Національний банк України (НБУ) пропонує підвищити на 2023-2024 роки ставку податку на прибуток банків із 18% до 38%, повідомив голова НБУ Андрій Пишний.
“Наш прогноз: додаткові надходження до бюджету в разі підвищення наявної ставки до 38% становитимуть цього і наступного року сумарно понад 20 млрд грн”, – написав він у Facebook.
За його словами, такий дизайн податку матиме обмежений вплив на макрофінансову стабільність і водночас підтримає обороноздатність України.
Голова НБУ, посилаючись на моніторинг фінансового стану та результати оцінки стійкості банків, вважає, що фінустанови цілком здатні проводити додаткові виплати в поточних умовах. На думку регулятора, підвищення податкової ставки матиме обмежений вплив на кредитні та депозитні ставки, з урахуванням достатньої маржі банків.
Як повідомлялося, Нацбанк вважає додаткове оподаткування банків виправданим тимчасовим кроком з огляду на війну, вбачаючи для цього фінансові та юридичні підстави, однак пропонує підвищити ставку податку на прибуток банків замість пропонованого депутатами оподаткування чистого процентного доходу.
За словами Пишного, саме цю версію НБУ обговорюватиме найближчим часом із парламентським комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики.
Він також повідомив, що учасники ринку, з якими комунікував центробанк, з розумінням поставилися до такої позиції.
Згідно з даними НБУ, чистий прибуток 64 діючих українських банків за 7 місяців цього року становив 83,2 млрд грн, податок на прибуток – 14,4 млрд грн, зокрема ПриватБанку – 34,4 млрд грн і 7,9 млрд грн, а чотирьох інших держбанків – 18,8 млрд грн і 0,1 млрд грн.
Депутати наприкінці серпня внесли в раду законопроєкт про оподаткування у 2024-2026 роках чистого процентного доходу банків за ставкою 5% (додатково до сплати податку на прибуток підприємств), що могло б принести держбюджету, за їхніми оцінками, близько 10 млрд грн наступного року. За першу половину 2023 року відсоткові доходи банків сягнули 141 млрд грн, зокрема завдяки операціям із державними цінними паперами – 73,5 млрд грн, а чисті відсоткові доходи за цей самий період становили 93,6 млрд грн, збільшившись порівняно з довоєнним періодом 2021 року на 75%.
ПрАТ “Укрнафтобуріння” (“УНБ”) за підсумками роботи в першому півріччі 2023 року отримало прибуток 700 млн грн, повідомив директор ПАТ “Укрнафта”, якій компанію передано в управління, Сергій Корецький.
“У першому півріччі 2023 року компанія отримала 700 млн грн прибутку. Є підстави вважати, що за результатами другого півріччя “УНБ” зможе заробити майже втричі більше. Констатуємо факт істотного зростання реалізаційних цін”, – написав він на своїй сторінці у Facebook.
“Як передбачено укладеними договорами з АРМА, 90% чистого прибутку буде передано на користь держави”, – уточнив Корецький.
За його словами, компанії також вдалося усунути технологічні недоліки і запустити 88-ту свердловину.
“Після закінчення буріння отримали приплив високонапірної пластової води з верхніх горизонтів. Провели ремонт і водоізоляційні роботи. Відтак, збільшили видобуток на 170 тис. кубометрів газу та 30 тонн конденсату на добу”, – зазначив він.
Крім того, “УНБ” незабаром планує завершити пусконалагодження дотискної компресорної станції, що дасть змогу сповільнити природне падіння видобутку.
Як повідомлялося, після арешту та рішення суду про передачу в управління АРМА “Укрнафтобуріння”, ТОВ “Сахалінське”, ТОВ “Сіріус-1”, ТОВ “Іст Юроуп Петролеум” у справі щодо законності використання надр Сахалінського родовища Кабінет Міністрів України розпорядженням №454-р від 23 травня 2023 року підтримав пропозицію щодо передання в управління “Укрнафті” корпоративних прав у цих компаніях.
Наприкінці червня АМКУ дозволив “Укрнафті” отримати в управління частки в статутних капіталах зазначених компаній. 7 липня підписано акти приймання-передачі активів.
“Укрнафтобуріння” – одна з найбільших приватних газовидобувних компаній в Україні. З 2010 року розробляє Сахалінське нафтогазоконденсатне родовище (Краснокутський р-н Харківської обл.) із запасами 15 млрд куб. м газу. Валовий видобуток компанії 2020 року становив 725,4 млн куб. м газу і 80,8 тис. тонн нафти і конденсату, 2021-го – 691,3 млн куб. м і 76,6 тис. тонн.
Загалом по Сахалінському родовищу видобуток газу 2020 року становив 844,3 млн куб. м і 86 тис. тонн нафти і конденсату, 2021-го – 789,5 млн куб. м і 80,8 тис. тонн.
Агрохолдинг ІМК у січні-червні 2023 року одержав $6,28 млн чистого прибутку, що на 44,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року, і багато в чому зумовлено зростанням витрат на логістику та дистрибуцію і здешевленням сільгосппродукції, йдеться у звіті компанії на Варшавській фондовій біржі в четвер.
Згідно з ним, виручка холдингу зросла на 61,6% – до $71,95 млн, зокрема експорт збільшився на 41,2% – до $58,9 млн.
Водночас переоцінка біологічних активів і агропродукції в січні-червні цього року принесла на 23,8% менше, ніж у січні-червні минулого – $23,11 млн.
І хоча зростання собівартості було не настільки значним, як виручки, в результаті валовий прибуток збільшився лише на 8,6% – до $32,54 млн.
Через зростання витрат на логістику та дистрибуцію в 2,4 раза (до $13,24 млн) операційний прибуток скоротився порівняно з аналогічним періодом минулого року майже в 2,1 раза – до $8,65 млн.
Водночас частково ситуацію компенсували позитивні курсові різниці в січні-червні цього року в $0,60 млн проти курсових збитків $2,55 млн за цей же період минулого року.
Нормалізована EBITDA за підсумками першого півріччя склала $17,06 млн, що на 41% менше, ніж у першому півріччі минулого року, через зростання витрат на продажі та зниження цін врожаю.
Уточнюється, що основну виручку ІМК у звітному періоді принесла реалізація 329,11 тис. тонн кукурудзи – $62,37 млн і 40,42 тис. тонн пшениці – $8,93 млн.
Чистий грошовий потік від операційної діяльності в першому півріччі 2023 року склав $12,6 млн, тоді як у першому півріччі 2022 року він був негативним – $7,68 млн.
Хоча обсяг інвестицій скоротився на 30% – до $2,66 млн, через значне зростання відтоку за фінансовими операціями чистий грошовий потік усе ж таки виявився від’ємним – $1,81 млн, що, однак, у рази краще за показник першого півріччя минулого року – $10,06 млн.
Поточні зобов’язання ІМК на кінець червня цього року знизилися до $57,22 млн (роком раніше – $66,84 млн), нетекучі – $117,87 млн ($155,20 млн).
Вільні грошові кошти компанії на середину року дорівнювали $23,05 млн порівняно з $24,86 млн на початок цього року і $17,36 млн рік тому.
ІМК – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській і Чернігівській областях (північ і центр України). Контролює 120,3 тис. га (120,0 тис. га під обробкою). Станом на 30 червня 2023 року група працювала у двох сегментах: рослинництво, а також елеватори та склади.
Чистий збиток агрохолдингу 2022 року становив $1,1 млн проти чистого прибутку $78,7 млн роком раніше за скорочення виручки на 37,3% – до $114 млн. EBITDA знизилася втричі – до $36,2 млн.
У першому кварталі 2023 року ІМК отримав $4,10 млн чистого збитку, що в 2,6 раза менше, ніж за аналогічний період минулого року. Виручка холдингу збільшилася на 11% – до $41,96 млн. EBITDA за підсумками кварталу виявилася позитивною і склала $1,37 млн проти від’ємної $0,13 млн у першому кварталі минулого року завдяки зростанню продажів і стабілізації гривні.
Чистий прибуток ТОВ “Нова пошта” за перше півріччя 2023 року становив 2 млрд 402,5 млн грн, що майже вп’ятеро перевищує показник першого півріччя 2022 року (483,9 млн грн), йдеться в оновленій рейтинговій оцінці компанії на рівні “uaAA” від рейтингового агентства “Стандарт-Рейтинг”.
Згідно з його повідомленням, виручка “Нової пошти” за січень-червень збільшилася на 83,9% – до 16 млрд 743,8 млн грн.
Вказується також, що прибуток EBITDA компанії в першому півріччі 2023 року також сильно зріс – більш ніж у 2,2 раза, до 2 млрд 910,1 млн грн.
“Аналіз звітності за перше півріччя 2023 року свідчить: про високий рівень покриття зобов’язань власним капіталом, дуже високу частку в структурі власного капіталу нерозподіленого прибутку, збільшення обсягів бізнесу, вагомі фінансові результати, а також про високий рівень покриття зобов’язань товариства його доходами”, – зазначило рейтингове агентство.
Воно уточнило, що за підсумками першого півріччя 2023 року таке поліпшення показників дало змогу підвищити відношення EBITDA до довгострокових і поточних зобов’язань із 14,33% до 28,04%, а такий самий показник для прибутку EBIT – із 5,21% до 17,72%.
Згідно з публікацією, власний капітал “Нової пошти” за перше півріччя 2023 року зріс на 36,9% – до 8 млрд 918,6 млн грн, тоді як зобов’язання – тільки на 12,4%, до 10 млрд 379,4 млн грн.
Вказується, що зростання власного капіталу, як і в минулих періодах, відбулося за рахунок збільшення обсягу нерозподіленого прибутку в його структурі: за перші два квартали 2023 року він зріс на 37,1% і станом на 1 липня 2023 року його частка у власному капіталі компанії збільшилася до 99,6%.
Відповідно до інформації, дебіторська заборгованість “Нової пошти” в першому півріччі 2023 року зросла на 46,5% – до 3 млрд 303,6 млн грн, тоді як кредиторська – на 18,1%, до 8 млрд 592,0 млн грн, а вільні грошові кошти – на 12,6%, до 758,2 млн грн.
Загалом активи компанії в першому півріччі цього року збільшилися на 22,5% – до 19 млрд 298,0 млн грн, а основні засоби – на 10,5%, до 7 млрд 561,7 млн грн.
У мережі ГК “Нова пошта”, заснованої 2001 року, зараз понад 10 тис. відділень і 14 тис. поштоматів в Україні. Вона надає повний спектр логістичних і пов’язаних з ними послуг.
На ринку наразі перебувають в обігу два випуски облігацій компанії серій “C” і “D” номінальним обсягом по 800 млн грн кожний та відсотковою ставкою відповідно 24% і 23% річних кожний з погашенням у січні 2024 і 2025 рр.
ПрАТ “ВФ Україна” (ТМ “Vodafone Україна”), другий за величиною оператор мобільного зв’язку в Україні, у січні-червні 2023 року збільшило чистий прибуток у 3,4 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,266 млрд грн, повідомила прес-служба мобільного оператора.
Згідно з проміжним консолідованим фінансовим звітом компанії, її виручка збільшилася на 4,9% – до 10,404 млрд грн, а операційний прибуток – на 45,1%, до 3,712 млрд грн.
Вказується, що показник OIBDA компанії збільшився на 3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 5,934 млрд грн. Показник маржа OIBDA незначно скоротився на 1 п.п. до 57%.
У компанії уточнили, що стрибок чистого прибутку пов’язаний зі зменшенням збитків від курсової різниці внаслідок фіксації Нацбанком обмінного курсу долара до гривні з липня минулого року.
Крім того, у першому півріччі 2023 року збитки “Vodafone Україна” від війни скоротилися у 8,2 раза – до 116 млн грн.
Абонентська база у другому кварталі 2023 року залишалася стабільною – 15,2 млн клієнтів. “Зменшення на 8% порівняно з II кварталом минулого року пов’язане зі зменшенням кількості користувачів мобільного зв’язку через активні бойові дії, недоступність мереж мобільного зв’язку на тимчасово окупованих територіях і в зоні бойових дій, масову міграцію”, – пояснюється у пресрелізі.
Уточнюється, що понад 2 млн абонентів “Vodafone Україна” залишаються за кордоном і продовжують користуватися послугами компанії. При цьому виручка від послуг роумінгу скоротилася на 6,5% – до 446 млн грн, тоді як загалом виручка від послуг мобільного зв’язку зросла на 12,3% – до 8,1 млрд грн.
ARPU компанії зросло в другому кварталі до 108,4 грн на місяць зі 104 грн у першому кварталі за рахунок збільшення проникнення мобільного інтернету та обсягів користування.
“Vodafone Україна” збільшив капітальні інвестиції на 75% – до 2,231 млрд грн, спрямовуючи їх на відновлення зруйнованої інфраструктури, оперативні ремонти мережі та підготовку до роботи в умовах можливих дефіцитів електроенергії в зимовий період.
Зокрема, 9,5 тис. базових станцій компанії було обладнано новими акумуляторними батареями нового типу, які менш чутливі до перепадів напруги в мережі та частих відключень електроенергії, а також мають у 2,5-3 рази більшу швидкість зарядки.
Для забезпечення аварійного живлення, компанія додатково обладнала 1,12 тис. вузлових технічних об’єктів резервним живленням за допомогою стаціонарних генераторних установок і підготувала 522 мобільних генератори, створено резерв дизельного палива і бензину для їхньої роботи. Зазначається, що фахівці компанії тестують нові рішення на низці об’єктів, використовуючи альтернативні джерела енергії, зокрема сонячні електростанції та мікротурбінні генератори.
У тексті фінансового звіту підкреслюється, що станом на 30 червня 2023 року “Vodafone Україна” дотримувалася всіх боргових ковенантів. Водночас занепокоєння компанії продовжує викликати мораторій на транскордонні валютні розрахунки, через який у майбутньому можуть виникнути складнощі з погашенням у лютому 2025 року єврооблігацій на $400 млн. У зв’язку з цим, керівництво компанії розглядає кілька варіантів на випадок, якщо мораторій і надалі буде діяти: зокрема, рефінансування коштом фінансових установ, переговори щодо зміни умов облігацій із утримувачами євробондів, упровадження додаткових заходів із керування й контролю відтоку коштів для максимального збільшення їхнього обігу.
“Vodafone Україна” надає послуги швидкісного інтернету 3G і 4G та фіксованого зв’язку, мобільного зв’язку і розвиває інтернет речей (IoT), технології та рішення для Smart City, аналіз великих обсягів даних, фінансово-технологічні послуги, хмарні сервіси. З 2019 року компанія входить до складу групи компаній NEQSOL Holding бізнесмена Насіба Гасанова.
Діяльність NEQSOL Holding охоплює нафтогазову, телекомунікаційну, будівельну та інші високотехнологічні сфери у Великій Британії, США, Туреччині, Азербайджані, Казахстані, ОАЕ, Бангладеш. Група увійшла в телекомунікаційну галузь на початку 2000-х.
ПрАТ “Барський машинобудівний завод” (“Бармаш”, Бар Вінницької обл.), великий український виробник устаткування для харчової промисловості, газових і електрокотлів, планує спрямувати отриманий у 2022 році чистий прибуток у розмірі 1,6 млн грн на використання в господарській діяльності.
Це передбачено проектом рішення загальних зборів акціонерів компанії, запланованих на 28 вересня, порядок денний яких оприлюднено в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Акціонери, зокрема, мають намір внести зміни до статуту товариства і замінити правління дирекцією. У зв’язку з цим планується припинити повноваження голови правління Іллі Луки, його першого заступника Геннадія Луки та членів правління Василя Гонтаря й Олександра Лотоцького.
Водночас до складу дирекції пропонується обрати Іллю Лука (генеральний директор) і Геннадія Лука (директор), які, згідно з Єдиним держреєстром юридичних осіб та фізосіб-підприємців, є кінцевими бенефіціарами “Бармаша”.
Барський машзавод випускає, зокрема, обладнання для лікеро-горілчаної, виноробної, олійно-жирової, консервної, кондитерської, хлібопекарської промисловості, з 2000 року – газові, електричні та твердопаливні опалювальні котли під ТМ “ТермоБар”.
За інформацією opendatabot, 2022 року компанія скоротила чистий дохід на 19,4% порівняно з 2021 роком за зростання чистого прибутку до 1,6 млн грн із 0,92 млн грн.
За інформацією компанії, її активи 2022 року становили 94,29 млн грн (на 12,7% менше), зокрема сумарна дебіторська заборгованість скоротилася на 36% до 9,8 млн грн. Поточні зобов’язання знизилися за рік на 7,2% до 34,3 млн грн, довгострокові – на 14,4% до 4,8 млн грн.
Нерозподілений прибуток становив 2,52 млн грн проти 0,92 млн грн роком раніше.
