Націоналізований Сенс Банк (Київ) і ПУМБ (Київ) відзначають попит на сервіс buy now pay later (BNPL) – “купуй зараз, плати потім”, що відрізняється від традиційної банківської розстрочки, і допускають його впровадження в Україні найближчим часом.
“Нам здається, що у клієнта є запит на такий продукт, як суто європейський BNPL. (…) Тому ми зараз працюємо з двома фінтехами, разом із ними вивчаючи цю модель і можливість приєднання до них, тому що там якраз реалізовано європейську BNPL-модель”, – сказала членкиня правління Сенса Інна Тютюн на конференції Digital Lending 2024, ініційованій Українською асоціацією фінтех та інноваційних компаній (UAFIC) у Києві.
Заступник голови правління ПУМБу Дмитро Поліщук, зі свого боку, зазначив, що попит на сервіс “однозначно є”.
“А найголовніше, коли ми говоримо про BNPL або про оплату частинами тощо, ми забуваємо, що ключовим клієнтом цієї історії є merchant. (…) Є дуже великий попит у великих ритейлерів саме на цю модель, тому, якщо попит є, то пропозиція завжди знайдеться”, – додав банкір.
“Я думаю, що цього року або ми, або Сенс (Банк – ІФ-У), або хтось іще … хтось із нас щось покаже цього року. Тому що є багато ідей, досліджень, досвіду і бажання спробувати, оскільки в Україні насправді цього (впровадження сервісу BNPL – ІФ-У) ніхто не пробував”, – припустив Поліщук.
За його словами, ПУМБ уже протестував велику кількість клієнтського досвіду з повноцінними BNPL-моделями, зокрема команда банку опрацювала юридичну складову, під час чого виникли певні запитання.
“(…) тому що фактично BNPL у чистому вигляді – це надання короткострокової позики не клієнту банку і без онбордингу в Дія, BankID, ідентифікацій, паспортів. Тобто, фактично це не кредит, а метод оплати з певною розстрочкою на кілька тижнів”, – пояснив заступник голови правління ПУМБу.
“Ми дуже позитивно дивимося на цю історію. Я думаю, що цього року в Україні (на ринку фінпослуг – ІФ-У) будуть сюрпризи”, – резюмував банкір.
За даними Національного банку України, на 1 лютого 2024 року за розміром загальних активів Сенс банк посідав 8-ме місце (131,89 млрд грн) серед 63 банків, що діяли в країні, тоді як ПУМБ посідав 6-те місце (158,86 млрд грн). Сенс Банк увійшов до трійки лідерів за чистим прибутком за 2023 рік, він склав 5,04 млрд грн, у той час як у ПУМБа – 3,96 млрд грн.
Національний банк України затвердив головою правління націоналізованого Сенс Банку (Київ) Олексія Ступака, відібраного раніше наглядовою радою фінустанови на цю посаду за підсумками конкурсу, повідомила прес-служба банку в понеділок.
“15 лютого 2024 року Національний банк України погодив Олексія Ступака на посаді голови правління Sense Bank”, – йдеться в релізі.
Як повідомлялося, Ступак розпочав свою кар’єру 2002 року в Правекс Банку, де відповідав за роботу з корпоративними та VIP клієнтами. Потім з 2008 року він обіймав керівні посади в Креді Агріколь Банку.
У червні 2019 року він приєднався до команди Сенс Банку, обіймаючи посаду директора з корпоративного бізнесу, після чого став куратором корпоративно-інвестиційного, малого та середнього бізнесу, чим і займається до теперішнього часу.
Колишній голова правління Сенс Банку Дмитро Кузьмін, призначений на цю посаду під час націоналізації банку наприкінці липня 2023 року, подав у відставку за взаємною згодою з особистих причин через кілька тижнів після призначення. Тимчасово виконувачкою обов’язків голови правління було призначено заступницю Кузьміна Олену Зубченко, яка до націоналізації банку працювала в Мінфіні.
За даними НБУ, на 1 січня 2024 року Сенс Банк за розміром активів (131,2 млрд грн) посідав 8-ме місце серед 63 діючих банків України. Його націоналізували наприкінці липня 2023 року за спеціально ухваленим законом як системно важливий банк із мажоритарними акціонерами з російської “Альфа-Груп”, які потрапили під санкції. Тоді ж держава призначила повністю нові правління і наглядову раду.
Чистий прибуток державного Сенс Банку за січень-вересень зріс на 188 млн грн – до 5,626 млрд грн, повідомила прес-служба держбанку в понеділок.
“Близько 11 млрд грн. Саме на таку суму клієнти Сенс Банку відкрили строкові депозити через 100 днів після переходу банку в державну власність, що становить понад 100 тис. вкладів. Крім того, 80% роздрібних клієнтів за цей час повторно розмістили свої заощадження на депозитних рахунках банку, що є одним із найкращих показників за час воєнного стану”, – зазначили в банку.
Згідно з наданими даними, показник адекватності основного капіталу (Н3) фінустанови становив 16,77%, а норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) – 16,82%, тим часом як у серпні вони становили 17,62% і 17,66% відповідно.
До того ж, як підкреслили в держбанку, рівень довіри корпоративних клієнтів до Сенс Банку істотно підвищився після зміни власника. Про це свідчить збільшення залишків на рахунках юридичних осіб, зокрема, з моменту націоналізації держбанк зріс у пасивах юросіб до 36,4 млрд грн з 18,8 млрд грн.
“Так, приріст пасивів МСБ склав 29%, а портфель корпоративного бізнесу збільшився на 95%. Крім того, участь підприємств державного сектора в структурі пасивів банку становить близько 23%”, – уточнили в банку.
У прес-службі наголосили, що Сенс Банк повернувся в активний режим кредитування підприємств, відновив свою участь у державній програмі підтримки мікро- та малого підприємництва в Україні “Доступні кредити 5-7-9”.
“Наразі корпоративний блок розглядає понад 160 кредитних заявок від діючих і потенційних клієнтів на загальну суму понад 18 млрд грн”, – вказується в релізі.
Як повідомила пресслужба фінустанови, Сенс Банк продовжує створення довгострокової стратегії розвитку цифрового банку Sense SuperApp. Ключовим елементом цифрової стратегії банку є абсолютна безпека клієнтських даних і грошей в умовах війни. Зокрема, за 100 днів у державній власності Sense SuperApp оновлювався вже шість разів, покращуючи звичні продукти та пропонуючи нові.
“Частину унікальних для України функцій уже розроблено та протестовано: їхній анонс очікується найближчим часом”, – підкреслили в держбанку.
Згідно з даними Нацбанку України, на 1 вересня 2023 року за розміром загальних активів (63,02 млрд грн) Сенс Банк посідав 11-те місце серед 64 банків, що діяли. Фінустанова входить до числа системно важливих банків країни і має мережу з близько 130-ти відділень по всій Україні, в якій працює близько 4 тис. співробітників. Сенс Банк обслуговує близько 3 млн фізосіб і 58 тис. юросіб, а також 86 тис. фізосіб-підприємців.
ABH Holdings SA (ABHH, Люксембург), екс-власник націоналізованого Сенс Банку (Київ, раніше – Альфа-Банк), відкидає як завідомо неправдиві звинувачення Національної поліції України на адресу міноритарного акціонера холдингу Михайла Фрідмана нібито в організації злочинної схеми ухилення від сплати податків через Сенс Банк.
“Фрідман ніколи не брав участі в керівництві або управлінні Сенс Банк і ніколи не брав участі в структуруванні та здійсненні будь-яких угод або операцій банку, зокрема пов’язаних з оподаткуванням”, – стверджує ABHH.
Холдинг вважає, що такі твердження, зокрема ті, що стосуються самого ABHH, є неправдивими і були зроблені з єдиною метою перешкодити холдингу домогтися справедливого і чесного вирішення ситуації, що виникла після незаконної, на його думку, експропріації Сенс Банк.
ABHH нагадав, що в червні цього року повідомив уряд України про свій намір ініціювати розгляд на міжнародному рівні та запропонував переговори з метою мирного врегулювання суперечки, однак реакцією стало введення санкцій проти холдингу.
“У липні цього року холдинг зробив ще одну спробу звернутися до уряду України з проханням про переговори. Реакцією української влади стала націоналізація Сенс Банку, а також запровадження низки незаконних заходів щодо міноритарних акціонерів холдингу, які зараз доповнені інформацією про можливе порушення кримінальної справи стосовно Михайла Фрідмана”, – йдеться в заяві.
У ній наголошується, що холдинг підтверджує свій намір продовжувати зусилля щодо захисту своїх прав і вважає нинішні дії української влади спробою перешкодити процесу міжнародного правосуддя.
Для виведення коштів використовували кілька схем: виплата роялті за використання торговельних знаків і виплата коштів за фіктивними угодами, укладеними з офшорними компаніями. У рамках цього кримінального провадження загалом підозру отримали дев’ять осіб, а на активи, загальною вартістю понад 14,4 млрд грн, накладено арешти. Наразі “Альфа-Банк” націоналізований і перебуває у власності держави.
Нацполіція раніше в п’ятницю виступила із заявою, що її департамент стратегічних розслідувань, Бюро економічної безпеки та Офіс генерального прокурора встановили злочинні схеми Фрідмана та інших бенефіціарів-власників із міжнародного санкційного списку з виведення понад 700 млн грн через підконтрольні українські, кіпрські компанії та Альфа-Банк.
Вказувалося, що одна з таких схем – виведення коштів під виглядом виплати роялті за використання торгових знаків, які раніше належали материнському банку в РФ. За три роки український банк сплатив 1,4 млн грн, проте 2021 року торговельні знаки було переоформлено на кіпрського нерезидента, підконтрольного російському олігарху, після чого величина плати зросла до $16,4 млн, і менш ніж за рік використання цих знаків банк перерахував на адресу кіпрської компанії понад 261 млн грн.
Також, як стверджується, використовували схему з виплати коштів за фіктивними угодами, укладеними з офшорними компаніями. Суть таких угод полягала в тому, що офшорна компанія – материнська компанія Альфа-Банку – викупила корпоративні права і перерахувала фантомній фірмі понад 460 млн грн. Однак, як з’ясували правоохоронці, ця фірма не мала ні майна, ні вела жодної господарської діяльності.
Нацполіція заявила, що для того, щоб установити зв’язки, приналежність і підконтрольність компаній як офшорних, так і українських, що використовувалися в схемах, російському олігарху, було проведено понад 300 слідчих дій: обшуки, допити десятків свідків, різноманітні дослідження та експертизи, аналіз великого масиву інформації тощо.
“На підставі зібраних доказів російському олігарху – бенефіціарному власнику Альфа-Банку, організатору злочинної схеми повідомили підозру. Йому інкримінують вчинення кримінальних правопорушень, вчинених у складі організованої групи за попередньою змовою, передбачених кількома статтями Кримінального кодексу України”, – заявила Нацполіція.
Уточнювалося, що загалом у межах кримінального провадження було повідомлено підозру ще вісьмом особам: колишньому голові та в.о. голови правління банку, трьом власникам офшорних компаній, а справа щодо трьох директорів фіктивних підприємств уже розглядається в суді.
Крім цього, було накладено арешти на суму понад 14,4 млрд грн: цінні папери, які перебували на рахунках банку, і товарні знаки, близько 900 об’єктів нерухомості.
Наразі Альфа-Банк націоналізовано, він перебуває у власності держави, а заарештовані активи передано в комерційне управління АРМА, уточнювалося в релізі.
Націоналізований Сенс Банк (Київ, раніше Альфа-Банк) планує приєднатися до державних кредитних програм, повідомив заступник голови наглядової ради фінустанови Ростислав Дюк на прес-конференції у вівторок.
“Банк минулого року скорочував активи, щоб виконувати певні обмеження НБУ. Але ми маємо потужну базу лояльних клієнтів і розраховуємо на їхнє повернення. Плюс тепер, як державний, Сенс Банк зможе надавати своїм клієнтам доступ до держпрограм кредитування”, – зазначив Дюк.
Тимчасова виконувачка обов’язків голови правління Олена Зубченко додала, що банк планує стати партнерам програми “5-7-9”.
“Щодо “еОселі” ми хотіли б теж приєднатися. Але що стосується іпотечної програми, ми бачимо команду банку, яка раніше займалася трохи іншими речами. Ми проаналізуємо, як її запустити (програму з житлового кредитування), головне, що нам вдалося зберегти спеціалістів”, – повідомила керівник банку.
Зубченко також оцінює як перспективні напрямки розвитку електронну комерцію, геймінг та інші діджитал-напрямки економіки.
“Будемо оцінювати, як і на яких умовах будемо підключатися до цих напрямів розвитку фінансового сектора. Оскільки ми представляємо інтереси і ритейлу, і корпоративного бізнесу, це і залишиться у фокусі нашого розвитку”, – зазначила вона.
Як повідомлялося, голова правління Сенс Банку (Київ, раніше Альфа-Банк) Дмитро Кузьмін, призначений на цю посаду три тижні тому під час націоналізації банку, подав у відставку за взаємною згодою з особистих причин. Наглядова рада 14 серпня прийняла його відставку, т.в.о. голови правління призначено заступника Кузьміна Олену Зубченко, яка до націоналізації банку працювала в Мінфіні.
Голова наглядової ради Сенс Банку Шевкі Аджунер під час прес-конференції уточнив, що Зубченко “виконуватиме обов’язки глави банку не більше шести місяців”. За його словами, главу банку буде обрано на конкурсі, так само, як і ще кілька позицій правління банку, зокрема, фінансовий та операційний директор.
Сенс Банк за розміром активів (близько 3,4% від активів усієї банківської системи – 96,637 млрд грн) посідає 11-те місце серед 65 чинних банків України. Його націоналізували у двадцятих числах липня за спеціально ухваленим законом як системно важливий банк із мажоритарними акціонерами з Альфа-Груп, які потрапили під санкції.
За другий ІІ квартал 2023 року банк відкрив два нових відділення, розширивши свою мережу до 140 підрозділів по всій країні.
Альфа-Банк має намір змінити назву на Сенс Банк (англ. Sense Bank) – на ім’я цифрового банку Sense SuperApp, що просувається з кінця 2020 року.
Цю інформацію, попередньо поширену виданням “Фінклуб”, підтверджує публікація банку в системі розкриття Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР) про проведення дистанційно 12 серпня цього року зборів акціонерів із пунктом про перейменування.
Крім того, на зборах планується розглянути питання внесення змін до статуту, положення про збори акціонерів і наглядової ради, а також до принципів корпоративного управління.
Як раніше зазначав в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” ексміністр фінансів Болгарії Симеон Дянков, якому в середині квітня за погодженням з Нацбанком було передано право голосу за мажоритарним пакетом Альфа-Банку, правління фінустанови вирішило відмовитися від бренда “Альфа” та продовжити роботу під новим брендом.
“За кілька днів після початку війни правління ухвалило рішення відмовитися від бренда “Альфа-Банк”. Банк не хоче мати нічого спільного з країною-агресором навіть на рівні асоціацій та бренда, який працює в Росії”, – пояснив Дянков причини перейменування.
За даними банку, його найбільшими акціонерами нині опосередковано є Андрій Косогов (40,9614%, до нього після війни перейшли пакети Германа Хана та Олексія Кузьмічова, котрі потрапили під санкції, розміром відповідно 20,9659% і 16,3239%), Михайло Фрідман (32,8632%), Петро Авен (12,4018%), UniCredit S.p.A. (Італія, 9,9%), Марк Фоундейшн із дослідження ракових захворювань (3,8736%). Дянков є довіреною особою НБУ за пакетами Косогова, а також Фрідмана й Авена, які потрапили під санкції.
Альфа-Банк Україна, за даними НБУ, на 1 червня 2022 року за розміром загальних активів посідав 6-те місце (107,35 млрд грн) серед 69 банків, що діють у країні. У травні його активи скоротилися на 5,22 млрд грн порівняно з 2,19 млрд грн у квітні, а на резерви було додатково спрямовано 1,04 млрд грн проти 0,78 млрд грн у квітні.
Чистий збиток банку у травні становив 383,2 млн грн, у квітні – 307,4 млн грн, проте загалом за п’ять місяців фінустанова спрацювала з чистим прибутком 30,1 млн грн.
