Україна подасть позов до Світової організації торгівлі (СОТ) на Польщу, Угорщину та Словаччину через їхню відмову зняти заборону на українську сільськогосподарську продукцію, повідомив заступник міністра економіки і торгівлі – торговий представник України Тарас Качка в інтерв’ю Politico.
“Важливо довести, що ці дії юридично неправомірні. І тому завтра ми почнемо судовий розгляд”, – сказав Качка минулої неділі, додавши, що Київ готується вжити заходів у відповідь проти польського експорту фруктів і овочів.
Коментуючи введення односторонніх заборон з боку Польщі, Угорщини та Словаччини на українське зерно після рішення Європейської Комісії зняти обмеження, Качка сказав, що “на наш погляд, ці заходи Угорщини та Польщі є заявою про тотальну недовіру до Єврокомісії”.
Торгпред України вважає, що відкрита непокора Брюсселю з боку Польщі, Угорщини та Словаччини була не просто внутрішньою справою ЄС, а спричинила те, що він назвав “найбільшою системною проблемою” – чи можуть міжнародні торговельні партнери довіряти тому, що Брюссель говорить від імені ЄС.
“Протягом багатьох років саме Європейська комісія є посередником у торговельних переговорах та інститутом торговельної політики для всього ЄС. І ми звикли працювати на цій основі”, – сказав Качка і додав, що, на його думку, “системний підхід Будапешта і Варшави щодо ігнорування позиції інституцій ЄС у торговельній політиці буде проблемою для ЄС в цілому, тому що тут немає єдності”.
Київ планує подати позов на ці три країни до Світової організації торгівлі, а не через власну торговельну угоду з ЄС. “Я думаю, що весь світ має побачити, як держави-члени ЄС поводяться щодо торговельних партнерів і свого Союзу, тому що це може впливати і на інші держави”, – наголосив він.
У той час як Словаччина просто продовжила попередню заборону ЄС на чотири види зерна, Польща на вихідних запровадила додаткові заборони на українське борошно та корми. Угорщина, за словами Качки, йде ще далі і забороняє ще 25 продуктів, які раніше не обговорювалися, включно з м’ясом.
“Ці довільні заборони просто смішні. Я думаю, що Угорщина тут робить політичну заяву про те, що вона хоче заблокувати торгівлю з Україною, а також повністю ігнорувати Брюссель. І саме тому я думаю, що це дуже сміливий рух проти нас обох з боку Будапешта”, – наголосив Качка.
Хоча додаткові заборони Угорщини мають здебільшого символічний характер, з огляду на те, що Україна не експортує в країну багато яловичини та свинини, заходи Польщі вплинуть на значну частину українського експорту, зазначив Качка. Якщо Варшава не скасує ці додаткові заборони, “ми будемо змушені вжити заходів у відповідь на додаткові продукти і заборонимо імпорт фруктів і овочів з Польщі”.
Уряди в Будапешті та Варшаві заявили, що діють, щоб захистити своїх фермерів від сплеску української продукції, що призвело до зниження цін, але Качка заперечив, що ці міркування є хибними: “Польська заборона не допоможе фермерам, вона не вплине на ціни, тому що ціни є глобальними – те, що вони роблять, ґрунтується на громадській думці”.
Представник ЄС повідомив виданню, що Брюссель сподівається розв’язати цю проблему, змусивши Київ запровадити власні обмеження на експорт у разі раптового різкого зростання експорту.
Відповідаючи на запитання про цю потенційну угоду, Качка сказав, що Київ готовий “узяти на себе відповідальність за те, щоб експорт з України не спричинив цунамі в сусідніх країнах”, і запровадить систему експортних ліцензій на зерно “в реальному часі” для обох країн, що сповільнить експорт до сусідніх країн і дасть змогу Україні “швидко відреагувати” в разі виявлення сплеску.
Як повідомлялося, заборону на експорт пшениці, ячменю, ріпаку та насіння соняшнику з України в Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію та Болгарію, запроваджену 2 травня на період до 5 червня, було продовжено до 15 вересня.
У п’ятницю, 15 вересня, ЄС дозволив скасувати цю заборону після того, як Україна пообіцяла вжити заходів щодо посилення контролю за експортом у сусідні країни. Того ж дня Польща, Угорщина і Словаччина ввели односторонні заборони на імпорт українських агротоварів. Крім пшениці, ріпаку, соняшнику і кукурудзи Польща заборонила ввезення в країну круп і борошна, а Угорщина розширила список до 25 позицій.
Уряд Словаччини ухвалив рішення про продовження заборони на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України до кінця року, заявив прем’єр-міністр Людовіт Одор.
“Єврокомісія не продовжила заборону на імпорт чотирьох товарів з України, зокрема пшениці, після 15 вересня, тому уряд ухвалив рішення заборонити їхній імпорт на національному рівні. І це до кінця року і за тими самими чотирма товарами, тобто пшеницею, кукурудзою, ріпаком і насінням соняшнику. Ми повинні запобігти надмірному тиску на словацький ринок, щоб залишатися справедливими по відношенню до вітчизняних фермерів”, – сказав Одор, повідомляє видання Aktuality.
За його словами, цей крок уряду також є реакцією на аналогічний підхід Польщі та Угорщини. Одор наголосив, що словацький уряд продовжить інтенсивну роботу з Європейською комісією та країнами-членами Європейського Союзу задля пошуку загальноєвропейського та системного рішення, поки діє національна заборона на імпорт цих чотирьох товарів. Він заявив про готовність уряду скасувати заборону в такому разі.
У Міністерстві сільського господарства та розвитку сільських територій Словаччини додали, що це рішення пов’язане із захистом внутрішнього ринку і є логічною реакцією на практику сусідніх країн, які приймають односторонні заборони на імпорт.
“Заборона не поширюється на транспортування товарів через нашу територію, що виражає нашу солідарність з Україною та розміщення її товарів на цільових ринках”, – додали в міністерстві.
Президент України Володимир Зеленський розпочав візит до Словаччини.
“Наступна – Словаччина. Важливі зустрічі в Братиславі з президентом Зузаною Чапутовою, прем’єр-міністром Людовітом Одором, головою Національної Ради Борисом Колларом”, – написав він у п’ятницю в Телеграм-каналі.
“Разом із нашим надійним сусідом говоримо про конкретну оборонну підтримку та євроатлантичну інтеграцію України, саміт НАТО та Формулу миру, двосторонню співпрацю, енергетичну безпеку”, – написав також Зеленський.
Обсяг імпорту електроенергії зі Словаччини в неділю зріс на 27,3% порівняно із суботою – до 4427 МВт-год на добу, свідчать дані на сайті мережі операторів системи передачі континентальної Європи ENTSO-E.
Згідно з даними сайту, імпорт надходив 16 годин на добу з 6:00 до 22:00 на потужності 10-350 МВт. Максимальна дозволена потужність перетину для імпорту за словацьким напрямком становить 350 МВт, і в неділю він ішов на такій потужності три години. Загалом 10 годин фіксувалася потужність понад 300 МВт.
Водночас імпорт на понеділок знизився майже в 10 разів – до 476 МВт-год на добу.
Водночас, за даними ENTSO-E, експорт е/е до Польщі після відсутності на вихідних у понеділок здійснюється дев’ять нічних і денних годин на потужності 200 МВт – загалом 1800 МВт-год на добу.
Щодо Молдови даних як щодо імпорту, так і щодо експорту немає з початку червня.
Як повідомлялося, постачання електроенергії зі Словаччини планували 3 червня на рівні 7,1 тис. МВт-год на добу, 4 червня – 7,5 тис. МВт-год на добу. Для порівняння: за перші два дні червня надійшло трохи менше ніж 1,5 тис. МВт-год. В аукціонах з розподілу потужності перерізу на ці дні взяла участь рекордна кількість трейдерів – 16 і 17 відповідно. Проте в суботу трейдери освоїли тільки половину викупленого перетину, поставивши 3477 МВт-год е/е на добу.
Активізацію трейдерів на вихідні прокоментував голова “Енергетичної компанії України” (ЕКУ) Віталій Бутенко: “на вихідні ціни в Словаччині істотно нижчі, ніж ціни на електроенергію в Україні. Така тенденція спостерігається вже кілька тижнів поспіль, що дає можливість забезпечити додаткові обсяги електроенергії для підтримки енергосистеми України”.
Президент Чехії Петр Павел разом із президентом Словаччини Зузаною Чапутовою прибули з візитом до України.
“Із Зузаною Чапутовою ми обидва усвідомлюємо цінність свободи і справедливості. Важко бачити на власні очі, що українці платять за це найвищу ціну. Кров’ю і життями своїх громадян. У боротьбі з агресором він захищає те, що у нас є спільне. Ось чому ми будемо підтримувати їх”, – написав Павел у Twitter, продемонструвавши знімок із президентом Словаччини на тлі зруйнованої будівлі.
Зі свого боку чеське медіа Denikn повідомило, що президент Словаччини та її чеський колега Петр Павел прибули до Києва рано вранці.
Це перший візит глави чеської держави в Україну з 2013 року.
Павел і Чапутова зустрінуться з президентом України Володимиром Зеленським та прем’єр-міністром Денисом Шмигалем, також відвідають звільнені від російської окупації міста біля столиці.
Запланована також зустріч із представниками кримських татар Мустафою Джемілієвим і Рефатом Чубаровим.
Чапутова також пізніше у Twitter повідомила про спільний візит до України.
“Наш перший спільний візит за кордон з Петром Павлом в Україну з посланням дружби, солідарності та підтримки. Словаччина, Чехія та Україна поділяють частини спільної історії – і ми також поділяємо наше спільне майбутнє”, – підкреслила вона.
Чеський телеканал ČT24 повідомив, що президенти Чехії та Словаччини відвідали Ірпінь, потім поїхали в Бородянку. Крім того, президент Чехії потім попрямував до Бучі.
АТ “Укрзалізниця” запровадило конвенційну заборону на транспортування продовольства до Словаччини, повідомляють на сайті компанії.
“Забороняється приймання до перевезення вантажів для перевізника АТ “ЗССК Карго”, – зазначено в примітці до конвенції.
Заборона поширюється на великий список продукції: на зернові, бобові, олійні, овочі, фрукти, цукор, спирт, мед і багато іншого.
Обмеження набуло чинності 19 квітня 2023 року і діятиме до його скасування.
Нагадаємо, що “Укрзалізниця” ввела кілька конвенцій на імпорт продовольства до Польщі. Водночас до цієї країни прямують понад 3 тис. вантажних вагонів з агропродукцією.
