Кременчуцький завод металевих виробів (Полтавська обл.) за підсумками 2023 року наростив чистий прибуток у 4,66 раза порівняно з 2022 роком – до 1 млн 324,366 тис. грн із 284 тис. грн.
Згідно з інформацією до річних загальних зборів акціонерів компанії, призначених на 22 березня поточного року, які пройдуть дистанційно, збори завершать голосування 1 квітня 2024 року.
Водночас акціонери мають намір підбити підсумки роботи 2023 року і залишити прибуток нерозподіленим.
Планується також затвердити статут у новій редакції, затвердити рішення наглядової ради щодо призначення зовнішнього аудитора ТОВ “АФ “Інтелект-Капітал” за 2023 рік.
Збори мають намір провести вибори членів наглядової ради.
Як повідомлялося, Кременчуцький завод металовиробів у 2022 році скоротив чистий прибуток на 51,5% порівняно з попереднім роком – до 284 тис. грн.
Кременчуцький завод металевих виробів створено 1994 року на базі державного підприємства “Кременчуцький завод спецметалоконструкцій і виробів зв’язку” шляхом його корпоратизації. У 2008 році Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ) придбав Кременчуцький завод металевих виробів.
За даними НДУ на третій квартал 2023 року, компанії AS Skinest Finants (Естонія), яка є акціонером КВБЗ, належить 75% АТ “Кременчуцький завод металевих виробів”.
Статутний капітал АТ становить 1067,2 тис. грн, номінал акції – 0,05 грн.
ПрАТ “Укртранслізинг” у 2023 році отримало 32,9 млн грн прибутку проти 59,79 млн грн збитків роком раніше.
Як повідомила пресслужба компанії в п’ятницю, після відкликання ліцензії на здійснення господарської діяльності з надання фінансових послуг, у 2023 році “Укртранслізинг” зосередився на розвитку транспортно-експедиторських послуг залізничним рухомим складом.
Згідно з пресрелізом, торік обсяг здійснених компанією перевезень у піввагонах зріс на 38% порівняно з 2022 роком. У піввагонах було перевезено 3,05 млн тонн вантажів, зокрема 2,38 млн тонн кам’яного вугілля (78%), 542,1 тис. тонн будівельних матеріалів (18%), 74,4 тис. тонн залізної та марганцевої руди (2%).
Перевезення у вагонах-зерновозах збільшилися на 46%. У зерновозах було перевезено 370,2 тис. тонн зерна, зокрема 259,6 тис. тонн кукурудзи (70%), 38,6 тис. тонн пшениці (10%), 43,5 тис. тонн сої (12%), 20,7 тис. тонн ріпаку (6%).
“Після повномасштабного вторгнення російської федерації діяльність ПрАТ “Укртранслізинг” здійснюється у форс-мажорних обставинах. Компанія постійно перебуває в активному пошуку актуальних логістичних рішень, при цьому значна частина рухомого складу перебуває в заблокованому стані через проведення активних бойових дій на сході країни”, – наголошується в повідомленні.
Розмір понесених від повномасштабного вторгнення збитків компанія оцінює у понад 200 млн грн.
Вказується, що “Укртранслізинг” залишається відповідальним платником податків. За два роки російської військової агресії до бюджету було перераховано 105,7 млн грн податків. Крім того, компанія спрямувала 20 млн грн на спеціальний рахунок Національного банку (НБУ) на підтримку Збройних сил України.
Як повідомлялося, 1 вересня 2023 року НБУ анулював усі наявні ліцензії ПрАТ “Укртранслізинг” (Київ) на підставі заяви компанії. Після цього компанію було виключено з Реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги,
Лізингову компанію “Укртранслізинг” створено 1998 року за ініціативою Міністерства транспорту та Міністерства промислової політики України. Основні напрямки роботи – надання лізингових послуг зацікавленим організаціям авіаційного та залізничного транспорту країни. Основними напрямками діяльності компанії залишаються лізинг (фінансовий і оперативний) авіатранспорту, залізничного рухомого складу (вагонів, локомотивів) і надання послуг з перевезення вантажів у піввагонах і зерновозах. Акціонерами товариства є АТ “Укрзалізниця” (47,67%) і ТОВ “Лемтранс” (49,95%).
ПрАТ “Славгородський арматурний завод” (САЗ, Дніпропетровська обл.) завершив 2023 рік із чистим прибутком 18,93 млн грн, що перевищило аналогічний показник 2022 року більш ніж у чотири рази.
Згідно з оприлюдненим оголошенням про проведення 22 березня загальних зборів акціонерів САЗ за підсумками минулого року, питання про розподіл отриманого прибутку внесено до порядку денного.
Проектом рішення зборів з цього питання прибуток передбачається залишити в розпорядженні товариства “для використання його в статутних цілях”. Дивіденди нараховувати і виплачувати не планується.
За інформацією до оголошення, на початок 2024 року нерозподілений прибуток компанії становив 20,35 млн грн (роком раніше – 1,42 млн грн).
САЗ вдалося за рік скоротити поточні зобов’язання у 2,1 раза – до 25,89 млн грн, довгострокові не з’явилися. Вартість активів компанії скоротилася на 16,8% до 46,83 млн грн, зокрема за рахунок зниження сумарної дебіторської заборгованості на 46% до 7,1 млн грн.
До порядку денного зборів також внесено питання звіту наглядової ради, затвердження результатів фінансово-господарської діяльності, затвердження звіту аудиторської компанії АФ “Фінансист”, внесення змін до статуту.
За даними НКЦПФР на третій квартал 2023 року, у власності ПрАТ “Промарматура” (Дніпро) перебуває 53,5661% ПрАТ “САЗ”, ПрАТ “Міжгалузева база комплектації “Загальномашконтракт” – 22,0307%.
Власниками АТ “Промарматура”, що спеціалізується на виробництві гідравлічного і пневматичного обладнання, виступають його директор і голова наглядової ради САЗ Ігор Межебовський та Олександр Челядін (по 50% акцій). У 2022 році підприємство отримало 155 млн грн чистого доходу.
Статутний капітал ПрАТ “САЗ” – 0,045 млн грн, номінальна вартість акції – 0,25 грн.
За інформацією на сайті, на зборах 15 грудня 2023 року акціонери вирішили збільшити статутний капітал АТ “САЗ” на 1,375 млн грн завдяки розміщенню акцій додаткової емісії (без публічної пропозиції).
Славгородський арматурний завод засновано 1926 року як підприємство з випуску чавунних вентилів. Нині спеціалізується на випуску сталевої трубопровідної апаратури (перекривної, регулювальної, конденсатовідвідників) і комплектуванні її фланцями. Також випускає пристосування для кріплення гірничих виробок у вугільних шахтах, поковки і штампування для деталей авто- і сільгосптехніки.
Згідно зі звітністю компанії за 2022 рік, її чистий прибуток становив 4,59 млн грн проти збитку 0,58 млн грн роком раніше, за зростання чистого доходу на 15% – до 35,13 млн грн.
Креді Агріколь Банк у 2023 році наростив чистий прибуток до 2,8 млрд грн з 0,3 млрд грн у 2022 році, повідомила пресслужба фінустанови в п’ятницю.
“Цей результат значною мірою зумовлений високою ліквідністю на ринку та широким спредом між відсотковими ставками, який має, швидше, тимчасовий характер. У 2024 році відбудеться поступовий перехід до більш звичного функціонування банківського ринку, хоча військові ризики не перестають бути актуальними”, – ідеться в її повідомленні.
Зазначається, що чистий банківський дохід Креді Агріколя минулого року становив 8,8 млрд грн, що на 37% перевищує результат 2022 року (6,4 млрд грн). Як уточнює пресслужба фінустанови, такий показник забезпечено завдяки високому чистому процентному доходу, отриманому за рахунок сильної позиції ліквідності, тоді як операційні витрати банку зросли на 21% – з 1,9 млрд грн до 2,4 млрд грн.
Зокрема, витрати на персонал збільшилися на 20% до 2022 року, тоді як інші витрати – на 25% завдяки інвестиціям в ІТ-інфраструктуру для забезпечення безперебійної роботи в рамках проєкту Power Banking, розробці мобільних застосунків для фізосіб і клієнтів сегмента IT Professionals, а також удосконаленню рішення для інтернет-банкінгу для юросіб (CORPEX).
Вказується, що депозитний портфель банку перевищив 90 млрд грн, збільшившись на 41%, або на 26 млрд грн, що, на думку банку, є проявом довіри клієнтів.
Як свідчить інформація, у 2023 році банк доформував близько 1 млрд грн резервів (у 2022 році – 6,3 млрд грн) і втримав коефіцієнт покриття кредитів на рівні 25,8%.
“Якість активів стабілізується, а коефіцієнт непрацюючих кредитів (NPL) послідовно знижується вже шість місяців поспіль, досягнувши 12,9% станом на грудень 2023 року”, – наголосили в банку.
Зазначається, що Креді Агріколь має стійкі позиції ліквідності як у гривні, так і в іноземній валюті: LCR на рівні 277% та NSFR на рівні 345%. Тим часом показник достатності регулятивного капіталу (Н2) у грудні 2023 року був на рівні 28,3%.
За 2023 рік Креді Агріколь сплатить 3,3 млрд грн податків і внесків, поінформували у пресслужбі.
За даними Нацбанку України на 1 грудня 2023 року, Креді Агріколь Банк посідав 11-те місце за загальними активами (103,07 млрд грн) серед 63 діючих банків країни, має 141 відділення. Банк повністю належить французькому Credit Agricole SA.
Державний Ощадбанк завершив 2023 рік із 4,75 млрд грн чистого прибутку, що в 7,4 раза перевершує фінрезультат 2022 року (0,638 млрд грн), повідомила фінустанова в прес-релізі в понеділок.
“На фінальний обсяг чистого прибутку 2023 року суттєво вплинуло збільшення ставки податку на прибуток банківських установ (з 18% до 50%) (…), а також від’ємна переоцінка деривативів – ОВДП з індексованою вартістю в капіталі Ощадбанку на суму 2,9 млрд грн”, – пояснили у фінустанові.
Щодо облігацій в Ощадбанку наголосили, що їхня справедлива вартість перебуває під впливом зовнішніх і непідконтрольних банку чинників, як-от курс валют і відсоткові ставки.
Вказується, що доподатковий прибуток держбанку становив 9,5 млрд грн, що є історичним максимумом.
“Порівняно з торішніми показниками чистий процентний дохід Ощадбанку збільшився на 26% – до майже 19 млрд грн, чистий комісійний дохід зріс на 14% – до 7 млрд грн”, – ідеться в релізі.
Згідно з ним, в умовах девальвації національної валюти завдяки ефективному управлінню операційними витратами вдалося утримати їхній обсяг на торішньому рівні.
При цьому операційний прибуток Ощаду, до формування резервів під кредитні ризики, переоцінки деривативів і оподаткування, склав 12 млрд грн, що на 52% перевищило результат 2022 року.
Що стосується обсягу коштів клієнтів, то 2023 року він зріс на 28% – до 300 млрд грн. Банк уточнює, що приріст стабільних строкових коштів клієнтів становить 26%, а їхній обсяг сягнув 100 млрд грн.
За чотири квартали 2023 року Ощаду вдалося збільшити кредитно-інвестиційний портфель на 16% – до 263 млрд грн. Зокрема, кредити фізичних осіб зросли на 30% – до 15 млрд грн.
Вказується, що водночас держбанк підтримував стабільно високий рівень ліквідності для безперебійного здійснення всіх клієнтських платежів.
“Зважена кредитна політика з урахуванням ризиків воєнного часу та поступове звільнення нашої землі від окупантів сприяли покращенню якості кредитного портфеля Ощадбанку та розформуванню 1,4 млрд грн резервів під очікувані кредитні ризики за відсотковими активами”, – пояснюється в релізі фінустанови.
У прес-службі Ощадбанку поінформували, що банк має достатній запас ліквідності та капіталу. Згідно з наданими даними, показник адекватності регулятивного капіталу держбанку станом на 1 січня 2024 року становить 16,57% за нормативу НБУ 10%.
Державний ПриватБанк завершив 2023 рік із 37,77 млрд грн чистого прибутку, що на 7,57 млрд грн, або на 25%, перевершує фінрезультат 2022 року, повідомила фінустанова у пресрелізі в середу.
Зазначається, що доподатковий прибуток зріс у 2,1 раза, або на 38,09 млрд грн – до 72,77 млрд грн.
Згідно з релізом, активи ПриватБанку минулого року після зростання на 34,9% у 2022 році збільшилися ще на 26,6% – до 685,1 млрд грн, забезпечуючи йому лідерство за цим показником на ринку.
Чистий процентний дохід банку зріс 2023 року на 19,7 млрд грн, або на 49,4% – до 59,6 млрд грн, з яких 3 млрд грн було забезпечено за рахунок сприятливої процентної політики Національного банку України (НБУ) протягом 2023 року,
Водночас чистий комісійний прибуток зріс на 20%, досягнувши 24,4 млрд грн.
“В умовах зростання бізнесу операційні витрати зросли лише на 8%, залишаючись під пильним управлінським контролем”, – сказано в релізі.
Як зазначає держбанк, чистий портфель кредитів населенню 2023 року зріс на 39% – до більш ніж 60 млрд грн, тим часом обсяг кредитів для бізнесу збільшився на 23% – до більш ніж 30 млрд грн.
ПриватБанк відзначає поступове поліпшення якості кредитного портфеля, що дає значну економію за витратами на формування резервів. Зокрема, за інформацією банку, витрати за цією статтею 2023 року зменшилися на 11,8 млрд грн до 2022-го.
Відзначається також зростання депозитних вкладень у держбанку як фізосіб, так і підприємств – обсяг депозитів збільшився на 18%, або на 85 млрд грн до рівня 2022 року. За інформацією держбанку, депозити та залишки на кореспондентських рахунках клієнтів за підсумками 2023 року сягнули 550 млрд грн. Згідно з поданими матеріалами, Приват має 18,35 млн активних клієнтів-фізосіб і 875 тис. бізнес-клієнтів.
Зазначено, що Приват сплатив до держбюджету 26,8 млрд грн податку на прибуток (з урахуванням 8,2 млрд грн передоплати у 2021-2022 роках разом із дивідендами), тоді як у 2021-2022 фінустанова сплатила 8,5 млрд грн.
“Більшу частину чистого прибутку банку за рішенням акціонера в особі Міністерства фінансів буде спрямовано на виплату дивідендів, тобто також до державного бюджету”, – підкреслюється в повідомленні.
