У березні в Лодзькому університеті відбулась міжнародна наукова конференція “Між реальністю війни і риторикою миру”. Захід проходив під патронатом Воєводи Лодзького і Ректора Лодзького університету. Ця конференція є частиною польсько-українського мистецького проекту, спрямованого на популяризацію творчості воюючих митців, проведення виставок їх робіт за кордоном, видання книг про них як шлях їх адаптації в мирному житті після перемоги і ліквідації наслідків ПТСР.
Головуюча на конференції пані Анета Павловська, заступник декана філософсько-історичного факультету Лодзького університету, доктор наук, професор, підкреслила актуальність проекту і розповіла про перший такий досвід, організацію 7 виставок фотографій прес-офіцера 28 окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу капітана Сергія Белінського, відомого музиканта і художнього фотографа. Було видано два каталоги робіт, написано наукові статті, зараз в Інституті Історії Мистецтв Лодзького університету виходить монографія про творчість Сергія в мирний і воєнний час.
Наступна доповідь була зроблена доктором архітектури, професором Київського національного університету будівництва і архітектури Юлією Івашко, і прес-офіцером Сергієм Белінським в режимі телефонного зв’язку з Бахмутського напрямку.
Безпосередньо з подіями війни в Україні були пов’язані доповіді аспірантки Київського національного університету будівництва і архітектури Анастасії Уракіної і доктора наук, професора Лодзького університету Агнєшки Граліньскей-Тоборек.
Анастасія Уракіна презентувала розроблену спільно з київським аналітичним центром «Клуб експертів» програму психологічної реабілітації та арттерапії для людей, постраждалих від війни. Програмою передбачена перш за все групова робота, яку будуть вести професійні психологи. Заняття проходитимуть на базі «Клубу експертів».
Тези Анастасії Уракіної про методи арт терапії були продовженням дискусійних питань пані Агнєшки Граліньскей-Тоборек про те, які праці тих, хто пережив війну, можуть бути експоновані без шкоди для людини, а які є лише частиною лікування ПТСР.
Зазначимо, що вперше польські науковці отримали можливість задати наживо питання воюючому українському митцю. Анета Павловська спитала, як можна перед лицем небезпеки залишатись митцем навіть на війні. Сергій відповів, що в армії з 2021 року, вже звик, фотоапарат завжди з ним і це для нього як інформаційна війна з ворогом, не менш важлива.
Юлія Івашко показала презентацію фотографій Сергія і розповіла про майбутні плани щодо розширення кола воюючих митців. Це ж підкреслив і директор Інституту Історії Мистецтв доктор наук, професор Піотр Григлевськи.
Було представлено 18 доповідей, спрямованих на висвітлення творчості військових митців, які так переживали власні враження, також висвітлювалась тема війни в мистецтві. Доктор філософії Лукаш Садовський з Лодзької Академії мистецтв ім. В. Стржеміньскего висвітлив еволюцію пропаганди в російському мілітарному живописі.
Про те, що такі проекти потрібні, сказали доктори наук, професори Краківської Політехніки ім. Т. Клсцюшко Юстина Кобиларчик і Домініка Кушнєж-Крупа, які зробили виставку Старе-Нове місто у себе в Політехніці, показавши українські міста до і під час війни.
Кандидат технічних наук, доцент Національного університету Полтавська політехніка ім. Юрія Кондратюка Андрій Дмитренко висвітлив еволюцію мистецьких меседжів під час війни в Україні.
Конференція завершилась презентацією книги Сергія Белінського і Юлії Івашко “І світло в темряві світить” про війну в Україні, виданої в краківському видавництві ‘Impuls”.
KNUBA, АНАСТАСІЯ_УРАКІНА, АНЕТА_ПАВЛОВСЬКА, АРТТЕРАПІЯ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КОНФЕРЕНЦІЯ, ЛОДЗЬКИЙ_УНІВЕРСИТЕТ, МИСТЕЦТВО, ПТСР, СЕРГІЙ_БЕЛІНСЬКИЙ, ЮЛІЯ_ІВАШКО
Фаза викликаної війною психологічної мобілізації українців продовжується, суб’єктивна оцінка психологічного стану є досить високою, свідчать результати дослідження організованого благодійним фондом “Майнді”.
Такого висновку дійшли автори дослідження “Психологічний стан населення України в умовах повномасштабної війни”, проведеного компанією Kantar Україна, повідомила на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” заступник директора Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Світлана Чуніхіна.
При цьому уточнюється, що методологію дослідження розробив Інститут соціальної та політичної психології, а фінансову підтримку надав БФ UAF Coin.
“Незважаючи на обставини війни, суб’єктивна оцінка психологічного благополуччя українців досить висока – 6,7 балів із 9 можливих. Це характерно для всіх демографічних груп та регіонів, але суб’єктивна оцінка психологічного благополуччя серед вимушено переміщених осіб, які продовжують перебувати в евакуації, нижча, ніж серед тих, хто не був переміщений або вже повернувся додому”, – сказала заступник директора.
Водночас, за словами Чуніхіної, “ресурсів для подальшої підтримки психологічної мобілізації у суспільстві може бракувати”.
Вона зазначила, що, згідно з даними дослідження, 40% опитаних зазнали загрози власному життю та/або були безпосередніми свідками таких загроз у зв’язку із перебуванням у зоні бойових дій та/або під обстрілами. Понад 41% громадян мають родичів чи близьких, які перебували чи перебувають у зоні бойових дій, у тому числі 16% втратили будь-кого з близьких.
“В окупації знаходилися, зазнали безпосередньої загрози насильства або були свідками таких загроз 6% респондентів. Кожен двадцятий опитуваний (5%) зазнав гіперкумулятивної травматизації – тобто пережив або став свідком усіх зазначених типів травмуючих подій: обстріли, загроза життю близьких, “, – сказала експерт.
Крім того, дослідження показало, що понад 90% опитаних мали прояви хоча б одного із симптомів посттравматичного стресового розладу, а 57% громадян перебувають у зоні ризику розвитку ПТСР.
Чуніхіна зазначила, що “попри суб’єктивну оптимістичну оцінку власного стану об’єктивні показники викликають занепокоєння”.
Так, протягом останнього місяця лише 3% респондентів отримували психологічну допомогу та ще 23% хотіли б звернутися до психолога, але поки що не реалізували це бажання.
При цьому, за словами Чуніхіної, бар’єрами для отримання психологічної підтримки для українців є звичка, зокрема, не звертатися за психологічною допомогою, а також фінансові бар’єри.
“Фінансовий бар’єр – це не сюрприз. Третина респондентів вважають, що психологічна допомога – це дорого. Близько 30% опитаних готові отримувати її лише на безоплатній основі”, – сказала вона.
У свою чергу, генеральний директор директорату медичних послуг Міністерства охорони здоров’я України Олександра Машкевич повідомила, що, згідно з розрахунками МОЗ у повоєнний час з психологічними проблемами зіткнуться понад 15,7 млн українців, а 3,5 млн осіб потребуватимуть терапії та супроводу медичних фахівців – лікарів психіатрів, а близько 800 тис. українців потребуватимуть медикаментного супроводу.
Вона також зазначила, що МОЗ використовуватиме дані, отримані в ході дослідження, для розробки та розвитку програми психологічної підтримки.
“Ми в МОЗ проводимо глибинний аудит системи – скільки у нас є фахівці з психологічної допомоги, це і лікарі психіатри, і психологи. Ми проводимо аудит за методиками, за якими в Україні працюють психологи, щоб надалі стандартизувати ці методики”, – сказала вона. .
Крім того, за словами Машкевич, МОЗ вивчає механізми включення психологічної допомоги до послуг первинки в рамках Програми медичних гарантій (ПМГ).
