Антикорупційна стратегія НАЗК на 2026-2030 роки потребує більш відкритого обговорення та прозорого узгодження з громадськістю, вважає антикорупційний уповноважений Національної асоціації лобістів України, член Опікунської ради Яна Цимбаленко.
“Формування Антикорупційної стратегії на 2026-2030 роки — це процес, який має бути максимально відкритим, адже стосується правил, що визначають етичну поведінку посадових осіб, запобігання конфлікту інтересів та стандарти прозорості держави. Однак аналіз доступної інформації нам показує, що публічне обговорення підрозділу 1.5 Антикорупційної стратегії відбулося з численними порушеннями принципів відкритості та підзвітності”, — сказала вона агентству “Інтерфакс-Україна”.
Цимбаленко зазначила, що попри оприлюднення тексту стратегії, підготовленої НАЗК, “немає доказів повноцінного та якісного проведення консультацій, що ставить під сумнів легітимність усього процесу”.
“Зокрема, немає звітів про результати обговорення, не подано реєстру пропозицій від громадськості, а оновлені редакції документа на основі можливих зауважень — не оприлюднені. Відсутність будь-яких записів чи фіксацій обговорення суперечить загальним стандартам відкритості, які держава декларує”, — сказала вона.
Експерт нагадала, що у відкритому доступі поширюється “Графік громадських обговорень”, згідно з яким засідання нібито відбулося 24 жовтня 2025 року, проте, за її словами, жодних офіційних анонсів цього заходу не було, не визначено коло запрошених стейкхолдерів, не оприлюднено списків учасників чи експертів, а також не відомо, хто саме готував матеріали до обговорення.
“Особливо показовим є те, що, попри назву підрозділу, питання лобіювання взагалі не стали предметом дискусії. Це створює додаткові сумніви в якості та повноті проведених консультацій, а також у відповідності процесу вимогам законодавства про формування державної антикорупційної політики”, – сказала вона, зазначивши, що презентування ключових напрацювань доручили виключно представникам НАЗК без залучення незалежних експертів, представників професійних спільнот чи громадськості.
“Презентація стосувалася переважно технічних аспектів, водночас ключова частина що стосується регулювання лобіювання у програмі взагалі відсутня. Жоден зі спікерів не був заявлений як фахівець із питань лобізму, і відповідні теми не були включені у зміст презентацій. Це означає, що одна з найбільш чутливих і дискусійних тем майбутньої Антикорупційної стратегії навіть не була винесена на публічне обговорення”, — сказала вона.
За словами Цимбаленко, “захід (презентація стратегії – ІФ-У) мав радше вигляд короткої внутрішньої презентації позиції НАЗК, а не повноцінної консультації, передбаченої принципами прозорої нормотворчості”.
“Неприпустимим виглядає й ігнорування НАЗК пропозицій від професійних асоціацій, що спеціалізуються на лобізмі. Зокрема, Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) неодноразово зверталася до НАЗК із пропозицією спільної роботи над становленням інституту лобіювання в державі. Відсутність будь-якої відповіді від НАЗК не лише свідчить про нехтування інтересами професійної спільноти, але й формує серйозний репутаційний ризик для органу, що декларує відкритість, підзвітність та доброчесність”, – зазначила Цимбаленко.
“У сучасних демократичних практиках лобізм розглядається як інструмент запобігання політичній корупції. Він дозволяє вивести вплив на державні рішення з тіні та забезпечити його прозорість і підзвітність. Об’єднання цієї теми з несуміжними блоками створює ризик її спрощеного трактування або формального підходу до важливої проблематики, що може знецінити потенціал лобіювання як механізму антикорупційної спроможності держави”, – сказала вона.
Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) закликає голову Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Віктора Павлущика утриматися від кроків, які, на думку Асоціації, можуть обмежувати незалежність професії лобістів та запроваджувати надмірний контроль за їхньою діяльністю.
«Ми звертаємося до голови НАЗК Віктора Павлущика з публічним закликом припинити тиск на незалежну професію лобістів і перейти до відкритого діалогу з професійною спільнотою. Регулювання лобізму має базуватися на європейських стандартах прозорості, а не на ручному контролі за ринком з боку державного органу», – заявив голова правління Національної асоціації лобістів України Олексій Шевчук на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» у середу.
За його словами, рішення, що стосуються моніторингу та звітності лобістів, повинні ухвалюватися після публічних консультацій з НАЛУ як профільною організацією.
Антикорупційний уповноважений НАЛУ Яна Цимбаленко наголосила, в свою чергу наголосила, що незалежність професії лобіста є важливою складовою демократичної системи ухвалення рішень.
«Лобізм — це про прозорість представництва інтересів, а не про тіньові домовленості. Будь-які ініціативи регулятора, які можуть сприйматися як тиск на професію, мають обговорюватися відкрито, з урахуванням кращих європейських практик. Ми готові до співпраці з НАЗК, але на засадах партнерства, а не підпорядкування», – підкреслила Цимбаленко.
https://interfax.com.ua/news/press-conference/1121821.html
Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) оголосила про впровадження в своїй структурі інституту антикорупційного уповноваженого, заявивши про намір стати зразком прозорого регулювання професії лобіста та закликавши Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) до відкритого діалогу щодо моніторингу діяльності лобістів.
Голова правління Національної асоціації лобістів України Олексій Шевчук повідомив, що Асоціація впроваджує посаду антикорупційного уповноваженого відповідно до європейських підходів прозорості та вимог, узятих після внесення НАЛУ до Реєстру прозорості Європейського парламенту.
«Національна асоціація лобістів України презентує в своєму складі антикорупційного уповноваженого, виконуючи вимоги ЄС і підтверджуючи, що професія лобіста в Україні має бути прозорою, зрозумілою та такою, що працює виключно в правовому полі й сплачує податки», – зазначив Шевчук на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» у середу.
За його словами, НАЛУ є першою громадською організацією в Україні, яка формалізувала інститут антикорупційного уповноваженого в професійній спільноті лобістів. «Ніяких сірих схем, ніяких сірих грошей, ніяких платежів без податків. Ми показуємо приклад того, як має працювати сучасний лобізм – як прозора взаємодія бізнесу й парламенту, а не корупція», – наголосив голова правління.
Разом з тим Шевчук розкритикував затверджений НАЗК порядок моніторингу діяльності лобістів, ухвалений, за його словами, без публічних консультацій з професійною спільнотою. Він вважає такий підхід втручанням державного органу в незалежну професію.
«Національне агентство з питань запобігання корупції фактично намагається встановити контроль над професією лобістів, ухвалюючи документи без обговорення з ринком. Так само, як держава не втручається в роботу адвокатів, приватних виконавців чи нотаріусів, вона не має узурпувати вплив і на лобістів. Будь-які механізми звітності повинні обговорюватися публічно з професійною спільнотою», – підкреслив він.
Голова НАЛУ наголосив, що у разі відсутності відкритого обговорення асоціація звертатиметься до парламенту, уряду, Офісу президента та європейських інституцій із повідомленням про ризики надмірного втручання НАЗК у регулювання лобізму.
Директор юридичного інституту КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, доктор юридичних наук Людмила Кожура, в свою чергу, підкреслила, що для європейських демократій системна взаємодія державних регуляторів із асоціаціями лобістів є усталеною практикою.
«Якщо Україна рухається до європейської спільноти і бере за основу кращі демократичні стандарти, держава має вибудувати регулярний діалог з Національною асоціацією лобістів України. У ЄС, США, Канаді регулятори системно проводять консультації та обговорення з асоціаціями лобістів. Такий формат співпраці має бути запроваджений і в Україні, і ми відкриті до цієї взаємодії», – наголосила Кожура.
Антикорупційним уповноваженим НАЛУ призначено доцента КПІ ім. Ігоря Сікорського, кандидата наук з державного управління, експерта із запобігання корупції Яну Цимбаленко. Вона зазначила, що будь-які нові інструменти, які стосуються прозорої для України професії лобіста, мають впроваджуватися відкрито.
«Лобізм – це не корупція, лобізм – це антикорупція, якщо він здійснюється прозоро і в інтересах суспільства, Професія лобіста вимагає не лише високого рівня професійності, а й чіткого розуміння етичних стандартів та наслідків ухвалюваних рішень. Натомість, рішення НАЗК щодо регулювання діяльності лобістів виглядають щонайменше передчасними без широкого фахового обговорення. Як уповноважена особа з питань запобігання корупції, я забезпечуватиму максимальну прозорість діяльності Асоціації та запобігання будь-яким тіньовим практикам», – підкреслила Цимбаленко.
Виконавчий директор Національної асоціації лобістів України Віталія Глоба повідомила, що правління НАЛУ одностайно підтримало впровадження інституту антикорупційного уповноваженого та публічне звернення до НАЗК.
«Національна асоціація лобістів України відкрита до діалогу, співпраці та професійної участі у підготовці нормативних актів, що стосуються регулювання професії лобіста. Водночас ми наполягаємо, що жодні рішення щодо професійної діяльності лобістів не можуть ухвалюватися в обхід профільної асоціації без фахового обговорення й прозорих процедур», – додала вона.
Віталія Глоба нагадала, що раніше НАЛУ направила до НАЗК офіційне повідомлення про те, що Асоціація є першою професійною організацією в сфері лобіювання та захисту інтересів бізнесу в Україні, об’єднує провідних експертів і готова до співпраці над регуляторними рішеннями.
Представники НАЛУ також повідомили, що на базі Асоціації вже розроблено роз’яснення щодо правил прозорості в роботі лобістів, типового договору з бізнесом, а також готуються освітні програми у співпраці з провідними вишами та міжнародними партнерами. Очікується проведення офлайн-зустрічей з представниками лобістських спільнот Великої Британії, США та країн ЄС.
Національна асоціація лобістів України об’єднує понад 40 фахівців, що становить близько 40% від загальної кількості лобістів, зареєстрованих у реєстрі прозорості. Організація закликає до відкритого обговорення проєкту документа НАЗК із залученням представників галузі, зокрема з паливного, аграрного, енергетичного та тютюнового секторів.
https://interfax.com.ua/news/press-conference/1121804.html
Національне агентство України із запобігання корупції (НАЗК) внесло бельгійського незалежного оператора газової системи Fluxys до переліку міжнародних спонсорів війни.
Як повідомляє пресслужба НАЗК, рішення ухвалили на підставі невідповідності поведінки компанії Керівним принципам ООН для бізнесу з питань і прав людини та постійному сприянню експорту нищівного для клімату російського скрапленого природного газу (СПГ), що забезпечує фінансові ресурси для російського вторгнення в Україну.
“Незважаючи на триваюче повномасштабне російське вторгнення, бельгійський незалежний оператор газової інфраструктури Fluxys продовжує надавати “Ямал СПГ”, дочірній компанії “Новатека”, послуги зі зберігання та перевалки СПГ на своєму терміналі в Зебрюгге. Ці послуги дають змогу експортувати російські додаткові доходи для “Новатека” і податкові надходження для кремлівського режиму, що здійснює незліченні військові злочини в Україні. Завдяки фактам, наданим українськими та бельгійськими громадськими організаціями, ми знайшли достатні підстави для внесення Fluxys до переліку міжнародних спонсорів війни”, – зазначила керівниця напряму мінімізації корупційних ризиків у санкційній політиці НАЗК Агія Загребельська.
Бельгійський оператор Fluxys надає потужності для зберігання і перевалки скрапленого газу “Ямал СПГ”, спільному підприємству, мажоритарна частка якого належить російській газовій компанії “Новатек”, що безпосередньо причетна до фінансування військової агресії та воєнних злочинів в Україні. Докладний аналіз, проведений Міжнародним інститутом енергетичної економіки та фінансового аналізу (IEEFA) 2022 року, показав, що Fluxys та її акціонери отримували прибуток, сприяючи експорту російського ЗПГ на ринки Азії, Південної Америки та Близького Сходу, особливо в зимові місяці 2021/2022 року, що загострювало європейську енергетичну кризу та збільшувало прибуток для “Новатека”.
“Репутаційні ризики, пов’язані з включенням до списку спонсорів війни та потенційним зниженням кредитного рейтингу, не єдині для Fluxys. Продовжуючи свою участь в операціях з російським СПГ, Fluxys може зіткнутися з ризиком потрапляння у вторинні санкції з боку США, особливо з огляду на те, що “Новатек”, як повідомляється, безпосередньо сприяє російській загарбницькій війні, адже розслідування свідчать, що охоронців компанії використовували для формування спеціальних військових підрозділів, що брали участь у бойових діях в Україні”, – зазначила засновниця і директорка Razom We Stand Світлана Романко.
У відповідь на неспровоковану та протиправну загарбницьку агресивну війну багато компаній припинили будь-яку ділову взаємодію з російськими партнерами після 24 лютого 2022 року, проте Fluxys продовжувала співпрацю з “Яманом ЗПГ” та “Новатек” упродовж 2022 року та у 2023 році. За оцінками експертів, Росія очікує отримати до 800 млн євро податкових надходжень від експорту, що можливий завдяки перевалці ЗПГ у Зебрюгге у 2023 році. Лише 7% цього газу прямує на ринки ЄС. Fluxys отримує за цю послугу 50 мільйонів євро на рік за довгостроковим контрактом, підписаним 2015 року, за рік після того, як Росія анексувала Крим і почала війну на Донбасі.
Компанія “Новатек”, що належить російським олігархам Леоніду Міхельсону і Геннадію Тимченку, є основним постачальником російського скрапленого природного газу на міжнародні ринки. Міхельсон і Тимченко входять до найближчого оточення президента РФ Володимира Путіна і за допомогою його режиму захопили частки міжнародних компаній у російських нафтогазових проектах. “Новатек” є найбільшим приватним виробником природного газу в Росії. У липні 2014 року “Новатек” внесли до санкційних списків США і Канади. У 2016 році США ввели санкції проти кількох дочірніх компаній “Новатека”. 2 листопада 2023 року США ввели санкції проти проєкту “Арцил СПГ 2”, метою якого було подвоїти експортні потужності “Новатека”.
У жовтні Razom We Stand від імені 23 українських НУО звернулася з відкритим листом до федерального уряду Бельгії із закликом узяти на себе ініціативу щодо введення повної заборони на перевалку російського ЗПГ в усіх гаванях ЄС, включно з експлуатованим компанією Fluxy ЗПГ-терміналом у Зебрюгге. Такі заборони вже запровадили Нідерланди та Велика Британія.
Основними акціонерами Fluxys є бельгійські муніципалітети (77,41%) і федеральний уряд Бельгії (3,44%). Обидві сторони зобов’язалися утримувати підвищення глобальної температури нижче 1,5℃, підтримавши Угоду мерів і Паризьку угоду відповідно. Вони також стверджують, що високо поважають міжнародне гуманітарне право, яке забороняє умисні напади на цивільних осіб або критичну цивільну інфраструктуру. Ці зобов’язання суперечать фактичному продовженню співпраці з російською компанією “Новотек”.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) внесло німецького виробника будівельних матеріалів Knauf до списку міжнародних спонсорів війни через продовження ведення діяльності на території РФ. “Лише за 2022 рік один із найбільших у світі виробників будматеріалів Knauf сплатить до бюджету країни-терориста РФ близько $117 млн. Крім того, німецька компанія активно сприяє мобілізації в Росії, відправляючи своїх працівників на війну проти України”, – ідеться в повідомленні НАЗК.
За його даними, Knauf є найбільшим німецьким інвестором у будівельний сектор РФ – там компанія представлена десятком дочірніх підприємств, а також має 20 заводів, шість навчальних і 29 ресурсних центрів у системі середньої профосвіти. Крім того, на території одного з виробництв Knauf у Татарстані організовано російське виробництво БПЛА Shahed-136, наголошується в повідомленні.
Як зазначає НАЗК, за даними німецьких ЗМІ, російські керівники заводу Knauf у підмосковному Красногорську погоджували з владою списки мобілізації.
Крім цього, керівництво Knauf тісно пов’язане дипломатичними відносинами з представниками політичного режиму РФ, вказує НАЗК. Так, співвласник компанії Ніколаус Вільгельм Кнауф 23 роки аж до березня 2022 року мав статус Почесного Консула РФ із представництвом у Нюрнберзі. Незважаючи на те, що Кнауф залишив цю посаду після початку повномасштабного вторгнення, компанія заявила про намір продовжувати роботу в РФ.
Knauf також бере участь у будівельних виставках у РФ, а також організувала власний фестиваль будівельних технологій російського виробництва.
“Фахівці з Knauf продовжують будувати міста країні-агресору. Це особливо цинічно контрастує з тисячами зруйнованих житлових будинків в Україні армією агресора, що фінансується зокрема з податків Knauf”, – зазначає НАЗК.
Knauf, НАЗК, Національне агентство з питань запобігання корупції
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) внесло двох лідерів тютюнового ринку Philip Morris International і Japan Tobacco International до переліку міжнародних спонсорів війни через продовження діяльності на території РФ, повідомило агентство.
“НАЗК внесло двох лідерів тютюнового ринку Philip Morris International і Japan Tobacco International до переліку міжнародних спонсорів війни”, – ідеться в повідомленні НАЗК у Телеграм-каналі в четвер.
Як повідомляється, згідно з даними фінансової звітності російського підрозділу Philip Morris, виручка компанії в перший рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну зросла на 8% до 140,3 млрд руб., а чистий прибуток – до 48,2 млрд руб., що на 45% більше, ніж у 2021 році. “Маючи впевненість в економічному потенціалі Росії, компанія реалізує масштабну довгострокову інвестиційну програму”, – наголошується в повідомленні.
“Japan Tobacco International (JTI) є безсумнівним лідером тютюнового ринку в Росії (частка ринку – 34,9%). Сама компанія відкрито заявила про те, що російський ринок генерував близько 2 млрд дол. США у 2022 році для JT групи, або приблизно 11% її консолідованого доходу за 2022 рік”, – наводить НАЗК дані про діяльність у РФ другої компанії.
“JTI – найбільший інвестор і провідний платник податків у російській тютюновій індустрії. За останні 20 років інвестиції JTI в економіку РФ перевищили $4,6 млрд. Податкові платежі компанії 2020 року забезпечили 1,4% доходу федерального бюджету рф”, – ідеться в повідомленні НАЗК.
У НАЗК підкреслюють, що незважаючи на те, що “представники обох компаній і заявляли про свої плани закрити бізнес у рф, припинити нові інвестиції та маркетингову діяльність у Росії, вони все ще продовжують виробляти й поширювати продукцію в рф”.
