«Укрнафта» продовжує цифрову трансформацію. Сьогодні штучний інтелект стає одним із ключових інструментів, що допомагає компанії точніше працювати з надрами, ухвалювати більш виважені технологічні рішення та підвищувати ефективність видобутку.
Науково-дослідний та проєктний інститут «Укрнафти» створив п’ять інструментів на основі нейромереж, які вже змінюють підхід до геології та планування розробки родовищ.
1. Автоматична обробка великих масивів геолого-промислових даних.
Спеціалісти проводять інтелектуальний аналіз даних, розпізнавання тексту і структури документів на зображеннях та автоматичний переклад документів на українську мову. До липня 2026 року планується завершити повну обробку 1,8 млн відсканованих паперових носіїв та створити повноцінний цифровий архів геолого-промислової документації.
2. Розпізнавання та класифікація кривих геофізичних замірів на зображеннях.
Нейромережі суттєво прискорюють та підвищують якість процесу оцифрування відсканованих каротажних діаграм. Завдяки цьому спеціалісти швидше отримують критично необхідні дані для аналізу та визначення місць залягання продуктивних пластів і їхніх характеристик. Додатково створено модуль для автоматичної ув’язки комплексу кривих геофізичних досліджень за глибиною з допомогою нейромереж.
3. Автоматична інтерпретація літологічних та петрофізичних характеристик
Потужний інструмент аналізу геофізичних досліджень, який відтворює логіку досвідченого інтерпретатора, автоматично формуючи попередній прогноз важливих характеристик по всій глибині розрізу. Це дозволяє уточнювати межі пластів, знаходити потенційно продуктивні інтервали, швидше і точніше ухвалювати стратегії розробки родовищ.
4. Підготовка даних для цифрових 3D-моделей родовищ
Автоматизовано повний цикл підготовки вхідних даних для цифрових моделей родовищ. Фактично формуємо основу для digital fields — цифрових двійників, що допомагають управляти родовищем у режимі реального часу.
5. Рекомендаційна система вибору свердловин-кандидатів для проведення заходів з інтенсифікації.
Нейромережі використовуються для аналізу накопиченого досвіду виконаних технологічних операцій та прогнозу можливих дебітів для кожної свердловини після інтенсифікації. Такий підхід дозволяє швидко виокремити для подальшого аналізу саме ті об’єкти, де проведення робіт може дати найбільший приріст видобутку саме зараз.
Компанія проводить системну роботу, що дозволяє ефективно використати масив даних, накопичених за десятиліття, поєднати їх із результатами сучасних досліджень і створити новий рівень точності — як у плануванні, так і в роботі з родовищами.
У 2026 році «Укрнафта» продовжить використовувати нові технології:
▪️ збільшення масштабів цифрової трансформації;
▪️ оптимізація виробничих процесів;
▪️ оперативне та максимально точне прогнозування видобутку;
▪️ автоматизація інтерпретації сейсмічних досліджень;
▪️ інтелектуальне прогнозування роботи обладнання.
«Укрнафта» рухається до того, щоб видобуток вуглеводнів в Україні базувався на точних даних, цифрових моделях та сучасних технологічних рішеннях, що допоможе більш ефективно забезпечити енергетичну стійкість країни.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує 663 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Міжнародний новинний портал Euronews опублікував статтю про масштабну програму Узбекистану, спрямовану на розвиток інфраструктури штучного інтелекту та центрів обробки даних. Матеріал підкреслює, що країна пропонує значні податкові пільги, доступ до дешевої електроенергії та підтримку проєктів у сфері відновлюваної енергетики, розраховуючи залучити понад 85 млн євро іноземних інвестицій на першому етапі.
Окрему увагу Euronews приділяє вибору Каракалпакстану як ключового майданчика. Регіон розглядається як перспективний центр для великих ШІ-проєктів завдяки енергетичним перевагам, прохолодному клімату та наявності вільних земельних ресурсів. Журналісти відзначають, що нові проєкти використовуватимуть енергоефективні та маловодні системи охолодження, що відповідають екологічним умовам регіону, який постраждав від наслідків висихання Аральського моря.
За даними Міністерства цифрових технологій та досліджень ПРООН, триваюча модернізація оптоволоконної й телекомунікаційної інфраструктури підвищує цифровий потенціал країни й робить її привабливою для великих гравців галузі. Відповідно до публікації, уряд Узбекистану розраховує на приплив інвестицій у сектор штучного інтелекту, створення високотехнологічних робочих місць і розвиток супутніх галузей — від логістики до інженерного обслуговування.
Euronews також зазначає, що відбір проєктів ґрунтуватиметься на їхньому експортному потенціалі, орієнтації на екологічну енергетику та планах з підготовки місцевих кадрів. Окремо підкреслюється потенціал Каракалпакстану як майбутнього вузла для експорту обчислювальної потужності та хмарних сервісів до країн регіону.
Як повідомляє портал, ініціатива інтегрована в ширшу стратегію Узбекистану щодо створення повноцінної екосистеми штучного інтелекту до 2030 року. План передбачає залучення понад 860 млн євро інвестицій, відкриття нових ІІ-лабораторій, формування технологічних кластерів і запуск понад 100 проєктів на основі ІІ, включно з рішеннями на базі відновлюваних джерел енергії. До 2030 року країна має намір збільшити експорт ІТ-послуг до 4,3 млрд євро та зміцнити свої позиції на глобальному технологічному ринку.
В Узбекистані до 1 листопада 2025 року буде скорочено 2 141 посаду в системі виконавчої влади у зв’язку з впровадженням технологій штучного інтелекту. Відповідний указ підписав президент країни Шавкат Мірзійоєв, документ опубліковано в Національній базі законодавства.
Згідно з указом, найбільша кількість скорочень відбудеться в Державному податковому комітеті (498 посад), Міністерстві водного господарства (224), Міністерстві сільського господарства (200), Міністерстві юстиції (197), Міністерстві екології (176) та Міністерстві зайнятості та скорочення бідності (163).
Крім того, буде скорочено кількість заступників керівників у державних комітетах, агентствах та інспекціях: в окремих структурах число заступників зменшиться з 11 до 7, з 12 до 6 і з 13 до 7 відповідно.
Міністерству зайнятості та Федерації профспілок доручено надати допомогу звільненим співробітникам у працевлаштуванні та професійній перепідготовці.
Реформа є частиною програми з цифрової трансформації державного управління. На початку 2025 року президент Мірзійоєв підписав закон про реформування системи державної служби, що передбачає впровадження оцінки ефективності роботи чиновників і підвищення вимог до цифрових навичок.
Раніше в Узбекистані було оголошено про створення Альянсу розвитку штучного інтелекту, який координуватиме впровадження технологій ШІ в різних галузях і розподілятиме фінансування на розвиток інфраструктури. На ці цілі планується спрямувати близько 100 млн доларів.
Масове скорочення державних службовців відображає курс влади на оптимізацію бюрократичного апарату та підвищення ефективності управління за рахунок цифровізації. Разом з тим експерти відзначають, що успішність реформи буде залежати від якості впроваджуваних технологій і здатності держави забезпечити соціальний захист і перенавчання звільнених працівників.
Великі мовні моделі (LLM), на яких базуються ChatGPT та інші інструменти генеративного (такого, що створює контент) штучного інтелекту (ШІ), ніколи не вийдуть на рівень людського інтелекту, вважає головний науковий співробітник американської Meta в галузі ШІ Ян Лекун.
На його думку, у таких моделей дуже обмежене розуміння логіки, і вони не зможуть міркувати і планувати, як людина. Крім того, вони «не розуміють фізичного світу, не володіють постійною пам’яттю, не здатні міркувати в якому б то не було розумному сенсі цього слова і не можуть планувати… ієрархічно”, заявив він в інтерв’ю Financial Times.
Лекун висловився проти того, щоб покладатися на розвиток LLM у прагненні створити інтелект на рівні людського, оскільки ці моделі можуть точно відповідати на запити лише в тому разі, якщо їх навчено на коректних даних, і тому вони небезпечні.
Замість цього експерт займається розробкою абсолютно нового покоління ШІ-систем, які, як він сподівається, наділять машини «людським» інтелектом. Однак на виконання цього завдання може піти десять років, пояснив він.
Лекун керує командою з близько 500 осіб у лабораторії фундаментальних досліджень Meta в галузі ШІ. Вони працюють над створенням штучного інтелекту, який може розвинути в собі почуття здорового глузду і вивчати устрій світу аналогічно людині. Такий підхід називається «моделювання світу».
Міністерство закордонних справ України вперше в історії створило з використанням технологій штучного інтелекту цифрову особу, яка офіційно коментує консульську інформацію для ЗМІ, повідомляє пресслужба міністерства.
“Представниця МЗС із консульських питань Вікторія Ши створена на основі реальної людини – української співачки та інфлюенсерки Розалі Номбре, яка погодилася pro bono взяти участь у проєкті МЗС і виступити прототипом для представниці. Команда проєкту зняла та оцифрувала її. Важливо зазначити, що консульська представниця та її реальний прототип є двома різними особами, а з офіційними коментарями від імені консульської служби МЗС виступає лише цифрова особа Вікторія Ші”, – зазначається в повідомленні.
ШІ вже оприлюднив вітальне відеозвернення на ютуб-каналі МЗС України.
“Моє ім’я символізує нашу головну мету – перемогу України, а прізвище – штучний інтелект, який мене створив. Моя робота полягатиме в донесенні громадськості оперативної та перевіреної інформації консульського департаменту МЗС України. Я повідомлятиму журналістам новини про роботу консулів щодо захисту прав та інтересів громадян України за кордоном, реагування на інциденти чи надзвичайні ситуації та інші новини”, – вказується у зверненні.
Коментарі Вікторії Ши з’являтимуться на офіційних ресурсах МЗС України, вебсайті та сторінках у соцмережах, а також передаватимуться журналістам пресслужбою МЗС.
“Використання згенерованої штучним інтелектом цифрової особи для консульського коментування – це насамперед економія часу та ресурсів МЗС. Реальні дипломати зможуть бути більш ефективними та фокусуватися на інших завданнях з надання допомоги громадянам”, – заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Міністр також підкреслив, що активне використання технологій штучного інтелекту в роботі МЗС – це не примха, а вимога воєнного часу. Адже для того, щоб домагатися необхідних для країни результатів, потрібно прискорювати всі процеси і бути на крок попереду.
“Створення цифрової консульської представниці – це частина ширшої стратегії щодо системного впровадження передових технологій з використанням штучного інтелекту в МЗС України. Дипломатія не тільки в Україні, а й в усьому світі завжди була консервативною сферою, яка останньою впроваджувала інновації. Ми змінюємо це. Українська дипломатія зараз посилює свої можливості та здійснює технологічний стрибок, якого досі не зробила жодна дипломатична служба у світі”, – додав міністр.
Зазначається, що МЗС також передбачило кілька рівнів захисту Вікторії Ши від цифрових підробок. На кожному оригінальному відео консульської представниці розміщено QR-код, який веде на текстову версію того ж коментаря на офіційній сторінці МЗС. У разі відсутності такого QR-коду або переходу на будь-який інший сайт відео не вважається достовірним.
Крім того, консульська представниця не є заміною представника МЗС України. Після закінчення терміну перебування на цій посаді Олега Ніколенка МЗС уже провело конкурс на заміщення цієї вакансії. Його переможець уже визначений і проходить необхідні процедури спецперевірок.
Проєкт консульської ШІ-представниці МЗС України реалізовано командою ГО The Game Changers за сприяння ГО Nazovni Tech.
Стратегічна сесія за участю експертів, урядовців, народних депутатів і юристів стала початком роботи над нормативним полем для штучного інтелекту (ШІ), на ній обговорювали шляхи, якими може йти Україна у сфері його правового регулювання, повідомив віцепрем’єр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
“Ми повинні не відставати від усього світу, а очолити тренд ШІ. Неможливо говорити про цифрову державу, якщо ми не формуємо прогресивну політику в напрямку штучного інтелекту та адженду для світу”, – написав Федоров у своєму телеграм-каналі в середу.
За його словами, використання ШІ в Україні заплановано в різних сферах, зокрема, Мінцифри розробляє віртуального помічника в “Дії”, завдання якого швидко знаходити відповіді на запитання користувачів. Крім того, АІ допомагатиме Держстату обробляти й аналізувати дані, додав очільник Мінцифри.
Окремо Федоров відзначив користь ШІ у військових технологіях. За його словами, штучний інтелект допомагає фіксувати переміщення техніки та особового складу ворога, збивати ракети, ефективніше наводити на цілі БПЛА тощо.
“Створюємо умови, щоб топові міжнародні компанії, які займаються штучним інтелектом, приходили на український ринок”, – додав Федоров.
