Феросплавні підприємства України у січні-липні поточного року сумарно знизили випуск продукції на 27,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 360,17 тис. тонн.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в Українській асоціації виробників феросплавів (УкрФА), за січень-липень випуск силікомарганцю скоротився на 17,5% – до 319,66 тис. тонн, феромарганцю – на 67,6% – до 19,98 тис. Тонн.
Крім того, виробництво феросиліцію (у перерахунку на 45%) скоротилося на 60,5% – до 18,11 тис. тонн, металевого марганцю на 55,6% – до 1,81 тис. тонн.
Також було вироблено 0,61 тис. тонн інших феросплавів.
Покровський (раніше – Орджонікідзевський) та Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати (ПГЗК і МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що добувають і збагачують марганцеву руду, за 7 міс-2022 сумарно виробили 777,52 тис. тонн марганцевого концентрату, що на 8% нижче, порівняно з 7 міс-2021. При цьому МГЗК виробив 294,68 тис. тонн концентрату (зниження на 5,6%), ПГЗК – 482,84 тис. тонн (менше на 26,5%).
Покровський ГЗК за 7 міс. також виробив 29,55 тис. тонн залізорудного агломерату (менше на 82,7% порівняно з січнем-липнем-2021), поставивши його на ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel бізнесмена Олександра Ярославського. У березні-липні ПГЗК залізорудний агломерат не виробляв, оскільки ДМЗ призупинив виробництво металопродукції.
Водночас ПГЗК відновив з 1 вересня поточного року роботу Богданівської збагачувально-агломераційної фабрики.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році наростила випуск феросплавів на 15% порівняно з 2020 роком – до 858,7 тис. тонн, але знизила марганцевий концентрат на 6,6%, до 1 млн 763,43 тис. тонн.
ПриватБанк (Київ) до націоналізації організовував бізнес СЗФ (перебуває на НКТ) та ЗЗФ, МГЗК та ПГЗК (ОГОК).
Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват” (обидві – Дніпро).
Великий український виробник кормів для котів та собак ТОВ “Кормотех” (с. Прилбичі, Львівська обл.) нагромадив у Польщі запаси готової продукції на чотири тижні роботи, а також уклав контракти на виробництво корму в ЄС на випадок зупинення своїх фабрик в Україні.
Такі заходи дозволяють компанії гарантувати безперервність постачання продукції європейським партнерам в умовах війни в Україні, розповів її CEO Ростислав Вовк на онлайн-конференції Forbes “Будуємо разом” у п’ятницю.
За даними керівника, “Кормотех” відкрив логістичний центр у Польщі, де тримає запас продукції, що відповідає чотирьом тижням роботи двох фабрик компанії, розташованих у західних регіонах України – терміну виробництва та доставки до європейського покупця у звичайних умовах. Це дозволяє “перекривати” готовою продукцією замовлення з ЄС протягом місяця, доки компанія вирішуватиме можливі проблеми з виробництвом чи логістикою.
Вовк також наголосив, що його компанія може гарантувати європейцям постачання сухого корму для тварин зі своїх фабрик в Україні навіть у разі зупинення виробництва в країні через фактори, спричинені російським вторгненням. Для цього “Кормотех” на початку війни підписав зі своїми європейськими партнерами договір на виробництво кормів під маркою “Кормотех” на сторонніх підприємствах у ЄС.
“Ми надали партнерам два варіанти: ми будемо до останнього працювати в Україні. Доки ми зможемо виробляти корм в Україні, ми вироблятимемо його. Якщо у нас виникнуть труднощі чи проблеми, ви вже наступного місяця отримуватимете аналогічний продукт від наших європейських партнерів” , – розповів Вовк.
Він уточнив, що ведення бізнесу в Європі зазвичай не має суперприбутків, але дозволяє стабільно розвиватися протягом тривалого терміну.
“Якщо ви плануєте розвивати свій бізнес у Європі, потрібно чітко зрозуміти, що це бізнес “надовго” – для підписання контракту можуть знадобитися місяці чи роки, і там немає суперприбутків, якщо у вас немає унікального чи монопольного продукту. З іншого боку, ви маєте гарантію на майбутнє на довгі роки, що ви потроху зростатимете і зможете планувати свої бізнес-процеси”, – уточнив СЕО “Кормотеху”.
ТОВ “Кормотех” – провідний український виробник кормів для котів та собак. Компанія експортує продукцію до 32 країн, зокрема до США, Великобританії, Німеччини, Франції, Фінляндії, Швеції, Нідерландів, Іспанії, Італії, Польщі, Туреччини, Ірану та Чилі.
Потужності підприємства включають два заводи з виготовлення сухих та вологих кормів у Львівській області та завод у Литві. Компанія виробляє продукти для кішок та собак під власними брендами Optimeal, “Клуб 4 лапи” (ТМ “Мяу!” та “Гав!”) та за напрямом private label.
Кінцевими бенефіціарами “Кормотех” є Олена та Ростислав Вовк.
Україна до 2030 року наростить урожай та виробництво основних видів сільгоспсировини, що дасть змогу країні закріпити статус постійно зростаючого виробника та експортера зернових, олійних культур та олії, при цьому скорочення очікується у виробництві цукру, молока та яловичини, повідомила Українська асоціація аграрного експорту (УААЕ).
Як повідомила УААЕ агентству “Інтерфакс-Україна” у п’ятницю, відповідні дані містяться у спільному звіті Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) та Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), де порівнюються середньорічні значення виробництва основних видів продукції АПК за 2018-2022 роки з прогнозними у 2030 році.
Так, зростання врожаю кукурудзи в Україні прогнозується з 33,99 млн тонн до 44,01 млн тонн (+29,4%), пшениці – з 26,01 млн тонн до 35,86 млн тонн (+37,8%), олійних культур – з 22,04 млн тонн до 26,29 млн тонн (+19,3%).
За зазначений період також очікується зростання виробництва рослинної олії з 6,88 млн тонн до 8,4 млн тонн (+22,1%), м’яса птиці – з 1,15 млн тонн до 1,54 млн тонн (+33,9%), свинини – з 0,71 млн тонн до 0,82 млн тонн (+15,5%), риби та морепродуктів – з 99 тис. тонн до 101 тис. тонн (+2%).
Водночас в Україні прогнозується скорочення виробництва молока з 9,82 млн тонн до 8,93 млн тонн (-9,1%), цукру – з 1,38 млн тонн до 1,24 млн тонн (-10,1%) та яловичини – з 0,37 млн тонн до 0,33 млн тонн (-10,8%)
“Наявні на сьогодні прогнози міжнародних організацій майже завжди розглядають Україну як постійно зростаючого виробника та експортера зернових, олійних культур та олії, тобто наш статус постачальника сировини на світовий ринок закріплюватиметься”, – підсумувала асоціація.
Як повідомлялося, Міністерство сільського господарства США (USDA) прогнозує виробництво кукурудзи в Україні у 2021/2022 маркетинговому році (МР, липень-червень) на рівні 40 млн тонн при її експорті в 32,5 млн тонн, а врожай пшениці – 33 млн тонн при експорті 24 млн тонн.
Реалізація в Україні м’яса на забій (у живій вазі) у 2021 році знизилася на 2,4% порівняно з 2020 роком – до 3,38 млн тонн, виробництво молока – на 5,9%, до 8,72 млн тонн, яєць – на 13%, до 14,1 млрд шт.
Асоціація “Укроліяпром” у листопаді минулого року попередньо оцінила виробництво основних видів насіння олійних культур у 2021/2022 МР (вересень-серпень) у 22,3 млн тонн, що на 21% перевищить показники 2020/2021 МР (18,46 млн тонн). Зокрема, виробництво насіння соняшника у поточному МР прогнозується на рівні 16,0 млн тонн (+22% до 2020/2021 МР), соєвих бобів – 3,3 млн тонн (+29%), насіння ріпаку – 3,0 млн тонн (+7%).
Оборот продукції агропромислового комплексу між Україною та країнами Азії у січні-вересні поточного року становив $10 млрд, що на 20% перевищує показники за дев’ять місяців 2020 року, водночас додатне для України сальдо торгівлі збільшилося до $8 млрд завдяки зростанню вітчизняного експорту на $1,5 млрд за зростання імпорту з країн азійського регіону на $0,1 млрд.
Про це повідомляється на сайті Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” (ІАЕ) в понеділок.
За даними організації, головними імпортерами української продукції АПК цього року стали Китай, Індія, Туреччина, Індонезія, Саудівська Аравія, Іран, Ірак, Пакистан та Ізраїль, на які припадає понад 4/5 виручки від обсягів продажу в азійський регіон. Водночас найбільше такої продукції Україна імпортувала з Туреччини, Індонезії, Китаю та Індії.
У січні-вересні 2021 року Україна експортувала до Азії переважно зернові та олійні культури, олію, м’ясопродукти та продукти переробки харчової промисловості, тоді як імпортувала переважно екзотичні фрукти, пальмову олію, насіння олійних культур, чай та каву.
Згідно з прогнозами ІАЕ, у 2021 році Україна може оновити торішній рекорд аграрного експорту до країн Азії в $10,9 млрд, про що свідчить зростання динаміки постачання вітчизняної с/г продукції протягом десятиліття до країн цього регіону. Водночас загальна потенційна ємність ринку країн Азії залишається для українських постачальників невикористаною, оскільки наразі попит на продовольство в цьому регіоні зростає дуже динамічно.
Раніше ІАЕ повідомляв, що Україна в січні-вересні 2021 року збільшила імпорт агропродукції на 19% порівняно з аналогічним періодом 2020 року – до $5,7 млрд, основними її постачальниками стали країни ЄС, з яких імпортовано 52% від усього імпорту продукції АПК – на $2,99 млрд.
Найбільшими постачальниками продукції АПК в Україну за дев’ять місяців 2021 року стали Польща ($653 млн), Німеччина ($423 млн), Італія ($371 млн), Туреччина ($317 млн), Франція ($273 млн), Нідерланди ($241 млн), Індонезія ( $233 млн), Норвегія ($201 млн), США ($195 млн) та Іспанія ($173 млн).
