В Україні у 2024 році відкриють п’ять пілотних шкіл у межах проєкту архітектурної трансформації радянських навчальних закладів, повідомляє Міністерство освіти і науки.
“Наступного року заплановано відкрити п’ять пілотних шкіл, які відібрали до проєкту архітектурної трансформації радянських навчальних закладів. Це школи на Київщині, Харківщині, Кривому Розі та Запоріжжі, пошкоджені війною. Вони працюватимуть уже з осені 2024 року. Там не лише зроблять новий ремонт, а й повністю переосмислять типові радянські шкільні простори”, – ідеться в повідомленні пресслужби міністерства.
Зазначається, що нові дизайнерські рішення в школах дадуть змогу ефективно впроваджувати принципи “Нової української школи”, зокрема, якісно реалізовувати діяльнісний підхід у навчанні, проводити досліди, гнучко адаптувати класи до різних навчальних потреб.
“Також ми маємо зробити все, щоб школи стали по-справжньому безпечними та інклюзивними. І це як ніколи актуально під час війни”, – наголосили у відомстві.
Згідно з повідомленням, зміни в освітніх установах очолили та реалізують Міністерство освіти і науки, Міністерство цифрової трансформації та українське урбан-бюро Big City Lab, концепції створювали за участю європейських архітекторів Rebuild the Wonderful, а створення концепції трансформації п’яти пілотних шкіл фінансує громадська організація “Маріуполь Реборн”.
Державна служба з надзвичайних ситуацій розробила рекомендації щодо організації укриттів в об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту персоналу та дітей (учнів, студентів) навчальних закладів, повідомляє Міністерство освіти та науки.
Згідно з повідомленням прес-служби міністерства, укриття повинні відповідати таким вимогам: розміщуватись у підвальному (підземному) приміщенні, на цокольному або першому поверсі (за умови забезпечення огороджувальними будівельними конструкціями); розташовуватись у складі основної будівлі навчального закладу або безпосередньої близькості (до 100 м); не розміщуватись поруч із великими резервуарами, що містять небезпечні хімічні, легкозаймисті, горючі та вибухонебезпечні речовини, водопровідними та каналізаційними магістралями; не повинні відчувати негативного впливу ґрунтових, поверхневих, технологічних чи стічних вод; забезпечені електроживленням, штучним освітленням, системами водопроводу та каналізації (при відсутності в об’єктах водопостачання та каналізації повинні містити окремі приміщення для встановлення виносних баків); не мають великих отворів у зовнішніх конструкціях, що є, отвори (крім дверних) забезпечують можливість закладки (мішками з піском або грунтом, бетонними блоками, цегляною кладкою); забезпечені не менш як двома евакуаційними виходами, один з яких може бути аварійним (при плануванні укриття у спорудженні подвійного призначення або найпростішому укритті місткістю менше 50 осіб, допускається наявність одного евакуаційного виходу); через укриття не повинні проходити водопровідні та каналізаційні магістралі, інші магістральні інженерні комунікації (крім внутрішньобудинкових інженерних мереж); у приміщеннях не зберігаються легкозаймисті, хімічні та радіаційно небезпечні речовини, небезпечне обладнання, яке не підлягає демонтажу або не може бути демонтоване на строк до 24 годин; висота приміщень об’єктів, зокрема дверних отворів, становить не менше 2 м (допускається не менше 1,8 м, якщо це передбачено проектною документацією), а до виступаючих частин окремих будівельних конструкцій та інженерних комунікацій (за винятком дверних отворів) – не менше 1 м ,4 м. Ширина дверних отворів становить щонайменше 0,9 м (допускається щонайменше 0,8 м, якщо це передбачено проектної документацією); отвори при входах (виходах) закриваються посиленими дверима з негорючих матеріалів (металевими або дерев’яними, оббитими залізом) або захисними екранами (кам’яними, цегляними, залізобетонними) на висоту не менше 1,7 м; основні приміщення, призначені для укриття населення, мають примусову або природну вентиляцію; має бути забезпечений вільний доступ маломобільних груп населення (для навчальних закладів з наявністю зазначеної категорії осіб) або є технічна можливість дообладнання на строк до 24 годин; об’єкт повинен перебувати у задовільному санітарному та протипожежному стані (відповідно до норм протипожежних та санітарних правил); повинні бути забезпечені необхідні захисні властивості для захисту від звичайних засобів ураження та зовнішнього іонізуючого випромінювання, встановлених для протирадіаційних укриттів (спорудження подвійного призначення з відповідними захисними властивостями).
“Необхідні захисні властивості забезпечують об’єкти зі стінами 2-2,5 цегли товщиною або із цільних залізобетонних конструкцій (блоків, панелей) товщиною від 56 см. Відповідні захисні властивості також забезпечує шар ґрунту товщиною 67-78 см (мішок з піском, покладений) поперек конструкції). У разі, якщо у будівельних конструкцій менша товщина, можливе збільшення захисних властивостей шляхом додаткового обкладання мішками з ґрунтом або піском, встановлення екранів із залізобетонних конструкцій (панелей, блоків тощо)”, – йдеться у рекомендаціях. Зазначається, що обладнання укриттів розраховується на безперервне перебування не менше 48 годин, тому необхідно забезпечити: місця для сидіння (лежання), можна використовувати стільці, лавки або ліжка, спортивні мати, каремати; ємності з питною водою (1 людина/2 л на добу); контейнери для продовольства; виносні баки для нечистот, що щільно закриваються (для неканалізованих будівель і споруд); резервне штучне освітлення (електричні ліхтарі, свічки, гасові лампи) та електроживлення; первинні засоби пожежогасіння (відповідно до встановлених норм); засоби надання медичної допомоги; засоби зв’язку та оповіщення (телефон, радіоприймач, інтернет, рекомендується встановлення Wi-Fi пристроїв); шанцеві інструменти (штикові та совкові лопати, ломи, сокири, пили, ножівки).
Крім того, однією з вимог є дотримання правила не менше метра на людину.
