Сума податку на прибуток і дивідендів за 2023 рік, яку державний ПриватБанк (Київ) перерахував до держбюджету, склала майже 50 млрд грн, повідомила членкиня наглядової ради банку Юлія Мецгер на конференції International Financial Club BANKIR.
“Уже в лютому цього року наглядова рада ухвалила рішення, що банк перерахував до бюджету авансовий платіж дивідендів і податку на прибуток за результатами попереднього року на суму майже 50 млрд грн”, – сказала вона.
За даними НБУ, прибуток ПриватБанку до оподаткування за 2023 рік становив 72,77 млрд грн, а витрати з податку на прибуток – 35 млрд грн. Із решти чистого прибутку 37,76 млрд грн, згідно з рішенням уряду, 80% (30,2 млрд грн) банк має спрямувати на виплату дивідендів.
Як повідомлялося, 12 лютого Приват перерахував авансом до держбюджету суму податку на прибуток і перший транш дивідендів за 2023 рік у розмірі 26 млрд грн.
ПриватБанк є найбільшим банком у країні, його загальні активи станом на 1 березня 2024 року становили 848,64 млрд грн, або 25,9% від активів усіх 63 банків.
Виробник солоду ПрАТ “Славутський солодовий завод” (с. Крупець Хмельницької обл.), що входить до міжнародної агропромислової групи Soufflet, у 2023 році наростив чистий прибуток у 4 рази порівняно з 2022 роком – до 388,57 млн грн.
Згідно з повідомленням компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), її дохід за рік збільшився на 15,3%, до 1,671 млрд грн, активи – в 3,7 раза, до 1,073 млрд грн, а сумарні боргові зобов’язання скоротилися в 2,7 раза до 128,915 млн грн.
При цьому підприємство збільшило чисельність персоналу на п’ять співробітників, до 83 осіб.
Згідно з повідомленням, на річних зборах акціонерів 19 квітня акціонерам буде запропоновано отриманий прибуток спрямувати на розвиток ПрАТ і поповнення обігових коштів, за підсумками фінансово-господарської діяльності за 2023 рік дивіденди не нараховувати й не платити.
ПрАТ “Славутський солодовий завод” належить АТ “Міжнародна компанія Солодовень”, засновником якої є Compaginie Internationale de Malteries (Франція) – компанія, створена шляхом злиття групи компаній Soufflet Group і французького агрокооперативу Invivo.
Soufflet Group, вона один із найбільших у світі виробників солоду, має 28 солодових заводів у Європі, Азії та Південній Америці. Компанія є найбільшим виробником борошна у Франції, виробляє хліб і кондитерські виробів у Франції та Португалії, а також працює на міжнародному ринку зерна через торговий підрозділ Soufflet Negoce.
Державний Ощадбанк (Київ) за 2023 рік заробив 6 млрд грн чистого прибутку, що на 1,25 млрд грн більше від раніше оголошених попередніх даних і в 9,4 раза перевершує фінрезультат 2022 року (0,638 млрд грн), повідомила фінустанова в п’ятницю.
“За підсумками річних коригувальних проводок фінансовий результат банку сягнув майже 6 млрд грн – це рекордний рівень за весь час його роботи. (…) Завдяки цьому Ощадбанк піднявся на другу сходинку рейтингу прибутковості банківських установ України (згідно з даними НБУ)”, – зазначено в прес-релізі.
Таким чином Ощад обійшов Райффайзен Банк, Сенс Банк, а також державний Укрексімбанк, який за попередніми даними закінчив минулий рік із чистим прибутком 5,22 млрд грн.
Зазначається, що правління та наглядова рада Ощаду схвалили остаточні результати роботи у 2023 році на основі аудиторської звітності та висновку без зауважень.
“Минулий 2023 рік став восьмим поспіль роком, протягом якого банк демонструє прибуткову діяльність”, – наголосила пресслужба фінустанови.
Зазначається також, що за перший квартал поточного року Ощад заробив 4,9 млрд грн чистого прибутку, що більш ніж удвічі перевершує результат за перший квартал минулого року.
“Значною мірою це зумовлено нарощуванням операційних доходів, які збільшилися на 0,9 млрд грн, або на 14%, а також позитивним результатом переоцінки ОВДП з індексованою вартістю на 1,2 млрд грн”, – пояснили в держбанку.
В Ощаді додали, що додатковим фактором такого результату є виважений підхід до оптимізації операційних витрат, ефективна політика управління ризиками та формування активної частини балансу “з урахуванням реалій і потреб економіки воєнного часу”.
За даними Національного банку України (НБУ), станом на 1 лютого поточного року Ощадбанк за розміром загальних активів посідав друге місце (369,56 млрд грн) серед 63 банків, що працюють у країні.
ПрАТ “Луцьк Фудз” (Волинська обл.), один із найбільших виробників бакалійної продукції в Україні, у 2023 році отримав 45,981 млн грн чистого прибутку, що на 8,5% більше, ніж роком раніше.
Згідно з повідомленням компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), її дохід минулого року збільшився на 19,9%, до 856,515 млн грн, боргові зобов’язання скоротилися на 28,2%, до 93,892 млн грн, а активи – на 4,5%, до 265,767 млн грн.
Підприємство протягом року збільшило штат на три співробітники, до 355 осіб.
Згідно з повідомленням, на річних зборах акціонерів 18 квітня акціонерам буде запропоновано отриманий у 2023 році прибуток у розмірі 45 981 тис. грн. залишити нерозподіленим.
Крім того, акціонерів просять уповноважити голову правління компанії на здійснення протягом року значних правочинів на залучення інвестицій у модернізацію виробничих потужностей та виробничих приміщень, інших договорів, гранична сукупна вартість кожного з яких не повинна перевищувати 200 млн грн із наданням у забезпечення виконання рухомого та нерухомого майна товариства без обмеження його вартості.
ПАТ “Луцьк Фудз” засновано 1997 року на базі Луцького міського продовольчого комбінату, створеного 1945 року. Виробляє широку лінійку соусів на основі томатної пасти, а також кетчупи, аджику, гірчицю, майонез і різні види оцту під торговими марками “Руна”, “Рідний край”, “Срібниця”. З 2009 року співпрацює з низкою торгових мереж і випускає понад 40 найменувань продукції під їхніми private label. ПрАТ “Луцьк Фудз” експортує свою продукцію на ринки понад 20 країн.
Агрохолдинг “Астарта” у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн, ідеться в річному звіті компанії в середу ввечері.
“Рентабельність за EBITDA знизилася на 7 відсоткових пунктів (в. п.) порівняно з минулим роком – до 23%, що відображає зниження цін на зернові культури, зростання комерційних витрат і зміну базису поставки під час продажу зернових культур”, – зазначається в документі.
Згідно з ним, виручка “Астарти” минулого року зросла на 21,3% – до EUR618,93 млн, валовий прибуток – на 7,8%, до EUR223,59 млн, тоді як операційний скоротився на 12,2% – до EUR95,78 млн.
Уточнюється, що сільськогосподарський сегмент забезпечив 39% консолідованої виручки або EUR240 млн у 2023 році (+33% порівняно з аналогічним періодом минулого року), тоді як сегмент тваринництва – 7% від загальної виручки або EUR43 млн у 2023 році (+10% порівняно з попереднім роком).
Продажі сегмента “Виробництво цукру” зросли на 28% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до EUR199 млн і становили 32% від загального виторгу за звітний період, тоді як сегмент переробки сої забезпечив 20% виторгу “Астарти” або EUR122 млн, не змінившись порівняно з попереднім роком.
Згідно зі звітом, на експортні продажі минулого року припало близько 53% консолідованої виручки або EUR325 млн.
Менше зростання валового прибутку пов’язане зі зниженням ефекту від переоцінки справедливої вартості біологічних активів у собівартості виручки (EUR60 млн у 2023 році проти EUR73 млн у 2022 році), що відображає здешевлення сировинних товарів і зміну валютних курсів.
Зазначається, що в гривні “Астарта” 2023 року збільшила чистий прибуток на 11,9% – до 2 млрд 452,81 млн грн за зростання виручки на 39,3% – до 24 млрд 446,26 млн грн.
Відповідно до звіту, грошовий потік від операційної діяльності становив EUR91 млн проти EUR39 млн у 2022 році завдяки зниженню відтоку оборотного капіталу, тоді як грошовий потік від інвестиційної діяльності зріс у 2,6 раза – до EUR40 млн, водночас найбільші інвестиції було спрямовано на переробку сої та виробництво цукру.
Чистий фінансовий борг (за вирахуванням зобов’язань за лізингом) знизився за минулий рік на 10% – до EUR39 млн, тоді як чистий борг незначно збільшився – на 3%, до EUR156 млн за рахунок вищих зобов’язань за лізингом у розмірі EUR118 млн проти EUR109 млн у 2022 році.
Як повідомлялося, “Астарта” у 2022 році отримала EUR65,16 млн чистого прибутку, що на 46,8% менше порівняно з 2021 роком. EBITDA холдингу позаторік скоротилася на 23,2% – до EUR154,77 млн, тоді як виручка зросла на 3,8% – до EUR510,07 млн.
За 9 місяців 2023 року зниження чистого прибутку становило 9,8% – до EUR55,97 млн за зростання виручки на 14,8% – до EUR392,00 млн. EBITDA скоротилася на 10,8% – до EUR116,63 млн.
У гривні “Астарта” за 9 місяців минулого року збільшила чистий прибуток на 6,9% – до 2 млрд 219,11 млн грн при зростанні виручки на 37,7% – до 15 млрд 513,56 млн грн.
“Українське Дунайське пароплавство” (УДП) завершило 2023 рік із рекордним прибутком 719 млн грн, ліквідувавши наявну заборгованість, повідомило Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення).
“Підприємство сплатило до державного бюджету понад 140 млн грн, виконавши зобов’язання перед державою в повному обсязі. Дивіденди склали майже 216 млн грн, що є рекордним показником за всі роки існування Українського Дунайського пароплавства. Водночас підприємство ліквідувало наявні борги”, – зазначено в повідомленні.
Результат став можливий переважно завдяки єдиній логістичній послузі – об’єднанню фрахту з перевалкою в Україні та Констанці. Крім того, від початку повномасштабного вторгнення зберігається високий попит на річкові перевезення, які відбуваються без посередників за ринковою ціною. Також було структуровано систему закупівель і проведено велику кількість антикорупційних заходів, зазначили в Мінвідновлення.
“Українське Дунайське пароплавство” стабільно демонструє зростання за всіма показниками. Окрім надходжень до бюджету, тут розширюють і власні потужності за рахунок модернізації старого флоту”, – цитується в повідомленні віцепрем’єр із відновлення – голова Мінвідновлення Олександр Кубраков.
Кубраков висловив подяку за роботу всій команді ПрАТ “Українське Дунайське пароплавство”.
