Агропромислова група “Кернел” планує зайнятися постачанням до України нафтопродуктів, добрив та інших товарно-матеріальних цінностей, щоб подолати дефіцит ресурсів для агровиробництва в Україні, розповів керівник комерційного відділу “Кернел” Ігор Стельмащук під час міжнародної конференції Fuel for Ukraine.
“Разом із партнерами ми зможемо налагодити довгострокову системну роботу у процесах виробництва та постачання добрив. А в майбутньому збудуємо потужний диверсифікований механізм забезпечення України нафтопродуктами, планово та циклічно закриватимемо потреби агропідприємств у пальному”, – наведено слова Стельмащука на фейсбук-сторінці аграрної групи.
За його даними, наразі “Кернел” обмінюється досвідом та ідеями з ключовими гравцями світового ринку нафтопродуктів.
“Визначилися з актуальними проблемами ресурсного, логістичного та інфраструктурного характеру. Оцінили ризики та тренди паливного ринку. Річну потребу країни у дизельному паливі оцінюють на рівні 4 млн тонн, тому українським споживачам потрібно вже зараз налагоджувати співпрацю з Європою”, – наголосив Стельмащук.
За його даними, через повномасштабне російське вторгнення Україна змушена замінити 100% довоєнних джерел постачання нафтопродуктів, чим планує зайнятися і “Кернел”.
Також агрохолдинг працює над проєктами із забезпечення агросектора мінеральними добривами, їхньою логістикою та перевалкою в портах. “Кернел” заявив, що вже підписав перші контракти на постачання добрив під посів озимої пшениці та ріпаку восени, що особливо важливо з урахуванням ймовірного світового дефіциту добрив восени 2022 та навесні 2023 року.
“Кернел” до війни займав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%), а також був найбільшим виробником та продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Також холдинг займався вирощуванням та торгівлею іншою агропродукцією.
Найбільшим співвласником “Кернела” через Namsen Ltd. є український бізнесмен Андрій Веревський із часткою 41,3%.
Агрохолдинг у 2021 фінансовому році (ФР, липень-2020 – червень-2021), збільшив чистий прибуток у 4,3 рази порівняно з 2020 ФР – до $513 млн, його EBITDA зросла у 2,1 рази – до $929 млн, виторг– на 38%, до $5,65 млрд.
Ініціатива Міністерства економіки та сільського господарства України запровадити державне регулювання цін на нафтопродукти на автозаправних станціях завдасть нищівного удару по легальному сектору паливного ринку, створить потужний стимул для кустарного виробництва і більш глибокого проникнення схем з відходу від оподаткування. Про це заявила Консалтингова група «А-95» за підсумками моделювання розвитку ситуації, пов’язаної з ініціативою Мінекономіки.
Експерти групи розрахували граничний рівень цін на бензин і ДП за алгоритмом міністерства, який передбачає використання європейських котирувань, поточні ставки акцизу і ПДВ, а також фіксовані значення валових націнок обсягом 5 і 7 грн/л на бензин А-95 і ДП відповідно. У подальшому отримані значення було зіставлено з фактичними цінами на АЗС у січні-квітні 2021 року. Середня розрахункова ціна на бензин А-95 склала б 28,4 грн/л, на дизельне пальне – 27,4 грн/л. Фактичний середній рівень роздрібних цін у 2021 році склав 27,4 грн/л і 26,8 грн/л. Таким чином, середні значення ринку перебували нижче від рівнів, запропонованих Мінекономіки.
Виняток склали лише 14% автозаправних станцій загальною кількістю близько 1000 одиниць, які переважно припадають на мережі OKKO, WOG, Socar і Shell. У січні-квітні ці станції були вище від розрахункового рівня Мінекономіки по бензину А-95 на 0,6-2,4 грн / л, по дизпальному – на 0,8-2,5 грн/л.
«Переважна більшість українських АЗС у 2021 році відповідали озвученим критеріям Мінекономіки, споживачі мали змогу вибирати постачальника пального у широкому ціновому діапазоні. Нам абсолютно не зрозумілі передумови запровадження держрегулювання й цілі, які ставить перед цим проєктом міністерство», – заявив директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн. За словами експерта, на заправних станціях, де заявлені ціни були вищими, реальна вартість нафтопродуктів була близькою до розрахункової за рахунок дисконтних програм, які передбачають знижки обсягом 2,5-3,0 грн/л.
На думку «А-95», не маючи будь-якого конструктиву, реалізація ініціативи Мінекономіки додатково стимулюватиме розвиток нелегального ринку, який уже досяг безпрецедентних масштабів. І якщо сьогодні продаж фальсифікованого пального з міні-НПЗ і нафтобаз, а також масові порушення касової дисципліни переважно фіксуються на станціях нижнього цінового сегмента, то обмеження в ціноутворенні змусять сумлінних гравців також вдатися до цієї практики. Це в свою чергу збільшить втрати держбюджету внаслідок махінацій на ринку нафтопродуктів, які в 2021 році очікуються обсягом не менше 22 млрд грн.
«На торгівлі фальсифікатом і на схемах ухиляння від оподаткування тіньовики отримують перевагу від 3 до 12 грн/л і збільшують обсяги продажів. Водночас сумлінні учасники ринку змушені збільшувати торговельні націнки, щоб компенсувати відтік реалізації. Держрегулювання лише посилить цю ситуацію, вдаривши по «білому» бізнесу, і штовхне ринок у тінь ще сильніше», – заявив Сергій Куюн.
За розрахунками «А-95», у 2020 році частка роздрібних продажів через АЗС з ознаками застосування податкових схем збільшилася з 20 до 32%. На думку експертів групи, для виправлення ситуації на паливному ринку, вирівнювання цін і збільшення податкових надходжень уряду необхідно максимально активізувати роботу податкових органів. Об’єктами підвищеної уваги мають стати імпорт октанопідвищуючих компонентів для випуску бензинів як безакцизних розчинників, робота міні-НПЗ, контроль касової дисципліни й моніторинг податкового навантаження в мережах АЗС.
