Великий виробник скляної тари ТОВ “Костопільський завод скловиробів” (КЗС, Рівненська обл.) завершив 2024 рік з чистим прибутком 76,5 млн грн, що у 6,6 раза менше аналогічного показника 2023 року.
Згідно з оприлюдненим в системі розкриття інформації НКЦПФР фінансовим звітом підприємства, його чистий дохід скоротився на 18% – до 1 млрд 467,8 млн грн.
Від операційної діяльності товариство отримало 100,9 млн грн прибутку (у 6,2 раза менше), а валовий прибуток зменшився втричі – до 235,3 млн грн.
Основною продукцією компанії є тара для напоїв (91% виробленої минулого року продукції), а частка флаконів становила 9%.
Осяг виробництва становив 360,449 млн штук (64,44 тис. тонн) на 1млрд 458,8 млн грн, середньореалiзацiйнi ціни продуктів – 22,63 тис. грн. без ПДВ/ 1 тонну
За даними заводу, в минулому році на експорт було поставлено 51% реалізованої продукції (755,3 млн грн), зокрема в Польщу, Угорщину, Румунію, Болгарію, Словаччину, Молдову, Литву, Латвiю, Естонію.
Основними споживачами були компанії Trade pol (20% загальної суми виручки), Varda drink (7%), Group AWW Spolka (5%), а також “Юрiя-фарм” (7%), “Алко-трейдинг” (5%).
Основними постачальниками сировини, матеріалів та товарів для склозаводу були “Папернянський кар’єр скляних пiскiв”, “Юг-Трейдинг-групп”, “Гласс-Альянс”, ЕК “Сiленд”, “УкрЮгiмпекс”, “Нафтахiм”, “Луцьккартон”, Київський картонно-паперовий комбінат. Соду постачала польська Ciech S.F, польовий шпат – турецька Sankar Global.
У звіті нагадується, що “Костопiльський завод скловиробів” є одним з найбільших промислових підприємств Рiвненщини та входить до п’ятірки найбільших виробників скляної тари в Україні.
Серерд конкурентів в Україні завод вказує “Вiльногiрськ скло” та “Ветропак Гостомельский склозавод”.
“З метою утримання своїх конкурентних позицій на ринку склотари України та за її межами, завод інвестує значні кошти у розвиток. Зокрема, для мiнiмiзацiї власного енергоспоживання в червні 2023 року введено в експлуатацію дахову сонячну електростанцію вартістю 34,2 млн грн”, – зазначається у звіті.
КЗС повідомляє, що планує щорічно нарощувати обсяги виробництва склотари на 10-15% i вiдповiдно збільшувати рівень її реалiзацiї.
Станом на початок 2025 року на заводі працювало 503 особи.
За даними YouControl, голова ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник володіє 19,46% ТОВ “КЗС”, члени його родини Тетяна, Кирило та Іван Олійники – відповідно 16,27% та по 6,9%, ще 22% належить болгарській “Фішерман Інвестментс”, 9,06% – Андрію Рибицькому.
Об’єднання лікувально-оздоровчих закладів профспілок України ПрАТ “Укрпрофоздоровниця” за підсумками 2024 року отримало 14,6 млн грн чистого прибутку проти 60,9 млн грн збитку за 2023 рік.
Як повідомило об’єднання в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), його чистий дохід збільшився на 25,4% – до 17,2 млн грн.
Згідно зі звітом, активи “Укрпрофоздоровниці” у 2024 році зросли на 8,2% – до 927 млн грн. При цьому поточні зобов’язання зменшилися на 0,2% – до 93,4 млн грн, тоді як довгострокові на кінець року були відсутні.
Непокритий збиток ПрАТ минулого року зменшився на 6,3% і становив 282,1 млн грн.
Як зазначається, медичну діяльність у 2024 році проводили 17 санаторно-курортних закладів об’єднання. Найбільше пацієнтів прийняли держпідприємство (ДП) “Клінічний санаторій “Роща” (8,5 тис. осіб), ДП “Клінічний санаторій “Хмільник” (7,1 тис.) та ДП “Клінічний санаторій “Карпати” (6,3 тис.).
Крім того, заклади “Укрпрофоздоровниці” минулого року розмістили 220 внутрішньо переміщених осіб, з них 65 дітей. Також оздоровлення в його закладах пройшли 12 тис. військовослужбовців та членів їхніх сімей, з яких реабілітацію пройшли 11,4 тис. осіб.
“Укрпрофоздоровниця” заснована Федерацією профспілок України і Фондом соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. Є найбільшим об’єднанням у сфері санаторно-курортних послуг країни. В його користуванні – 61 родовище мінеральних вод і 13 родовищ лікувальних грязей.
Державний ПриватБанк (Київ) у січня-березні 2025 року отримав 16,9 млрд грн чистого прибутку, що на 21,9%, або 3,0 млрд грн більше, ніж рік тому, коли чистий прибуток складав 13,9 млрд грн.
Прибуток банку до оподаткування становив 22,3 млрд, що на 19,1%, або 3,5 млрд грн більше за перший квартал 2024 року.
Згідно зі звітністю, чистий процентний дохід ПриватБанку порівняно з першим кварталом 2024 року зріс на 16,4% – до 18,49 млрд грн, тоді як чистий комісійний – на 4,9%, до 6,64 млрд грн.
Чистий прибуток від операцій з інвалютою за звітний період збільшився на 11,8% – до 1,46 млрд грн. Окрім того ще 0,40 млрд грн принесла переоцінка іноземної валюти, тоді як у першому кварталі 2024 року її результат був негативним – 0,90 млрд грн.
Водночас витрати на виплати працівникам зросли на 29,6% – до 3,64 млрд грн, інші операційні та адмінвитрати – на 11,1%, до 2,65 млрд грн.
Кошти на рахунках фізичних осіб за перший квартал 2025 року збільшилися на 1,6%, або на 7,3 млрд грн., – до 612,8 млрд грн, разом з тим кількість клієнтів-фізосіб скоротилася з 18,32 млн до 18,2 млн.
Зазначається, що чистий кредитний портфель ПриватБанку за січень-березень зріс на 5 млрд грн – до 117,8 млрд грн, кількість бізнес-клієнтів банку збільшилася з 910 тис. до 918 тис.
Банк повідомив, що у першому кварталі провів масштабне оновлення Privat24, у тому числі були розширені можливості доступності для всіх категорій клієнтів. В результаті число його користувачів зросло з 13,76 млн до 13,9 млн.
У той же час загальні активи ПриватБанку за перший квартал 2025 року у порівнянні з минулим кварталом зменшились на 1,1%, або на 8,6 млрд грн, до 752,8 млрд грн.
Окрім того, за квартал кількість відділень ПриватБанку скоротилася на три – до 1160, банкоматів – на 11, до 6,847 тис., тоді як терміналів та POS-терміналів зросла відповідно на 19 та більше 10 тис. – до 10,439 тис. та 326,12 тис.
За даними Національного банку України, ПриватБанк станом на початок цього року займав перше місце за загальними активами (947,13 млрд грн, або 25,3%) серед 61-го банку.
ПрАТ “Українська фінансова житлова компанія” (“Укрфінжитло”), що виступає розпорядником держпрограми “єОселя”, за підсумком 2024 року збільшило активи на 54% – до 93,76 млрд грн.
Згідно з річною фінансовою звітністю підприємства, розміщеною у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), його доходи минулого року збільшилися на 25,7% і склали 10,3 млрд грн, а витрати виросли у 2,7 раза – до 2,73 млрд грн.
Нерозподілений прибуток компанії на кінець 2024 року склав 9,5 млрд грн.
Станом на 31 грудня 2024 року фінансові інвестиції в цінні папери компанії становили 68,9 млрд грн, отримано кредитів на 12,9 млрд грн. Чистий прибуток підприємства виріс на 5% і склав 6,2 млрд грн.
Як повідомляється, у 2024 році “Укрфінжитло” видав банкам-партнерам на фінансування програми “єОселя” кредитів на 14,4 млрд грн, у тому числі в розрізі кварталів: перший квартал – 3,7 млрд грн; другий квартал – 4,3 млрд грн; третій квартал – 3,3 млрд грн; четвертий квартал – 3 млрд грн.
Крім того, 3,3 млрд грн у 2024 році сплачено товариством на користь держави до бюджетів всіх рівнів та інших цільових фондів у вигляді податків, зборів та інших обов’язкових платежів.
“Укрфінжитло” також планує розподілити 1,87 млрд грн дивідендів з чистого прибутку за 2024 рік до державного бюджету.
Як повідомлялося, програма доступного іпотечного кредитування “єОселя” запрацювала в Україні з жовтня 2022 року. На пільгову іпотеку під 3% річних строком до 20 років із первісним внеском від 20% вартості житла можуть претендувати військовослужбовці-контрактники ЗСУ, працівники сектора безпеки та оборони, медпрацівники, педагоги, науковці. З 1 серпня 2023 року подати заявку на участь у програмі “єОселя” під 7% можуть ветерани війни, учасники бойових дій, внутрішньо переміщені особи (ВПО) та громадяни, які не мають власного житла більше за нормативну площу.
За умовами програми, пільгові категорії учасників можуть придбати житло в споруджуваному будинку, і будинках не старше 10 років (у столиці та обласних центрах), решта учасників – у будинку не старше трьох років або об’єкті, що будується. ВПО можуть взяти участь в “єОселі” під 7% річних та придбати житло віком до 10 років або житло на стадії будівництва по всій території України, де працює програма.
Кабінет міністрів України постановою №939 від 16 серпня вніс зміни до умов “єОселі”. Зокрема, з 19 вересня можна використати сертифікати “єВідновлення” як початковий внесок для придбання житла за “єОселею”, можна купувати майнові права на приватні будинки на етапі будівництва, збільшено ставки виплат після 10 років обслуговування позики. З 19 жовтня для молоді віком до 25 років зменшено розмір першого внеску (від 10%).
У програмі беруть участь 11 банків-партнерів: державні Ощадбанк, ПриватБанк, Укргазбанк, Сенс Банк, Sky Bank, банк “Кредит Дніпро”, банк “Глобус”, Таскомбанк, Bisbank, Радабанк.
Загалом станом на 1 травня за весь час дії програми пільгової іпотеки “єОселя” (з 2022 року) власниками житла стали 16600 родин, загальна сума отриманих кредитів становить 27,302 млрд грн.
Агрохолдинг ІМК завершив 2024 рік з чистим прибутком $54,54 млн порівняно із чистим збитком $21,03 млн у 2023 році, йдеться у річному звіті компанії на Варшавській фондовій біржі.
Згідно із ним, виручка компанії зросла на 52% – до $211,29 млн, валовий прибуток – в 4 рази, до $109,10 млн, а нормалізована EBITDA – у 25 разів, до $86,11 млн.
“Зростання … EBITDA у 2024 році, як і збільшення чистого прибутку, пов’язане зі збільшенням обсягів продажів та цін на зернові та олійні культури протягом періоду”, – зазначається у документі.
ІМК уточнила, що найбільш значну частину доходу компанії приносить продаж кукурудзи – $107,85 млн, що на 8% більше за 2023 рік.
В той же час 2024 року агрохолдинг збільшив виручку від продажу соняшнику в 2,7 рази – до $46,45 млн, пшениці – в 2,5 рази, до $56,01 млн, або в п’ять разів.
Частка експорту у виручці зросла минулого року до 75% з 64% роком раніше.
Згідно зі звітом, чистий грошовий потік від операційної діяльності компанії збільшився 2024 року до $91,6 млн з $17,1 млн в попередньому році в основному завдяки збільшенню обсягів продажів.
Чистий відтік грошових коштів від інвестиційної діяльності зріс до $22,5 млн з $16,6 млн у 2023 році, що відповідає програмі капітальних інвестицій групи, сказано у документі.
Наголошується також, що борг у минулому році впав з $45,7 млн до $23,3 млн.
Агрохолдинг “ІМК” – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України) у сегментах рослинництво, елеватори та склади. Земельний банк – 116 тис. га, потужності зберігання – 554 тис. тонн за врожаю 2024 року 864 тис. тонн.
У 2023 році ІМК отримав чистий збиток $21,03 млн проти $1,12 млн роком раніше, а його EBITDA скоротилася в 11,3 раза – до $3,22 млн. Виручка зросла на 22,3% – до $139,45 млн, водночас частка експорту скоротилася до 68% із 73% роком раніше.
За 9 місяців 2024 року агрохолдинг отримав чистий прибуток $47,17 млн проти $2,25 млн чистого збитку за 9 місяців 2023 року. Його виручка зросла на 43% – до $140,79 млн, а EBITDA – у 5,1 разів, до $71,10 млн.
ТОВ “Дніпрометиз – ТАС” (Дніпро) українського бізнесмена Сергія Тігіпка за підсумками 2024 року збільшило чистий прибуток на 47,7% порівняно з 2023 роком – до 14,197 млн грн з 9,610 млн грн.
Згідно з річним звітом компанії, за окреслений період чистий дохід збільшився на 22,7% – до 3 млрд 285,688 млн грн.
При цьому нерозподілений прибуток підприємства на кінець 2024 року становив 263,048 млн грн.
Як повідомлялося, “Дніпрометиз” за підсумками 2023 року знизив чистий прибуток у 2,6 раза порівняно з 2022 роком – до 9,658 млн грн із 24,733 млн грн. За минулий рік чистий дохід збільшився на 8,2% – до 2 млрд 677,836 млн грн.
“Дніпрометиз” за підсумками 2022 року знизив чистий прибуток ушестеро порівняно з попереднім роком – до 25,572 млн грн, чистий дохід зріс на 1,1% – до 2 млрд 474,397 млн грн.
“Дніпрометиз-ТАС” виробляє метизні вироби з низьковуглецевих сталей. Потужність підприємства становить 120 тис. тонн продукції на рік.
У власності T.A.S. Overseas Investments Limited (Кіпр) перебуває 98,6578-відсоткова частка ТОВ “Дніпрометиз”.
Статутний капітал ТОВ “Дніпрометиз – ТАС” – 83,480 млн грн.
