Уряд знову схвалив і направив до Верховної Ради законопроект, який запроваджує податок на додану вартість (ПДВ) на міжнародні поштові відправлення в Україну вартістю до 150 євро, повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький у Telegram увечері в середу.
«Ми маємо створити рівні умови для всіх учасників ринку. Це питання підтримки українських виробників і чесної конкуренції. Очікуємо, що це рішення забезпечить понад 10 млрд грн додаткових надходжень до бюджету щороку», — зазначив він.
Прем’єр підкреслив, що українські виробники та продавці сплачують ПДВ, тоді як частина імпортних товарів користується податковими пільгами.
«Неприпустимо, що українські виробники, наприклад, у легкій промисловості, сплачують податки, тоді як громадяни купують на іноземних маркетплейсах одяг, і такі самі товари взагалі не оподатковуються. Так само неприпустимо, що низка недобросовісних гравців дрібить посилки та ухиляється від сплати податків», – заявив глава уряду.
Корецький також зазначив, що скасування існуючої сьогодні пільги приведе українські правила у відповідність до законодавства Європейського Союзу.
«Важливо: приватні подарунки вартістю до 45 євро, що надсилаються безкоштовно, як і раніше, не оподатковуватимуться», – додав прем’єр.
За його словами, нові правила, якщо депутати підтримають це рішення, почнуть діяти з 2027 року, тому у бізнесу, маркетплейсів та операторів доставки буде час підготуватися.
Окремо Корецький доручив Міністерству фінансів та всім відповідальним органам якісно опрацювати це питання з парламентарями на рівні комітетів та з представниками всіх фракцій і груп, а також детально роз’яснити громадськості норми законопроекту та необхідність його ухвалення.
Як повідомлялося, ухвалення Верховною Радою законопроекту про скасування звільнення від оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро є умовою надання Україні третього траншу за програмою з Міжнародним валютним фондом у розмірі близько 0, 7 млрд та другого траншу макрофінансової допомоги від Європейського Союзу в розмірі 3,7 млрд євро в рамках кредиту на підтримку України на суму 90 млрд євро.
У оновленому меморандумі про фінансову та економічну політику за програмою EFF з МВФ Україна взяла на себе зобов’язання як новий структурний орієнтир ухвалити цей закон до кінця липня, тоді як у первинному варіанті його потрібно було затвердити до кінця березня разом з іншими податковими нормами, але цей структурний орієнтир не було виконано.
Державна митна служба України в першому півріччі 2026 року перерахувала до державного бюджету 420,1 млрд грн митних платежів, що на 31,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
У січні-червні 2025 року надходження становили 318,5 млрд грн. Таким чином, за рік бюджет отримав додатково близько 101,6 млрд грн. Офіційні дані були оприлюднені Держмитслужбою 13 липня 2026 року.
Аналітичний центр Experts Club зіставив дані Держмитслужби з оперативним звітом Міністерства фінансів про виконання державного бюджету за січень-червень 2026 року.
Рейтинг митних надходжень за основними статтями
Податок на додану вартість із товарів, ввезених на митну територію України, залишається головним джерелом митних доходів.
На нього припало близько 75,7% усіх платежів, перерахованих Держмитслужбою в першому півріччі. Іншими словами, приблизно три з кожних чотирьох гривень митних надходжень забезпечив імпортний ПДВ.
Висока частка ПДВ пояснюється тим, що податок нараховується практично на весь оподатковуваний імпорт, включно з обладнанням, сировиною, паливом, автомобілями, споживчими товарами та продукцією виробничого призначення.
Після вирахування із загального обсягу імпортного ПДВ і митних зборів залишається близько 70,9 млрд грн, або 16,9% надходжень.
Основну частину цієї суми має становити акцизний податок із ввезених підакцизних товарів, насамперед нафтопродуктів, автомобілів, алкогольної та тютюнової продукції.
Однак Мінфін в оперативному звіті вказав лише сукупні надходження акцизного податку з вітчизняних та імпортних товарів — 152,4 млрд грн. Окрему суму імпортного акцизу в повідомленні не розкрито. Тому показник 70,9 млрд грн є розрахунковим і також може включати невеликі суми інших платежів, які адмініструються митницею.
Надходження від ввізного та вивізного мита за перше півріччя становили 31 млрд грн, або близько 7,4% загального обсягу митних платежів.
Частка мита значно поступається імпортному ПДВ, оскільки для багатьох товарів діють нульові або знижені ставки в межах угод України про вільну торгівлю. Крім того, окремі групи обладнання, енергетичної продукції та товарів оборонного призначення користуються податковими й митними пільгами.
Структура митних надходжень України
Таким чином, приблизна структура 420,1 млрд грн має такий вигляд:
ПДВ із ввезених товарів — 318,2 млрд грн, або 75,7%.
Імпортний акциз та інші платежі — близько 70,9 млрд грн, або 16,9%.
Ввізне та вивізне мито — 31 млрд грн, або 7,4%.
Розрахунок Experts Club показує, що українська митниця виконує насамперед функцію адміністрування імпортного ПДВ. Власне митне мито формує менш ніж одну десяту частину загального обсягу надходжень.
Автомобілі забезпечили понад 7% усіх платежів
Імпорт легкових автомобілів у першому півріччі приніс державному бюджету 32,1 млрд грн. Це відповідає приблизно 7,6% усіх надходжень, перерахованих Держмитслужбою.
При цьому лише автомобілі з бензиновими двигунами забезпечили 14,6 млрд грн, або близько 3,5% усіх митних доходів України за півріччя.
Таким чином, платежі від імпорту легкових автомобілів перевищили сукупні надходження від ввізного та вивізного мита за всіма товарними категоріями.
Великі імпортери забезпечили 85% надходжень
Митні платежі в першому півріччі внесли 28,3 тис. учасників зовнішньоекономічної діяльності. Їхня кількість збільшилася на 2,5% порівняно із січнем-червнем 2025 року.
При цьому лише 2,35 тис. компаній, або близько 8% усіх платників, забезпечили 85% надходжень. Їхній сукупний внесок можна оцінити приблизно в 357 млрд грн.
Ще 10,6 тис. підприємств, кожне з яких перерахувало від 1 млн до 20 млн грн, забезпечили 53,5 млрд грн.
Близько 15,3 тис. представників малого та середнього бізнесу сплатили до 1 млн грн кожен. Їхній сукупний внесок становив майже 4,8 млрд грн.
Це свідчить про високу концентрацію митних доходів: основна частина надходжень залежить від порівняно невеликої групи великих імпортерів палива, автомобілів, техніки, сировини, фармацевтичної та споживчої продукції.
Митниця забезпечила понад п’яту частину доходів загального фонду
За січень-червень 2026 року до загального фонду державного бюджету України надійшло 1,898 трлн грн. Митні платежі в розмірі 420,1 млрд грн еквівалентні приблизно 22,1% цієї суми.
Разом із загальним і спеціальним фондами доходи державного бюджету за півріччя становили 2,52 трлн грн.
Зростання митних надходжень на 31,9% значно випередило збільшення кількості платників, яке становило лише 2,5%. Це вказує на те, що основними чинниками зростання стали збільшення вартості оподатковуваного імпорту, зміна валютного курсу, зростання податкового навантаження на окремі категорії та підвищення платежів найбільших компаній.
Найповнішим офіційним джерелом детальної інформації за кодами бюджетної класифікації є державний портал Open Budget. Держмитслужба публікує загальний обсяг платежів і структуру платників, а Мінфін — основні податкові статті. На момент підготовки матеріалу окрему повну таблицю Держмитслужби з розподілом 420,1 млрд грн за всіма видами платежів в одному документі оприлюднено не було.
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні в січні-червні поточного року виробила 1 млн 385,139 тис. тонн окатків, що на 36% нижче проти січня-червня минулого року (2 млн 169,631 тис. тонн), але у II кварталі наростила на 64% виробництво цієї продукції у порівнянні з I кварталом – до 860,213 тис. тонн з 524,926 тис. тонн.
Згідно з пресрелізом компанії в середу, загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за I півріччя-2026 впало на 54% до I півріччя-2025 – до 1 млн 556,160 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату преміум-класу Fe67% склав 171,021 тис. тонн проти 1 млн 223,504 тис. тонн (зниження на 86%). Також компанія, зокрема, виробила 1 млн 221,968 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 41%), а також випустила 163,171 тис. тонн DR-окатків (у I півріччі-2025 вироблено 81,787 тис. тонн) .
У пресрелізі відзначається, що група продовжує працювати в умовах значних обмежень, зумовлених, зокрема, серйозними операційними та фінансовими ризиками, пов’язаними з війною в Україні. До цих факторів належать мобілізація значної частини персоналу до лав ЗСУ, а також перебої та обмеження в логістиці, внаслідок чого наразі в експлуатації перебуває лише одна лінія з виробництва залізорудних окатків.
Група продовжує зосереджуватися на управлінні витратами та операційною діяльністю задля збереження оборотного капіталу в умовах значних обмежень. При цьому група продовжує оптимізувати структуру продукції (співвідношення між обсягами виробництва окатишів і концентрату), а також управляти розподілом поставок між клієнтами. Крім того, протягом тривалого часу здійснювалося скорочення операційних витрат за всіма напрямками діяльності, що потребуватиме вирішення в майбутньому.
Унаслідок вжитих заходів станом на 30 червня 2026 року обсяг доступних грошових коштів групи становив приблизно $27 млн (без урахування коштів, що зберігалися в MBaer Merchant Bank (MBaer), банківську ліцензію якого було відкликано в лютому 2026 року). Станом на 30 червня 2026 року чиста позиція групи за грошовими коштами (за вирахуванням зобов’язань за договорами оренди) становила приблизно $21 млн (для порівняння: станом на 31 березня 2026 року цей показник становив близько $25 млн, на 31 грудня 2025 року – $47 млн, на 30 червня 2025 року – $50 млн, на 31 грудня 2024 року – $101 млн).
З огляду на вжиті групою заходи, а також поточні обсяги виробництва, фактичні та прогнозовані ціни на енергоносії на наступний квартал і оптимізовану структуру продажів, група прогнозує, що наявних чистих доступних коштів (за вирахуванням зобов’язань за договорами оренди та коштів, заблокованих у MBaer) буде достатньо для продовження діяльності в поточних складних умовах до початку четвертого кварталу 2026 року. Цей прогноз залежить від волатильності цін на залізну руду та операційних витрат (зокрема витрат на енергоносії) і ґрунтується на припущенні, що не відбудеться суттєвих змін в умовах діяльності групи (включно з енергопостачанням) Крім того, арбітражний керуючий, призначений у межах процедури банкротства Полтавськго ГЗК, не запроваджуватиме обмежувальних заходів, а також не буде остаточних негативних рішень, що не підлягають оскарженню, у межах різних судових та адміністративних проваджень, стороною яких наразі є група.
Група й надалі перебуває у хиткому фінансовому становищі та впроваджує заходи зі скорочення витрат у всіх сферах діяльності, зокрема щодо операційних і капітальних видатків. Крім того, було відкладено значні витрати на операційну діяльність, зокрема пов’язані з оптимізацією гірничих робіт, ремонтом і технічним обслуговуванням потужностей із переробки та виробництва окатків, а також гірничого обладнання.
На цьому тлі група зберігає чисельність персоналу на рівні 6299 осіб, щоб утримати кваліфікованих фахівців, необхідних для управління гнучкими обсягами виробництва залежно від ринкового попиту. До цієї кількості наразі входять 804 співробітники, які проходять службу в ЗСУ.
У пресрелізі констатується, що для групи діє призупинення з березня 2025 року відшкодування ПДВ. Унаслідок цього призупинення виплат станом на 30 червня 2026 року дебіторська заборгованість із ПДВ в Україні становила $90,4 млн (за вирахуванням відповідних резервів); (для порівняння: станом на 31 березня 2026 року цей показник становив $90,3 млн). Із цієї суми станом на дату цього повідомлення $87,5 млн було заявлено до відшкодування за період із січня 2025 року по червень 2026 року, причому щодо $80,8 млн (стосується періоду із січня 2025 року по квітень 2026 року) податкові органи України відмовили у відшкодуванні.
Компанія веде переговори з українськими органами влади щодо пошуку довгострокового вирішення питання отримання відшкодування ПДВ. Хоча компанія прагне досягти домовленості, з огляду на складність ситуації, можливість досягнення такої домовленості та терміни її реалізації залишаються невизначеними, говориться в пресрелізі.
Компанія також надає інформацію про хід судових справ. Так, стосовно тривалого судового спору між ТОВ “Фінансова компанія “Максі Капітал Груп” (Maxi Capital) та ПГЗК щодо оспорюваних договорів поруки та позовної вимоги на суму 4,727 млрд грн (приблизно $105,4 млн станом на 30 червня 2026 року) група повідомляє, що основний позов наразі розглядається Верховним Судом України. 1 травня 2026 року суд розширив склад колегії до 17 суддів. Наступне судове засідання у цій справі призначено на 12 жовтня 2026 року.
Провадження у справі про банкрутство ПГЗК: після ухвалення 24 лютого 2026 року місцевим судом першої інстанції рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою Maxi Capital, ПГЗК подала апеляційну скаргу на це рішення. Після офіційного самовідводу початкового складу колегії з трьох суддів 30 квітня 2026 року було призначено новий склад колегії. Під час засідання 2 червня 2026 року апеляційний суд заслухав позиції сторін і призначив наступне засідання на 27 липня 2026 року.
Компанія оновила інформацію щодо варіантів залучення фінансування. Так, Рада директорів продовжує вважати, що залучення акціонерного капіталу наразі є найбільш прийнятним рішенням у необхідні терміни. Ймовірно, це залучення буде структуровано як умовне розміщення нових акцій серед певних наявних і нових інституційних інвесторів з метою отримання щонайменше $100 млн. Ці кошти необхідні для підтримки рівня оборотного капіталу групи, забезпечення її короткострокових операційних потреб, нарощування обсягів виробництва та виконання раніше відкладених робіт із розкриття родовища (зняття розкривних порід) і капітальних витрат в умовах роботи зі зниженою інтенсивністю протягом наступних 18 місяців. Група активно працює над низкою заходів, необхідних для початку реалізації запланованого залучення коштів.
Компанія продовжує переговори з представниками свого найбільшого акціонера – компанії Fevamotinico S.a.r.l. – щодо його участі в залученні акціонерного капіталу. На цьому етапі немає впевненості в тому, що групі вдасться успішно здійснити заплановане залучення коштів. Якщо питання щодо затримки відшкодування ПДВ та проблеми з фінансуванням не будуть вирішені вчасно, це може призвести до серйозних негативних наслідків для групи. Зокрема, Компанія або підприємства групи можуть бути змушені подати заяви про неплатоспроможність у відповідних юрисдикціях, а акціонери – втратити всі або значну частину своїх інвестицій.
Стосовно затримки з оприлюдненням аудійованою фінансовою звітності за 2025 рік, лістинг та торгівля акціями компанії: з огляду на те, що підготовка фінансової звітності за рік, що закінчився 31 грудня 2025 року, з урахуванням принципу безперервності діяльності залежить від успішного проведення запланованого залучення капіталу, компанія наразі не мала змоги оприлюднити свої аудійовані фінансові результати за цей період. Очікується, що результати за 2025 фінансовий рік будуть оприлюднені одночасно із запуском процесу запланованого залучення капіталу.
Після оприлюднення результатів за 2025 фінансовий рік компанія звернеться до Управління з фінансового нагляду Великої Британії (FCA) із запитом про скасування призупинення лістингу, щоб дозволити відновити торгівлю акціями компанії.
Коментуючи результати діяльності групи, тимчасовий в.о. голови Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) констатував, що “Ми дуже задоволені тим, що змогли відновити стабільне виробництво в цей період, попри численні операційні та логістичні виклики, з якими ми зіткнулися”.
“Ми скористалися можливістю покращити структуру продажів завдяки експорту окатишів прямого відновлення (DR-окатишів/FDP) і продовжуємо скорочувати витрати в межах усієї компанії, щоб зберегти наявний оборотний капітал, який вичерпується через відсутність відшкодування ПДВ із березня 2025 року. Ми продовжуємо роботу із залучення капіталу, що є найбільш прийнятним рішенням для подолання дефіциту оборотного капіталу”, – відзначив Дженовезе.
Як повідомлялось, Ferrexpo в 2025 році виробила 3 млн 221,461 тис. тонн окатків, що на 47% нижче ніж в попередньому році (6 млн 70,541 тис. тонн). При цьому загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за 2025р знизилось на 9% – до 6 млн 141,759 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату становив 2 млн 920,298 тис. тонн проти 709,803 тис. тонн відповідно. Також компанія, зокрема, виробила 81,787 тис. тонн DR-окатків (за 2024 рік – 489,720 тис. тонн), 3 млн 139,674 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 44%).
Ferrexpo у 2024р збільшило виробництво окатків на 58% проти 2023 року – до 6 млн 70,541 тис. тонн з 3 млн 845,325 тис. тонн. У 2023 році компанія виробила 3,845 млн тонн окатків, що на 36,5% менше, ніж 2022 року.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
FERREXPO, ВИРОБНИЦТВО, ГЗК, окаток, ПДВ
В Україні планується введення оподаткування закордонних поштових відправлень, що фактично означає кінець періоду «дешевих посилок» з іноземних інтернет-магазинів. Відповідні зміни передбачені новим законодавчим підходом до оподаткування транскордонної електронної торгівлі.
Йдеться про введення податку на додану вартість (ПДВ) на товари, замовлені українськими споживачами за кордоном. Наразі діє поріг безмитного ввезення у розмірі 150 євро, проте нова модель передбачає поступовий перехід до оподаткування практично всіх посилок, незалежно від їхньої вартості.
Основна мета змін — вирівнювання умов конкуренції між українськими та закордонними онлайн-продавцями, а також збільшення податкових надходжень до бюджету. У чинній системі іноземні маркетплейси та продавці часто не сплачують ПДВ при продажу товарів українським споживачам, що створює цінову перевагу порівняно з локальним бізнесом.
Очікується, що нова модель буде реалізована за принципом, аналогічним практиці Європейського Союзу, де ПДВ стягується з моменту покупки, а обов’язок щодо його сплати може бути покладено на продавців або платформи електронної комерції. Це означає, що такі майданчики, як міжнародні маркетплейси, повинні будуть реєструватися як платники податків в Україні або працювати через посередників.
Експерти зазначають, що введення ПДВ на посилки призведе до подорожчання покупок для кінцевих споживачів, насамперед у сегменті недорогих товарів, які сьогодні масово замовляються з закордонних платформ. При цьому держава розраховує на зростання прозорості ринку та збільшення надходжень до бюджету.
Водночас зміни можуть стимулювати розвиток внутрішньої електронної комерції та локальних виробників, які отримають більш рівні умови конкуренції. Однак частина споживачів може скоротити обсяги замовлень або перейти на альтернативні канали закупівель.
У логістичному секторі також очікуються зміни: оператори поштової доставки будуть залучені до адміністрування податків, включаючи можливу перевірку вартості товарів та взаємодію з митними органами.
Таким чином, ринок транскордонної електронної торгівлі в Україні входить у фазу структурних змін. У короткостроковій перспективі це призведе до зростання цін на імпортовані товари для населення, а в довгостроковій — може змінити баланс між іноземними та локальними онлайн-продавцями.
Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) розробила альтернативний законопроект про введення податку на додану вартість для фізичних осіб – підприємців. Як повідомили агентству Інтерфакс-Україна в НАЛУ, ініціатива підготовлена головою правління НАЛУ Олексієм Шевчуком, заступником голови Опікунської ради Людмилою Кожурою та директором з розвитку НАЛУ, членом Асоціації платників податків Назарієм Валянськом.
«Метою альтернативного законопроекту є захист малого та середнього бізнесу в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення, одночасно з поетапною адаптацією податкової системи України відповідно до вимог і стандартів Європейського Союзу», – повідомили в асоціації.
У НАЛУ зазначили, що, на відміну від урядового підходу, який зараз фактично перекладає податкове навантаження на малий бізнес, альтернативний законопроект НАЛУ «пропонує збалансоване рішення, що враховує економічні реалії, ризики безпеки та інституційну слабкість бізнесу в кризовий період».
Ключовими перевагами свого альтернативного законопроекту в порівнянні з версією урядового документа в НАЛУ називають, зокрема, захист малого та мікробізнесу в умовах війни.
«Законопроект вводить тимчасові мораторії на розширення кола платників ПДВ, підвищення податкових ставок і зміну ліміту обов’язкової ПДВ-реєстрації на весь період дії воєнного стану і до кінця року після його припинення», – зазначили в НАЛУ.
Крім того, перевагою свого законопроекту НАЛУ назвала гнучкий ліміт реєстрації ПДВ з урахуванням економіки, пропонуючи замість фіксованого ліміту в 1 млн грн прив’язку порогу реєстрації ПДВ до розміру мінімальної заробітної плати, що дозволяє автоматично враховувати інфляцію, зміну ВВП і макроекономічну динаміку.
Також серед переваг свого законопроекту в НАПСМ назвали поетапну гармонізацію з правом ЄС «без шоків для бізнесу»:
альтернативний проект передбачає поступове наближення до європейського порогу ПДВ (близько €85 000) до 2031 року, уникаючи адміністративного та фінансового тиску на підприємців в кризових умовах.
Крім того, в НАЛУ зазначили, що їх законопроект передбачає збереження спрощеної системи оподаткування, тобто не вводить обов’язкову ПДВ-реєстрацію для платників єдиного податку 3-ї групи, зберігаючи спрощену систему обліку та звітності як фундамент для розвитку малого бізнесу.
Ще однією перевагою законопроекту в НАЛУ назвали стимулювання добровільної ПДВ-реєстрації та боротьбу зі зловживаннями.
«Вводиться модель »батога і пряника«: стимули для добровільної реєстрації платниками ПДВ через диференціацію ставок єдиного податку, а також чіткі механізми протидії зловживанням, зокрема практиці так званих “зарплатних ФОП”, зазначили в асоціації.
Також законопроект НАЛУ передбачає захист бізнесу в прифронтових і постраждалих від бойових дій регіонах,
вводячи спеціальні гарантії для бізнесу, що працює на територіях, де ведуться або велися бойові дії. Зокрема, проект закону передбачає введення мораторію на документальні позапланові податкові перевірки таких платників податків, що дозволяє знизити адміністративний і фіскальний тиск, зберегти підприємницьку діяльність і робочі місця в умовах підвищених ризиків безпеки.
У НАЛУ зазначають, що «запропонований підхід дозволяє поєднати фіскальні інтереси держави, євроінтеграційні зобов’язання України та реальні можливості малого і середнього бізнесу, який сьогодні залишається ключовою опорою економіки країни».
законодавство, НАЛУ, ПДВ, ФОП
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні в січні-вересні поточного року виробила 2 млн 808,594 тис. тонн окатків, що на 38,5% нижче ніж в аналогічному періоді минулого року (4 млн 567,168 тис. тонн).
Згідно із пресрелізом компанії в понеділок, загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за 9 міс-2025 зросло на 0,9% – до 5 млн 67,888 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату становив 2 млн 259,294 тис. тонн проти 457,264 тис. тонн відповідно. Також компанія, зокрема, виробила 81,787 тис. тонн DR-окатків (за 9 міс-2024 – 326,168 тис. тонн), 2 млн 726,807 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 35,7%).
У пресрелізі наголошується, що через триваюче призупинення відшкодування ПДВ загальна заявлена сума утриманого ПДВ зараз становить $47 млн. Через скорочення фінансової ліквідності, яке виникло в результаті цього, група була змушена скоротити виробництво до однієї лінії окатків, проте змогла збільшити виробництво низькоглиноземистого Fe67% концентрату, щоб задовольнити попит китайських клієнтів.
В результаті загальний обсяг комерційного виробництва за квартал сягнув 1,51 млн тонн, що на 3% більше ніж 1,46 млн тонн у другому кварталі та на 29% менше ніж 2,1 млн тонн у першому.
Також зазначається, що група продовжувала активно працювати над зниженням загальних грошових витрат. Це передбачало скорочення робочого часу для співробітників, постійне скорочення закупівель товарів і послуг, а також призупинення всіх необов’язкових капітальних витрат, накладних витрат та витрат на корпоративну соціальну відповідальність (КСВ).
Коментуючи результати діяльності групи, тимчасовий в.о. голови Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) констатував, що третій квартал 2025 року був першим кварталом, коли компанія повністю відчула на собі вплив рішень українських податкових органів призупинити відшкодування ПДВ українським дочірнім компаніям.
“Незважаючи на подальше скорочення потужностей з огрудкування до однієї лінії ми досягли загального обсягу виробництва 1,5 млн тонн за квартал. Виробництво за перші дев’ять місяців 2025 року було порівнянним з аналогічним періодом минулого року, склавши загалом 5,1 млн тонн. Високий попит з боку китайських клієнтів на наші високоякісні низькоглиноземні концентрати дозволив нам збільшити виробництво на 36% порівняно з попереднім кварталом і майже в чотири рази з початку року порівняно з аналогічним періодом минулого року”, – констатував топменеджер.
Разом з тим він вказав, що відмова податкових органів повертати ПДВ залишається найважливішою проблемою для бізнесу. І нагадав, що група отримала офіційні повідомлення від податкових органів про призупинення відшкодування ПДВ з березня 2025 року за період, що починається з січня 2025 року. Аналогічні повідомлення надходили щомісяця до липня, і загальна сума неповерненого ПДВ за цей період становить $47 млн. Якщо відшкодування ПДВ буде призупинено також за серпень та вересень, то оціночна загальна сума неповерненого ПДВ становитиме $58 млн.
При цьому заходи щодо скорочення витрат, запроваджені у другому кварталі, продовжилися і в третьому кварталі. На кінець вересня приблизно 20% працівників перебували у відпустках або мали скорочений робочий день.
Протягом третього кварталу проблеми з ПДВ посилилися через посилення повітряних атак Росії на українську залізничну мережу та внутрішню енергетичну інфраструктуру в Україні. Ці проблеми створюють додаткові складнощі в управлінні операціями та логістикою.
Ferrexpo в I півріччі-2025 виробила 2 млн 169,631 тис. тонн окатків, що на 34,2% нижче ніж у січні-червні-2024 (3 млн 297,441 тис. тонн). Загальне виробництво товарної продукції за I пів.-2025 знизилося на 9% порівняно з I пів.-2024 – до 3 млн 393,135 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату становив 1 млн 223,504 тис. тонн проти 429,865 тис. тонн відповідно. Також компанія, зокрема, виробила 81,787 тис. тонн DR-окатків (у I півріччі-2024 – 162,645 тис. тонн), 2 млн 87,844 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 33,4%).
Ferrexpo в I кв-2025 виробила 1 млн 347,749 тис. тонн окатків, що на 26% нижче ніж у січні-березні торік (1 млн 813,973 тис. тонн). При цьому загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за I кв.-2025 зросло на 3% до I кв.-2024 – до 2 млн 125,467 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату склав 777,718 тис. тонн проти 240,516 тис. тонн у I кв.-2024. Також компанія, зокрема, виробила 81,879 тис. тонн DR-окатків (у I кв.-2024 не виробляла), 1 млн 105,049 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 36%) і 160,913 тис. тонн інших окатків (ріст на 95%).
Ferrexpo у 2024р збільшило виробництво окатків на 58% проти 2023 року – до 6 млн 70,541 тис. тонн з 3 млн 845,325 тис. тонн.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
