Лише 8% компаній у світі вважають свої корпоративні дані повністю готовими до масштабного використання штучного інтелекту, хоча 65% підприємств планують збільшити витрати на відповідні технології протягом наступних 12 місяців. Про це свідчать результати міжнародного дослідження Dun & Bradstreet (D&B).
Дослідження AI Momentum охопило 10 тис. компаній із 32 країн світу. Згідно з його результатами, лише 28% опитаних підприємств повідомили про значну або суттєву віддачу від впровадження штучного інтелекту. Водночас серед організацій, корпоративні дані яких повністю готові до використання ШІ, цей показник становить 81%, тоді як серед компаній із частково підготовленими даними – лише 12%.
За оцінками D&B, одна з головних перешкод для підвищення ефективності штучного інтелекту полягає не в недостатніх можливостях самих технологій, а в якості інформації, яку вони використовують.
Для бізнесу ця проблема особливо важлива під час автоматизованої перевірки контрагентів, оцінювання кредитних ризиків, аналізу постачальників і встановлення корпоративних зв’язків між юридичними особами.
«Штучний інтелект може за секунди проаналізувати тисячі компаній, але економічна цінність такого аналізу безпосередньо залежить від достовірності вихідних даних. Якщо система неправильно визначила юридичну особу, її власників або фінансовий стан, автоматизація може лише прискорити ухвалення помилкового рішення. Саме тому для українського бізнесу важливо поєднувати нові технології з перевіреними міжнародними джерелами корпоративної інформації», – зазначив директор із розвитку та маркетингу агентства «Інтерфакс-Україна», керівник бізнес-підрозділу D&B-«Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін.
Одним з інструментів організації перевірених корпоративних даних є D&B Commercial Graph, який дозволяє ідентифікувати компанії, встановлювати зв’язки між ними та використовувати структуровану інформацію для аналізу комерційних ризиків.
За словами Уракіна, особливого значення такі інструменти набувають для українських підприємств, які розширюють міжнародну діяльність, працюють із новими постачальниками або планують автоматизувати фінансовий контроль.
«Питання вже не лише в тому, чи використовує компанія штучний інтелект. Значно важливіше, чи має вона надійну інформаційну основу для його роботи. Міжнародна перевірка контрагентів стає частиною цієї основи», – додав він.
Dun & Bradstreet – міжнародна компанія у сфері бізнес-даних та аналітики, заснована у 1841 році. Її рішення використовуються для ідентифікації підприємств, оцінювання кредитних і комерційних ризиків, перевірки контрагентів та аналізу корпоративних зв’язків.
Офіційним представником D&B в Україні є інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна». Отримати інформацію про міжнародну перевірку компаній та інші послуги можна на спеціалізованому ресурсі dnb.ua.
Першоджерело: Dun & Bradstreet, AI Momentum Survey.
Український медичний стартап CheckEye, який розробляє систему штучного інтелекту для раннього виявлення хронічних захворювань за знімками сітківки ока, отримав нагороду в розмірі $175 тис. на міжнародному конкурсі Healthy Longevity Global Competition, організованому Національною медичною академією США (National Academy of Medicine, NAM). Компанія посіла друге місце у фінальному етапі конкурсу, повідомила NAM.
Нагородження відбулося у Вашингтоні під час міжнародного саміту NAM Global Innovator Summit. Українську команду представляла співзасновниця CheckEye Вікторія Чучина, зазначена організаторами як керівниця конкурсного проєкту.
Розробка української компанії під назвою AI-Powered Retinal Screening for Early Detection of Chronic Diseases передбачає використання штучного інтелекту для аналізу зображень сітківки ока та виявлення ознак хронічних захворювань.
Технологія дає змогу проводити обстеження без складних інвазивних процедур. За даними компанії, отримання знімка очного дна займає близько трьох хвилин, після чого зображення аналізується хмарною платформою на основі алгоритмів штучного інтелекту.
Обстеження може проводитися в медичних закладах первинної ланки, аптеках і спеціалізованих пунктах скринінгу без безпосередньої участі лікаря-офтальмолога на етапі отримання знімка.
Наразі платформа орієнтована насамперед на виявлення діабетичної ретинопатії та ознак судинних захворювань, включно з артеріальною гіпертензією. Надалі розробники мають намір розширити можливості технології для оцінювання ризиків понад 50 захворювань.
Згідно з представленим організаторам конкурсу описом проєкту, CheckEye вже провела обстеження понад 15 тис. осіб у п’яти країнах: Україні, Німеччині, Австрії, Румунії та Великій Британії.
Компанія заявляє про чутливість алгоритмів під час виявлення діабетичної ретинопатії на рівні 93–95% і специфічність близько 90%. Ці показники наведені в конкурсній документації та характеризують результати розробки, заявлені командою.
У межах пілотної програми Міністерства охорони здоров’я України, реалізованої з жовтня 2024-го до березня 2025 року в Одеській та Чернігівській областях, обстеження пройшли понад 870 пацієнтів із діабетом. За даними проєкту, близько чверті учасників були направлені на лікування.
Отримані від конкурсу $175 тис. компанія планує спрямувати на масштабування технології та подальший розвиток методів ранньої діагностики хронічних захворювань.
«Для нас величезна честь представляти та популяризувати українські інновації у світі. Це визнання на глобальному рівні підтверджує, що наша технологія має потенціал змінити підхід до лікування хронічних захворювань — від боротьби з наслідками до ранньої профілактики», — зазначив засновник і генеральний директор CheckEye Кирило Гончарук у коментарі компанії.
За інформацією NAM, у фінальному етапі Healthy Longevity Global Competition розглядалися 147 заявок від учасників, які раніше отримали підтримку програми. Переможцями в різних номінаціях стали 14 проєктів, між якими розподілили $2 млн.
Два проєкти отримали головні премії по $700 тис., ще два, включно з українським CheckEye, посіли друге місце й отримали по $175 тис. Третя премія становила $125 тис., дев’ять інших проєктів були відзначені заохочувальними нагородами.
Загалом за сім років дії міжнародної програми, започаткованої NAM у 2019 році, її організатори та партнери підтримали понад 725 проєктів на суму більш ніж $38 млн. Програма охоплювала понад 50 країн і територій.
Для CheckEye нагорода стала черговим етапом міжнародного визнання. Раніше український стартап отримав підтримку EIT Health, Європейського банку реконструкції та розвитку і Google for Startups, а також став переможцем EIT Health InnoStars Awards 2024.
За даними NAM, сукупний обсяг залученої CheckEye підтримки до отримання нинішньої нагороди перевищував $750 тис.
CheckEye — українська HealthTech-компанія, що спеціалізується на створенні технологій медичного скринінгу з використанням штучного інтелекту. Її платформа призначена для раннього виявлення захворювань на основі аналізу зображень сітківки ока та розширення доступності профілактичних обстежень. Засновником і генеральним директором компанії є Кирило Гончарук.
CHECKEYE, інновація, МЕДИЦИНА, СТАРТАП, УКРАЇНА, штучний інтелект
Глобальні витрати на центри обробки даних (ЦОД) досягнуть $1 трлн у 2026 році, а в 2028 році збільшаться більш ніж удвічі – до $2,1 трлн, прогнозують експерти BofA Global Research.
Зростання витрат технологічного сектору на дата-центри стає дедалі важливішим джерелом доходу для промислових компаній, що виробляють генератори, будівельну техніку, електророзподільне обладнання та системи охолодження.
Виробники чіпів та серверного обладнання є одними з головних вигодонабувачів масштабного будівництва ЦОД для розробок у сфері штучного інтелекту, зазначається в огляді BofA. Експерти оцінюють витрати на будівництво та оснащення дата-центрів у $49 млн на 1 МВт потужності, з яких 78% припадає на ІТ-інфраструктуру.
За оцінками BofA, середньорічні темпи зростання витрат на ЦОД у період з 2025 по 2030 рік становитимуть 37%. У результаті до 2030 року обсяг цього ринку досягне $2,93 трлн, прогнозують експерти. Для порівняння: у 2025 році цей показник становив $275 млрд.
BOFA, дата-центр, ІНВЕСТИЦІЯ, ІНФРАСТРУКТУРА, штучний інтелект
Schneider Electric уклала угоду про придбання американської компанії PTC, одного зі світових розробників програмного забезпечення для проектування складної промислової продукції, інженерних процесів та управління даними. Вартість 100% акціонерного капіталу PTC оцінюється приблизно в $22,6 млрд (20,1 млрд євро), повідомила Schneider Electric 5 жовтня.
Згідно з умовами угоди, Schneider Electric заплатить 205 доларів готівкою за кожну акцію PTC. Запропонована ціна на 42,3% перевищує вартість акцій компанії на момент останнього закриття торгів перед оголошенням угоди. Вартість підприємства (Enterprise Value) оцінюється в 23,7 млрд доларів (21,1 млрд євро).
Угода має стати одним із ключових етапів трансформації Schneider Electric із виробника та постачальника енергетичних і промислових технологій у глобальну компанію, що об’єднує управління енергією, автоматизацію, промислове програмне забезпечення та штучний інтелект.
PTC спеціалізується на програмних рішеннях для розробки, виробництва та експлуатації складної промислової продукції. До портфеля компанії входять системи управління життєвим циклом продукту, інженерними даними та цифровими процесами підприємств.
Інтеграція технологій PTC має доповнити існуючу цифрову екосистему Schneider Electric даними, що з’являються ще на стадії проектування продукції. Компанія розраховує об’єднати їх з інформацією, що надходить від виробничих процесів, обладнання та енергетичних систем.
Це дозволить створити єдине цифрове середовище, що охоплює весь життєвий цикл промислового об’єкта або продукту — від проектування та будівництва до експлуатації, технічного обслуговування та подальшої модернізації.
Особливе значення Schneider Electric надає використанню об’єднаних даних для розвитку промислового штучного інтелекту. Для ефективної роботи AI-агентам необхідний не лише доступ до великих масивів інформації, а й розуміння контексту — конструкції обладнання, інженерного задуму, виробничого процесу та фактичних умов експлуатації.
Після об’єднання з PTC та з урахуванням запланованого придбання промислової AI-платформи Cognite програмний напрям Schneider Electric суттєво розшириться. За оцінками компанії, Software & Services становитиме близько 24% сукупного доходу групи на проформа-основі. У програмному бізнесі працюватиме понад 15 тис. фахівців, а кількість клієнтів програмних рішень перевищить 50 тис.
Schneider Electric розраховує отримати близько 250 млн євро економії витрат протягом трьох років після завершення угоди, а потенційні синергії за виручкою оцінює приблизно в 800 млн євро. Вони мають бути забезпечені перехресними продажами, розширенням клієнтської бази та географії бізнесу, а також спільною розробкою рішень із використанням штучного інтелекту.
Завершення угоди очікується до кінця третього кварталу 2027 року. Вона вже одноголосно схвалена радами директорів Schneider Electric і PTC, однак ще потребує згоди більшості акціонерів PTC та отримання необхідних дозволів від регуляторних органів.
Що ця угода може означати для української промисловості
Для України розвиток подібних рішень є особливо актуальним у контексті відновлення та модернізації промисловості. Об’єднання енергетичних технологій, промислової автоматизації, інженерного програмного забезпечення та штучного інтелекту дозволяє підприємствам створювати цифрові моделі виробничих об’єктів ще на стадії проєктування, а потім використовувати дані протягом усього терміну їх експлуатації.
Такий підхід може застосовуватися під час модернізації існуючих підприємств та будівництва нових виробництв, енергетичних об’єктів, логістичної та іншої критичної інфраструктури. Цифровізація інженерних процесів дозволяє швидше проектувати об’єкти, контролювати енергоспоживання та стан обладнання, прогнозувати технічне обслуговування та зменшувати ризики незапланованих простоїв.
Для українських підприємств, які одночасно стикаються з необхідністю модернізації обладнання, підвищенням енергоефективності та дефіцитом кваліфікованих інженерних кадрів, розвиток Industrial AI може стати одним із інструментів підвищення продуктивності та стійкості виробництва.
«Для України особливо важливо, що йдеться не просто про впровадження окремих цифрових продуктів або штучного інтелекту. Ми говоримо про можливість об’єднати в одному цифровому середовищі весь життєвий цикл промислового об’єкта — від інженерного проєктування до виробництва, енергоспоживання, експлуатації та технічного обслуговування. Для підприємств, яким належить модернізація або фактично створення нових виробничих потужностей, це можливість одразу перейти до більш сучасної моделі управління», — зазначив генеральний директор Schneider Electric Україна Михайло Бубнов.
За його словами, поєднання інженерних даних PTC з технологіями автоматизації та управління енергією Schneider Electric може бути особливо актуальним для українських підприємств з енергоємними та складними виробничими процесами.
«В Україні ми бачимо великий потенціал таких рішень у промисловості, енергетиці, інфраструктурі, логістиці та інших галузях, де вартість простою обладнання або неефективного використання енергії є особливо високою. Штучний інтелект у промисловості має вирішувати цілком практичні завдання: допомагати інженерам швидше приймати рішення, прогнозувати стан обладнання, скорочувати незаплановані зупинки та ефективніше використовувати енергію. В умовах відновлення економіки саме такий практичний ефект цифровізації матиме для українських підприємств ключове значення», — підкреслив Бубнов.
Schneider Electric працює у сфері енергетичних технологій, електрифікації, автоматизації та цифровізації промисловості, будівель, дата-центрів, інфраструктури та електричних мереж. Компанія налічує близько 160 тис. співробітників і працює з мережею приблизно з 1 млн партнерів у понад 100 країнах світу.
PTC, Schneider Electric, програмне забезпечення, УГОДА, штучний інтелект
Використання штучного інтелекту для управління інженерними системами будівель може знизити їхнє загальне енергоспоживання на 22% порівняно з традиційними системами управління, свідчать результати нового дослідження Schneider Electric.
Дослідження «AI for Climate: Quantifying the Energy and Carbon Impact of Building Optimization» компанія представила 21 вересня в рамках Climate Week NYC 2026. Його результати показують, що штучний інтелект може використовувати вже наявні дані про роботу будівлі для автоматичного управління енергоспоживанням та скорочення експлуатаційних витрат.
Зокрема, застосування штучного інтелекту для оптимізації систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря (HVAC) за допомогою інтелектуальної системи управління будівлею забезпечує додаткову економію енергії від 7,2% до 12,7%.
У окремих змодельованих сценаріях загальна економія перевищувала 200 МВт·год енергії на рік на одну будівлю, а скорочення викидів сягало майже 60 тонн CO₂-еквіваленту. За розрахунками Schneider Electric, обсяг запобіганих викидів більш ніж у 100 разів перевищував вуглецевий слід самої AI-системи.
За чинних комерційних тарифів на ринках, використаних у дослідженні, потенційна економія витрат становила від 13,6 тис. до 49,3 тис. доларів щорічно на одну будівлю. Конкретний фінансовий ефект залежить від країни, вартості енергії, типу будівлі, кліматичних умов та існуючої системи управління.
Дослідження проводилося з використанням енергетичного моделювання будівель, результати якого перевірялися на реальних пілотних проєктах. Аналіз охоплював різні сценарії експлуатації об’єктів у США, Австралії та Індії.
Штучний інтелект аналізує одразу кілька типів інформації — фактичне завантаження приміщень, прогноз погоди, стан і продуктивність обладнання та інші експлуатаційні показники. На основі цих даних алгоритми можуть у реальному часі коригувати роботу систем опалення, вентиляції та кондиціонування.
«Майбутнє управління будівлями визначатиметься тим, наскільки ефективно організації зможуть об’єднувати та використовувати дані, які раніше перебували в ізольованих системах. Рівень штучного інтелекту, інтегрований у існуючі бізнес-системи, здатний перетворювати складність на інтелект, а інтелект — на дії, одночасно скорочуючи викиди, витрати та підвищуючи ефективність», — зазначив виконавчий віце-президент Schneider Electric з програмного забезпечення та послуг Панкадж Шарма.
Окремим результатом дослідження стала потенційна ефективність AI не лише для великих комерційних комплексів. Schneider Electric зазначає, що істотний ефект можуть отримати будівлі площею менше 100 тис. квадратних футів, або близько 9,3 тис. кв. м.
Раніше впровадження складних систем енергоменеджменту на відносно невеликих об’єктах нерідко обмежувалося вартістю та необхідністю утримувати спеціалізований персонал. Використання ШІ дозволяє автоматизувати частину процесів і зробити інтелектуальне управління енергією доступним для ширшого кола об’єктів.
Для України підвищення енергоефективності будівель має додаткове значення через пошкодження енергетичної інфраструктури та необхідність одночасно відновлювати житловий, комерційний та громадський фонд.
«Для України питання енергоефективності сьогодні — це вже не лише питання вартості електроенергії чи декарбонізації. Це питання сталого розвитку. Кожен кіловат-годину, який будівля може не спожити без погіршення умов для людей, знижує навантаження на енергетичну систему. Штучний інтелект дає можливість перейти від звичайного обліку споживання до його активного управління — враховувати завантаженість приміщень, погоду, режим роботи обладнання та автоматично обирати найефективніший сценарій», — зазначив генеральний директор Schneider Electric Україна Михайло Бубнов.
За його словами, особливо перспективним такий підхід може бути для об’єктів із високим і відносно складним енергоспоживанням.
«В Україні ми бачимо великий потенціал у лікарнях, університетах, адміністративних та офісних будівлях, торгових центрах, готелях і промислових об’єктах. Але ще важливішою є можливість одразу застосовувати сучасні системи управління під час реконструкції та нового будівництва. Якщо цифрову інфраструктуру та енергоефективність закладати ще на стадії проєктування, ми можемо створювати будівлі, які спочатку споживають менше енергії і при цьому краще адаптуються до змін навантаження та умов роботи», — підкреслив Бубнов.
На думку Schneider Electric Україна, поширення інтелектуальних систем управління будівлями потенційно може принести користь не лише окремим власникам нерухомості. Скорочення та більш гнучке управління споживанням великої кількості об’єктів здатне зменшувати навантаження на енергосистему в періоди пікового попиту.
При цьому результати міжнародного дослідження не можна автоматично переносити на кожен український об’єкт. Реальний потенціал економії залежить від стану будівлі, інженерного обладнання, режиму експлуатації, кліматичних умов та ступеня автоматизації.
У компанії зазначають, що під час відновлення пошкоджених об’єктів доцільно впроваджувати цифрові системи управління ще на етапі проєктування. У такому разі енергоефективність стає частиною інженерної інфраструктури будівлі з моменту її введення в експлуатацію, а не окремою подальшою модернізацією.
Schneider Electric працює у сфері енергетичних технологій, електрифікації, автоматизації та цифровізації будівель, промисловості, дата-центрів, інфраструктури та електричних мереж. Компанія працює у понад 100 країнах світу.
Schneider Electric, Бубнов, БУДІВЛЯ, ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ, УКРАЇНА, штучний інтелект
Як повідомляє The Guardian, Велика Британія отримає доступ до українських даних з поля бою для навчання систем штучного інтелекту, які планується використовувати для захисту військових об’єктів та критичної інфраструктури від диверсій, безпілотників та інших загроз.
Відповідну угоду про партнерство у сфері штучного інтелекту Україна та Велика Британія підписали 24 серпня 2026 року. Велика Британія стане першим іноземним партнером, який отримає доступ до української платформи Avengers AI Labs, повідомило британський уряд.
Avengers AI Labs об’єднує масив реальних даних, зібраних тисячами денних камер та інфрачервоних сенсорів на полі бою. Система містить дані про мільйони об’єктів, зокрема танки, артилерію, системи ППО, живу силу та повітряні цілі, зокрема ударні Shahed і розвідувальні безпілотники. Ці дані використовуються для навчання моделей штучного інтелекту.
Як пише The Guardian, одним із перших британських пілотних проєктів стане система захисту військового об’єкта з використанням прокладених під землею оптоволоконних кабелів, які за допомогою ШІ зможуть розпізнавати характерні рухи людей і транспорту. Надалі подібні технології можуть застосовуватися на аеропортах, залізницях, енергетичних об’єктах та у в’язницях.
До пілотних проєктів уже залучено три британські технологічні компанії — Sintela, Mind Foundry та Skyral. Зокрема, Sintela спеціалізується на використанні оптоволоконних мереж як розподілених сенсорів.
Ще одним напрямком співпраці стане розробка нового покоління енергоефективних AI-чіпів для безпілотників, робототехніки та автономних систем. Передбачається, що такі рішення дозволять техніці довше працювати автономно та швидше реагувати в складних умовах.
Угода передбачає співпрацю урядів, бізнесу, університетів та дослідницьких центрів обох країн. Україна надає унікальні дані та досвід застосування технологій у реальних бойових умовах, тоді як Велика Британія залучає свою дослідницьку базу, університети та технологічні компанії.
Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив, що поєднання українського бойового досвіду з британською експертизою в галузі ШІ дозволить прискорити розробку технологій як для оборони України, так і для захисту британської критичної інфраструктури.
Партнерство є частиною 100-річної угоди між Україною та Великою Британією. Спільна декларація передбачає розробку моделей ШІ, захищених механізмів обміну даними, автономних систем, технологій кібербезпеки та рішень для оборонної промисловості.
ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, ІНФРАСТРУКТУРА, ОБОРОНА, УКРАЇНА, штучний інтелект
