Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) заявили про новий епізод у справі “Роттердам+” ще на 20 млрд грн у рамках розслідування якого повідомлено підозри 2 колишнім головам енергорегулятора; 6 колишнім та 3 чинним членам, а також чинному та колишньому працівнику Комісії.
“26 жовтня 2022 року НАБУ та САП повідомили про підозру 15 особам, причетним до введення в дію так званої формули “Роттердам+”, за якою споживачі електроенергії незаконно переплатили понад 20 млрд грн протягом 2018-2019 рр.”, – йдеться у повідомленні правоохоронців в середу.
Згідно з ним, серед підозрюваних – чинна та колишня посадова особа групи приватних теплогенеруючих компаній.
Як пояснили в НАБУ, 6 з цих 15 осіб, які за версією слідства, які усвідомлено взяли участь у злочині, отримали нові підозри за ч.2 ст.364 КК України (зловживання владою з тяжкими наслідками). Дії членів НКРЕКУ, які не розібравшись, голосували за затвердження так званої формули “Роттердам+”, кваліфікували за ч.2 ст.367 КК України (службова недбалість з тяжкими вадами).
“Слідство вважає, що вони неналежним чином виконували свої службові обов’язки, що спричинило тяжкі наслідки державним та громадським інтересам”, – зазначили у бюро.
Як уточнили у НАБУ, це другий епізод масштабного розслідування антикорупційних органів. Розслідування першої, за підозрою шести осіб – щодо незаконної переплати понад 19 млрд грн протягом 2016-2017 років – було завершено у вересні 2022 року.
За версією слідства, у так звану формулу “Роттердам+” були закладені витрати, яких насправді не існувало, а саме – на транспортування вугілля національного виробника на ТЕС із порту в Роттердамі. В результаті, як вважають НАБУ та САП, кінцеві споживачі протягом 2016-2019 років. переплатили понад 39 млрд. грн.
“Слідство має докази, що прийняти таку формулу НКРЕКУ (Нацкомісія, яка здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комуслуг – ІФ) умовили представники групи приватних теплогенеруючих компаній, які в результаті і отримали надприбутки. Спочатку регулятор не погоджувався, розуміючи абсурдність включення тарифу , однак у березні 2016 року на вказану пропозицію погодився”, – наголосили у відомстві.
Як наслідок, відбулося зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об’єктів соціальної інфраструктури, підприємців, що призвело до подорожчання товарів та послуг кінцевому споживачеві, зокрема першої необхідності, резюмували в НАБУ.
Як повідомлялося, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (CFG) Олександр Клименко у вересні 2022 року ухвалив рішення скасувати постанову прокурора про закриття так званої “справи Роттердам+” як незаконну та необґрунтовану.
Наголошувалося, що Клименко також повністю змінив групу прокурорів у цій справі через неефективне здійснення нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.
Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру вісьмом особам, причетним до присвоєння майна та коштів “Укрнафти” на суму понад 13 млрд грн, повідомляє пресслужба САП.
“У ході досудового розслідування встановлено, що службові особи п’яти комерційних підприємств за попередньою змовою із службовими особами ПАТ “Укрнафта”, зокрема виконувачем обов’язків голови правління та начальниками двох структурних підрозділів підприємства (посади вказані на момент вчинення злочину), якими в порушення вимог чинного законодавства, що передбачає здійснення попередньої оплати за постачання нафти без її здійснення упродовж березня-серпня 2015 року, поставили на користь комерційних підприємств нафту загальною вартістю понад 10 млрд гривень, якою службові особи цих підприємств заволоділи заподіявши збитки ПАТ “Укрнафта” на зазначену суму”, – йдеться у повідомленні у телеграм-каналі.
Встановлено також, що посадовці “Укрнафти” у липні 2015 року уклали 52 договори з комерційним підприємством на постачання нафтопродуктів на суму понад 2,5 млрд грн на користь “Укрнафти”, яка, у свою чергу, здійснила оплату авансом у повному обсязі. Однак надалі “Укрнафта” уклала додаткові угоди щодо відстрочення термінів постачання нафтопродуктів до кінця 2018 року, які у результаті комерційне підприємство так і не поставило, а сплаченими авансом грошима посадовці комерційного підприємства заволоділи й надалі перерахували на рахунки підприємств-нерезидентів.
Дії підозрюваних кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 (заволодіння чужим майном шляхом зловживання посадовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах) КК України.
Зазначені дії караються позбавленням волі на термін від семи до 12 років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на термін до трьох років і з конфіскацією майна.
