті міжнародні резерви (ЧМР) впали на $3 млрд – до $23,30 млрд. Згідно з кількісним критерієм ефективності (QPC) в оновленій програмі розширеного фінансування EFF, ЧМР України на кінець вересня цього року мають становити щонайменше $28,8 млрд, а на кінець року – щонайменше $26,3 млрд.
Водночас у серпні Україна вже отримала $3,9 млрд грант від США і EUR4,2 млрд від ЄС, з яких EUR1,5 млрд – грант.
