У другому кварталі 2022 року чистий прибуток німецького автовиробника Bayerische Motoren Werke AG скоротився в 1,7 раза до 3,05 млрд євро проти 4,79 млрд євро роком раніше. Компанія попередила про погіршення ситуації на світових ринках.
Як повідомляється в прес-релізі, чистий прибуток у квітні-червні скоротився в 1,7 раза і склав 3,05 млрд євро проти 4,79 млрд євро за аналогічний період роком раніше.
Прибуток до податкових та процентних виплат (EBIT) скоротився на 31,5%, до 3,43 млрд євро, порівняно з 5,01 млрд євро.
Виторг BMW в минулому кварталі збільшився на 22%, до 34,77 млрд євро.
Автомобільний підрозділ компанії у другому кварталі скоротив EBIT в 1,7 раза порівняно з минулим роком до 2,46 млрд євро. Маржа показника на кінець червня становила 8,5%.
Постачання автомобілів у другому кварталі скоротилися на 19,8%, до 563 190, з 702 440 роком раніше.
Компанія підтвердила прогноз на поточний рік, що передбачає маржу EBIT автомобільного підрозділу у розмірі 7-9%. Тим часом BMW скоротив прогноз поставок машин у 2022 році і тепер очікує, що показник буде трохи нижчим від рівня минулого року, тоді як раніше прогнозував, що обсяг поставок буде на рівні минулого року.
З початку 2022 капіталізація BMW впала на 12,7% і становить близько 52,5 млрд євро.
Прибуток державного ПриватБанку (Київ) у січні-червні 2022 року становив 6,3 млрд грн, що в 1,8 раза менше, ніж за аналогічний період минулого року (11,6 млрд грн), повідомила пресслужба банку в четвер.
“Ми завершили півріччя з прибутком, однак усвідомлюємо, що попереду складний період. Сьогодні передбачити всі ризики неможливо, але ПриватБанк вступив у війну в чудовій фінансовій формі і робить усе для забезпечення стійкості в умовах воєнного стану”, – наводить пресслужба слова першого заступника голови правління Анни Самаріної.
Згідно з повідомленням, суму недоодержаних доходів за період війни банк оцінює у більш ніж 5,5 млрд грн.
Зазначено, що на покриття кредитних ризиків за перші шість місяців 2022 року банк сформував 6,9 млрд грн резервів.
ПрАТ “Нікопольський завод феросплавів” (НЗФ, Дніпропетровська обл.) за підсумками січня-березня поточного року збільшило чистий прибуток на 25% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 424,405 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, оприлюдненим у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), за січень-березень поточного року чистий дохід підприємства зріс на 0,4% – до 4 млрд 175,886 млн грн.
Нерозподілений прибуток до кінця березня-2022 сягнув 8 млрд 506,570 млн грн.
НЗФ за перший квартал виробив 4,965 тис. тонн феромарганцю та 143,479 тис. тонн феросилікомарганцю.
Компанія також оприлюднила звіт за підсумками минулого року. Згідно з ним, у 2021 році НЗФ збільшив чистий прибуток у 11,3 раза порівняно з 2020 роком – до 5 млрд 139,529 млн грн, чистий дохід – на 86,7% – до 23 млрд 385,002 млн грн. Нерозподілений прибуток до кінця грудня-2021 сягнув 8 млрд 7,507 млн грн.
Нікопольський завод феросплавів у 2021 році виробив 50,848 тис. тонн феромарганцю та 600,638 тис. тонн феросилікомарганцю.
Водночас у звіті зазначаються превентивні заходи, які деякі країни встановили для захисту внутрішнього ринку. Так, на українських виробників феросплавів діють обмежувальні мита, що ускладнюють експорт феросплавів на ринки. Зокрема, на феросилікомарганець Євразійський економічний союз (Росія, Білорусь, Казахстан) встановив мито на рівні 26,3%, США – 163%, Південна Корея – 19,06%; Мексика – 16,59%; Марокко – 7,5%, Туреччина – 3,7% на феросилікомарганець, а також по 5% – на феромарганець та на феросиліцій.
Також зазначається, що у зв’язку зі вступом України до асоціації з ЄС та відсутністю договору про вільну торгівлю з Туреччиною, у цій країні з 2021 році продовжували діяти мита на український феросилікомарганець у розмірі 3%, феросиліцій – 5%, що значно погіршило становище українських виробників феросплавів на одному з основних ринків для НЗФ.
НЗФ використовує марганцеву сировину з ПАР та Гани, а також вітчизняну сировину Марганецького та Покровського гірничо-збагачувальних комбінатів.
Як повідомлялося, НЗФ у 2020 році скоротив випуск продукції на 29,1% порівняно з попереднім роком – до 513,32 тис. тонн.
Середній місячний випуск феросплавів за стабільної роботи підприємства – близько 55-60 тис. тонн.
НЗФ – найбільше в Україні підприємство з виробництва силіко- та феромарганцю. Використовує імпортну та вітчизняну сировину для виробництва феросплавів.
За даними НДУ на другий квартал 2021 року, у власності Sofalon Investments Limitad перебуває 15,503% акцій ПрАТ, Rougella Properties Ltd. – 9,6904%, Dolemia Consulting Ltd. – 15,7056%, Sonerio Holdings Ltd. – 9,2158%, Manjalom Limited – 5,8824%, Treelon Investments Limited (усі – Кіпр) – 15,1013%.
Статутний капітал ПрАТ “НЗФ” становить 418,915 млн грн.
НЗФ контролює група EastOne, створена восени 2007 року внаслідок реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват” (обидві – Дніпро).
Агрохолдинг ІМК у 2021 році отримав $78,71 млн чистого прибутку, що на 148,3% більше, ніж у 2020 році, йдеться у річному звіті компанії, опублікованому на Варшавській фондовій біржі.
Згідно з ним, виторг ІМК минулого року зріс на 12,6% – до $181,69 млн, а прибуток EBITDA – на 53,6%, до $110,35 млн.
Основний обсяг доходів приніс продаж кукурудзи – $110,27 млн (зростання на 3% до 2020 року), соняшнику – $44,68 млн (+42%) та пшениці – $26,72 млн (+19%), тоді як виторг від продажу молока становив лише $1,43 млн, збільшившись за рік на 10%.
ІМК у 2020 році реалізував 536,10 тис. тонн кукурудзи (-12,2% порівняно з 2020 роком), пшениці – 117,97 тис. тонн (-0,1%), соняшнику – 85,82 тис. тонн ( -1,2%).
Борг ІМК, згідно зі звітом, минулого року зменшився до $32,8 млн із $33,2 млн роком раніше.
У 2022 році компанія отримала нових кредитів на $6,43 млн, виплативши за старими $0,91 млн.
У звіті зазначається, що виробничі майданчики та землі, що обробляються підприємствами ІМК, розташовані у Чернігівській, Сумській та Полтавській областях України, де велися активні бойові дії. Частину Чернігівської та Сумської областей було окуповано, але Збройним силам України вдалося звільнити ці райони. “На дату публікації річного звіту всі активи групи розташовані на деокупованих територіях”, – констатується у документі.
Агрохолдинг зазначає, що внаслідок активних бойових дій у районі Чернігова у лютому-березні 2022 року було частково пошкоджено елеватор компанії, проте пошкодження не критичне та ремонтні роботи планується завершити у найкоротші терміни.
“Жодному з найважливіших об’єктів чи інфраструктури групи не було завдано значної шкоди. Усі її товарно-матеріальні запаси перебувають у гарному стані та на відповідальному зберіганні”, – зазначила ІМК.
Під час весняної посівної було засіяно 19,2 тис. га соняшнику та 50,2 тис. га кукурудзи, та, з урахуванням посіяних восени 2021 року 18,4 тис. га озимої пшениці, на сьогоднішній день засіяно 73% земельного банку компанії. На решті земель у Чернігівській області тривали активні бойові дії, тому наразі територію обстежують на наявність вибухонебезпечних предметів, і восени агрохолдинг планує повернути їх у виробництво.
ІМК також повідомила, що зусиллями її команди за підтримки уряду поступово відновлюється експорт зерна, перші відвантаження було здійснено у середині травня 2022 року.
“Подальший ймовірний розвиток групи у 2022 році буде залежати від динаміки та масштабів війни в Україні”, – наголошується у звіті.
Згідно з ним, на сьогодні головними завданнями є забезпечення рослинництва на всій, вільній від війни, частині земель ІМК приблизно до 100 тис. га; концентрація на трьох високомаржинальних культурах: кукурудзі, соняшнику та пшениці – частки площ під ними заплановано на рівні відповідно 58%, 22% та 18%.
Агрохолдинг ІМК спеціалізується на вирощуванні зернових, олійних культур та виробництві молока в Україні. Згідно зі звітом, його земельний банк становить близько 120 тис. га у Полтавській, Чернігівській та Сумській областях. Має потужності зі зберігання 554 тис. тонн зернових і олійних культур.
Компанія Ferrexpo наперед сплатить 1 млрд. гривень податку на прибуток до державного бюджету та бюджетів різних рівнів.
«У цей непростий для України час бізнес не може залишатися осторонь. Ми маємо об’єднатися та допомогти країні в рамках своїх можливостей та компетенції. Тому Ferrexpo підтримала ініціативу її основного акціонера Костянтина Жеваго приєднатися до підтримки України та сплатити наперед податкові відрахування на суму 1 млрд. гривень”, – повідомили в Компанії.
Менеджмент та працівники Ferrexpo вірять в мирну, єдину, сильну, фінансово стабільну та процвітаючу Україну. “Наша країна постала перед складним викликом, тому ми маємо бути сильними, розсудливими та неподільними. Ми продовжуємо працювати, стабільно виконувати свої зобов’язання перед працівниками, громадою, партнерами та клієнтами й підтримувати економіку нашої країни”, – сказав Костянтин Жеваго.
З 2014 року підприємства Ferrexpo у цей непростий для країни час своєю кропіткою працею допомагали підтримувати державу та різні галузі економіки. Сотні мільйонів гривень благодійних коштів були спрямовані на покращення інфраструктури Міністерства оборони України та підвищення рівня умов проживання військовослужбовців.
Довідка про Ferrexpo:
Ferrexpo – швейцарська залізорудна компанія з активами в Україні. Основною діяльністю компанії є виробництво і експорт високоякісних залізорудних окатків, які використовуються у виробництві сталі. Ferrexpo є найбільшим виробником і експортером окатків серед країн колишнього СРСР. Поточні виробничі активи – Полтавський і Єристівський ГЗК. Ferrеxpo plc володіє 100% акцій Ferrexpo AG, якій, у свою чергу, належить 100% акцій Полтавського ГЗК і 100% акцій Єристівського ГЗК. У 2021 р. компанія виробила 11,2 мільйона тонн залізорудних окатків. Основними споживачами продукції є сталеливарні підприємства з Австрії, Німеччини, Японії, Південної Кореї, Тайваню, Китаю, Словаччини, Чехії, Туреччини, В’єтнаму, а також США. Акції Ferrexpo котируються на основному майданчику Лондонської фондової біржі під тікером FXPO. Додаткову інформацію можна знайти на сайті www.ferrexpo.com
Платоспроможні банки України у 2021 році отримали 77,5 млрд грн чистого прибутку, що вдвічі більше, ніж 2020 рік, свідчать дані, оприлюднені на сайті Національного банку України (НБУ) у вівторок.
Відповідно до них, у четвертому кварталі прибуток банків склав 26,1 млрд грн, що в 12,6 раза більше за показник аналогічного періоду минулого року.
Зазначається, що доходи банків у 2021 році зросли на 9,5% – до 273,843 млрд грн проти 250,2 млрд грн за аналогічний період минулого року.
Водночас, комісійний дохід зріс на 25% – до 58,1 млрд грн.
Водночас витрати банківської системи за 2021 рік скоротилися на 6,7% порівняно з цим показником 2020 року – до 196,313 млрд грн, зокрема, відрахування до резервів – у 1,9 раза, до 3,4 млрд грн. Водночас, комісійні витрати зросли на 25% – до 58,1 млрд грн.
Станом на 1 січня 2022 року з 71 платоспроможних банків 66 банків були прибутковими, збитки отримали лише 5 банків на загальну суму 400 млн. грн. Прибуток сектора став менш концентрованим: п’ять найбільших банків сформували 67% прибутку порівняно з 83% за підсумками 2020 року.
