Мобільний оператор ТОВ “Лайфсел” (lifecell) у липні-вересні 2022 року збільшив дохід на 9,8% – до 2 млрд 370,9 млн грн порівняно з 2 159,2 млн грн за аналогічний період 2021 року.
Згідно з повідомленням на сайті його материнської компанії Turkcell, чистий прибуток ТОВ “Лайфселл” за вказаний період “становив 381,6 млн грн, що в 2,2 рази, ніж було у липні-вересні 2020 року (173,8 млн грн). Показник EBITDA зріс на 15,8% – до 1 млрд 417,6 млн грн, маржа EBITDA становила 59,8% (за аналогічний період 2021 року цей показник становив 56,7%).
Активна тримісячна абонентська база lifecell у третьому кварталі скоротилася на 7,9% – до 8,2 млн абонентів. При цьому загальна кількість користувачів зросла на 2%, до 10,1 млн. абонентів.
Активний тримісячний ARPU компанії у третьому кварталі 2022 року зріс на 14,9% і склав 95,4 грн. порівняно з торішнім показником 83 грн.
Капітальні вкладення lifecell у липні-вересні 2022 року зменшилися на 10,4% – до 639,6 млн. грн. порівняно з 713,7 млн. грн. за аналогічний період 2021 року.
Згідно зі звітом, станом на 30 вересня 2022 року мережа та інше обладнання компанії в окупованих Росією регіонах України через бойові дії та території, підконтрольні Україні, яка не працює більше 92 днів, перебуває у несправному стані. “Станом на 30 вересня 2022 року сума знецінення, визнана у скороченій консолідованій фінансовій звітності, становить 231 472 турецькі ліри (458 тис. грн – ІФ)”, – наголошується в повідомленні Turkcell.
Як повідомлялося, lifecell за підсумками 2021 року отримав чистий прибуток у розмірі 610,9 млн грн, що в 4,24 раза менше, ніж у 2020 році, при цьому прибуток оператора в 2021 році зріс на 24,1% – до 8,483 млрд грн . Загальна кількість абонентів оператора на кінець 2021 року становила 10,1 млн.
lifecell – третій за величиною мобільний оператор в Україні. Компанія Turkcell (Туреччина) володіє 100% акцій ТОВ “Лайфсел”.
Великий виробник закупорювальних та пакувальних матеріалів АТ “Технологія” (Суми) у січні-вересні отримав чистий прибуток у розмірі 214,18 млн. грн., що на 33,5% менше, ніж за той же період 2021 року.
Згідно з оприлюдненою у п’ятницю в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) неконсолідованої звітності компанії, її чистий дохід скоротився на 5% – до 1 млрд 457 млн грн.
Водночас валовий прибуток АТ “Технологія” зріс на 22,6% – до 443,4 млн грн, а від операційної діяльності отримано 297 млн грн прибутку – на 41% більше.
Згідно зі звітністю, витрати компанії за статтею “інші операційні витрати” зросли в 3,6 раза – до 136,79 млн. грн.
Відповідно до звітності компанії, у першому півріччі поточного року вона скоротила чистий прибуток у 6,7 раза порівняно з тим же періодом 2021 року – до 16,68 млн. грн. при зниженні чистого доходу на 12,5% – до 824 млн. грн.
Таким чином, у третьому кварталі поточного року чистий прибуток “Технології” скоротився на 6,5% – до 197,5 млн. грн., а чистий дохід зріс на 7% до 632,5 млн. грн.
Створена в 1990 році компанія “Технологія” виробляє закупорювальні та пакувальні матеріали, у тому числі декоративну оболонку та ковпачки для оформлення шампанського, етикеточну продукцію, упаковку для фармацевтики, комбінований матеріал, поліетиленову плівку. Географія експорту налічувала понад 60 країн.
Бенефіціарами компанії є Володимир Заєць (70%) та поляк Кшиштоф Гжондзель (30%).
Глобальні офіси Technologia Group знаходяться у Великій Британії (TEO UK Packaging Limited), Польщі (MUZEL LTD), Італії (TEO ITALY SRL).
АТ “Дніпровагонмаш” (ДВМ, Кам’янське Дніпропетровської обл.), велике вагонобудівне підприємство України, контрольоване фінансово-промисловою групою “ТАС” бізнесмена Сергія Тігіпка, завершило січень-вересень із чистим прибутком 6,15 млн грн, тоді як за дев’ять місяців 2021 року збитки становили 97,7 млн грн.
Відповідно до оприлюдненої у п’ятницю в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) проміжної звітності компанії (неконсолідованої), її чистий дохід зріс у 2,2 рази – до 849,86 млн грн.
Завод отримав 81,6 млн грн валового прибутку (проти збитку 28 млн грн роком раніше), а прибуток від операційної діяльності склав 11,75 млн грн (збиток 101,4 млн грн).
Як повідомлялося, ДВМ у першому півріччі поточного року наростив чистий дохід у 2,3 рази порівняно з тим же періодом минулого року – до 493 млн. грн., і скоротив збиток на 67%, до 25 млн. грн.
Таким чином, у третьому кварталі 2022 року він наростив чистий дохід більш ніж удвічі до 357 млн грн та отримав 31,14 млн грн чистого прибутку проти збитку 22 млн грн у липні-вересні-2021.
У звіті повідомляється, що за дев’ять місяців поточного року ДВМ випустив 468 вагонів, переважно напіввагони та платформи для великотоннажних контейнерів.
“Дніпровагонмаш” – одне з провідних підприємств України з проектування та виготовлення вантажних вагонів.
Як повідомлялося, у січні-вересні 2021 року на тлі кризової ситуації у вагонобудуванні України завод отримав 97,7 млн грн чистого збитку при зниженні чистого доходу на 38,7% – до 384,4 млн грн.
Загалом минулого року ДВМ скоротив випуск вантажних вагонів на 39,2% – до 477 шт, реалізацію – на 44% до 461 од. Усього в Україні було випущено 1,9 тис. вагонів.
ПрАТ “Інтерпайп Новомосковський трубний завод” (“Інтерпайп НМТЗ”, Дніпропетровська обл.) до 2021 року збільшило чистий прибуток у 2,2 рази порівняно з попереднім роком – до 175,722 млн грн.
Згідно з річним звітом підприємства, оприлюдненим у понеділок, “Інтерпайп НМТЗ” у 2021 році наростив чистий дохід на 43,6%, до 3 млрд 871,695 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець 2021 року становив 514,575 млн. грн.
Як повідомлялося, “Інтерпайп НМТЗ” у 2020 році збільшив чистий дохід на 25,1% – до 3 млрд 63,202 млн грн, отримав консолідований чистий прибуток у розмірі 80,919 млн грн, тоді як завершив 2019 рік із чистими збитками 43,743 млн грн.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб та залізничних коліс. Продукція компанії постачається більш ніж у 80 країн світу через мережу торгових офісів, розміщених на ключових ринках СНД, Близького Сходу, Північної Америки та Європи.
У структурі компанії п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” та електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп” .
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук та члени його родини.
“Інтерпайп НМТЗ” спеціалізується на виробництві зварних труб для нафтогазової галузі, машинобудування, будівництва та інших галузей промисловості.
За даними НДУ на другий квартал 2021 року, компанія Interpipe Limited (Кіпр) володіє 89,8681% акцій заводу, компанія Lindsell Enterprises Limited (Кіпр) – 6,2918%.
Статутний капітал ПрАТ “Інтерпайп НМТЗ” – 50 млн. грн., номінал акції – 0,25 грн.
Направити 90% чистого прибутку за 2021 рік, або 2 млрд 987,21 млн грн на покриття збитків минулих років, пропонує акціонерам Альфа-Банку (Україна) наглядова рада фінустанови.
Згідно з порядком денним річних зборів акціонерів, дистанційне проведення яких заплановано на 30 вересня, передбачається 10% чистого прибутку, що залишилися, або 331,91 млн грн направити до резервного фонду, а дивіденди не виплачувати.
Крім того збори планують затвердити наглядову раду Альфа-Банку у складі шести осіб, тоді як до війни на позачергових зборах у січні цього року спостережна рада була розширена з 10 до 12 осіб.
Наразі з обраних тоді зборами 12 членів у наглядовій раді, згідно з інформацією на сайті, залишилася рівно половина, з яких троє незалежних директорів – Євген Давидович, Володимир Жмак та Віктор Лисенко та три представники ABH Ukraine – Роман Шпек (голова спостережної ради), Ендрю Бакстер та Девід Марк Браун.
З січня з різних причин спостережну раду залишили представника ABH Ukraine Петро Авен, Ільадр Карімов, Володимир Воєйков та незалежні директори Ернест Галієв, Аднан Аначалі та Олена Вольська.
За даними банку, його найбільшими акціонерами зараз опосередковано є Андрій Косогов (40,9614%, до нього після війни перейшли пакети Германа Хана, що потрапили під санкції, і Олексія Кузьмичова у розмірі відповідно 20,9659% і 16,3239%), Михайло Фрідман (32,8632%), Петро Авен (12,4018%), UniCredit S.p.A. (Італія, 9,9%), Марк Фоундейшн із дослідження ракових захворювань (3,8736%). Екс-міністр фінансів Болгарії Симеон Дянков, якому в середині квітня за погодженням з Нацбанком було передано право голосу за мажоритарним пакетом Альфа-Банку, є довіреною особою НБУ щодо пакетів Косогова і Фрідмана та Авена, які потрапили під санкції.
Альфа-Банк (Україна), за даними НБУ, на 1 липня 2022 року за розміром загальних активів посідав 7-е місце (104,03 млрд грн) серед 68 банків, що діють у країні. Чистий збиток банку, за інформацією Нацбанку, за січень-червень цього року становив 2 млрд 348,5 млн грн.
Минулого року Альфа-Банк (Україна) збільшив чистий прибуток до 3 млрд 319,12 млн грн з 1 млрд 154,79 млн грн роком раніше.
Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший в Україні виробник цукру, у січні-червні 2022 року отримав EUR27,7 млн чистого прибутку, що у 3,2 рази менше порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомляється у звіті компанії на Варшавській фондовій біржі у вівторок .
Згідно з ним, EBITDA компанії скоротилася в 1,8 рази – до EUR68,14 млн, тоді як виручка зросла на 44%, до EUR218,3 млн. Валовий прибуток агрохолдингу за цей період знизився на 37,4% і склав EUR77,46 млн , Коефіцієнт валової прибутковості та рентабельність продажів (EBITDA margin) впав у 2,3 рази – до 35% з 82%.
Згідно зі звітом, станом на 30 червня 2022 року загальні активи агрохолдингу зросли на 21,4% порівняно з даними на 31 грудня 2021 року – до EUR787,2 млн, поточні зобов’язання – на 37,8% – до EUR136,7 млн, довгострокові зобов’язання – на 17,6%, до EUR125,3 млн.
“Станом на закінчення першого півріччя 2022 року чистий борг збільшився на 8% порівняно з аналогічним періодом минулого року до EUR193 млн за рахунок зростання оборотного капіталу, при цьому чистий фінансовий борг знизився на 30% у річному обчисленні до EUR53 млн за більш високих залишків. грошових коштів на кінець першого півріччя 2022 року”, – зазначається у повідомленні агропромхолдингу.
За даними “Астарти”, 28% загального виторгу згенерував сегмент виробництва цукру, 35% – вирощування сільськогосподарських культур, 24% – виробництво соєвого шроту та соєвої олії, 10% – молочне скотарство.
Цукровий сегмент групи за січень-червень 2022 показав збільшення виручки на 5% – до EUR61,85 млн за рахунок зростання цін на неї на 23% – до EUR613 за тонну. За звітний період вироблено 121 тис. тонн цукру та продуктів з вмістом цукру, що на 6,2% менше показників першого півріччя минулого року.
При цьому переважну більшість виробленого “Астартою” цукру (96%) реалізовано на внутрішньому ринку, а 4 тис. тонн поставлено на експорт (4%), тоді як у першому півріччі минулого року весь цукор було продано в Україні.
“Оскільки Україна зняла обмеження на експорт, а ЄС скасував імпортне мито (на один рік – ІФ-У), загальний експорт цукру з України досяг 14 тис. тонн у першому півріччі 2022 року. Частка “Астарти” у загальному експорті цукру становила 30% . Ключовими покупцями були сусідні з Україною країни ЄС та Молдова”, – зазначив виробник у біржовому повідомленні.
Виручка, згенерована сільськогосподарським сегментом “Астарти” у січні-червні 2022 року, підскочила в 2,8 рази порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до EUR76,9 млн завдяки значним обсягам продажів та високими цінами на сільгоспкультури до російського військового вторгнення в Україну. За зазначений період експорту припало 79% виручки сегмента рослинництва.
Агропромхолдинг у січні-червні 2022 року реалізував кукурудзи на EUR54,5 млн (зростання у 2,3 рази до I пол.-2021), пшениці на EUR3,2 млн (зростання у 2 рази), соняшника на EUR18,1 млн (зростання у 14 разів) та ріпаку на EUR0,39 млн.
На дату складання цього звіту “Астарта” завершила збирання озимих культур, всього намолочено 265 тис. тонн пшениці та 19 тис. тонн ріпаку. Через менш сприятливі в порівнянні з попереднім роком погодні умови врожайність озимих виявилася нижчою: пшениці – 4,8 тонн/га (на 17% менше), ріпаку – 3,1 тонни/га (на 4% менше).
Виторг агропромхолдингу в сегменті переробки сої за шість місяців поточного року збільшився на 18% – до EUR52,7 млн за рахунок зростання середніх цін на соєвий шрот до EUR480/тонна (+7% до січня-червня 2021 року) та соєва олія до EUR1300/ тонна (+38%). Усього “Астарта” виробила 113 тис. тонн соєвого шроту (+18% до січня-червня 2021 року), 83 тис. тонн соєвого шроту (+17%) та 21 тис. тонн соєвої олії (+17%).
