Середня ставка нових оформлених у вересні гривневих депозитів для корпоративного сектору другий місяць поспіль знизилася на 0,9 в.п. (відсоткового пункту) – до 12,5%, тоді як для домогосподарств вона залишилася на рівні близько 12,25% річних після першого за 14 місяців зниження в серпні на 0,5 в.п.
Згідно з даними НБУ на його сайті, прибутковість валютних депозитів для фізосіб у вересні також залишилася незмінною – близько 1,15% річних, тоді як за депозитами юросіб вона скоротилася в середньому на 0,15 п.п. – до 0,58% річних.
Ставки міжбанківських кредитів, як вказав Нацбанк, у вересні впали на 1 п.п. – до 17,2% річних, у тому числі овернайт – на 0,3 п.п., до 16,4% річних.
Що стосується обсягів депозитних вкладів, то розрив між вкладами юросіб і фізосіб у вересні продовжив скорочуватися: якщо юрособи скоротили їх на 12,1 млрд грн, або на 1,1% – до 1 трлн 116,3 млрд грн, то фізособи наростили на 22,9 млрд грн, або на 2,4% – до 999,4 млрд.
Населення збільшило депозити як у гривні – на 2,5%, до 663,7 млрд грн, так і у валюті – на 2%, до еквівалента 335,7 млрд грн, тоді як депозити юросіб у вересні у валюті скоротилися на 5,4% – до 340,2 млрд грн, тоді як у гривні збільшилися на 0,8% – до 776,1 млрд грн.
Сумарний кредитний портфель, який повернувся в липні до повільного зростання, у вересні додав ще 4,9 млрд і досяг 975,0 млрд грн.
Зростання забезпечили гривневі кредити корпоративному сектору, які збільшилися на 1,9% – до 509,6 млрд грн, тоді як валютні знизилися на 1,4% – до еквівалента 230,8 млрд грн.
Споживчі кредити у вересні зменшилися як у національній валюті – на 0,3%, до 202,4 млрд грн, так і у валюті – на 0,4%, до еквівалента 12,5 млрд грн.
Як повідомлялося, НБУ 15 вересня знизив облікову ставку з 22% до 20% річних, одночасно зменшивши з 22% до 20% і ставку за тримісячними депозитними сертифікатами, тоді як за депозитними сертифікатами овернайт ставка знизилася з 18% до 16%.
Інфляція в Україні в річному вимірі за підсумками вересня сповільнилася до 7,1% з 8,6% за підсумками серпня і з 11,3% за підсумками липня.
Обмежити відсоткову ставку за споживчими кредитами 1% на добу – такий законопроєкт №9422 ініціював із 12-ма колегами голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, тоді як нещодавно Нацбанк пропонував більш жорстку стелю – 0,8% на добу.
“Сьогодні фіксуються надвисокі ціни на ринку мікрокредитування: номінальна ставка може сягати 5% на день, а середня номінальна річна відсоткова ставка – понад 1000% річних. Саме тому ініціювали з колегами законопроєкт щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг”, – написав Гетманцев у Телеграм-каналі в понеділок.
Ставка 1% на добу за формулою складного відсотка виводить на річну ставку близько 3880%, 0,08% – 1930%.
За словами голови комітету, пропонується також заборонити кредитору вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит, а також подовжувати в односторонньому порядку строк користування кредитом – пролонгація має здійснюватися виключно шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін.
Гетманцев наголосив, що законопроєкт передбачає передачу кредитором інформації про всі споживчі кредити незалежно від суми в бюро кредитних історій.
Текст законопроєкту поки що відсутній на сайті парламенту.
Нацбанк у своєму повідомленні від 1 травня про запропоновані зміни до закону “Про споживче кредитування” пропонував надати регулятору право встановлювати мінімальні вимоги до процесу перевірки кредитоспроможності позичальника. “Оскільки на сьогодні окремі фінансові компанії не мають подібних вимог, оцінка кредитоспроможності позичальника практично не здійснюється. Водночас сам кредитор свідомо обирає бізнес-модель, за якої сумлінний позичальник платить захмарні відсотки не тільки за себе, а й за тих, хто не виконує своїх зобов’язань”, – пояснював НБУ.
Крім того, Нацбанк ініціював додаткові штрафні санкції за порушення встановлених вимог, оскільки правила без відповідальності за їх порушення зазвичай не діють.
Федеральній резервній системі (ФРС) необхідно продовжувати підйом базової відсоткової ставки, поки її рівень не досягне 5-5,25% річних, вважає президент Федерального резервного банку (ФРБ) Атланти Рафаель Бостік.
Наразі ставка ФРС перебуває на рівні 4,5-4,75%.
Бостік не очікує зниження ставки Федрезервом у 2023 році. На його думку, Центробанку необхідно буде утримувати діапазон ставки в 5-5,25% протягом значної частини 2024 року.
Він зазначив, що, незважаючи на сигнали зниження цінового тиску в США, час для зміни курсу американським ЦБ ще не настав.
“Історія показує, що, якщо ми послабимо боротьбу з інфляцією до того, як її буде повністю придушено, вона може спалахнути знову, – ідеться в статті Бостіка, опублікованій на сайті ФРБ Атланти. – Ми повинні перемогти інфляцію зараз”.
Президент ФРБ Міннеаполіса Ніл Кашкарі заявив у середу на заході в Південній Дакоті, що поки що не ухвалив рішення щодо того, наскільки істотним має бути підвищення ставки ФРС у березні – на 25 базисних пунктів (б.п.) або 50 б.п.
За його словами, у грудні він прогнозував, що граничним рівнем ставки в рамках поточного циклу має стати значення в 5,4%. Медіанний прогноз керівників ФРС, опублікований за підсумками грудневого засідання, припускав, що ставка досягне 5,1% до кінця 2023 року.
Кашкарі зазначив у середу, що схиляється до підвищення своєї оцінки пікового рівня ставки.
Ключовим фактором, який вплине на подальші рішення ФРС, стануть нові прогнози щодо інфляції в США, сказав Кашкарі. Ці прогнози Федрезерв оприлюднить разом із результатами березневого засідання.
Кашкарі цього року має право голосу у Федеральному комітеті з операцій на відкритому ринку США (FOMC), Бостік – ні.
