Міжнародні резерви України за підсумками серпня 2026 року становили $48,7 млрд, що приблизно на $8,6 млрд, або на 15%, менше, ніж на початку року, свідчить аналіз інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
На 1 січня резерви перебували на рекордному рівні $57,3 млрд, а на початок лютого зросли до $57,7 млрд. Після цього протягом чотирьох місяців поспіль вони скорочувалися: до $54,8 млрд на 1 березня, $52 млрд на 1 квітня, $48,2 млрд на 1 травня та $45,7 млрд на 1 червня.
Основними факторами зниження були значні валютні інтервенції Національного банку, виплати за державним боргом та нерівномірне надходження міжнародної фінансової допомоги.
Ситуація різко змінилася у червні, коли Україна отримала великі транші зовнішнього фінансування. Резерви за місяць зросли на 12,1% — до $51,27 млрд. На валютні рахунки уряду надійшло близько $11,3 млрд, зокрема $6,82 млрд від ЄС та майже $4,5 млрд через Світовий банк.
У липні резерви майже не змінилися, однак у серпні знову скоротилися приблизно на $2,5 млрд, або на 5%, — до $48,7 млрд.
За серпень НБУ продав на валютному ринку близько $4,82 млрд, тоді як на валютні рахунки уряду надійшло $927,3 млн. Україна також спрямувала $721,8 млн на обслуговування і погашення державного боргу в іноземній валюті та $258,2 млн виплатила МВФ.
Чисті міжнародні резерви за місяць скоротилися ще сильніше — на 6,9%, до $33,8 млрд.
Водночас поточний рівень резервів залишається приблизно на 5,8% вищим, ніж рік тому, коли на 1 вересня 2025 року вони становили близько $46 млрд.
Засновник Experts Club, економіст Максим Уракін раніше наголошував, що абсолютний розмір резервів не можна сприймати як гарантію валютної безпеки.
«Резерви на рівні $51,2 млрд залишаються значним валютним буфером, однак сам абсолютний показник не повинен створювати враження повної захищеності. Стійкість резервів залежить від ритмічності міжнародного фінансування, обсягів інтервенцій НБУ, боргових виплат і здатності економіки нарощувати експортну виручку», — зазначив Уракін.
За оцінкою НБУ, нинішній рівень резервів залишається достатнім і забезпечує фінансування приблизно чотирьох місяців майбутнього імпорту.
Національний банк України у липні 2026 року наклав штраф на АТ «Райффайзен Банк» у розмірі 16,1 млн грн за низку порушень законодавства у сфері запобігання відмиванню доходів та фінансуванню тероризму.
Серед виявлених регулятором порушень — неналежна перевірка клієнтів та застосування ризик-орієнтованого підходу, а також недоліки в управлінні ризиками під час впровадження та використання інформаційних продуктів і технологій, зокрема під час проведення операцій без безпосереднього контакту з клієнтом.
НБУ також виявив випадки несвоєчасного повідомлення уповноваженого державного органу про порогові фінансові операції та недоліки у наданні інформації та документів на запити регулятора.
Окрім штрафу, Райффайзен Банк отримав письмове попередження. Воно стосується, зокрема, перевірки клієнтів та кінцевих бенефіціарів, що належать до категорії PEP, внутрішніх документів щодо фінансового моніторингу, актуалізації інформації в клієнтських анкетах та передачі інформації про платників.
Raiffeisen Bank працює в Україні з 1992 року, спочатку під назвою банк «Аваль». З 2005 року банк входить до австрійської групи Raiffeisen. Згідно зі структурою власності станом на 1 січня 2026 року, Raiffeisen Bank International AG належить 68,21% акцій українського банку, Європейському банку реконструкції та розвитку — 30%. Головою правління банку є Наталія Гуріна.
ПУМБ з повагою ставиться до рішень Національного банку України та приділяє пріоритетну увагу дотриманню вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу.
Банк врахував надані НБУ зауваження для подальшого поліпшення та додаткового налаштування процесів і процедур на виконання вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу. Водночас, виявлені порушення не є системними та не свідчать про відсутність у ПУМБ належної системи управління ризиками або належної організації та проведення первинного фінансового моніторингу.
На сьогодні у ПУМБ уже розроблено план заходів для усунення виявлених недоліків та подальшого вдосконалення внутрішніх процедур і контролів у сфері фінансового моніторингу. Банк систематично інвестує у розвиток технологічних рішень та автоматизацію процесів, спрямованих на підвищення ефективності системи фінансового моніторингу.
ПУМБ продовжує конструктивну взаємодію з Національним банком України та послідовно працює над підвищенням ефективності системи фінансового моніторингу.
Нагадаємо, що ПУМБ є одним із найбільших платників податків в Україні. З 2022 року банк сплатив 20,4 млрд грн податків до бюджетів усіх рівнів. Водночас ПУМБ активно підтримує Україну та Сили оборони: інвестиції банку в соціальні проєкти з 2022 року перевищили 1,4 млрд грн, із яких понад 544 млн грн спрямовано на підтримку ЗСУ, ТрО, ДСНС, Нацполіції, Нацгвардії, ГУР та СБУ.
Національний банк України (НБУ) у січні 2026 року скоротив валютні інтервенції на $14 млн, або на 0,4%, порівняно із січнем торік – до $3 млрд 375,5 млн, тоді як офіційний курс гривні знизився до долара на 2,5%, або на 1 грн 2 коп.
В той же час за останній тиждень січня НБУ зменшив продаж доларів на міжбанківському ринку на $202,1 млн, або на 19%, – до $859,5 млн.
Згідно з даними Нацбанку, за перші чотири дні минулого тижня середньоденне негативне сальдо купівлі та продажу валюти юрособами зменшилось до $95,5 млн з $137,6 млн за такий самий період тижнем раніше та сумарно склало $381,8 млн.
На ринку валютообмінних операцій населення за суботу-четвер негативне сальдо, також зменшилось до $34,0 млн з $36,4 млн на позаминулому тижні, всі дні продаж безготівкової валюти перевищував її купівлю.
Офіційний курс гривні до долара, який розпочав минулий тиждень з позначки 43,1391грн/$1, за три дні посилився до 42,7689/$1 й завершив тиждень на рівні 42,8483 грн/$1.
На готівковому ринку курс долара упродовж минулого тижня змінювався за траєкторією офіційного. Загалом за цей період долар подешевшав приблизно на 27 коп.: купівля – до 42,70 грн/$1, продаж – до 43,07 грн/$1.
Як повідомили аналітики КИТ Group, яка є великим учасником ринку готівкового валютообміну (ТОВ “Ліберті-Фінанс”), у другій половині січня на міжнародному ринку ключовою подією стало засідання ФРС: регулятор, як і очікували ринки, залишив базову ставку без змін, фактично взявши паузу після трьох послідовних знижень у 2025 році.
На цьому тлі долар упродовж місяця слабшав до євро (EUR/USD доходив до 1,2038 із подальшим відкатом), тоді як риторика президента США Дональда Трампа підштовхнула інвесторів до захисних активів, що підтримало євро.
На внутрішньому ринку, за оцінкою аналітиків, НБУ продовжує політику керованої курсової гнучкості й водночас очікує, що прогнозованих обсягів зовнішньої допомоги буде достатньо для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та збереження міжнародних резервів на рівні, достатньому для підтримання стійкості валютного ринку. Додатковим чинником для очікувань ринку стало рішення центробанку розпочати цикл пом’якшення процентної політики та знизити облікову ставку з 30 січня 2026 року з 15,5% до 15%.
Згідно з прогнозами КИТ Group, у найближчі один-два тижні курс долара перебуватиме в базовому діапазоні 42,9–43,4 грн/$1 із ризиками коливань у бік послаблення гривні, у середньостроковій перспективі двох-трьох місяців – 43,50–44,00 грн/$1, тоді як у першому півріччі 2026 року орієнтиром залишається 43,5–44,9 грн/$1.
Національний банк України оштрафував банк «Кліринговий Дім» на 200 тис. грн за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу.
Зокрема, банк не дотримався заборони повідомляти клієнта про отримане рішення спеціально уповноваженого органу з фінансових операцій, повідомив НБУ.
Вплив іпотеки на ринок житла в Україні залишається обмеженим: менше 3% житла купується в кредит, при цьому частка істотно різниться за регіонами, йдеться в звіті НБУ про фінансову стабільність за грудень 2025 року.
За оцінкою регулятора, в Київській області частка покупок житла з іпотекою майже досягає 9%, тоді як в центральних, південних і східних регіонах нові іпотеки «майже відсутні». У сегменті новобудов віком до трьох років іпотека використовується помітно частіше – НБУ вказує, що кожна п’ята квартира в цьому сегменті купується в кредит, оскільки там сконцентрована програма «еОселя».
НБУ звертає увагу на низькі показники іпотеки в комплексах, що будуються, і зазначає, що близько 44% угод припадає на готове житло від забудовників. При цьому майже 300 комплексів, що будуються, отримали акредитацію для продажу через «еОселю», проте в більшості з них ще не було продажів квартир в іпотеку. Регулятор очікує пожвавлення іпотечного кредитування після оновлення механізмів державної підтримки і одночасно підкреслює необхідність інших кроків, включаючи імплементацію Директиви 2014/17/ ЄС про іпотечний кредит, впровадження європейських стандартів оцінки майна та підвищення прозорості даних про ціни нерухомості та контрольованості фінансування будівництва.
