Внесення змін до Податкового кодексу щодо добровільного медичного страхування та скасування оподаткування за корпоративними договорами накопичувального страхування життя у роботодавців — така мета на наступний рік була заявлена загальними зборами Асоціації «Страховий бізнес» (АСБ).
Як зазначається в інформації АСБ, учасники об’єднання в 2026 році також планують працювати за такими напрямками: недопущення введення ПДВ для страхових посередників, а також нормування правил роботи для різних видів посередників; впровадження нових обов’язкових договорів страхування, зокрема, страхування професійної відповідальності медиків і медичних установ; страхування професійної відповідальності при процесі проектування і будівництва, і при перевезенні пасажирів залізницею та перевезенні небезпечних вантажів.
Члени Асоціації також вважають за необхідне підвищення кваліфікації та навчання страхових посередників, впровадження професійних стандартів і вдосконалення ринкових відносин між посередниками і клієнтами, та посередниками і страховими компаніями.
Згідно з інформацією, учасники зборів схвалили необхідність впровадження підходів, відображених в Євродирективах в частині дотримання принципів пропорційності та пом’якшення нормативних вимог на час воєнного стану, що відповідає нормам Євродирективи Solvency II.
Окремо було зазначено, що Кабінет міністрів України не використовує всі ресурси, щоб виконати вимоги нового закону «Про страхування» в частині заміни «обов’язкових видів страхування» на договори страхування, обов’язковість яких передбачена законом. Більшість органів виконавчої влади, які повинні були розробити відповідні нормативно-правові акти до 1 липня 2024 року, досі або цього не зробили, або не погодили проекти документів.
Як зазначив генеральний директор Асоціації «Страховий бізнес» В’ячеслав Черняховський, ринку ще дуже далеко до відновлення, глибока аналітика показників, у тому числі з урахуванням інфляції, свідчить про те, що реальний відсоток відновлення ринку в порівнянні з попереднім роком, без урахування ОСАГО, становить 4,2%, а загальні страхові платежі на третину нижчі порівняно з довоєнним станом. Крім того, на ринку спостерігається тренд на зменшення кількості договорів страхування майже за всіма класами страхування – в 1,9 рази за два роки і істотне подорожчання страхових послуг.
Як повідомляється в інформації, в рамках загальних зборів до Асоціації приєдналися дві нові компанії: ПрАТ «Інноваційний страховий капітал» і ТОВ «Сіті Брокерс».
Асоціація “Страховий бізнес” (АСБ) виступає проти збільшення податку на дохід, що закладено в законопроєкт №11416 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування в період дії воєнного стану”. На думку АСБ, яку її представники оприлюднили під час наради представників влади та бізнесу, законопроєкт створює умови для непропорційного тиску на сумлінний бізнес і працівників. При цьому новий вид податку з обороту передбачатиме ускладнення і без того непростого адміністрування податків і зборів, створюючи нові корупційні ризики.
Крім того, у законопроєкті відсутні заходи щодо боротьби з тіньовою економікою та заходи з підвищення ефективності роботи Державної податкової служби. Такі фактори призведуть до дискримінації сумлінного бізнесу та сприятимуть зростанню тіньової економіки, наголошується в повідомленні на сайті Асоціації.
Крім того, розробники законопроєкту не враховують негативні наслідки його ухвалення, які полягатимуть у зменшенні ділової активності, що призведе до зниження загальної оподатковуваної бази оподаткування, збільшення ризиків тінізації економіки та запровадження різноманітних схем з податкової оптимізації, що автоматично підвищують ризики корупції, вважають в АСБ.
Генеральний директор Асоціації “Страховий бізнес” В’ячеслав Черняховський, виступаючи на нараді, зазначив, що страховий ринок уже несе тягар подвійного оподаткування: 3% валових страхових платежів і 18% податку на прибуток на загальних підставах.
“Наша Асоціація провела дослідження на базі даних звітності страховиків за 2023 рік, оприлюдненої Національним банком України. Ми на цифрах довели, що 3% податку з доходів означають понад 35% на прибуток. Особливо негативний вплив це матиме на ті лайфові страхові компанії, які займаються накопичувальним страхуванням життя”, – попередив Черняховський.
За його словами, якщо це екстраполювати на економіку загалом, введення додатково 1% податку на доходи у вигляді військового збору відповідає збільшенню на 12 відсоткових пунктів податку на прибуток підприємств на загальній системі оподаткування, що відповідатиме загальній ставці понад 30%.
Український бізнес закликає уряд і народних депутатів врахувати пропозиції бізнес-спільноти, провести фахове обговорення альтернатив наповнення бюджету та можливого скорочення видатків і спільно напрацювати рішення щодо джерел надходжень до бюджету, наголошується в повідомленні.
Асоціація “Страховий бізнес” (АСБ) звернулася до депутатів Верховної Ради з проханням перенести термін приведення діяльності страхових компаній у відповідність до вимог закону “Про страхування”, повідомляють в інформації об’єднання. Згідно з ухваленим 18 листопада 2021 року в новій редакції законом “Про страхування”, страховики мають привести свою діяльність у відповідність до його норм до 1 липня поточного року.
“Ми підготували членам парламенту дуже обґрунтовану пропозицію про перенесення цього строку на 1 січня 2026 року”, – зазначив генеральний директор АСБ В’ячеслав Черняховський.
Він звернув увагу, що під час підготовки та ухвалення закону планували, що всі обумовлені ним зміни запроваджуватимуть у звичайних умовах відносно стабільної політичної та економічної ситуації. Але через три місяці після його ухвалення почалася повномасштабна військова агресія Росії.
“Зрозуміло, що такі кардинальні зміни неможливі в нових умовах війни і боротьби всієї країни з найбільшою кризою за час її існування”, – підкреслив він.
На підтвердження цього Черняховський наводить такі факти, зокрема, те, що переважну більшість нормативних актів НБУ було ухвалено в останню декаду грудня 2023 року, з яких 10 НПА мають надвисокий рівень впливу на всі бізнес-процеси страховиків. Наслідком цих змін у законодавстві та нормативно-правовій базі є необхідність оновлення всіх внутрішніх документів страхових компаній (понад 100 документів із загальним обсягом понад 1 тис. сторінок), розробка нових умов страхування замість правил страхування, форм для всіх договорів страхування, нового програмного забезпечення тощо.
“Виходячи з цього, у страховиків фактично немає технічної та фізичної можливості впровадити всі ці кардинальні зміни за перше півріччя 2024 року, на яке припадає також складання та подання всіх річних звітів у всі державні органи, проведення аудиту фінансової звітності, зборів власників тощо” – наголошується в повідомленні
Як підтвердження наводяться дані опитування, проведеного трьома страховими об’єднаннями (АСБ, ЛСОУ, НАЦУ) у квітні 2024 року щодо готовності до нових норм закону, яке засвідчило, що з 59 страхових компаній, які взяли участь в опитуванні (61% від загальної кількості компаній на ринку, яким належить 86% від загальної суми премій), лише 20% вважали, що вони будуть повністю готовими завершити необхідну модернізацію своєї діяльності до терміну набрання чинності вимогами нового закону.
Закон “Про страхування” також запроваджує нові вимоги до капіталу: мінімальний розмір якого підвищується до 32 млн. грн. або 48 млн. грн залежно від класів страхової діяльності та незалежно від розміру бізнесу й зобов’язань страховика, що негативно впливає передусім на страховиків із українським капіталом, зазначається в повідомленні.
“Такі вимоги ставлять у нерівні умови невеликі (переважно з українськими власниками) та великі страхові компанії. Особливо складно їх виконати регіональним страховикам, зокрема, тим, що працюють в областях, які найбільше постраждали від російської агресії: Запорізька, Харківська, Чернігівська та Одеська області”, наголошується в повідомленні.
