NEQSOL Holding, власник другого за величиною українського оператора мобільного зв’язку “ВФ Україна” (ТМ “Vodafone Україна”), повністю сплатило до державного бюджету України 3,94 млрд грн за купівлю на приватизаційному конкурсі АТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК, Київ).
“Переможець аукціону повністю розрахувався за державний пакет акцій найбільшого виробника титанової сировини в країні. Також новий власник узяв на себе важливі інвестиційні зобов’язання: вкласти щонайменше 400 млн грн у модернізацію виробництва, що дасть змогу забезпечити подальший розвиток підприємства”, – зазначається в повідомленні ФДМ у понеділок.
Зі свого боку регіональний директор NEQSOL Holding Володимир Лавренчук зазначив, що міжнародна група компаній, яка веде бізнес в 11 країнах, здійснює передбачені законодавством кроки щодо завершення процесу приватизації.
“Як стратегічний інвестор, ми вже розпочали переговори з низкою спеціалізованих компаній зі США, Австралії, Великої Британії та Канади з метою залучення найкращого світового досвіду для розвитку нової стратегії ОГХК. Ця стратегія передбачає виконання приватизаційних зобов’язань, глибоку модернізацію та розширення на глобальних ринках”, – наголосив він.
Фонд держмайна зазначив, що процес великої приватизації триває, і 19 грудня 2024 року на онлайн-аукціоні в електронній торговій системі “Прозорро.Продажі” буде виставлено 100% державної частки націоналізованого виробника будматеріалів ТОВ “Аерок” зі стартовою ціною 965,3 млн грн.
ФДМ нагадав, що з урахуванням продажу раніше цієї осені готелю “Україна” загальна сума надходжень від великої приватизації цього року вже перевищила 6,4 млрд грн.
Як повідомлялося, підконтрольне NEQSOL Holding ТОВ “Цемін Україна” стало єдиним претендентом на купівлю ОГХК на призначеному на 9 жовтня аукціоні: за початкової ціни 3 млрд 899,358 млн грн воно запропонувало 3 млрд 938 млн 351,581 тис. грн.
Засновником і власником NEQSOL Holding є громадянин Азербайджану Насіб Гасанов. Як зазначено на сайті холдингу, у 1990-х роках, під час розпаду Радянського Союзу, він почав надавати брокерські послуги, займався спочатку поставками хімікатів, розвивав бізнес у Казахстані, Узбекистані, Азербайджані, Туркменістані та інших країнах колишнього СРСР, а потім – поставками обладнання для нафтогазової промисловості в регіоні.
Після чого Гасанов використав накопичений капітал для інвестування в нафтогазову галузь Азербайджану, заснувавши власну компанію в цій сфері. Підприємства холдингу в енергетичній галузі консолідовані в рамках двох груп: Nobel Oil E&P (Велика Британія) Limited (торговельна назва Nobel Upstream), що займається розвідкою та видобутком у Великій Британії, США й Азербайджані, і Nobel Energy, що надає диверсифіковані інтегровані послуги для міжнародних нафтогазових операторів у Каспійському регіоні та за його межами.
Холдинг увійшов у телекомунікаційну галузь 2005 року, придбавши Bakcell, першу азербайджанську телекомунікаційну компанію, а 2019 року NEQSOL Holding купив “Vodafone Україна”. Холдинг також інвестує в різні стартапи.
Наприкінці 2000-х років група розширила свій бізнес-портфель, заявивши про себе на ринку будівельних послуг і матеріалів, займається виробництвом цементу і супутніх матеріалів. Компанія Norm, заснована 2013 року, є найбільшим виробником цементу на Південному Кавказі. Перед війною NEQSOL Holding була близька до купівлі найбільшого українського виробника цементу “Івано-Франківськцемент”, проте пізніше відмовилася від угоди.
Наразі в групі працюють понад 12 тис. співробітників в 11 країнах світу, включно з Великою Британією, США, Туреччиною, Азербайджаном, Україною, Нідерландами, Грузією, Казахстаном, ОАЕ. Штаб-квартири компанії розташовані в Амстердамі, Баку та Києві.
ОГХК розпочала фактичну діяльність із серпня 2014 року, коли уряд України ухвалив рішення про передачу йому в управління майнових комплексів Вільногірського гірничо-металургійного комбінату (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (ІГЗК, Житомирська обл.). Раніше ці комбінати були в оренді у структур Дмитра Фірташа.
Уряд у серпні 2016 року вніс ОГХК до списку компаній, що підлягають приватизації у 2017 році. Її терміни кілька разів відкладали, востаннє у зв’язку з Covid і карантином.
До війни, у другій половині 2021 року ФДМ тричі виставляв ОГХК на аукціон зі стартовою ціною 3,7 млрд грн. Останній аукціон, призначений на 20 грудня, не відбувся, оскільки на нього було подано лише дві заявки, одну з них відхилили через невідповідність законодавству. На той момент одного учасника для продажу було недостатньо. Цьому передувала заява радника з приватизації “BDO корпоративні фінанси” про те, що міжнародні компанії не готові до участі в аукціоні через відсутність гарантій захисту великих інвестицій з боку Кабінету міністрів. Тоді ФДМ і радник зверталися до уряду з проханням надати такі гарантії, проте безрезультатно.
Виручка ОГХК у 2023 році скоротилася на 15,4% – до 1 млрд 946,68 млн грн, а його чистий збиток становив 481,35 млн грн проти чистого прибутку 13,37 млн грн роком раніше. Згідно з даними YouControl, за січень-вересень цього року компанія збільшила виручку на 88,8% – до 2 млрд 295,5 млн грн, отримавши 89,1 млн грн чистого прибутку проти 274,2 млн грн чистого збитку за аналогічний період минулого року.
За Державний пакет акцій розміром 100% статутного капіталу АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» запропонували заплатити на 39 млн грн більше за стартову ціну приватизаційного аукціону Фонду державного майна України.
Повідомляє NADRA.INFO із посиланням на дані майданчика UBIZ.ua, акредитованого АТ «Прозорро.Продажі».
Цінова пропозиція 3 938 351 581 грн надійшла від ТОВ «Цемін Україна», що входить до групи NEQSOL Holding Насіба Хасанова (Азербайджан) (YouControl).
NEQSOL Holding в Україні очолює Володимир Лавренчук. Група входить до Комітету надрокористування Європейської Бізнес Асоціації.
Цемін Україна стало єдиним охочим купити ОГХК (протокол).
«NEQSOL Holding зробив цей крок як потенційний стратегічний інвестор, який у разі визнання переможцем планує разом із виконанням усіх приватизаційних зобов’язань, що охоплюють соціальні, екологічні та технічні аспекти, реалізувати плани щодо модернізації, розробки нових продуктів з використанням глибокої переробки сировини та розширення на глобальних ринках. Наразі NEQSOL Holding чекає на завершення процесу приватизації та оголошення його офіційних результатів у відповідності до чинних процедур», – заявив NADRA.INFO регіональний директор NEQSOL Holding в Україні Володимир Лавренчук.
НОВИНУ ДОПОВНЕНО:
О 22:41 вівторка, 08.10.2024, на Facebook-сторінці Фонду державного майна України опублікували оголошення про викуп акцій ОГХК:
«Команда Фонду державного майна України провела приватизаційний онлайн-аукціон з продажу державного пакета акцій розміром 100% статутного капіталу АТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія”. Викуп відбувся в електронній системі “Прозорро.Продажі”.
…
покупець зобов’язаний зберегти основні види діяльності підприємства, інвестувати у технічне переобладнання та модернізацію не менше 400 млн грн. А також — сплатити борги із заробітної плати та перед бюджетом і погасити прострочену кредиторську заборгованість.
Приватизація цього підприємства відкриває нові можливості для розвитку титанової промисловості України. Залучення приватного капіталу дозволить підвищити технологічний рівень виробництва, розширити експортні можливості та створити нові робочі місця. Це стане важливим кроком на шляху до підвищення конкурентоспроможності української промисловості на світовій арені.
Ми стали свідками важливої події для економічного розвитку країни, адже всі надходження від продажу надійдуть до державного бюджету України, тим самим посилять нашу обороноздатність у боротьбі з агресором», – йдеться у повідомленні ФДМУ.
У разі прийняття рішення про приватизацію об’єкта шляхом викупу на запропоновану учасником ціну (ціну продажу) буде нараховано ПДВ згідно Податкового кодексу України.
Нагадаємо, Уряд затвердив стартову ціну компанії на рівні 3,9 млрд грн з інвестиційними зобовʼязаннями покупця щонайменше 0,4 млрд грн.
ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), у січні-вересні поточного року, як очікується, збільшить обсяги реалізації продукції на 68% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 221,847 тис. тонн.
При цьому реалізація, зокрема, ільменіту ІГЗК за дев’ять місяців-2024 становитиме 60,961 тис. тонн (зростання удвічі), ВГМК – 51,755 тис. тонн (зростання в 1,66 рази), рутилу – 6,767 тис. тонн (“мінус” 19%), циркону – 7,436 тис. тонн (зростання удвічі).
Як повідомив тимчасово в.о. голови правління ОГХК Єгор Перелигін в інтерв’ю LIGA.net, на сьогодні обидві філії компанії стабільно працюють, хоча є нюанси з е/е, з нестачею обігового капіталу – ліквідністю обігових грошей, а також є дефіцит персоналу.
“На ВГМК влітку ми змогли вийти на здорові показники розкривних робіт – від 800 тисяч до мільйона кубометрів на місяць. Це оптимальні параметри в контексті співвідношення розкриття до видобутку в теплі місяці року. Сам комбінат працює на коефіцієнті розкриву десь 4,5. Тобто, якщо ми хочемо видобувати 200 тисяч кубометрів руди стабільно щомісяця, нам потрібно робити розкрив за такими параметрами й надалі”, – пояснив глава ОГХК.
На ІГЗК у липні перезапущено розкривні та видобувні роботи, щоб виконати американський контракт. Зараз працюють два кар’єри – з розкриву і видобутку.
Зараз у компанії немає боргів за е/е, газ, реагенти тощо, стабільно працює техніка.
СЕО уточнив, що 90% продукції йде на експорт, майже весь ільменіт постачають до США і Мексики кінцевому споживачеві – Chemours.
“З урахуванням вересня, ми вже почали всі заплановані відвантаження. Є накопичений склад у порту Констанца в Румунії. Є ільменіт у Південному, якась частина рухається в Ізмаїл і Чорноморськ. І вже є накопичений ільменіт на комбінатах, який ми реалізовуватимемо і відвантажуватимемо найближчим часом”, – констатував Перелигін.
За дев’ять місяців ільменіту ВГМК реалізували понад 50 тис. тонн, ільменіту ІГЗК понад 60 тис. тонн. Сумарно реалізували 110 тис. тонн ільменіту за цей період – це значна динаміка, яку ми навіть уявити собі не могли на початку 2023 року, зазначив т.в.о. голови правління.
“Якщо взяти разом рутил і циркон, то реалізували 15 тисяч тонн з початку року. Із цирконом ситуація краща, ніж торік. З рутилом інше питання. Зараз на світовому ринку багато рутилу низького вмісту ТіО2 з Африки та Китаю. Китай скуповує у країн Африки та Азії колективний концентрат HMC – Heavy Mineral Concentrate. Вони навіть не очікують, щоб з нього зробили якийсь кінцевий продукт, переробляють вже у себе. Потім виставляють на ринок за демпінговими цінами. Це проблема для всіх нас. Ми ніколи не зможемо конкурувати з умовними Сьєрра-Ліоне або Мозамбіком, де видобуток відбувається відкритим методом і низькою собівартістю. У нас теж відкритий спосіб видобутку, але ми маємо справу з низькою “бетою” і досить високою собівартістю виробництва”, – пояснив топменеджер.
І уточнив, що одна з наших головних проблем – висока вартість е/е: зараз частка е/е на рівні 33-35% у собівартості виробництва.
Щодо ільменіту в ОГХК дуже обмежена географія, куди можна продавати. Ільменіт в Україні вважається товаром подвійного призначення, оскільки є сировинною основою для дуже важкого та інтенсивного переробного процесу, з якого може бути вироблена титанова губка. Якщо пройти кілька дуже інтенсивних з погляду енергоспоживання і капінвестицій етапів переробки – від концентрату ільменіту до титанового шлаку, потім до тетрахлориду титану і потім до титанової губки – тоді відкривається можливість переплавлення титанової губки в зливки.
Але навіть зливок – це напівфабрикат, який потрібно ще переробити в кінцеву форму і продукт. А потім уже з нього зробити якусь авіаційну деталь, медичний імплант тощо. Однак більшість ільменіту переробляється саме на пігмент ТіО2.
“Сьогодні експорт ільменіту серйозно регулює ДСЕК (Державна служба експортного контролю). Наразі ми знайшли порозуміння з цим органом та імплементували всі необхідні процедури та регуляції щодо експорту на американський ринок та інші ринки також. У США не так багато компаній, які могли б купувати ільменіт. Тому з Америкою проблем немає. Є повний супровід із нашого боку і від ДСЕК. Але ми не можемо працювати лише на американському ринку, концентрація – це ризик для нас”, – зазначив СЕО.
США купує в Україні концентрат ільменіту для виробництва пігментів ТіО2. Зараз у США будують новий комплекс із переробки литих металевих заготовок, тобто вони купуватимуть десь губку і перероблятимуть її на кінцевий продукт.
І додав, що ОГХК також працює з великою європейською компанією в Чехії.
“Для мене важливо, щоб наш ільменіт потрапив на азійський ринок. Наприклад, до Японії. І щоб ми поступово шукали можливість відкрити для себе Китай, найбільший титановий ринок у світі. Але щодо Китаю потрібно чітко стежити, щоб нашу продукцію переробляли саме на пігмент. Умовно кажучи – білу фарбу”, – сказав Перелигін.
Стосовно ж ресурсної бази ОГХК, він пояснив, що номінальна потужність ІГЗК 180-200 тисяч тонн готової продукції на рік, або 2,5 млн тонн видобутку руди на рік. Запаси – 35-40 млн куб. м, на 15 років видобутку. Однак поруч з Іршанськом у компанії є Селищанська ділянка – там проводиться повне геологічне вивчення. За оцінками, запаси можуть становити понад 30 млн куб. м. Сумарно в Житомирській області оптимально з економічного погляду компанія може працювати не менше 25-27 років на наявних запасах.
ІГЗК будувався з орієнтацією на сульфатний процес переробки, з фокусом на переробку в пігмент. Це основна сировина для Чехії, Польщі, Словенії, України, Китаю, зараз вирішується питання про розширення збуту.
“Якщо в майбутньому будуть можливості для системних інвестицій, можна виробляти титановий шлак. Але тоді постане питання про собівартість виробництва та конкурентоспроможність. Зокрема, щодо таких глобальних гравців як Китай. Для масштабної роботи з американським ринком нам необхідна десульфуризація. Для того, щоб з нашим ільменітом вийти на ринок Саудівської Аравії, нам потрібно знизити фосфор, магній і SiO2. Ми шукатимемо варіанти, щоб зробити чистіший продукт”, – зазначив глава компанії.
Щодо ВГМК – зараз відпрацьовуються ділянки Північ і Південь наприкінці кар’єра із запасами 20 млн куб. м. Ділянка Північ скоро закінчиться, далі фокус на ділянку Південь, починаючи з середини 2025 року. Паралельно є так звані Блоки 7-10, які планують відпрацювати після того, як завершиться документація і розрахунки – там більша частина запасів, але є питання до технології відпрацювання. Якщо щороку будемо відпрацьовуватися від 2 до 3 млн куб. м, то запасів вистачить на шість років.
“Чи є сенс розширювати можливості приєднання інших активів до ОГХК? Звичайно є, тому що розширення ресурсної бази – це завжди плюс. Звичайно, приєднання Матронівського ГЗК до ВГМК було б великим плюсом. Однак я не можу надати юридичної оцінки тому, що відбувається навколо цієї ідеї. Нам як підприємству, акції якого на 100% належать державі, дуже важко робити окремі кроки. Ми не можемо просто взяти і викупити борг цього підприємства”, – сказав Перелигін.
При цьому він вказав на пошук інвестицій. Також слід розбиратися з ліцензією, яка зараз у суді, провести аукціон на відкритих торгах. ОГХК готова брати участь в аукціонах на спецдозволи, що цікавлять компанію.
Стосовно ж Демуринського ГЗК, Перелигін запевнив, що він міг би зробити ДГЗК прибутковим. Але максимальна потужність видобутку ДГЗК – 400-500 тис. куб. м руди на рік, це невеликі обсяги. Тому потрібно орієнтуватися на більш тактичні та короткострокові дії. Якщо приєднати ДГЗК до ОГХК, тоді варто було б транспортувати колективний концентрат ДГЗК на ВГМК і змішувати його під час виробничого циклу, це могло б мати сенс.
Щодо кредиту Укрексімбанку: на початку літа його успішно реструктуризували, відбулася нормалізація відносин з банком. Цього року виплатили понад 50 млн грн основного боргу, загалом за рік заборгованість знизилася з 276 млн грн до 207 млн грн. Цей кредит сьогодні не критичний для роботи підприємства.
“ОГХК дуже потрібна оптимізація та автоматизація. По-перше, радянська спадщина у вигляді різних санаторіїв, будинків і пансіонатів. Це так звані непрофільні для нас активи, які обтяжують підприємство фінансово. Друге – це велика кількість робочої сили, іноді дубльованої. Третя проблема – це автоматизація систем прийняття рішень та обліку. Четверте – вихід на нове енергоефективне обладнання та програми оптимізації споживання е/е”, – вважає СЕО.
ДП “ОГХК” розпочало фактичну діяльність із серпня 2014 року після передачі йому в управління рішенням Кабінету Міністрів майнових комплексів Вільногірського гірничо-металургійного комбінату та Іршанського гірничо-збагачувального комбінату ГЗК. 8 грудня 2016 року ДП було перетворено на ПАТ “ОГХК”, 26 грудня 2018 року – з ПАТ на ПрАТ.
ОГХК раніше реалізовувало продукцію більш ніж у 30 країн світу. Основними ринками збуту були ЄС, Китай, Туреччина, а також США і країни Африки.
Україна в системі “Прозорро.Продажі” призначила продаж на аукціоні 100-відсоткового пакета акцій ОГХК на 9 жовтня 2024 року. Стартова ціна продажу – 3 млрд 899,358 млн грн.
ПрАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), за підсумками січня-червня 2024 року отримало чистий прибуток у розмірі 61,6 млн грн.
Як написав тимчасово виконуючий обов’язки голови правління ОГХК Єгор Перелигін у Facebook, EBITDA у цей період становила 139,8 млн грн.
При цьому реалізація готової продукції за грошовим показником зросла на 39,1%. Реалізовано основних концентратів майже на 70 тис. тонн, що на 20 тис. тонн перевищує показники за аналогічний період минулого року. Податків сплачено 211 млн грн.
«Розпочали друге півріччя дуже активно й енергійно. Можу сказати, що, незважаючи на всі проблеми, Вільногірський ГМК має нормальну перспективу роботи до 2030 року. Запасів вистачить для економічно доцільного функціонування комбінату», – зазначив СЕО.
Щодо подальшого розвитку подій після 2030 року існує кілька варіантів і сценаріїв, і ОГХК над ними працює, додав глава компанії. Він уточнив, що гірничі роботи на Іршанському ГЗК повністю відновлені в другому півріччі 2024 року, два кар’єри працюють стабільно. Також СОЕ повідомив, що паспортна потужність ІГЗК становить 2,5 млн куб. м видобутку.
«Маючи розуміння наших балансових запасів, ми бачимо як мінімум 15 років перспективи на потужностях 180-200 тис. тонн на рік (після всіх реконструкцій, це реальна паспортна потужність саме «доведення», тобто чистової продукції). Також не забувайте, що у нас ще є «Селищанська» ділянка і позабалансова ресурсна база», – пояснив т.в.о. голови правління.
«Я скажу прямо: у нас є нормальне розуміння майбутнього відпрацювання всієї Іршанської ресурсної бази в часовому горизонті 27 років на Іршанському ГЗК (а скоріше, і ще більше!!!). Спокійно рухаємося вперед», – резюмував СЕО.
Як повідомлялося, ОГХК у першому кварталі 2024 року отримала 30 млн грн чистого прибутку, тоді як в аналогічному періоді минулого року був збиток.
ДП «ОГХК» розпочало фактичну діяльність із серпня 2014 року після передачі йому в управління рішенням Кабінету міністрів майнових комплексів Вільногірського гірничо-металургійного комбінату та Іршанського гірничо-збагачувального комбінату ГЗК. 8 грудня 2016 року ДП було перетворено на ПАТ «ОГХК», 26 грудня 2018 року – з ПАТ на ПрАТ.
ОГХК раніше реалізовувало продукцію більш ніж у 30 країн світу. Основними ринками збуту були ЄС, Китай, Туреччина, а також США і країни Африки.
Україна в системі «Прозорро.Продажі» призначила продаж на аукціоні 100%-го пакета акцій ОГХК на 9 жовтня 2024 року. Стартова ціна продажу – 3 млрд 899,358 млн грн.
Уряд України в п’ятницю затвердив умови приватизації ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), встановивши стартову ціну 3 млрд 899,358 млн грн.
“Взяти до відома визначену радником – ТОВ “БДО Корпоративні Фінанси” стартову ціну пакета акцій у розмірі 3 899 358 000 (три мільярди вісімсот дев’яносто дев’ять мільйонів триста п’ятдесят вісім тисяч) гривень”, – ідеться в розпорядженні Кабінету міністрів №643 від 12 липня на його сайті.
Уточнюється, що на продаж буде виставлено всі 1 млрд 944 млн акцій, що становить 100% статутного капіталу.
Раніше Фонд держмайна вказував, що продаж ОГХК належить до великої приватизації, оскільки це продаж державних активів балансовою вартістю понад 250 млн грн. Раніше ФДМ уже провів аукціонні комісії з продажу готелю “Україна”, ОГХК і державної частки в статутному капіталі ТОВ “Інвестиційний союз “Либідь” (ТРЦ “Ocean Plaza”). Аукціони з продажу цих активів будуть оголошені після затвердження стартових цін та умов продажу Кабінетом міністрів. Усі аукціони відбуватимуться в державній електронній системі “Прозорро.Продажі”. Гроші від приватизації держпідприємств спрямовуються до держбюджету України, а від приватизації націоналізованих активів – до фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
ДП “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” розпочала фактичну діяльність із серпня 2014 року, коли уряд України ухвалив рішення про передачу йому в управління майнових комплексів Вільногірського гірничо-металургійного комбінату (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (ІГЗК, Житомирська обл.). 8 грудня 2016 року ДП було перетворено на ПАТ “ОГХК”, 26 грудня 2018 року – з ПАТ на ПрАТ.
ОГХК раніше реалізовувало продукцію більш ніж у 30 країн світу. Основні ринки збуту були ЄС, Китай, Туреччина, а також США і країни Африки.
ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), відновило видобуток титанової сировини і повноцінне функціонування кар’єрів Іршанського ГЗК.
Згідно з прес-релізом компанії в четвер, цю філію було зупинено в жовтні 2022 року. Таке рішення було ухвалено тоді через відсутність контрактів на реалізацію концентрату ільменіту і одночасно значних запасів готової продукції на складах.
Наразі керівництво ОГХК уклало великий контракт на реалізацію продукції філії для стратегічного північноамериканського споживача. Відповідно, виникла потреба у відновленні працездатності комбінату в повному обсязі.
“Ще у квітні ми поступово почали готуватися до повноцінного відновлення роботи філії, зокрема до повного відновлення видобутку. Провели всі необхідні закупівлі, зробили максимальну кількість ремонтних робіт. Зараз у нас є активний контракт з американським кінцевим споживачем на 70 тис. тонн ільменітового концентрату Іршанського ГЗК”, – сказав т.в.о. голови правління ОГХК Єгор Перелигін.
За його словами, ще 25-40 тис. тонн зараз на стадії обговорення. Додатково компанія готується почати переговори на 30 тис. тонн для європейського кінцевого споживача, з планом відвантаження на четвертий квартал цього року.
“Оскільки старі запаси на складах ми вже майже реалізували, що є гарною новиною, то відновлення кар’єрних робіт просто критично необхідне”, – зазначив Перелигін.
Він уточнив, що планується виробництво концентрату ільменіту на рівні 12 тис. тонн щомісяця до кінця поточного року.
“Розуміємо, що якщо буде відкриватися можливість збільшення обсягу виробництва, обов’язково дотиснемо цю “педаль газу”. Але є кілька бар’єрів і негативних факторів впливу, які постійно вносять коригування в нашу виробничу програму. Усі добре розуміють, що ми перебуваємо в активній стадії війни і необхідно готуватися до сюрпризів чи незапланованих проблем. Зокрема, це стосується стабілізації поставок е/е на комбінат”, – додав керівник компанії.
Він також пояснив, що ОГХК пройшов важкий і довгий шлях, щоб кваліфікувати ільменітовий концентрат ІГЗК на північноамериканському ринку, для компанії стратегічно важливо зберегти цю динаміку до 2025 року, оскільки тоді можна говорити про довгострокові контракти і багаторічну кваліфікацію продукції.
“Моя персональна мрія: щоб 2/3 продукції ІГЗК експортувалося на стратегічний для нас як країни ринок і щоб наша співпраця з американською хімічною промисловістю тільки зміцнювалася, а обсяги зростали. Це дасть нам змогу перейти до горизонтів планування на 1-3 роки, навіть під час війни, і матиме хороший стабілізаційний ефект”, – пояснив Перелигін.
За його словами, це також дасть змогу перейти до ширшого опрацювання місцевої ресурсної бази, зокрема шляхом повернення до реалізації програми капінвестицій.
“Адже, на жаль, через брак довгострокових грошей і велику кількість непрогнозованих подій останні два роки була практично на паузі”, – резюмував т.в.о. голови правління ОГКГ.
ДП “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” розпочала фактичну діяльність із серпня 2014 року, коли уряд України ухвалив рішення про передачу йому в управління майнових комплексів Вільногірського гірничо-металургійного комбінату (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (ІГЗК, Житомирська обл.). 8 грудня 2016 року ДП було перетворено на ПАТ “ОГХК”, 26 грудня 2018 року – з ПАТ на ПрАТ.
ОГХК раніше реалізовувало продукцію більш ніж у 30 країн світу. Основні ринки збуту були ЄС, Китай, Туреччина, а також США і країни Африки.
