Національний банк України (НБУ) схвалив придбання Давидом Ростомяном значної частки у розмірі 74,9% у ПрАТ «Велта». Як повідомляється на сайті НБУ, рішення було ухвалено 26 жовтня 2026 року.
Як зазначається на сайті компанії, станом на 1 січня 2026 року власником цього пакета акцій була Валентина Латишева.
СК «Велта» працює на страховому ринку України з 1993 року. Почала діяльність зі страхування банківських ризиків, оскільки одним із засновників був АППБ «Аваль». З 2000 року компанія почала надавати послуги зі страхування клінічних випробувань лікарських засобів, завдяки чому вийшла на міжнародний рівень і співпрацює з безліччю фармацевтичних компаній та контрактно-дослідницьких організацій США, Німеччини, Англії, Франції, Італії, Японії, зокрема за посередництва міжнародних брокерів Howden, Marsh, AON, Willis, JLT.
У 2003 році компанія отримала ліцензію на право здійснювати страхову діяльність у формі обов’язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за збитки, які можуть бути заподіяні внаслідок ядерного інциденту, та стала членом об’єднання «Ядерний страховий пул України».
У третьому кварталі 2026 року бізнес суттєво погіршив очікування щодо ділової активності на наступні 12 місяців: індекс ділових очікувань (ІДО) знизився до 100,8% з 107,0% у другому кварталі, повідомив Національний банк України (НБУ).
«Респонденти очікували скорочення обсягів виробництва товарів і послуг в Україні та відзначили несприятливі перспективи фінансово-економічного розвитку своїх підприємств», – повідомив регулятор.
Позитивні очікування щодо ділової активності зберегли підприємства 11 опитаних областей та більшості видів діяльності. Бізнес позитивно оцінює майбутні інвестиційні витрати на машини, обладнання та інвентар, загальні обсяги реалізації продукції власного виробництва та інвестиції в будівельні роботи, тоді як оцінки фінансово-економічного стану та майбутньої чисельності працівників є негативними.
Військові дії та їхні наслідки залишаються головним чинником, що стримує нарощування виробництва підприємствами; суттєвим обмеженням також є нестача кваліфікованих працівників.
Бізнес погіршив очікування щодо обсягів виробництва товарів і послуг в Україні у наступні 12 місяців: баланс відповідей склав -11,9% проти 7,6% у II кварталі. Негативні очікування продемонстрували підприємства всіх опитаних видів економічної діяльності, крім енерго- та водопостачання, де змін не очікують.
Інфляційні очікування практично не змінилися: очікувана річна інфляція на горизонті 12 місяців становить 11,5% порівняно з 11,6% у попередньому кварталі. Військові дії та їхні наслідки назвали головним проінфляційним фактором 85,5% респондентів, що на 4,9 п.п. більше, ніж у другому кварталі.
Очікування щодо курсу валют дещо посилилися: середній прогнозований курс гривні становить 46,90 грн/$1 та 54,85 грн/EUR1 порівняно з 46,12 грн/$1 та 54,42 грн/EUR1 у попередньому кварталі.
Оцінки поточного фінансово-економічного стану підприємств погіршилися: баланс відповідей становив -7,0% проти -5,1% у попередньому кварталі. Очікування щодо фінансово-економічного стану на наступні 12 місяців також погіршилися – до -4,3% з 2,4%.
Підприємства, як і раніше, очікують зростання обсягів реалізації продукції, зокрема на зовнішньому ринку, але значно повільнішими темпами: баланс відповідей становив 4,0% та 2,0% відповідно проти 18,4% та 17,0% у другому кварталі. Найбільше зростання продажів на внутрішньому ринку очікують підприємства енерго- та водопостачання, на зовнішньому – будівельні компанії.
Очікування щодо інвестиційних витрат на машини, обладнання та інвентар залишаються позитивними, але ослабли: баланс відповідей склав 10,4% проти 15,5% у другому кварталі. Оцінки інвестицій у будівельні роботи також залишилися позитивними – 0,5% проти 2,1%.
Компанії, що залучають іноземні інвестиції, продовжують очікувати зростання їхніх обсягів, хоча й більш повільними темпами: баланс відповідей склав 7,8% проти 8,9%. Частка тих, хто планує залучати такі інвестиції, зросла до 21,4% з 20,3%.
Оцінки щодо чисельності працівників погіршилися: баланс відповідей склав -6,7%. Скорочення персоналу очікують підприємства всіх опитаних видів діяльності, крім категорії «інші», найбільше — у видобувній промисловості.
Потреба в позикових коштах найближчим часом дещо ослабла порівняно з другим кварталом – 32,6% проти 35,3%, тоді як частка тих, хто планує брати банківські кредити, майже не змінилася – 35,6% проти 36,0%.
Частка підприємств, які планують залучати кредити в національній валюті, зросла до 86,9% з 80,8%. Високі ставки та наявність інших джерел фінансування залишаються головними причинами відкладення кредитування – 45,5% та 42,0% відповідей відповідно.
За результатами опитування частка компаній, які планують залучати кошти за кордоном, зросла до 7,9% з 6,5%. Оцінки жорсткості умов доступу до банківських кредитів покращилися: баланс відповідей становив 11,6% проти 13,9% у попередньому кварталі.
Опитування проводилося з 30 липня по 28 серпня 2026 року серед 664 підприємств із 21 регіону країни.
У вибірці 21,2% підприємств торгівлі, 18,8% – переробної промисловості, 14,5% – сільського господарства, 13,7% – транспорту та зв’язку, 5,9% – видобувної промисловості, 5,0% – у сфері енерго- та водопостачання, 3,3% – у будівництві та 17,6% – в інших видах діяльності. Серед респондентів 29,5% великих, 37,7% середніх і 32,8% малих підприємств.
Національний банк України (НБУ) відкликав у ТОВ «ФК «Артіфішал Фінанс Інтеллідженс» ліцензію на діяльність фінансової компанії з надання таких фінансових послуг, як надання коштів та банківських металів у кредит.
Як повідомляється на сайті НБУ, причиною такого рішення стала відмова компанії надати документи та інформацію на запити інспекційної групи, що унеможливило проведення позапланової перевірки, розпочатої 30 червня 2026 року.
Відповідне рішення Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг ухвалив 28 вересня 2026 року.
ТОВ «ФК «Артифішал Фінанс Інтеллідженс» (Дніпро) було зареєстровано 3 лютого 2020 року. Розмір статутного капіталу становить 21 млн грн.
Національний банк України (НБУ) 10 вересня повідомив про намір заключити з СК “ВУСО” (Київ) договір на медичне страхування співробітників повідомляється в системі електронних закупівель Prozorro.
При очікуваної вартості закупівлі послуги 144,389 млн грн, цінова пропозиція компанії склала 129,174 млн грн.
В тендері також приймали участь СК “Країна” – пропозиція якої була на 2 грн менше, але вона була відхилена.
Крім того учасниками тендера були СК “Універсальна” – 129,826 млн грн, “Арсенал Страхування” – 144,159 млн грн, “ІНГО” – 144,252 млн. грн.
Як повідомлялось, НБУ 11 серпня 2025 відібрав СК “ВУСО” медичного страхування співробітників, 4 червня 2024 року переможницею тендеру була СК “Універсальна”.
СК “ВУСО” заснована в 2001 році. Є членом МТСБУ та УФС, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків та членом Ядерного страхового пулу.
За даними НБУ, компанія посідала третю позицію по зібраних преміях серед non-life страховиків України за підсумками 2025 року.
Національний банк України (НБУ) збільшив оцінку міжнародних резервів на кінець 2026 року до $69,7 млрд з $64,8 млрд, а на 2027 рік — до $73,7 млрд з $66,5 млрд.
«Надходження частини отриманої іноземної валюти до міжнародних резервів призведе до їхнього зростання майже до $70 млрд наприкінці року. Цей прогноз враховує збільшення потреб в імпорті компонентів для виробництва озброєння та, відповідно, розширення структурного попиту на іноземну валюту, що вимагатиме нарощування інтервенцій НБУ для задоволення потреб економіки й одночасного збереження стабільності валютного ринку.
Тобто посередницька роль НБУ на валютному ринку посилиться», – зазначив Нацбанк у прес-релізі в четвер.
Як повідомлялося, на валютні рахунки уряду в Нацбанку в червні надійшло $11,3 млрд, зокрема $6,8 млрд – від ЄС і майже $4,5 млрд – через рахунки Світового банку. Крім того, Україна отримала $4,4 млрд від Європейського Союзу в рамках першої виплати першого оборонного траншу за програмою Ukraine Support Loan, однак ці кошти не були зараховані до міжнародних резервів країни у зв’язку з їхнім обмеженим (цільовим) призначенням. У липні Україна отримала черговий транш у розмірі 3,47 млрд євро від ЄС у рамках програми Ukraine Support Loan та другий транш у розмірі близько 690 млн доларів від МВФ. У НБУ очікують, що загальний обсяг прямої бюджетної підтримки від партнерів у 2026 році може становити близько 54 млрд доларів, що буде достатньо для покриття дефіциту бюджету.
Національний банк України (НБУ) з 25 квітня 2026 року пом’якшує низку валютних обмежень, зокрема, спрощує умови купівлі валюти для оборонних підприємств, розширює можливості її переказу за кордон для військовослужбовців-нерезидентів та фахівців-нерезидентів, а також створює умови для реалізації урядової програми підтримки українців за кордоном.
«При виконанні заявок оборонних підприємств на купівлю валюти банки зможуть не враховувати залишки іноземної валюти на рахунках, якщо ці кошти надійшли від іноземних держав або уповноважених ними агентств на фінансування контрактів з виробництва товарів військового призначення та подвійного використання для сил безпеки та оборони», – зазначили в прес-релізі НБУ в п’ятницю.
Таке ж правило діятиме і в разі купівлі валюти за рахунок бюджетних коштів для виконання державного контракту з виробництва товарів військового призначення для цих одержувачів.
Нацбанк також розширив можливості купівлі валюти та її переказу за кордон для військовослужбовців-нерезидентів. Вони зможуть без обмежень купувати та переказувати за кордон іноземну валюту в сумі отриманого грошового забезпечення, якщо ці кошти були зараховані на рахунок з 1 травня 2026 року. Для коштів, зарахованих до цієї дати, діятиме чинний ліміт у межах 400 тис. грн в еквіваленті на календарний місяць.
Крім того, банкам дозволено зараховувати кошти в гривні в межах України на поточні рахунки фізичних осіб-нерезидентів, які проходять або проходили військову службу в Збройних Силах України або Національній гвардії України.
Для фізичних осіб-резидентів Росії або Білорусі такі операції дозволені без окремого узгодження зі Службою безпеки України, але перекази від резидентів цих країн можливі лише за наявності у такої фізичної особи документа про тимчасовий притулок іншої держави.
Уточнено, що для ідентифікації та верифікації військовослужбовців під час відкриття рахунків банки та небанківські постачальники платіжних послуг зможуть використовувати військово-обліковий документ військовослужбовця, а також дійсні на даний момент військовий квиток, посвідчення офіцера або посвідчення генерала (адмірала).
Регулятор також спростив окремі умови купівлі та переказу валюти для залучення висококваліфікованих фахівців-нерезидентів. Українським юридичним особам дозволено купувати та переказувати іноземну валюту на рахунки фізичних осіб-нерезидентів – членів наглядових рад, рад директорів та виконавчих органів, відкриті за межами України, у сумі виплат, нарахованих з 1 травня 2026 року за цивільно-правовими договорами.
Фізособи-нерезиденти, у свою чергу, зможуть купувати та переказувати за кордон іноземну валюту в сумі виплат, що надійшли з 1 травня 2026 року на їхні гривневі рахунки в українських банках як зарплата, інші виплати, передбачені законом, а також виплати за цивільно-правовими договорами.
НБУ також дозволив ТОВ «Агентство національної єдності» здійснювати перекази за кордон за рахунок бюджетних коштів для реалізації урядової програми підтримки українців за кордоном та сприяння їхньому поверненню в Україну.
Окремо регулятор скасував вимогу для страховиків подавати щомісячні розрахунки щодо виконання вимог до платоспроможності для перебування у переліку компаній, які мають право здійснювати операції з перестрахування з перестраховиками-нерезидентами.
Зміни затверджені постановою правління центробанку від 23 квітня 2026 року, яка набирає чинності з 25 квітня 2026 року.
Як повідомлялося, у січні 2026 року НБУ вже пом’якшив низку валютних обмежень, зокрема запровадив для бізнесу «позиковий» ліміт, дозволив повертати кошти за товар на рахунки фізичних осіб за кордоном за певних умов, а також уточнив правила валютного нагляду за експортними розрахунками.
