Schneider Electric уклала угоду про придбання американської компанії PTC, одного зі світових розробників програмного забезпечення для проектування складної промислової продукції, інженерних процесів та управління даними. Вартість 100% акціонерного капіталу PTC оцінюється приблизно в $22,6 млрд (20,1 млрд євро), повідомила Schneider Electric 5 жовтня.
Згідно з умовами угоди, Schneider Electric заплатить 205 доларів готівкою за кожну акцію PTC. Запропонована ціна на 42,3% перевищує вартість акцій компанії на момент останнього закриття торгів перед оголошенням угоди. Вартість підприємства (Enterprise Value) оцінюється в 23,7 млрд доларів (21,1 млрд євро).
Угода має стати одним із ключових етапів трансформації Schneider Electric із виробника та постачальника енергетичних і промислових технологій у глобальну компанію, що об’єднує управління енергією, автоматизацію, промислове програмне забезпечення та штучний інтелект.
PTC спеціалізується на програмних рішеннях для розробки, виробництва та експлуатації складної промислової продукції. До портфеля компанії входять системи управління життєвим циклом продукту, інженерними даними та цифровими процесами підприємств.
Інтеграція технологій PTC має доповнити існуючу цифрову екосистему Schneider Electric даними, що з’являються ще на стадії проектування продукції. Компанія розраховує об’єднати їх з інформацією, що надходить від виробничих процесів, обладнання та енергетичних систем.
Це дозволить створити єдине цифрове середовище, що охоплює весь життєвий цикл промислового об’єкта або продукту — від проектування та будівництва до експлуатації, технічного обслуговування та подальшої модернізації.
Особливе значення Schneider Electric надає використанню об’єднаних даних для розвитку промислового штучного інтелекту. Для ефективної роботи AI-агентам необхідний не лише доступ до великих масивів інформації, а й розуміння контексту — конструкції обладнання, інженерного задуму, виробничого процесу та фактичних умов експлуатації.
Після об’єднання з PTC та з урахуванням запланованого придбання промислової AI-платформи Cognite програмний напрям Schneider Electric суттєво розшириться. За оцінками компанії, Software & Services становитиме близько 24% сукупного доходу групи на проформа-основі. У програмному бізнесі працюватиме понад 15 тис. фахівців, а кількість клієнтів програмних рішень перевищить 50 тис.
Schneider Electric розраховує отримати близько 250 млн євро економії витрат протягом трьох років після завершення угоди, а потенційні синергії за виручкою оцінює приблизно в 800 млн євро. Вони мають бути забезпечені перехресними продажами, розширенням клієнтської бази та географії бізнесу, а також спільною розробкою рішень із використанням штучного інтелекту.
Завершення угоди очікується до кінця третього кварталу 2027 року. Вона вже одноголосно схвалена радами директорів Schneider Electric і PTC, однак ще потребує згоди більшості акціонерів PTC та отримання необхідних дозволів від регуляторних органів.
Що ця угода може означати для української промисловості
Для України розвиток подібних рішень є особливо актуальним у контексті відновлення та модернізації промисловості. Об’єднання енергетичних технологій, промислової автоматизації, інженерного програмного забезпечення та штучного інтелекту дозволяє підприємствам створювати цифрові моделі виробничих об’єктів ще на стадії проєктування, а потім використовувати дані протягом усього терміну їх експлуатації.
Такий підхід може застосовуватися під час модернізації існуючих підприємств та будівництва нових виробництв, енергетичних об’єктів, логістичної та іншої критичної інфраструктури. Цифровізація інженерних процесів дозволяє швидше проектувати об’єкти, контролювати енергоспоживання та стан обладнання, прогнозувати технічне обслуговування та зменшувати ризики незапланованих простоїв.
Для українських підприємств, які одночасно стикаються з необхідністю модернізації обладнання, підвищенням енергоефективності та дефіцитом кваліфікованих інженерних кадрів, розвиток Industrial AI може стати одним із інструментів підвищення продуктивності та стійкості виробництва.
«Для України особливо важливо, що йдеться не просто про впровадження окремих цифрових продуктів або штучного інтелекту. Ми говоримо про можливість об’єднати в одному цифровому середовищі весь життєвий цикл промислового об’єкта — від інженерного проєктування до виробництва, енергоспоживання, експлуатації та технічного обслуговування. Для підприємств, яким належить модернізація або фактично створення нових виробничих потужностей, це можливість одразу перейти до більш сучасної моделі управління», — зазначив генеральний директор Schneider Electric Україна Михайло Бубнов.
За його словами, поєднання інженерних даних PTC з технологіями автоматизації та управління енергією Schneider Electric може бути особливо актуальним для українських підприємств з енергоємними та складними виробничими процесами.
«В Україні ми бачимо великий потенціал таких рішень у промисловості, енергетиці, інфраструктурі, логістиці та інших галузях, де вартість простою обладнання або неефективного використання енергії є особливо високою. Штучний інтелект у промисловості має вирішувати цілком практичні завдання: допомагати інженерам швидше приймати рішення, прогнозувати стан обладнання, скорочувати незаплановані зупинки та ефективніше використовувати енергію. В умовах відновлення економіки саме такий практичний ефект цифровізації матиме для українських підприємств ключове значення», — підкреслив Бубнов.
Schneider Electric працює у сфері енергетичних технологій, електрифікації, автоматизації та цифровізації промисловості, будівель, дата-центрів, інфраструктури та електричних мереж. Компанія налічує близько 160 тис. співробітників і працює з мережею приблизно з 1 млн партнерів у понад 100 країнах світу.
PTC, Schneider Electric, програмне забезпечення, УГОДА, штучний інтелект
Використання штучного інтелекту для управління інженерними системами будівель може знизити їхнє загальне енергоспоживання на 22% порівняно з традиційними системами управління, свідчать результати нового дослідження Schneider Electric.
Дослідження «AI for Climate: Quantifying the Energy and Carbon Impact of Building Optimization» компанія представила 21 вересня в рамках Climate Week NYC 2026. Його результати показують, що штучний інтелект може використовувати вже наявні дані про роботу будівлі для автоматичного управління енергоспоживанням та скорочення експлуатаційних витрат.
Зокрема, застосування штучного інтелекту для оптимізації систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря (HVAC) за допомогою інтелектуальної системи управління будівлею забезпечує додаткову економію енергії від 7,2% до 12,7%.
У окремих змодельованих сценаріях загальна економія перевищувала 200 МВт·год енергії на рік на одну будівлю, а скорочення викидів сягало майже 60 тонн CO₂-еквіваленту. За розрахунками Schneider Electric, обсяг запобіганих викидів більш ніж у 100 разів перевищував вуглецевий слід самої AI-системи.
За чинних комерційних тарифів на ринках, використаних у дослідженні, потенційна економія витрат становила від 13,6 тис. до 49,3 тис. доларів щорічно на одну будівлю. Конкретний фінансовий ефект залежить від країни, вартості енергії, типу будівлі, кліматичних умов та існуючої системи управління.
Дослідження проводилося з використанням енергетичного моделювання будівель, результати якого перевірялися на реальних пілотних проєктах. Аналіз охоплював різні сценарії експлуатації об’єктів у США, Австралії та Індії.
Штучний інтелект аналізує одразу кілька типів інформації — фактичне завантаження приміщень, прогноз погоди, стан і продуктивність обладнання та інші експлуатаційні показники. На основі цих даних алгоритми можуть у реальному часі коригувати роботу систем опалення, вентиляції та кондиціонування.
«Майбутнє управління будівлями визначатиметься тим, наскільки ефективно організації зможуть об’єднувати та використовувати дані, які раніше перебували в ізольованих системах. Рівень штучного інтелекту, інтегрований у існуючі бізнес-системи, здатний перетворювати складність на інтелект, а інтелект — на дії, одночасно скорочуючи викиди, витрати та підвищуючи ефективність», — зазначив виконавчий віце-президент Schneider Electric з програмного забезпечення та послуг Панкадж Шарма.
Окремим результатом дослідження стала потенційна ефективність AI не лише для великих комерційних комплексів. Schneider Electric зазначає, що істотний ефект можуть отримати будівлі площею менше 100 тис. квадратних футів, або близько 9,3 тис. кв. м.
Раніше впровадження складних систем енергоменеджменту на відносно невеликих об’єктах нерідко обмежувалося вартістю та необхідністю утримувати спеціалізований персонал. Використання ШІ дозволяє автоматизувати частину процесів і зробити інтелектуальне управління енергією доступним для ширшого кола об’єктів.
Для України підвищення енергоефективності будівель має додаткове значення через пошкодження енергетичної інфраструктури та необхідність одночасно відновлювати житловий, комерційний та громадський фонд.
«Для України питання енергоефективності сьогодні — це вже не лише питання вартості електроенергії чи декарбонізації. Це питання сталого розвитку. Кожен кіловат-годину, який будівля може не спожити без погіршення умов для людей, знижує навантаження на енергетичну систему. Штучний інтелект дає можливість перейти від звичайного обліку споживання до його активного управління — враховувати завантаженість приміщень, погоду, режим роботи обладнання та автоматично обирати найефективніший сценарій», — зазначив генеральний директор Schneider Electric Україна Михайло Бубнов.
За його словами, особливо перспективним такий підхід може бути для об’єктів із високим і відносно складним енергоспоживанням.
«В Україні ми бачимо великий потенціал у лікарнях, університетах, адміністративних та офісних будівлях, торгових центрах, готелях і промислових об’єктах. Але ще важливішою є можливість одразу застосовувати сучасні системи управління під час реконструкції та нового будівництва. Якщо цифрову інфраструктуру та енергоефективність закладати ще на стадії проєктування, ми можемо створювати будівлі, які спочатку споживають менше енергії і при цьому краще адаптуються до змін навантаження та умов роботи», — підкреслив Бубнов.
На думку Schneider Electric Україна, поширення інтелектуальних систем управління будівлями потенційно може принести користь не лише окремим власникам нерухомості. Скорочення та більш гнучке управління споживанням великої кількості об’єктів здатне зменшувати навантаження на енергосистему в періоди пікового попиту.
При цьому результати міжнародного дослідження не можна автоматично переносити на кожен український об’єкт. Реальний потенціал економії залежить від стану будівлі, інженерного обладнання, режиму експлуатації, кліматичних умов та ступеня автоматизації.
У компанії зазначають, що під час відновлення пошкоджених об’єктів доцільно впроваджувати цифрові системи управління ще на етапі проєктування. У такому разі енергоефективність стає частиною інженерної інфраструктури будівлі з моменту її введення в експлуатацію, а не окремою подальшою модернізацією.
Schneider Electric працює у сфері енергетичних технологій, електрифікації, автоматизації та цифровізації будівель, промисловості, дата-центрів, інфраструктури та електричних мереж. Компанія працює у понад 100 країнах світу.
Schneider Electric, Бубнов, БУДІВЛЯ, ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ, УКРАЇНА, штучний інтелект
Як повідомляє The Guardian, Велика Британія отримає доступ до українських даних з поля бою для навчання систем штучного інтелекту, які планується використовувати для захисту військових об’єктів та критичної інфраструктури від диверсій, безпілотників та інших загроз.
Відповідну угоду про партнерство у сфері штучного інтелекту Україна та Велика Британія підписали 24 серпня 2026 року. Велика Британія стане першим іноземним партнером, який отримає доступ до української платформи Avengers AI Labs, повідомило британський уряд.
Avengers AI Labs об’єднує масив реальних даних, зібраних тисячами денних камер та інфрачервоних сенсорів на полі бою. Система містить дані про мільйони об’єктів, зокрема танки, артилерію, системи ППО, живу силу та повітряні цілі, зокрема ударні Shahed і розвідувальні безпілотники. Ці дані використовуються для навчання моделей штучного інтелекту.
Як пише The Guardian, одним із перших британських пілотних проєктів стане система захисту військового об’єкта з використанням прокладених під землею оптоволоконних кабелів, які за допомогою ШІ зможуть розпізнавати характерні рухи людей і транспорту. Надалі подібні технології можуть застосовуватися на аеропортах, залізницях, енергетичних об’єктах та у в’язницях.
До пілотних проєктів уже залучено три британські технологічні компанії — Sintela, Mind Foundry та Skyral. Зокрема, Sintela спеціалізується на використанні оптоволоконних мереж як розподілених сенсорів.
Ще одним напрямком співпраці стане розробка нового покоління енергоефективних AI-чіпів для безпілотників, робототехніки та автономних систем. Передбачається, що такі рішення дозволять техніці довше працювати автономно та швидше реагувати в складних умовах.
Угода передбачає співпрацю урядів, бізнесу, університетів та дослідницьких центрів обох країн. Україна надає унікальні дані та досвід застосування технологій у реальних бойових умовах, тоді як Велика Британія залучає свою дослідницьку базу, університети та технологічні компанії.
Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив, що поєднання українського бойового досвіду з британською експертизою в галузі ШІ дозволить прискорити розробку технологій як для оборони України, так і для захисту британської критичної інфраструктури.
Партнерство є частиною 100-річної угоди між Україною та Великою Британією. Спільна декларація передбачає розробку моделей ШІ, захищених механізмів обміну даними, автономних систем, технологій кібербезпеки та рішень для оборонної промисловості.
ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, ІНФРАСТРУКТУРА, ОБОРОНА, УКРАЇНА, штучний інтелект
Як повідомляє Experts Club, адміністрація Тайваню планує включити до бюджету на 2027 рік 235,7 млрд нових тайваньських доларів, або близько $7,4 млрд, на одноразові виплати населенню. Кожен отримувач має отримати по 10 тис. тайваньських доларів, або приблизно $314, повідомив голова адміністрації острова Лай Цінде.
Лай назвав ці виплати можливістю поділитися з населенням «дивідендами від штучного інтелекту». При цьому йдеться не про дивіденди від компаній чи спеціальний податок на ШІ, а про бюджетну виплату, яку влада пов’язує з різким прискоренням економіки завдяки попиту на напівпровідники, обчислювальне обладнання та іншу продукцію для штучного інтелекту.
Важливо, що поки що йдеться про пропозицію в проєкті центрального бюджету на 2027 рік, а не про остаточно затверджену парламентом виплату. Лай оголосив про це 17 серпня після розгляду проєкту бюджету виконавчою владою. План передбачає збільшення видатків на NT$235,7 млрд при збереженні збалансованого бюджету і, за словами голови адміністрації, практично без нових чистих запозичень.
Сильні фінансові показники Тайваню дозволяють владі піти на такий крок. Прогноз доходів центрального бюджету на 2027 рік було підвищено до NT$3,9266 трлн.
Основною причиною збільшення бюджетних можливостей став технологічний бум. Згідно з даними Головного управління бюджету, обліку та статистики Тайваню (DGBAS), опублікованими 14 серпня 2026 року, ВВП острова в першому кварталі зріс на 15,43% у річному вираженні, а в другому — на 12,93%. За перше півріччя економіка зросла приблизно на 14,15%.
Відомство підвищило прогноз зростання ВВП Тайваню на весь 2026 рік з 9,64% до 11,05%. Якщо прогноз справдиться, це буде найвищий річний темп зростання з 1987 року, коли економіка зросла на 12,75%. На 2027 рік DGBAS очікує уповільнення зростання до 6,04%.
Головним рушієм економіки залишається світовий попит на інфраструктуру штучного інтелекту. DGBAS очікує, що реальний експорт товарів і послуг Тайваню у 2026 році збільшиться на 21,28%, а приватні інвестиції в основний капітал — на 11,58%. Виробництво в обробній промисловості у другому кварталі зросло на 18,27 %, насамперед завдяки напівпровідникам, комп’ютерам, електроніці та оптичній продукції.
Тайвань посідає ключове місце у глобальному ланцюгу виробництва найсучасніших напівпровідників. Високий попит на обладнання для штучного інтелекту та інвестиції найбільших світових технологічних компаній призвели до різкого зростання виробництва та експорту тайванської електронної промисловості.
Влада розраховує, що прямі виплати дозволять поширити ефект технологічного буму на домогосподарства та галузі, які безпосередньо не пов’язані з виробництвом напівпровідників та ШІ. Одержувачі зможуть самостійно використовувати гроші — на повсякденні витрати, освіту, догляд за літніми родичами або інші цілі.
Тайвань де-факто має власну адміністрацію, збройні сили, валюту та самостійно проводить внутрішню й економічну політику, проте його міжнародно-правовий статус залишається спірним.
Китайська Народна Республіка не визнає Тайвань окремою державою і вважає острів частиною території Китаю. Пекін дотримується принципу «одного Китаю» і вимагає від держав, які встановлюють з КНР дипломатичні відносини, не мати офіційних дипломатичних відносин з владою Тайваню. За даними МЗС КНР, дипломатичні відносини з Пекіном встановили 183 держави.
Тому більшість держав світу не мають офіційних дипломатичних відносин з Тайванем, хоча багато хто підтримує з ним тісні неофіційні економічні, торговельні, культурні та політичні зв’язки через представництва.
Станом на серпень 2026 року Тайвань має офіційні дипломатичні відносини лише з 12 державами та Святим Престолом, серед яких: Белізом, Гватемалою, Гаїті, Парагваєм, Сент-Кітсом і Невісом, Сент-Люсією, Сент-Вінсентом і Гренадінами, Маршалловими Островами, Палау, Тувалу, Есватіні та Святим Престолом. Цей перелік наводить Міністерство закордонних справ Тайваню.
При цьому відсутність офіційного дипломатичного визнання не заважає Тайваню залишатися однією з найважливіших технологічних економік світу та одним із ключових ланок глобальної напівпровідникової промисловості.
Національна збірна України вперше бере участь у Міжнародній олімпіаді зі штучного інтелекту IOAI, третій фінал якої проходить в Астані з 2 до 8 серпня 2026 року. На змагання прибули понад 500 школярів зі 108 країн.
Україна не брала участі у перших двох IOAI, що відбулися у 2024 році в болгарському Бургасі та у 2025 році в Пекіні.
До складу української команди увійшли четверо учасників із Києва та Ірпеня. Один із фіналістів представляє Архітектурно-інженерний колегіум А+.
Відбір до національної команди пройшли понад 2,2 тис. школярів з усієї України. Програма включала тестування базових цифрових навичок і медіаграмотності, перевірку знань у галузі штучного інтелекту, машинного навчання та роботи з даними, іспит із технічної англійської мови та практичний тур.
Після основних етапів 50 найкращих учасників пройшли тритижневу підготовку з викладачами зі штучного інтелекту. Підсумковий склад збірної визначили за результатами навчання, тестів, практичних завдань і співбесід.
Офіційним національним координатором IOAI в Україні виступає освітній холдинг A+, який отримав акредитацію міжнародної олімпіади у листопаді 2025 року. Національним координатором проєкту є Олександр Шаповалов, міжнародним координатором — Олександра Гришко, академічним директором — Віталій Сандул, головою наукового комітету — Василь Оріщук.
Генеральним партнером української збірної став девелопер KAN Development, партнером олімпіади в Україні — освітня IT-платформа ITVDN.
Олімпіада передбачає індивідуальні та командні змагання. Учасники працюють із практичними завданнями зі штучного інтелекту та машинного навчання, аналізують дані, створюють моделі й перевіряють їхню якість. Кожна країна може направити до двох команд, до кожної з яких входять не більше чотирьох школярів і керівник.
Перший командний тур пройшов 3 серпня після офіційної церемонії відкриття. Фінальний етап командного конкурсу та церемонія нагородження відбудуться 7 серпня.
В індивідуальних турах учасники працюють по шість годин. За підсумками першого етапу командного конкурсу організатори визначають десять найкращих збірних, які отримують право продовжити змагання у фіналі.
Загалом для участі в IOAI 2026 спочатку зареєструвалися 103 країни й території та понад 120 команд. Після відкриття організатори повідомили про делегації зі 108 держав і територій. Різниця пов’язана з остаточним складом учасників, які прибули до Астани.
Міжнародну олімпіаду зі штучного інтелекту було засновано у 2024 році. Перший турнір у Болгарії зібрав 41 команду з 32 країн, другий у Китаї — близько 300 школярів із понад 50 держав. Четверта IOAI має відбутися в Сінгапурі у 2027 році.
Дебют України на IOAI відбувається на тлі розвитку національної системи змагань зі штучного інтелекту. Український відбір був відкритий для школярів та учнів коледжів віком від 14 до 20 років, а участь у всіх його етапах була безкоштовною.
Олімпіадні змагання зі ШІ відрізняються від традиційної інформатики. Учаснику недостатньо написати програму: необхідно підготувати та проаналізувати дані, обрати метод машинного навчання, навчити модель, перевірити її точність і обґрунтувати отриманий результат.
Участь в IOAI дає Україні змогу порівняти рівень підготовки своїх школярів із командами провідних технологічних держав і розпочати формування власної системи підготовки молодих фахівців зі штучного інтелекту.
Schneider Electric, світовий лідер у сфері енергетичних технологій, та AMD сьогодні оголосили про спільно розроблений і підтверджений еталонний дизайн для стоєчного рішення AMD Helios, який пропонує масштабовану архітектуру для швидшого розгортання високощільних AI-середовищ із меншими ризиками та нижчою складністю. Цей еталонний дизайн став першим результатом співпраці Schneider Electric і AMD та підтверджує спільне прагнення компаній спростити розгортання AI Factory.
Новий еталонний дизайн став першим у своєму роді, розробленим для підтримки високощільних AI-навантажень на стоєчному рішенні Helios. Платформа працює на базі графічних процесорів AMD Instinct™ MI455X, процесорів AMD EPYC™ 6-го покоління, мережевих адаптерів AMD Pensando™ Vulcano NIC і відкритої програмної екосистеми ROCm™. AMD Helios створена для забезпечення проривної продуктивності у сфері штучного інтелекту завдяки вдосконаленим обчислювальним можливостям, високій пропускній здатності міжз’єднань, збільшеному обсягу пам’яті та інтеграції на рівні системи. Це дає змогу клієнтам швидше виконувати масштабніші й складніші AI-навантаження, одночасно оптимізуючи енергоспоживання та ефективність.
Оскільки AI-навантаження висувають до інфраструктури дата-центрів безпрецедентні вимоги, еталонні дизайни надають архітекторам і операторам дата-центрів протестовані та масштабовані рішення, здатні витримувати нові рівні щільності потужності, вимоги до охолодження та експлуатаційної складності. Завдяки моделюванню роботи фізичної інфраструктури дата-центрів ці попередньо перевірені архітектурні рішення скорочують етап проєктування, визначаючи оптимальну організацію систем електроживлення, охолодження та ІТ-інфраструктури для створення надійного, масштабованого й готового до AI дата-центру. Еталонний дизайн AMD Helios охоплює чотири технічні напрями: електроживлення об’єкта, охолодження об’єкта, ІТ-простір і програмне забезпечення для управління життєвим циклом.
«Сьогодні організаціям потрібні комплексні еталонні дизайни, готові до роботи зі штучним інтелектом, які дають змогу швидше переходити від етапу планування до розгортання з меншими ризиками», — зазначив Маніш Кумар, виконавчий віцепрезидент підрозділу Secure Power & Data Centers компанії Schneider Electric. «У співпраці з AMD ми створили інженерно підтверджений еталонний дизайн, який поєднує передові AI-обчислювальні платформи, енергетичні технології та практичні рішення для дата-центрів, допомагаючи клієнтам із більшою впевненістю, ефективністю та швидкістю розгортати масштабовані високощільні AI-середовища».
«Інфраструктура для штучного інтелекту стрімко еволюціонує до повноцінних AI Factory, а це вимагає, щоб обчислення, мережі, електроживлення та охолодження проєктувалися як єдина система з самого початку», — сказав Форрест Норрод, виконавчий віцепрезидент і генеральний менеджер бізнес-групи Data Center Solutions компанії AMD. «AMD Helios — це відкрита стоєчна архітектура, створена для забезпечення продуктивності, ефективності та гнучкості, необхідних для AI-навантажень нового покоління. Спільно зі Schneider Electric ми розробили підтверджений еталонний дизайн, який надає клієнтам практичну основу для прискорення розгортання високощільної AI-інфраструктури, зменшення ризиків інтеграції та впевненішого й ефективнішого масштабування».
Еталонний дизайн прискорює розгортання AMD Helios
Нова співпраця об’єднує інновації AI-платформи AMD та експертизу Schneider Electric у сфері електроживлення, охолодження й цифрової інфраструктури, створюючи більш інтегрований підхід до розгортання як нових AI Factory, так і високощільних модернізованих інфраструктур. Еталонний дизайн підтримує:
Еталонний дизайн уже пройшов валідацію відповідно до стандартів ANSI для впровадження у США. У майбутньому планується розширити цю архітектуру, щоб забезпечити підтримку стандартів IEC для реалізації проєктів у всьому світі.
Про компанію Schneider Electric
Schneider Electric – глобальний лідер у сфері енергетичних технологій, який підвищує ефективність і сприяє сталому розвитку через електрифікацію, автоматизацію та цифровізацію промисловості, бізнесу та житлових просторів. Технології компанії дозволяють будівлям, дата-центрам, фабрикам, інфраструктурі та енергомережам функціонувати як відкриті, взаємопов’язані екосистеми, підвищуючи продуктивність, стійкість та екологічність.
Портфель компанії включає інтелектуальні пристрої, архітектури, визначені програмним забезпеченням, системи на базі штучного інтелекту, цифрові сервіси та професійні консультаційні послуги. Маючи 160 000 співробітників і 1 мільйон партнерів у понад 100 країнах, Schneider Electric стабільно входить до числа найбільш сталих компаній світу. Дізнайтесь більше на сайті https://www.se.com/ua/uk/
