Запорізький завод феросплавів (ЗЗФ) у січні-березні поточного року скоротив випуск продукції в 41,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 0,91 тис. тонн із 37,53 тис. тонн.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в Українській асоціації виробників феросплавів (УкрФА), за перші три місяці поточного року ЗЗФ скоротив випуск силікомарганцю до 0,04 тис. тонн з 13,89 тис. тонн, феросиліцію – до 0,71 тис. тонн з 12,56 19,72 тис. тонн, феромарганцю – до 0,16 тис. тонн з 9,70 тис. тонн.
При цьому підприємство не випускало марганець металевий, тоді як у I кв-2022 виробило 1,38 тис. тонн.
ЗЗФ – один із трьох українських виробників цієї продукції. Частка внутрішнього ринку в його поставках становить 30-35%. Продукція експортується до країн СНД, Євросоюзу, Азії, Африки.
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського (раніше – Орджонікідзевського) і Марганецького гірничо-збагачувальних комбінатів до націоналізації організовував Приватбанк.
Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат (ЖЦПК, Львівська обл.), у січні випустив продукцію на 44,35 млн грн, що на 93,8% більше за аналогічний показник січня 2022 року.
Згідно зі статистичними даними, наданими агентству “Інтерфакс-Україна” асоціацією “УкрПапір”, у натуральному виразі в 2,2 раза збільшився випуск гофротари – до 1,62 млн кв. м. Крім того, комбінат випустив 890 тонн тарного картону і 359 тонн паперу, які в січні минулого року не випускав.
ЖЦБК володіє потужностями паперового виробництва (папір-основа для гофрування, картон-лайнер, папір для обкладинки) 43 тис. тонн на рік, картонного виробництва – 50 тис. тонн, гофрокартону і гофроупаковки – 120 млн кв. м, литої тари – 72 млн шт. на рік.
Як повідомлялося з посиланням на дані асоціації, загалом у січні випуск паперу та картону в Україні основними підприємствами галузі скоротився на 24% порівняно з довоєнним січнем-2022 – до 40 тис. тонн, гофротари – на 18%, до 39,3 млн кв. м.
Жидачівський ЦБК 2022 року випустив товарну продукцію на 510,8 млн грн, що на 23,1% більше, ніж роком раніше.
ПрАТ “Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні поточного року збільшило виробництво доменного коксу на 6,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 72,9 тис. тонн.
За даними компанії, у грудні вироблено 70,8 тис. тонн коксу, тоді як у листопаді – 68,1 тис. тонн, у січні-2022 – 68,7 тис. тонн.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2022 році знизив виробництво доменного коксу на 11,9% порівняно з 2021 роком – до 737,4 тис. тонн, зокрема, у грудні вироблено 70,8 тис. тонн коксу.
“Запоріжкокс” виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і Міністерство закордонних справ України у 2022 році погодили 22 форми міжнародних ветеринарних сертифікатів для експорту продукції тваринництва до 12 країн світу.
Як випливає з пресрелізу відомства в понеділок, за минулий рік відкрито ринок Албанії для м’ясних напівфабрикатів з України; у Грузію – равликів; до Домінікани – молока й молочних продуктів; до Ізраїлю – декоративної прісноводної риби, живих кроликів, жувальних предметів для домашніх тварин, свіжих і оброблених шкір і шкур, до Канади – м’яса птиці і продуктів із нього; до Кенії – молока й молочних продуктів.
Крім того, дозволено експорт українських жувальних предметів для домашніх тварин, сирих і консервованих кормів для домашніх тварин до Північної Македонії, кормів для домашніх тварин до Сінгапуру; інкубаційних яєць, консервованих і перероблених кормів для домашніх тварин до Сербії; продуктів переробки тваринного білка (не для споживання людиною) і рибних продуктів до Туреччини, столових яєць до Пакистану, а також м’ясних продуктів і напівфабрикатів до Чорногорії.
Держпродспоживслужба також наголосила, що за 2022 рік до 432 збільшилася кількість підприємств-виробників продуктів тваринного походження, які мають право експорту своєї продукції до ЄС, що на 53 більше, ніж було на початку 2022 року. Для порівняння, за 2021 рік таке право отримали 23 підприємства.
“Ця позитивна динаміка у збільшенні кількості українських експортерів на європейський ринок є надзвичайно важливою в умовах набутого Україною статусу країни – кандидата на вступ до Європейського Союзу. Робота в цьому напрямі триватиме постійно та за умови виконання вимог Угоди про асоціацію з ЄС у межах наших зобов’язань щодо вступу до Євросоюзу ця цифра збільшуватиметься щодня”, – підсумувало відомство у пресрелізі.
Феросплавні підприємства України у січні-серпні поточного року сумарно знизили випуск продукції на 32% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 399,46 тис. тонн.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в Українській асоціації виробників феросплавів (УкрФА), за січень-серпень випуск силікомарганцю скоротився на 22,2% – до 356,5 тис. тонн, феромарганцю – на 70,7%, до 20,69 тис. Тонн.
Крім того, виробництво феросиліцію (у перерахунку на 45%) впало на 63,4% – до 19,72 тис. тонн, металевого марганцю – на 62,4%, до 1,81 тис. тонн.
Крім того, було виготовлено 0,74 тис. тонн інших феросплавів.
Покровський (раніше – Орджонікідзевський) гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, Дніпропетровська обл.), що добуває та збагачує марганцеву руду, за 8 міс-2022 виробив 497,1 тис. тонн марганцевого концентрату, що на 34,4% нижче порівняно з 8 міс-2021. ГГЗК за 8 міс. також виробив 29,55 тис. тонн залізорудного агломерату (менше на 84,8% порівняно з січнем-липнем-2021), поставивши його на ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel бізнесмена Олександра Ярославського. У березні-серпні ПГЗК залізорудний агломерат не виробляв, оскільки ДМЗ призупинив виробництво металопродукції.
Водночас ПГЗК з 1 вересня поточного року відновив роботу Богданівської збагачувально-агломераційної фабрики.
Дані про результати роботи Марганецького гірничо-збагачувального комбінату (МГЗК, Дніпропетровська обл.) за 8 міс.-2022 відсутні, тим часом за 7 міс.-2022 він виробив 294,68 тис. тонн концентрату (зниження на 5,6% до 7 міс.-2021).
Як повідомлялося, Україна у 2021 році наростила випуск феросплавів на 15% порівняно з 2020 роком – до 858,7 тис. тонн, але знизила марганцевий концентрат на 6,6% – до 1 млн 763,43 тис. тонн.
ПриватБанк (Київ) до націоналізації організовував бізнес СЗФ (перебуває на НКТ) та ЗЗФ, МГЗК та ПГЗК (ОГОК).
Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват” (обидві – Дніпро).
В Україні представили проекти будівництва заводів з виробництва продукції з флоат-скла у Закарпатській та Кіровоградській областях за EUR195 млн та $250 млн відповідно.
Згідно з презентацією Silverland Industrial Park, проект у с.Ключарки (Мукачівський р-н, Закарпатської обл.) оцінюється в EUR195 млн, при цьому 10% суми складуть власні інвестиції компанії. Площа земельної ділянки під будівництво складає 19 га. Потужність виробничої лінії становитиме 750 тонн/добу.
“До початку повномасштабної війни попит на скло на українському ринку становив 28-30 млн кв. м на рік. Наше підприємство зможе закрити принаймні 50% цієї потреби. Незалежне виробництво дозволить знизити залежність від зовнішніх постачальників, зробити свій внесок у повоєнне відновлення України . Надалі є можливість вийти на міжнародний ринок експорту”, – розповів представник Silverland Матвій Ісіченко під час International Investment Fair від UkraineInvest у четвер.
Термін реалізації проекту – два роки, очікуваний період окупності – 4 роки. Внутрішня норма доходності оцінюється аналітиками компанії на 10%, маржа EBITDA – 31%.
За словами Ісіченка, на українському ринку відсутні конкуренти у цій сфері, а близькість підприємства до західного кордону дозволить налагодити співпрацю з найближчими європейськими країнами та скоротити логістичні витрати.
Реалізація проекту заводу флоат-скла компанії Genesis Engineering у Кіровоградській області оцінюється в $250 млн, при цьому власні інвестиції компанії становитимуть $80 млн. Площа земельної ділянки під будівництво заводу становить 38 га.
“Ми плануємо будівництво заводу в центральній частині України, що дає нам гарний баланс доступу до високоякісної сировини та цільового ринку – як внутрішнього, так і експортного”, – розповів власник Genesis Engineering Георгій Ідіатуллін.
Потужність виробництва заводу складе 510 тонн/добу, або 18 млн. кв. м скла на рік. Продукція включає прозоре скло завтовшки 2-19 мм, з різним покриттям та відтінками. На виробництві заплановано використання обладнання, яке дозволяє скоротити викиди у навколишнє середовище на 70%.
Реалізація проекту дозволить створити 340 нових робочих місць. Термін будівництва – 3 роки, очікуваний період окупності проекту – 10 років. Внутрішня норма доходності оцінюється аналітиками в 11,28%, маржа EBITDA – 28%. Згідно з планом реалізації проекту, у перший рік роботи прибуток від експорту становитиме орієнтовно $40 млн.
Продукція сертифікуватиметься за євростандартами та орієнтована на експорт, уточнив Ідіатуллін.
Існує досить великий дефіцит подібної продукції у світі, а прогнозоване зростання світового ринку – 8%, європейського – 6,5% щорічно. Обсяг світового ринку на сьогодні – $105 млрд, обсяг українського ринку на 2020 рік становив $200 млн і повністю залежав від імпорту “, – повідомив речник у ході презентації.
За даними Opendatabot, ТОВ “Сільверленд ІП” створено у травні 2022 року. Серед засновників вказані Андрій Ісіченко та Олександр Попов (по 34%), а також Михайло Лашин (32%).
ТОВ “Генеза Інжиніринг” створено у 2014 році. Його власниками вважаються Георгій Ідіатуллін (50%), Костянтин Щербань (33%) та Владлена Кисиленко (16%).
