Державна служба геології та надр України оголосила про проведення аукціонів із продажу одинадцяти спеціальних дозволів на користування надрами. Повідомляє NADRA.INFO.
Аукціони відбудуться 08.10.2024. Період подання пропозицій: 20.09.2024 18:00 – 07.10.2024 20:00
Публікуємо огляд лотів із посиланнями для реєстрації на торги, а також даними YouControl про власників компаній, які ініціювали проведення аукціонів.
Нагадуємо: за проведенням аукціонів Держгеонадр стежать в Антимонопольному комітеті України. Спецдозвіл, куплений у змові між учасниками торгів, можуть визнати недійсним.
Малоскелівське родовище кварцитів розвідане в 1952‒1956 рр. Українським геологорозвідувальним трестом Міністерства чорної металургії УРСР. Кварцити придатні для використання в шихті (75%:25%) з Овруцькими кварцитами для виробництва феросиліцію.
Східна ділянка Малоскелівського родовища кварцитів розроблялась ПрАТ «КГК» з 2007 року на підставі спеціального дозволу на користування надрами, наданого йому від 18.12.2007 № 4616. Дозвіл анульовано наказом Держгеонадр від 07.07.2022 № 221.
Державним балансом запасів корисних копалин України «Кварцит та кварц для вогнетривів» обліковано залишок запасів кварцитів Східної ділянки Малоскелівського родовища у кількості 1426,59 тис.т за категорією С1 (код класу 121) та з невизначеним промисловим значенням за кат. В+С1– 2345 тис.т (код класу 332).
За річної потужності кар’єру в щільному тілі 121,2 тис. т термін забезпеченості підприємства запасами кварцитів складає 11,9 років (джерело).
Державним балансом запасів корисних копалин України «Сировина карбонатна для кормових домішок» станом на 01.01.2024 року обліковано запаси крейди Тростянецького родовища у кількості 2215,41 тис. т за категорією С1 (код класу 122) (джерело).
Запаси суглинків Північно-Західної і Південно-Східної ділянок Москалівського родовища, обліковані станом на 01.01.2024 року Державним балансом запасів корисних копалин України «Сировина цегельно-черепична», відповідають затвердженим і складають у кількості (тис. м3), ділянка Північно-Західна: С2 – 971,5 (код класу 122); ділянка Південно-Східна: С2 – 235,6 (код класу 122). Разом по родовищу: С2 – 1207,1 (джерело).
Крейда відповідає вимогам цементної промисловості в якості карбонатного компонента цементної шихти для виробництва портландцементу марок «400» і «500». Крім виробництва цементу, крейда родовища придатна для отримання вапна будівельного, а також для виробництва тонкодисперсної крейди меленої марок ММС-1, ММС-2 (ГОСТ 12085-88) для вапнування кислих ґрунтів (джерело).
Мамринське-2 родовище цегельної сировини розроблялась протягом 1997‒2010 рр. колективним підприємством «Коростишівський райагробуд». Державним балансом запасів корисних копалин України «Сировина цегельно-черепична» станом на 01.01.2024 року обліковано балансові запаси суглинків і глин Мамринського-2 родовища у кількості 165,7 тис. м3 за категорією А (джерело).
За всіма показниками гранодіорити свіжі та порушені вивітрюванням задовольняють вимоги відповідних Держстандартів до сировини для виробництва щебеню марки «1200» і бутового каменю марки «800».
Залишок запасів Ярівського родовища (ділянка 1971 р.), облікованих Державним балансом запасів корисних копалин України «Камінь будівельний», станом на 01.01.2024 р. складають у кількості (тис. м3) за категоріями: А – 1965,5, В – 7064,2, С1 – 4407,8; А+В+С1 – 13437,5; С2 – 2850,6 (джерело).
Ділянка Воловин (Південно-східна та Північно-західна частини), ГВ + ДПР + ПР (Львівська область, Червоноградський район). Стартова ціна – 2 445 760 грн. Ініціатор – ТОВ «Дарвар» (Іван Вартовник).
Ділянка Зарічна техногенна (відвал шахти Зарічна), ГВ + ДПР + ПР (Львівська область, Червоноградський район). Стартова ціна – 1 948 160 грн. Ініціатор – ТОВ «НВО «Захід Інвест» (Владислав Любовський).
Нагадаємо, на 24.09.2024 Держгеонадра призначили проведення 11 аукціонів з продажу спецдозволів на користування ділянками надр з покладами вуглеводнів.
ПАТ “Укрнафта” до 10 січня 2024 року чекає на заявки потенційних партнерів на спільну розробку 21 родовища, повідомила прес-служба компанії.
За її даними, йдеться про 10 родовищ на заході та 11 на сході України.
При цьому уточнюється, що “Укрнафта” планує повністю розкрити потенціал своїх родовищ із достатніми запасами, але низькими темпами видобутку, тому чекає від партнерів готовності інвестувати кошти і технології в розвідку і видобуток.
“Якщо говорити про запаси категорії 2P, тобто доведені та ймовірні запаси, – це понад 12 млн тонн нафти і понад 31 млрд куб. м газу”, – зазначив директор компанії Сергій Корецький.
Згідно з прес-релізом, “Укрнафта” вже підготувала варіанти договорів за найкращими світовими зразками. Перевага надається угодам про розподіл продукції (Product Sharing Agreement). Внеском компанії буде родовище та право користування наявною видобувною інфраструктурою, а внеском партнера – розроблений план розвитку родовища для інтенсифікації видобутку та фінансування відповідних робіт.
Алгоритм подачі заявок та відбору потенційних інвесторів наступний: кандидати заявляють про зацікавленість, проходять комплаєнс-процедури, отримують доступ до Virtual Data Room з детальною інформацією про родовища, подають пропозиції щодо планів розробки та умов співпраці.
Далі “Укрнафта” оцінює пропозиції, проводить переговори та обирає переможців окремо для кожного родовища. Потім сторони узгоджують остаточний текст договору про розподіл продукції, потім – Кабінет міністрів, після чого починається реалізація плану розвитку.
Прибуток розподілятиметься згідно з узгодженими умовами.
Як повідомлялося, “Укрнафта”, яка з кінця 2022 року повністю перебуває під контролем держави, має на меті стратегічну мету до 2027 року подвоїти видобуток нафти і природного газу до 3 млн тонн і 2 млрд куб. м відповідно. У 2023 році компанія планує збільшити видобуток нафти на 5,8% (на 0,077 млн тонн) порівняно з минулим роком – до 1,447 млн тонн, газу – на 0,3% (на 0,003 млн куб. м), до 1,04 млрд куб. м.
Для збільшення інвестицій у розробку родовищ в Україні необхідно зняти гриф для службового користування (ДСК) з геологічних даних щодо критичних мінералів, вважають учасники спеціальної галузевої конференції Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) Mining Day (День надрокористування), яка проходить у Києві в п’ятницю.
Директор зі стратегічного розвитку “Укрлітійвидобування” Денис Альошин зазначив, що доступ до інформації може бути дуже простим і дієвим стимулом для інвестицій. І зараз можна отримати інформацію, крім тієї, що має гриф ДСК.
“Але чому зараз у нас ще є інформація з грифом ДСП? Що саме ми не хочемо показувати? Коли я спілкуюся з міжнародними інвесторами, то я по своєму проєкту не можу показати ту критичну інформацію, яка потрібна для оцінки мого проєкту. Ми два-три роки надсилаємо листи прем’єр-міністру або профільним міністерствам тощо. Усі підтримують, ніхто не розуміє, навіщо нам потрібен гриф ДСП”, – задається питаннями Альошин.
На його думку, це дуже простий і дуже дієвий крок, який одразу відчинить двері, щонайменше, для багатьох інвестиційних намірів, “нехай не інвестицій, але намірів”. Нині це дуже болюче питання для індустрії, підкреслив менеджер.
Торкаючись діяльності “Укрлітію”, він повідомив про реалізацію проєкту з розробки Полохівського літієвого родовища (Кіровоградська обл.), ресурсна база якого – 75 млн тонн літієвмісної руди. Компанія має намір отримувати з неї концентрат, а потім – гідроксид/карбонат літію.
“Стратегія – працювати з Європою, оскільки там недостатньо літію. Літій використовується у виробництві літієвих батарей. Плани – переробка, побудувати завод. Плануємо підготувати дослідження за стандартами ЄБРР для залучення фінансування”, – сказав директор зі стратегічного розвитку, додавши, що одна з найбільших проблем нині – кваліфіковані кадри.
Своєю чергою заступник директора з інвестицій інвестиційної компанії umgi Микола Шевченко зазначив, що Україна має низку переваг для залучення інвестицій у розробку надр: “що ми маємо і що можемо запропонувати інвесторам”.
“Зокрема, переважна більшість інформації в Україні доступна щодо різних мінералів. Але є і ДСП щодо критичних мінералів. І ми підтримуємо відкриття цієї інформації для всіх інвесторів”, – наголосив Шевченко, додавши, що зараз не можна ухвалити стратегічне рішення щодо видобутку тих чи інших мінералів.
При цьому менеджер назвав серед переваг України – доступність землі: в Україні діє механізм примусового викупу землі для системних потреб, тоді як у низці країн цього немає.
“Є прозорість аукціонів. Є доступність геологічної інформації та детальна розвідка територій, але потрібно ще більше відкритості. Серед економічних чинників, зокрема, низька вартість землі ($3 тис., а, наприклад, у Польщі – $40 тис.) і невисока вартість робочої сили ($600)”, – констатував заступник директора.
На його думку, для залучення інвесторів необхідне гарантування військових ризиків, гарантоване виведення дивідендів, фіскальні стимули: податкові канікули, пільгове довгострокове кредитування, децентралізація податків, щоб частина податків залишалася на місцях. Також прискорення і спрощення зміни цільового призначення землі, більша відкритість усієї геологічної інформації.
“Ми інвестували в більшість проєктів в Україні – у видобуток, а в переробку менше, оскільки там потрібні певні хімічні процеси, є складнощі з отриманням дозволів природоохоронних органів”, – пояснив менеджер.
Гендиректор umgi Андрій Горохов додав, що наразі в Україні немає операційного гравця критичних матеріалів, який успішно працює: це означає, що ми щось недостатньо робимо як суспільство.
“Компанії зараз узяли чималі ризики і вкладаються в проєкти критичної індустрії. Вони роблять це самі завдяки акціонерному капіталу. Без допомоги з боку держави. Вони молодці і герої, бо в них великі ризики. Немає стратегії у держави, немає підтримки. Потрібно багато зусиль, і одному впоратися з проблемами дуже важко”, – наголосив топ-менеджер, зазначивши, що проєкти в цій сфері оцінюються від $300 млн до кількох мільярдів доларів, “щоб побудувати і видобуток, і процес”.
Тому інвесторам складно ухвалювати рішення з огляду на поточну ситуацію і невисокий прибуток від коштів, що вкладаються в проєкти.
