Національний банк України (НБУ) минулого тижня скоротив продаж доларів на міжбанківському ринку на $131,6 млн, або на 17,9% – до $602,7 млн, тоді як ослаблення гривні сповільнилося до 12,8 коп. з 37,4 коп. тижнем раніше.
Як свідчить інформація Нацбанку, за перші чотири дні минулого тижня середньоденне від’ємне сальдо купівлі та продажу юридичними особами валюти зросло до $74,2 млн з $36,6 млн за такий самий період тижнем раніше і сумарно склало $297 млн.
У той же час на готівковому ринку, навпаки, було зафіксовано зменшення купівлі валюти населенням: з суботи по четвер негативне сальдо склало $21,3 млн проти $29,6 млн на позаминулому тижні. Купівля безготівкової валюти всі ці дні перевищувала її продаж.
Офіційний курс гривні до долара, який розпочав минулий тиждень з позначки 41,6027 грн/$1, за три дні ослаб до 41,7607 грн/$1, але завершив тиждень на рівні.
На готівковому ринку курс долара за минулий тиждень змінювався по траєкторії 41,7565 грн/$1 офіційного, а загальне ослаблення гривні склало близько 25 коп до рівнів: купівля – близько 41,70 грн/$1, а продаж – близько 41,80 грн/$1.
Наприкінці минулого тижня агентство Bloomberg повідомило про тиск з боку Міжнародного валютного фонду щодо збільшення темпів девальвації гривні, але інформація про вплив цього фактора поки що відсутня, хіба що в перший день торгів цього тижня гривня ще трохи подешевшала – до 41,7624 грн/$1.
“Валютний ринок України, як і раніше, перебуває під впливом стратегії контрольованої гнучкості з боку Національного банку України… З початку жовтня гривня плавно слабшає до долара. У схожому ритмі змінюється курс на готівковому ринку«, – охарактеризували ситуацію експерти великого учасника ринку готівкового валютообміну КИТ Group.
Вони додали, що на міжбанківському ринку в жовтні помітне зростання попиту, і НБУ змушений збільшувати інтервенції. На думку експертів, цей тренд, з одного боку, є сезонним, адже восени зростає потреба компаній у валюті для здійснення платежів, з іншого, додатковим фактором впливу на гривню стало посилення обстрілів енергетичної та газової інфраструктури України, що призводить до зростання обсягів імпорту газу та енергетичного обладнання.
«Короткостроково (1–1,5 тижні): базовий діапазон 41,4–41,9 грн/$1 з імовірним тяжінням до верхньої межі прогнозу», – такий прогноз курсу на готівковому ринку дали в «КИТ Group».
У середньостроковій перспективі (2–3 місяці), на думку її експертів, курс буде перебувати в діапазоні 41,30–42,00 грн/$1. Вони вважають, що якщо ФРС піде на жовтневе зниження ставки, а ризики торговельної війни між США і Китаєм послаблять свій вплив, фундаментальний рух долара на міжнародному ринку може піти до зміцнення, що також буде впливати і на курс в Україні. Однак внутрішньоукраїнський контекст очікувань продовження масштабних обстрілів інфраструктури та погіршення ситуації в енергетиці, а також висока потреба в зростанні обсягів імпорту можуть зіграти на більш швидке зміцнення долара на українському валютному ринку.
“Довгостроково (6+ місяців): сценарій поступової девальвації гривні зберігається. За умови ритмічного надходження міжнародної допомоги орієнтир — 43,20–44,40 грн/$1 до середини 2026 року з урахуванням поточного контексту ситуації в Україні«, — йдеться в коментарі »КИТ Group”.
Джерело: https://bank.gov.ua/ua/markets
https://interfax.com.ua/news/projects/1113033.html
Фінансова компанія (ФК) «Ліберті Фінанс», яка є одним з найбільших операторів українського ринку валютообмінних операцій, заявляє про проходження перевірки Національного банку України (НБУ) і продовження надання фінансових послуг відповідно до чинного законодавства.
«Операційна діяльність ведеться в звичайному режимі», – наголошується в повідомленні компанії на сайті в п’ятницю після того, як напередодні ввечері Нацбанк заявив про заборону компанії та пов’язаним з нею особам надавати платіжні послуги через інтернет-сервіси «КИТ Group» («KYT GROUP») через виявлення безліцензійної діяльності на платіжному ринку.
«Ліберті Фінанс» вказує, що не отримувала від регулятора жодних офіційних рішень, але підтверджує свою готовність до співпраці як відкрита і прозора компанія.
«Всі зауваження будуть враховані в стислі терміни, що дозволить ще підвищити поточні стандарти якості та швидкості обслуговування», – наголошується в інформації на сайті.
Як повідомлялося, НБУ заявив, що «Ліберті Фінанс» здійснювала платіжні послуги з переказу коштів без відкриття рахунку – без ліцензії та належної реєстрації.
ТОВ «ФК »Ліберті Фінанс” має дві ліцензії Національного банку на здійснення діяльності з надання фінансових послуг: торгівля валютними цінностями в готівковій формі; надання коштів і банківських металів у кредит. У «КИТ Group» також входить ломбард «КИТ Груп Плюс» ТОВ «КИТ Груп» і Компанія”.
Згідно з даними ресурсу YouControl, статутний капітал ФК «Ліберті Фінанс» становить 25 млн грн, власний капітал на початок цього року – 188,65 млн грн. Компанія завершила минулий рік з чистим прибутком 45,46 млн грн проти 153,92 млн грн рік тому. Стаття «інші надходження» в русі коштів в результаті операційної діяльності в 2024 році зросла до 29 млрд грн з 21,6 млрд грн в 2023-му.
Джерело: https://libertyfinance.com.ua/news/
Національний банк України за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (ПОД/ФТ), валютного законодавства в липні 2025 року оштрафував Індустріалбанк на 400 тис. грн і шість небанківських фінансових установ, а також попередив «Укрпошту».
Як зазначається в релізі на сайті центробанку, найбільший штраф – 9 млн 632,85 тис. грн – отримало ТОВ «Лінеура Україна» (ТМ Credit 7), яке з доходом від надання фінансових послуг 470,7 млн грн за перший квартал цього року посіло 6 місце на ринку серед небанківських фінустанов.
Штраф на ТОВ «ФК “Маре” – склав 595 тис. грн, а на ТОВ »ФК «Мідл», яке днями Нацбанк позбавив ліцензії, – 340 тис. грн.
Крім того, ТОВ «ПрофітГід» отримало штраф 170 тис. грн, а ТОВ «Мілоан» – 51 тис. грн.
Що стосується «Укрпошти», то вона отримала письмове застереження за порушення вимог щодо неналежної розробки та впровадження внутрішніх документів у сфері ПКФ/ФТ, а також відсутності в них процедур, достатніх для забезпечення ефективного управління ризиками.
Як повідомило в п’ятницю видання «Forbes Україна», Нацбанк повідомив уряд про необхідність докапіталізації «Укрпошти» приблизно на 820 млн грн, без якої національний поштовий оператор не тільки не зможе запустити поштовий банк, але і може втратити ліцензію на надання фінансових послуг.
Національний банк України (НБУ) після підвищення в четвер офіційного курсу гривні до долара США на 12 коп. зміцнив його за підсумками торгів у п’ятницю ще на 8 коп. – до 41,4313 грн/$1, свідчать дані на сайті регулятора.
«Очікується, що курс долара залишиться в межах 41,50-42,20 грн/$1. Головними факторами, які впливатимуть на ринок, будуть рішення НБУ щодо облікової ставки 6 березня і політика ФРС США», – поділилися своїми очікуваннями на найближчі тижні аналітики оператора ринку обміну валют “КИТ Group” у лютневому огляді.
На їхню думку, гривня навесні може поступово слабшати, зокрема за умови зростання зовнішньоторговельного дефіциту. Аналітики прогнозують середній коридор для долара США в діапазоні 42,50-44,00 грн/$1.
«Основними ризиками залишаються можливі затримки міжнародної фінансової допомоги та зростання бюджетного дефіциту», – зазначають у “КИТ Group”.
Курс гривні до долара США до кінця року буде на рівні 44,50-45,50 грн/$1, вважають експерти.
Довідковий курс на 12:00 п’ятниці НБУ встановив на рівні 41,4341 грн/$1 проти 41,5274 грн/$1 у четвер.
Тим часом долар на готівковому ринку сьогодні подешевшав: під час купівлі його курс знизився на 3 коп., до 41,53 грн/$1 , а під час продажу – на 1 коп., до 41,64 грн/$1.
Як повідомлялося, Кабінет Міністрів заклав середньорічний показник офіційного курсу гривні до долара США в державному бюджеті 2025 року на рівні 45 грн/$1.
У бюджет-2024 уряд закладав середньорічний показник 40,7 грн/$1, а на кінець року – 42,1 грн/$1. Гривня протягом минулого року за офіційним курсом ослабла на 10,6%, або на 4,02 грн – до 42,0390 грн/$1.
Міжнародні резерви України станом на 1 лютого 2025 року, за попередніми даними, становили $43 млрд 3,1 млн, у січні вони зменшилися на 1,8%, або на $785 млн, а чисті міжнародні резерви (ЧМР) – на $0,79 млрд, або на 2,7% – до $28,313 млрд.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/projects/1051560.html
Національний банк України затвердив головою правління націоналізованого Сенс Банку (Київ) Олексія Ступака, відібраного раніше наглядовою радою фінустанови на цю посаду за підсумками конкурсу, повідомила прес-служба банку в понеділок.
“15 лютого 2024 року Національний банк України погодив Олексія Ступака на посаді голови правління Sense Bank”, – йдеться в релізі.
Як повідомлялося, Ступак розпочав свою кар’єру 2002 року в Правекс Банку, де відповідав за роботу з корпоративними та VIP клієнтами. Потім з 2008 року він обіймав керівні посади в Креді Агріколь Банку.
У червні 2019 року він приєднався до команди Сенс Банку, обіймаючи посаду директора з корпоративного бізнесу, після чого став куратором корпоративно-інвестиційного, малого та середнього бізнесу, чим і займається до теперішнього часу.
Колишній голова правління Сенс Банку Дмитро Кузьмін, призначений на цю посаду під час націоналізації банку наприкінці липня 2023 року, подав у відставку за взаємною згодою з особистих причин через кілька тижнів після призначення. Тимчасово виконувачкою обов’язків голови правління було призначено заступницю Кузьміна Олену Зубченко, яка до націоналізації банку працювала в Мінфіні.
За даними НБУ, на 1 січня 2024 року Сенс Банк за розміром активів (131,2 млрд грн) посідав 8-ме місце серед 63 діючих банків України. Його націоналізували наприкінці липня 2023 року за спеціально ухваленим законом як системно важливий банк із мажоритарними акціонерами з російської “Альфа-Груп”, які потрапили під санкції. Тоді ж держава призначила повністю нові правління і наглядову раду.
Голова Національного банку України Андрій Пишний і його заступник Сергій Ніколайчук відбули з робочим візитом до Вашингтона у складі офіційної делегації України, йдеться в повідомленні НБУ в Facebook.
“Мета візиту – участь у Щорічних весняних зборах Міжнародного валютного фонду та Групи Світового банку, проведення двосторонніх зустрічей із міжнародними партнерами”, – зазначається в інформації.
Зазначається, що голова НБУ обговорить виконання положень Меморандуму з МВФ, наслідки російської військової агресії та питання посилення санкційного тиску на РФ, а також необхідні кроки для посилення стійкості України та швидкого післявоєнного економічного відновлення.
У межах візиту заплановано низку зустрічей із керівництвом МВФ, Світового банку, ЄБРР, Міністерства фінансів США, Європейського центрального банку, керівниками європейських центробанків, уточнив НБУ.
Як повідомлялося, весняні збори МВФ і СБ цього року відбудуться з 10 по 16 квітня. У його рамках 12 квітня відбудеться третє засідання “круглого” столу міністрів з підтримки України за участю керівників МВФ Крісталіни Георгієвої та СБ Давида Малпасса, а також прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.
Крім того, до складу делегації України традиційно входить міністр фінансів – Сергій Марченко, якого Рада керівників СБ і МВФ на осінніх зборах у жовтні 2022 року обрала головою на 2023 рік.
