З моменту оголошення про власне розслідування бізнес-омбудсмена щодо блокування і ризиковості в адмініструванні податку на додану вартість, команда Ради бізнес-омбудсмена (РБО) уже встигла розробити великий опитувальник і розіслати його 70+ бізнес-асоціаціям, надіслати запити до понад десятка органів влади і розпочати системний аналіз близько 1,5 тис. індивідуальних справ із власної бази даних.
За попередньою оцінкою бізнес-омбудсмена, занепокоєння і скарги бізнесу мають під собою реальні основи, як короткі, так і довгострокові.
Протягом останнього кварталу сталися зміни до законодавства, які спричинили непередбачувані і належним чином непрогнозовані самою державою результати. Промовистими, зокрема, виглядають жовтневі зміни до Постанови Кабінету Міністрів №1165, що зненацька застали бізнес. До того бізнес роками не мав проблем із блокуванням податкових накладних, а тепер змушений подавати обширну додаткову документацію. Більше того, незрозумілий поспіх із зміною алгоритмів роботи автоматизованої системи СМКОР, і головне – якою була мета цих змін та чи було її врешті досягнуто.
Вже довший час помітна недостатня точність алгоритмів СМКОР, що призводить до зупинення податкових документів добросовісному бізнесу. Підтвердженням цього є високий показник зареєстрованих накладних самими податковими органами чи-то на регіональному, чи-то на центральному рівні. Водночас подання одного пакету документів займає необґрунтовано багато часу, що означає або відволікання штатного бухгалтера від звичної роботи, або додаткові витрати на професійних консультантів.
Від самого запуску системи СМКОР джерелом проблем є відсутність належного обґрунтування рішень. Державна податкова служба цю проблему також визнає і восени уже видала лист-роз’яснення, як потрібно обґрунтовувати рішення по ризиковості. Тим не менш, рішення про неприйняття таблиць даних і відмови у реєстрації податкових накладних зачасту усе ще обмежуються проставлянням «галочки» навпроти однієї із загальних підстав. Це заганяє бізнес у глухий кут, бо змушує витрачати додатковий ресурс на з’ясування конкретних обставин по своїй справі. Створення комунікаційних платформ і «гарячих» ліній в цілому допомогло, однак варто, аби податкова завчасно все пояснювала, тим більше, що це і є її слабким місцем далі у суді.
У підсумку ці технічні проблеми доводять до порочної практики наповнення бюджету за рахунок оборотних коштів підприємств. Враховуючи, що у постачальника, чию накладну було заблоковано, виникло податкове зобов’язання, але у його покупця до моменту реєстрації цієї ж накладної не буде права на податковий кредит, державний бюджет з місяця у місяць наповнюється сумами, які в майбутньому все-таки будуть повернуті підприємствам, проте для останніх їхня вартість у часі зменшиться. Іншими словами, на рівні адміністративного, так і судового оскарження існує велика частка рішень на користь платників, а тому податкові накладні по завершенню оскаржень таки реєструються, однак може минути як 1 місяць, так і більше 3-ох років, поки судове рішення буде виконане. Протягом цього часу держава де-факто безкоштовно користується оборотним капіталом підприємств, не відшкодовуючи йому за це ніяких економічних втрат.
«Всі ми розуміємо, що держава тепер фінансує в першу чергу оборону України», – сказав бізнес-омбудсмен Роман Ващук, – але заточувати автоматизовані податкові системи для тимчасового поповнення бюджетних рахунків — це короткозорий допінг, який заморожує живі гроші саме того законослухняного бізнесу, який має забезпечити життєздатність і відбудову країни».
Розслідування Ради бізнес-омбудсмена триває, і кожна з наведених вище обставин (і не тільки) піде під мікроскоп. Фінальні результати розслідування установа опублікує вже в новому році на boi.org.ua
Довідка
Рада бізнес-омбудсмена – це незалежний постійно діючий консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів України (постанова №691 від 26 листопада 2014 року та Меморандум про взаєморозуміння для української Антикорупційної ініціативи від 12 травня 2014 року), започаткований з метою створення прозорих умов роботи державних та місцевих органів влади, державних або підконтрольних державі компаній, а також для запобігання корупції.
Рада бізнес-омбудсмена фінансується з Мультидонорського рахунку стабілізації та сталого розвитку України (МДР), розпорядником якого є ЄБРР. Країнами-донорами МДР є Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція, Швейцарія, Великобританія, США та Європейський Союз – найбільший донор.
Утворення РБО спільно погоджено Кабінетом Міністрів України, Європейським банком реконструкції та розвитку, Організацією економічного співробітництва та розвитку, Європейською бізнес асоціацією, Американською Торгівельною Палатою, Федерацією роботодавців України, Торгово-промисловою палатою України, Українським союзом промисловців і підприємців.
Звернутися до Ради бізнес-омбудсмена: https://boi.org.ua/complaint/online
Кабінет міністрів звільнив від сплати ПДВ і ввізного мита генератори, трансформатори та інші важливі для проходження опалювального сезону товари, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Сьогодні Кабінет міністрів затвердить постанову, завдяки якій від сплати ПДВ і ввізного мита будуть звільнені важливі для проходження цього опалювального сезону товари”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду у вівторок.
Зокрема, йдеться про газогенератори, електричні двигуни та генератори, електрогенераторні установки та електричні перетворювачі, що обертаються, трансформатори, електричні акумулятори, електричні водонагрівачі та обігрівачі, а також деякі інші товари для енергетики та забезпечення тепла.
“Це важливо, щоб зараз прискорити ремонти, поліпшити забезпечення світлом і теплом, задовольнити попит населення і зменшити ціни на відповідну продукцію”, – додав він.
ДК “Прометей” (Миколаїв) січня 2022 року не отримувала відшкодування податку на додану вартість (ПДВ), всього зернотрейдинговій групі не виплачено фіскальних компенсацій обсягом 112 млн грн, повідомила компанія в прес-релізі в понеділок.
При цьому вона вказує на те, що Державна податкова служба (ДПС) проводить вибіркове відшкодування ПДВ та звинувачує її у затягуванні його повернення шляхом проведення тривалих перевірок бізнесу.
“Як повідомляли і в самій податковій, так і за словами представників бізнесу, паралельно (з відсутністю відшкодування ПДВ – ІФ) було розпочато ретельні перевірки. Неформально мета цих ревізій полягає у затягуванні відшкодувань, оскільки частина підприємств не отримала виплати за січень і не має інформації , Коли цей процес де-факто буде запущено”, – заявила група компаній.
Відповідний перехід економіки в ручний режим залишає компаніям перехід у “тінь” як єдиний варіант продовження діяльності, наголошує зернотрейдер.
“Незрозумілим є той факт, що повернення вже отримує бізнес, втрати якого не можна порівняти з “військовими” витратами агроекспортерів – стратегічного спрямування для економіки України. Зокрема, про отримання виплат відшкодування заявляють члени Української асоціації меблярів. А більшість аграріїв, які й так перебувають” на межі рентабельності, все ще чекають на свою чергу для отримання повернень”, – зазначається в прес-релізі.
Зернотрейдер наголосив, що для компаній українського АПК питання фактичного відшкодування ПДВ – не просто позитивна подія, а необхідна умова виживання на ринку.
За даними компанії, у зв’язку з нестабільною ситуацією в Миколаєві всі дані про виплати ПДВ експортеру знаходяться в юрисдикції податкової Волинської області, яка не демонструє зацікавленості у вирішенні питання з його відшкодуванням “Прометею”.
“Компанія одна з небагатьох, хто не закрив ту частину свого бізнесу, яка розташована в Миколаївському регіоні і знаходиться в безпосередній близькості до лінії фронту. Водночас дедалі більше платники податків у Миколаєві вже зупинилися чи закрилися. Можливо, це і є причиною, адже Негласно претенденти на відшкодування діляться на категорії, і “прифронтові” компанії явно не є фаворитами для фіскальних органів”, – констатував зернотрейдер.
“Звичайно, зараз пріоритетом для країни є фінансування оборони та безпеки, проте вибіркове невідшкодування ПДВ – це перехід економіки до ручного режиму, і чи не залишає влада такою практикою лише одну альтернативу агробізнесу – перехід у тінь?”, – додав він у прес-релізі. .
ДК “Прометей” надає послуги зі зберігання, доопрацювання та логістики зернових та зернобобових культур на базі 29 елеваторів у Миколаївській, Кіровоградській, Київській, Хмельницькій, Запорізькій, Сумській, Одеській, Херсонській та Дніпропетровській областях.
За підсумками 2021 року група компаній запланувала отримати $45 млн EBITDA, тоді як у 2020 році цей показник досяг $32,6 млн, а у 2019 році – $30,5 млн.
