Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і Міністерство закордонних справ України у 2022 році погодили 22 форми міжнародних ветеринарних сертифікатів для експорту продукції тваринництва до 12 країн світу.
Як випливає з пресрелізу відомства в понеділок, за минулий рік відкрито ринок Албанії для м’ясних напівфабрикатів з України; у Грузію – равликів; до Домінікани – молока й молочних продуктів; до Ізраїлю – декоративної прісноводної риби, живих кроликів, жувальних предметів для домашніх тварин, свіжих і оброблених шкір і шкур, до Канади – м’яса птиці і продуктів із нього; до Кенії – молока й молочних продуктів.
Крім того, дозволено експорт українських жувальних предметів для домашніх тварин, сирих і консервованих кормів для домашніх тварин до Північної Македонії, кормів для домашніх тварин до Сінгапуру; інкубаційних яєць, консервованих і перероблених кормів для домашніх тварин до Сербії; продуктів переробки тваринного білка (не для споживання людиною) і рибних продуктів до Туреччини, столових яєць до Пакистану, а також м’ясних продуктів і напівфабрикатів до Чорногорії.
Держпродспоживслужба також наголосила, що за 2022 рік до 432 збільшилася кількість підприємств-виробників продуктів тваринного походження, які мають право експорту своєї продукції до ЄС, що на 53 більше, ніж було на початку 2022 року. Для порівняння, за 2021 рік таке право отримали 23 підприємства.
“Ця позитивна динаміка у збільшенні кількості українських експортерів на європейський ринок є надзвичайно важливою в умовах набутого Україною статусу країни – кандидата на вступ до Європейського Союзу. Робота в цьому напрямі триватиме постійно та за умови виконання вимог Угоди про асоціацію з ЄС у межах наших зобов’язань щодо вступу до Євросоюзу ця цифра збільшуватиметься щодня”, – підсумувало відомство у пресрелізі.
Феросплавні підприємства України у січні-серпні поточного року сумарно знизили випуск продукції на 32% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 399,46 тис. тонн.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в Українській асоціації виробників феросплавів (УкрФА), за січень-серпень випуск силікомарганцю скоротився на 22,2% – до 356,5 тис. тонн, феромарганцю – на 70,7%, до 20,69 тис. Тонн.
Крім того, виробництво феросиліцію (у перерахунку на 45%) впало на 63,4% – до 19,72 тис. тонн, металевого марганцю – на 62,4%, до 1,81 тис. тонн.
Крім того, було виготовлено 0,74 тис. тонн інших феросплавів.
Покровський (раніше – Орджонікідзевський) гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, Дніпропетровська обл.), що добуває та збагачує марганцеву руду, за 8 міс-2022 виробив 497,1 тис. тонн марганцевого концентрату, що на 34,4% нижче порівняно з 8 міс-2021. ГГЗК за 8 міс. також виробив 29,55 тис. тонн залізорудного агломерату (менше на 84,8% порівняно з січнем-липнем-2021), поставивши його на ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel бізнесмена Олександра Ярославського. У березні-серпні ПГЗК залізорудний агломерат не виробляв, оскільки ДМЗ призупинив виробництво металопродукції.
Водночас ПГЗК з 1 вересня поточного року відновив роботу Богданівської збагачувально-агломераційної фабрики.
Дані про результати роботи Марганецького гірничо-збагачувального комбінату (МГЗК, Дніпропетровська обл.) за 8 міс.-2022 відсутні, тим часом за 7 міс.-2022 він виробив 294,68 тис. тонн концентрату (зниження на 5,6% до 7 міс.-2021).
Як повідомлялося, Україна у 2021 році наростила випуск феросплавів на 15% порівняно з 2020 роком – до 858,7 тис. тонн, але знизила марганцевий концентрат на 6,6% – до 1 млн 763,43 тис. тонн.
ПриватБанк (Київ) до націоналізації організовував бізнес СЗФ (перебуває на НКТ) та ЗЗФ, МГЗК та ПГЗК (ОГОК).
Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват” (обидві – Дніпро).
В Україні представили проекти будівництва заводів з виробництва продукції з флоат-скла у Закарпатській та Кіровоградській областях за EUR195 млн та $250 млн відповідно.
Згідно з презентацією Silverland Industrial Park, проект у с.Ключарки (Мукачівський р-н, Закарпатської обл.) оцінюється в EUR195 млн, при цьому 10% суми складуть власні інвестиції компанії. Площа земельної ділянки під будівництво складає 19 га. Потужність виробничої лінії становитиме 750 тонн/добу.
“До початку повномасштабної війни попит на скло на українському ринку становив 28-30 млн кв. м на рік. Наше підприємство зможе закрити принаймні 50% цієї потреби. Незалежне виробництво дозволить знизити залежність від зовнішніх постачальників, зробити свій внесок у повоєнне відновлення України . Надалі є можливість вийти на міжнародний ринок експорту”, – розповів представник Silverland Матвій Ісіченко під час International Investment Fair від UkraineInvest у четвер.
Термін реалізації проекту – два роки, очікуваний період окупності – 4 роки. Внутрішня норма доходності оцінюється аналітиками компанії на 10%, маржа EBITDA – 31%.
За словами Ісіченка, на українському ринку відсутні конкуренти у цій сфері, а близькість підприємства до західного кордону дозволить налагодити співпрацю з найближчими європейськими країнами та скоротити логістичні витрати.
Реалізація проекту заводу флоат-скла компанії Genesis Engineering у Кіровоградській області оцінюється в $250 млн, при цьому власні інвестиції компанії становитимуть $80 млн. Площа земельної ділянки під будівництво заводу становить 38 га.
“Ми плануємо будівництво заводу в центральній частині України, що дає нам гарний баланс доступу до високоякісної сировини та цільового ринку – як внутрішнього, так і експортного”, – розповів власник Genesis Engineering Георгій Ідіатуллін.
Потужність виробництва заводу складе 510 тонн/добу, або 18 млн. кв. м скла на рік. Продукція включає прозоре скло завтовшки 2-19 мм, з різним покриттям та відтінками. На виробництві заплановано використання обладнання, яке дозволяє скоротити викиди у навколишнє середовище на 70%.
Реалізація проекту дозволить створити 340 нових робочих місць. Термін будівництва – 3 роки, очікуваний період окупності проекту – 10 років. Внутрішня норма доходності оцінюється аналітиками в 11,28%, маржа EBITDA – 28%. Згідно з планом реалізації проекту, у перший рік роботи прибуток від експорту становитиме орієнтовно $40 млн.
Продукція сертифікуватиметься за євростандартами та орієнтована на експорт, уточнив Ідіатуллін.
Існує досить великий дефіцит подібної продукції у світі, а прогнозоване зростання світового ринку – 8%, європейського – 6,5% щорічно. Обсяг світового ринку на сьогодні – $105 млрд, обсяг українського ринку на 2020 рік становив $200 млн і повністю залежав від імпорту “, – повідомив речник у ході презентації.
За даними Opendatabot, ТОВ “Сільверленд ІП” створено у травні 2022 року. Серед засновників вказані Андрій Ісіченко та Олександр Попов (по 34%), а також Михайло Лашин (32%).
ТОВ “Генеза Інжиніринг” створено у 2014 році. Його власниками вважаються Георгій Ідіатуллін (50%), Костянтин Щербань (33%) та Владлена Кисиленко (16%).
Феросплавні підприємства України у січні-липні поточного року сумарно знизили випуск продукції на 27,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 360,17 тис. тонн.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в Українській асоціації виробників феросплавів (УкрФА), за січень-липень випуск силікомарганцю скоротився на 17,5% – до 319,66 тис. тонн, феромарганцю – на 67,6% – до 19,98 тис. Тонн.
Крім того, виробництво феросиліцію (у перерахунку на 45%) скоротилося на 60,5% – до 18,11 тис. тонн, металевого марганцю на 55,6% – до 1,81 тис. тонн.
Також було вироблено 0,61 тис. тонн інших феросплавів.
Покровський (раніше – Орджонікідзевський) та Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати (ПГЗК і МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що добувають і збагачують марганцеву руду, за 7 міс-2022 сумарно виробили 777,52 тис. тонн марганцевого концентрату, що на 8% нижче, порівняно з 7 міс-2021. При цьому МГЗК виробив 294,68 тис. тонн концентрату (зниження на 5,6%), ПГЗК – 482,84 тис. тонн (менше на 26,5%).
Покровський ГЗК за 7 міс. також виробив 29,55 тис. тонн залізорудного агломерату (менше на 82,7% порівняно з січнем-липнем-2021), поставивши його на ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel бізнесмена Олександра Ярославського. У березні-липні ПГЗК залізорудний агломерат не виробляв, оскільки ДМЗ призупинив виробництво металопродукції.
Водночас ПГЗК відновив з 1 вересня поточного року роботу Богданівської збагачувально-агломераційної фабрики.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році наростила випуск феросплавів на 15% порівняно з 2020 роком – до 858,7 тис. тонн, але знизила марганцевий концентрат на 6,6%, до 1 млн 763,43 тис. тонн.
ПриватБанк (Київ) до націоналізації організовував бізнес СЗФ (перебуває на НКТ) та ЗЗФ, МГЗК та ПГЗК (ОГОК).
Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват” (обидві – Дніпро).
Великий український виробник кормів для котів та собак ТОВ “Кормотех” (с. Прилбичі, Львівська обл.) нагромадив у Польщі запаси готової продукції на чотири тижні роботи, а також уклав контракти на виробництво корму в ЄС на випадок зупинення своїх фабрик в Україні.
Такі заходи дозволяють компанії гарантувати безперервність постачання продукції європейським партнерам в умовах війни в Україні, розповів її CEO Ростислав Вовк на онлайн-конференції Forbes “Будуємо разом” у п’ятницю.
За даними керівника, “Кормотех” відкрив логістичний центр у Польщі, де тримає запас продукції, що відповідає чотирьом тижням роботи двох фабрик компанії, розташованих у західних регіонах України – терміну виробництва та доставки до європейського покупця у звичайних умовах. Це дозволяє “перекривати” готовою продукцією замовлення з ЄС протягом місяця, доки компанія вирішуватиме можливі проблеми з виробництвом чи логістикою.
Вовк також наголосив, що його компанія може гарантувати європейцям постачання сухого корму для тварин зі своїх фабрик в Україні навіть у разі зупинення виробництва в країні через фактори, спричинені російським вторгненням. Для цього “Кормотех” на початку війни підписав зі своїми європейськими партнерами договір на виробництво кормів під маркою “Кормотех” на сторонніх підприємствах у ЄС.
“Ми надали партнерам два варіанти: ми будемо до останнього працювати в Україні. Доки ми зможемо виробляти корм в Україні, ми вироблятимемо його. Якщо у нас виникнуть труднощі чи проблеми, ви вже наступного місяця отримуватимете аналогічний продукт від наших європейських партнерів” , – розповів Вовк.
Він уточнив, що ведення бізнесу в Європі зазвичай не має суперприбутків, але дозволяє стабільно розвиватися протягом тривалого терміну.
“Якщо ви плануєте розвивати свій бізнес у Європі, потрібно чітко зрозуміти, що це бізнес “надовго” – для підписання контракту можуть знадобитися місяці чи роки, і там немає суперприбутків, якщо у вас немає унікального чи монопольного продукту. З іншого боку, ви маєте гарантію на майбутнє на довгі роки, що ви потроху зростатимете і зможете планувати свої бізнес-процеси”, – уточнив СЕО “Кормотеху”.
ТОВ “Кормотех” – провідний український виробник кормів для котів та собак. Компанія експортує продукцію до 32 країн, зокрема до США, Великобританії, Німеччини, Франції, Фінляндії, Швеції, Нідерландів, Іспанії, Італії, Польщі, Туреччини, Ірану та Чилі.
Потужності підприємства включають два заводи з виготовлення сухих та вологих кормів у Львівській області та завод у Литві. Компанія виробляє продукти для кішок та собак під власними брендами Optimeal, “Клуб 4 лапи” (ТМ “Мяу!” та “Гав!”) та за напрямом private label.
Кінцевими бенефіціарами “Кормотех” є Олена та Ростислав Вовк.
Україна до 2030 року наростить урожай та виробництво основних видів сільгоспсировини, що дасть змогу країні закріпити статус постійно зростаючого виробника та експортера зернових, олійних культур та олії, при цьому скорочення очікується у виробництві цукру, молока та яловичини, повідомила Українська асоціація аграрного експорту (УААЕ).
Як повідомила УААЕ агентству “Інтерфакс-Україна” у п’ятницю, відповідні дані містяться у спільному звіті Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) та Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), де порівнюються середньорічні значення виробництва основних видів продукції АПК за 2018-2022 роки з прогнозними у 2030 році.
Так, зростання врожаю кукурудзи в Україні прогнозується з 33,99 млн тонн до 44,01 млн тонн (+29,4%), пшениці – з 26,01 млн тонн до 35,86 млн тонн (+37,8%), олійних культур – з 22,04 млн тонн до 26,29 млн тонн (+19,3%).
За зазначений період також очікується зростання виробництва рослинної олії з 6,88 млн тонн до 8,4 млн тонн (+22,1%), м’яса птиці – з 1,15 млн тонн до 1,54 млн тонн (+33,9%), свинини – з 0,71 млн тонн до 0,82 млн тонн (+15,5%), риби та морепродуктів – з 99 тис. тонн до 101 тис. тонн (+2%).
Водночас в Україні прогнозується скорочення виробництва молока з 9,82 млн тонн до 8,93 млн тонн (-9,1%), цукру – з 1,38 млн тонн до 1,24 млн тонн (-10,1%) та яловичини – з 0,37 млн тонн до 0,33 млн тонн (-10,8%)
“Наявні на сьогодні прогнози міжнародних організацій майже завжди розглядають Україну як постійно зростаючого виробника та експортера зернових, олійних культур та олії, тобто наш статус постачальника сировини на світовий ринок закріплюватиметься”, – підсумувала асоціація.
Як повідомлялося, Міністерство сільського господарства США (USDA) прогнозує виробництво кукурудзи в Україні у 2021/2022 маркетинговому році (МР, липень-червень) на рівні 40 млн тонн при її експорті в 32,5 млн тонн, а врожай пшениці – 33 млн тонн при експорті 24 млн тонн.
Реалізація в Україні м’яса на забій (у живій вазі) у 2021 році знизилася на 2,4% порівняно з 2020 роком – до 3,38 млн тонн, виробництво молока – на 5,9%, до 8,72 млн тонн, яєць – на 13%, до 14,1 млрд шт.
Асоціація “Укроліяпром” у листопаді минулого року попередньо оцінила виробництво основних видів насіння олійних культур у 2021/2022 МР (вересень-серпень) у 22,3 млн тонн, що на 21% перевищить показники 2020/2021 МР (18,46 млн тонн). Зокрема, виробництво насіння соняшника у поточному МР прогнозується на рівні 16,0 млн тонн (+22% до 2020/2021 МР), соєвих бобів – 3,3 млн тонн (+29%), насіння ріпаку – 3,0 млн тонн (+7%).
