ПрАТ “Оболонь” (Київ), один із найбільших виробників пива в Україні, у 2022 році отримало 1 млрд 450,38 млн грн чистого прибутку порівняно зі 130,82 млн грн чистого збитку у 2021 році та 338,61 млн грн чистого прибутку у 2020 році.
Згідно з оголошенням про проведення 27 квітня дистанційних річних зборів за 2021-2022 роки, збиток за позаминулий рік пропонується покрити коштом нерозподіленого прибутку, а весь прибуток за минулий рік спрямувати на розвиток виробництва.
Серед інших питань порядку денного, внести зміни до інформації про підприємство в ЄДРПОУ, замінивши в переліку засновників (учасників) товариства запис “888 фізичних осіб, розмір частки… 9030800, 6 юридичних осіб, розмір частки… 23481900” записом “фізичні та юридичні особи згідно з переліком акціонерів”.
Згідно з документом, нерозподілений прибуток “Оболоні” на кінець 2022 року сягнув 1 млрд 446,23 млн грн, що в 7,7 раза більше, ніж роком раніше, а власний капітал зріс на 44,1% – до 3 млрд 665,01 млн грн.
Компанія минулого року скоротила довгострокові зобов’язання на 7,5% – до 986,41 млн грн, поточні – на 35,7%, до 1 млрд 403,78 млн грн.
Водночас сумарна дебіторська заборгованість зросла на 45,9% – до 812,24 млн грн, запаси – на 8,9%, до 1 млрд 134,0 млн грн, грошові кошти – у 5,2 раза, до 152,79 млн грн.
“Оболонь” – один із найбільших українських виробників пива, безалкогольних і слабоалкогольних напоїв, мінеральної води. До складу корпорації входять головний завод у Києві та близько десятка підприємств у регіонах. На своєму сайті “Оболонь” заявляє, що є найбільшим українським виробником напоїв і найбільшим у країні експортером пива.
Основні бренди: “Оболонь”, Zlata Praha, Pubster, hike, Beer Mix, Zibert, “Десант”, “Жигулівське”, “Живчик”, “Прозора”, “Оболонська”, “Смачна класика”.
Згідно з даними системи розкриття НКЦБРФ, станом на четвертий квартал 2022 року основними акціонерами ПАТ виступали приватні підприємства “Оксамитове” (13,3305%), “Світле” (14,3089%), “Преміум-1” (20,0106%), “Соборне” (8,5114%), а також дочірнє підприємство “Оболоні” “Красилівське” (23,9999%). Одним із найбільших співзасновників “Оболоні” є Олександр Слободян (8,8984%).
Таку структуру акціонерів було створено 2008 року в рамках захисту “Оболоні” від недружнього поглинання.
Прибуток українських банків у січні-лютому 2023 року становив 21,5 млрд грн, що в 2,2 раза більше, ніж за аналогічний період 2022 року (9,9 млрд грн), повідомила прес-служба Національного банку України (НБУ) у вівторок.
Регулятор зазначив, що доходи банків за вказані два місяці зросли на 33% – до 65,8 млрд грн, а витрати – на 12%, до 44,3 млрд грн.
Водночас комісійний дохід зріс у 2 рази – до 15,582 млрд грн.
При цьому результат від переоцінки та операцій купівлі-продажу зріс у 2,4 раза – до 4,649 млрд грн проти 1,9 млрд грн за аналогічний період минулого року.
Водночас відрахування в резерви скоротилися в 2,3 раза – до 2,517 млрд грн, а комісійні витрати – на 11,9%, до 7,5 млрд грн.
Як повідомлялося, українські банки 2022 року скоротили чистий прибуток у 3,1 раза – до 24,716 млрд грн порівняно з 77,376 млрд грн млрд грн 2021 року.
Фармацевтична компанія “Лехкім-Харків” (Харків) за підсумками 2022 року збільшила чистий прибуток на 5,92% порівняно з 2021 роком – до 105,279 млн грн.
Як повідомила компанія в системі розкриття інформації НКЦПФР, підсумки її роботи акціонери розглянуть на загальних зборах 20 квітня дистанційно.
Планується ухвалити рішення про те, що чистий прибуток за 2022 рік буде спрямовано на розвиток і фінансування діяльності компанії.
Раніше повідомлялося, що 2021 року “Леккім-Харків” збільшив чистий прибуток на 25% порівняно з 2020 роком – до 99,9396 млн грн.
Згідно з даними системи розкриття інформації НЦКПФР, 98% акцій ПрАТ “Лехкім-Харків” належать ПрАТ “Лекхім” (Київ), бенефіціаром якої є Валерій Печав.
“Лехкім-Харків” займається виробництвом лікарських препаратів у різних лікарських формах: таблетки, ампули, супозиторії, розчини для інфузій, розчини для ін’єкцій, порошки для розчину для ін’єкцій, саше. Входить до групи компаній “Лекхім”.
ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод” (КВБЗ, Полтавська обл.) завершив 2022 рік із чистим прибутком у розмірі 37,25 млн грн, тоді як у 2021 році чистий збиток становив майже 230 млн грн.
За інформацією компанії до порядку денного загальних зборів акціонерів 11 квітня, оприлюдненою в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), непокритий збиток КВБЗ на 1 січня 2023 року становив 108,9 млн грн – на третину менше, ніж роком раніше.
“За підсумками діяльності товариства за 2022 рік прибуток становить 37,353 млн грн. З урахуванням доходу від переоцінки актуарних зобов’язань, згідно з розрахунком незалежного актуарія, у розмірі 16,77 млн грн, затвердити загальну суму прибутку в розмірі 53,53 млн грн”, – вказано в проєкті рішення зборів про затвердження та розподіл прибутку.
Згідно з документом, отриманий прибуток 53,53 млн грн планується спрямувати на погашення збитків минулих років.
За інформацією підприємства, його поточні зобов’язання на початок 2023 року становили 1 млрд 022,5 млн грн – на 29,7% менше, довгострокові скоротилися незначно, склавши 216,94 млн грн.
Активи ПАТ “КВБЗ” становили 4 млрд 476 млн грн (на 7,2% менше), зокрема сумарна дебіторська заборгованість майже вдвічі – до 1 млрд 938 млн грн, а гроші та еквіваленти скоротилися в 2,7 раза до 559,27 млн грн.
Власний капітал ПАТ на початок поточного року становив 3 млрд 2366 млн грн, зокрема статутний – 86,01 млн грн.
За даними НКЦПФР, станом на четвертий квартал 2022 року по 25% акцій ПАТ “КВБЗ” володіють естонські AS Skinest Finants і Osauhing Delantina, 20% – зареєстрована в Англії Transbuilding Services Limited (20%).
Водночас, як повідомлялося, 25% акцій ПАТ (вартістю понад 21,5 млн грн), що належать австрійській OW Capital Management GmbH, яка підконтрольна голові ради директорів російського виробника вагонів “Завод металоконструкцій” Станіславу Гамзалову, рішенням суду від 13 липня 2022 року передано в управління АРМА.
У січні поточного року голова “Укрзалізниці” Олександр Камишин заявив про намір УЗ брати участь у конкурсі АРМА з вибору управителя заарештованим пакетом акцій КВБЗ.
Основним власником КВБЗ називає свого президента Володимира Приходька.
КВБЗ, найбільше українське підприємство вагонобудування, виробляє пасажирські та вантажні вагони, регіональні дизель-поїзди, швидкісні міжрегіональні поїзди локомотивної тяги, запасні частини та візки для вантажних вагонів.
КВБЗ до березня поточного року завершив поставку УЗ 100 пасажирських вагонів на понад 3 млрд грн. Підприємство не оголошувало кількість випущених у 2022 році вантажних вагонів.
У 2021 році його чистий дохід скоротився на 23,2% до 2020 року – до 2 млрд 561 млн грн, збиток становив 230 млн грн проти чистого прибутку 71,8 млн грн.
Український мобільний оператор lifecell у четвертому кварталі 2022 року збільшив чистий прибуток на 71,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 408,8 млн грн, а загалом за підсумками минулого року він зріс на 59,2% – до 972,3 млн грн.
Як ідеться у звіті материнської компанії Turkcell на її сайті, виручка lifecell у четвертому кварталі 2022 року зросла на 8,3% – до 2,607 млрд грн, а за весь 2022 рік – на 11%, до 9,41 млрд грн.
Показник EBITDA у четвертому кварталі збільшився на 14,1% – до 1,505 млрд грн, а за рік – на 14,6%, до 5,45 млрд.
Водночас капітальні витрати компанії в четвертому кварталі знизилися на 24,4% – до 997,4 млн грн і загалом за 2022 рік – на 16,3%, до 3 млрд грн.
База активних абонентів lifecell у четвертому кварталі збільшилася з 8,2 млн до 8,5 млн абонентів, однак це менше, ніж рік тому, коли їх було 9,2 млн осіб. Водночас показник ARPU (середній дохід на одного користувача) серед активних користувачів зріс загалом у 2022 році на 10% – до 91,5 грн. При цьому якщо першу половину року ARPU трохи знижувався, то в другу досить швидко зростав – з 82,8 грн до 95,4 грн у третьому кварталі та до 104,5 грн у четвертому завдяки коригуванню цін і зростанню обсягу використання даних.
Через війну станом на 31 грудня 2022 року не працювало 23% або близько 9 тисяч станцій мобільного зв’язку компанії в Україні. Стан станцій на окупованих територіях невідомий, зазначається в повідомленні. Водночас 92% магазинів компанії працювали і в четвертому кварталі повернулися на довоєнний рівень. Зазначається, що операційні системи компанії працювали стабільно, як і банківська система, включно з платежами.
Уточнюється, що станом на 31 грудня 2022 року сума списання активів на окупованих Росією територіях, визнана в консолідованій фінансовій звітності, становить 214,2 млн турецьких лір (близько $11,3 млн).
Як ризики, що можуть впливати на діяльність компанії, зазначаються триваючі військові дії та зміни курсу гривні через економічну ситуацію в країні. Також виокремлюють ризик втрати контролю або експропріації активів компанії на території в Україні внаслідок дій РФ.
Компанія планує сфокусуватися на забезпеченні безпеки своїх співробітників і наданні якісного сервісу українським споживачам.
На діяльність материнської компанії turkcell серйозно вплинув землетрус у Туреччині, через наслідки якого компанії довелося скоригувати свої фінансові показники на 2023 рік. Негативний вплив на дохід оцінюється приблизно в 1,5 млрд турецьких лір (близько $79 млн). Повідомляють, що в перший же день катастрофи майже 3,3 тис. базових станцій у регіоні припинили роботу через відключення електроенергії та руйнування. Одну мобільну вишку і 150 базових станцій було зруйновано. У постраждалі регіони було направлено 1200 співробітників для проведення ремонтних робіт. Було розгорнуто 250 мобільних станцій зв’язку і встановлено 1,4 тис. електрогенераторів.
lifecell – третій за величиною мобільний оператор України. Компанія Turkcell (Туреччина) є власником 100% акцій ТОВ “Лайфселл”. На частку України, де також працюють “дочки” UkrTower, Global LLC і Paycell LLC, припадає 8,9% всієї виручки Turkcell і 14% необоротних активів.
“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, у другому кварталі 2023 фінансового року (ФР, липень-вересень 2022 року), отримала $208,71 млн чистого прибутку, що всього на 2,1% менше, ніж за аналогічний період попереднього ФР.
Згідно з фінансовим звітом на сайті компанії ввечері в п’ятницю, виручка агрохолдингу за звітний період впала на 34,2% – до $1 млрд 235,28 млн.
Валовий прибуток впав на 14,9% – до $294,06 млн, операційний – на 2,3%, до $244,36 млн, а показник EBITDA – на 5,1%, до $277,15 млн.
Ці показники істотно кращі, ніж у першому кварталі цього фінансового року.
Компанія пояснила зниження виручки на 34% порівняно з аналогічним періодом минулого року скороченням обсягу експорту зерна, соняшникової олії та шроту.
У звіті наголошується, що чиста зміна справедливої вартості біологічних активів не зробила істотного впливу на результати діяльності групи в другому кварталі: прибуток склав $0,3 млн проти прибутку $27 млн за той самий період попереднього року.
Згідно з документом, витрати на доставку та обробку становили 23% собівартості продажів у жовтні-грудні 2022 року, збільшившись на 120% порівняно з попереднім кварталом і на 64% порівняно з попереднім кварталом, що відображало різке зростання витрат на логістику під час експорту товарів з України. Це стало причиною зниження валового прибутку на 15%.
“Кернел” також визнав прибуток $5 млн від відновлення раніше визнаного знецінення активів, що в основному відноситься до запасів, розташованих на територіях, раніше окупованих Росією, оскільки компанії вдалося отримати доступ до таких запасів і використовувати їх у своїй операційній діяльності.
Загальні та адміністративні витрати у другому кварталі 2023 фінансового року становили $59 млн, збільшившись на 33% порівняно з першим кварталом 2023 фінансового року, що відображає вищі нарахування, пов’язані із заробітною платою.
Щодо EBITDA “Кернел” уточнив, що в сегменті “Переробка олійних” вона збільшилася на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $66 млн, здебільшого за рахунок другого поспіль кварталу сильної рентабельності для тих гравців, які зуміли організувати логістику експорту соняшникової олії з України.
“Незважаючи на поліпшення рентабельності порівняно з минулим роком у звітному періоді для всіх бізнесів сегмента “Інфраструктура і торгівля”, більш ніж двократне скорочення обсягів експорту призвело до зниження EBITDA сегмента на 46% порівняно з минулим роком – до $62 млн”, – ідеться у звіті.
Згідно з ним, у сегменті “Сільське господарство” зафіксовано стійкий показник EBITDA у розмірі $204 млн, що на 45% більше, ніж минулого року. Таке зростання багато в чому пов’язане з девальвацією гривні, наголошується в документі.
Чистий прибуток від курсових різниць у звітному періоді склав $8 млн, додав “Кернел”.
Чистий борг “Кернел”, як зазначено у звіті, знизився за квартал одразу на 30% – до $1,048 млрд, а співвідношення чистий борг до EBITDA знизилося з 13,5 до 11, проте це все ще набагато вище рівня рік тому, який становив 1,9.
Загалом за перше півріччя 2023 року ФГ “Кернел” скоротила чистий прибуток порівняно з аналогічним періодом минулого року на 12,6% – до $370,31 млн за падіння виручки на 41,3% – до $1 млрд 889,78 млн.
Валовий прибуток зменшився на 30,8% – до $467,41 млн, операційний – на 21,8%, до $386,83 млн, а показник EBITDA – на 21,9%, до $445,52 млн.
Як повідомлялося, Kernel завершив 2022 ФР із чистим збитком $41 млн проти $506 млн чистого прибутку в попередньому фінансовому році за зниження виручки на 5% – до $5,332 млрд.
