Асоціація “Страховий бізнес” (АСБ) виступає проти збільшення податку на дохід, що закладено в законопроєкт №11416 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування в період дії воєнного стану”. На думку АСБ, яку її представники оприлюднили під час наради представників влади та бізнесу, законопроєкт створює умови для непропорційного тиску на сумлінний бізнес і працівників. При цьому новий вид податку з обороту передбачатиме ускладнення і без того непростого адміністрування податків і зборів, створюючи нові корупційні ризики.
Крім того, у законопроєкті відсутні заходи щодо боротьби з тіньовою економікою та заходи з підвищення ефективності роботи Державної податкової служби. Такі фактори призведуть до дискримінації сумлінного бізнесу та сприятимуть зростанню тіньової економіки, наголошується в повідомленні на сайті Асоціації.
Крім того, розробники законопроєкту не враховують негативні наслідки його ухвалення, які полягатимуть у зменшенні ділової активності, що призведе до зниження загальної оподатковуваної бази оподаткування, збільшення ризиків тінізації економіки та запровадження різноманітних схем з податкової оптимізації, що автоматично підвищують ризики корупції, вважають в АСБ.
Генеральний директор Асоціації “Страховий бізнес” В’ячеслав Черняховський, виступаючи на нараді, зазначив, що страховий ринок уже несе тягар подвійного оподаткування: 3% валових страхових платежів і 18% податку на прибуток на загальних підставах.
“Наша Асоціація провела дослідження на базі даних звітності страховиків за 2023 рік, оприлюдненої Національним банком України. Ми на цифрах довели, що 3% податку з доходів означають понад 35% на прибуток. Особливо негативний вплив це матиме на ті лайфові страхові компанії, які займаються накопичувальним страхуванням життя”, – попередив Черняховський.
За його словами, якщо це екстраполювати на економіку загалом, введення додатково 1% податку на доходи у вигляді військового збору відповідає збільшенню на 12 відсоткових пунктів податку на прибуток підприємств на загальній системі оподаткування, що відповідатиме загальній ставці понад 30%.
Український бізнес закликає уряд і народних депутатів врахувати пропозиції бізнес-спільноти, провести фахове обговорення альтернатив наповнення бюджету та можливого скорочення видатків і спільно напрацювати рішення щодо джерел надходжень до бюджету, наголошується в повідомленні.
Асоціація “Страховий бізнес” (АСБ) звернулася до депутатів Верховної Ради з проханням перенести термін приведення діяльності страхових компаній у відповідність до вимог закону “Про страхування”, повідомляють в інформації об’єднання. Згідно з ухваленим 18 листопада 2021 року в новій редакції законом “Про страхування”, страховики мають привести свою діяльність у відповідність до його норм до 1 липня поточного року.
“Ми підготували членам парламенту дуже обґрунтовану пропозицію про перенесення цього строку на 1 січня 2026 року”, – зазначив генеральний директор АСБ В’ячеслав Черняховський.
Він звернув увагу, що під час підготовки та ухвалення закону планували, що всі обумовлені ним зміни запроваджуватимуть у звичайних умовах відносно стабільної політичної та економічної ситуації. Але через три місяці після його ухвалення почалася повномасштабна військова агресія Росії.
“Зрозуміло, що такі кардинальні зміни неможливі в нових умовах війни і боротьби всієї країни з найбільшою кризою за час її існування”, – підкреслив він.
На підтвердження цього Черняховський наводить такі факти, зокрема, те, що переважну більшість нормативних актів НБУ було ухвалено в останню декаду грудня 2023 року, з яких 10 НПА мають надвисокий рівень впливу на всі бізнес-процеси страховиків. Наслідком цих змін у законодавстві та нормативно-правовій базі є необхідність оновлення всіх внутрішніх документів страхових компаній (понад 100 документів із загальним обсягом понад 1 тис. сторінок), розробка нових умов страхування замість правил страхування, форм для всіх договорів страхування, нового програмного забезпечення тощо.
“Виходячи з цього, у страховиків фактично немає технічної та фізичної можливості впровадити всі ці кардинальні зміни за перше півріччя 2024 року, на яке припадає також складання та подання всіх річних звітів у всі державні органи, проведення аудиту фінансової звітності, зборів власників тощо” – наголошується в повідомленні
Як підтвердження наводяться дані опитування, проведеного трьома страховими об’єднаннями (АСБ, ЛСОУ, НАЦУ) у квітні 2024 року щодо готовності до нових норм закону, яке засвідчило, що з 59 страхових компаній, які взяли участь в опитуванні (61% від загальної кількості компаній на ринку, яким належить 86% від загальної суми премій), лише 20% вважали, що вони будуть повністю готовими завершити необхідну модернізацію своєї діяльності до терміну набрання чинності вимогами нового закону.
Закон “Про страхування” також запроваджує нові вимоги до капіталу: мінімальний розмір якого підвищується до 32 млн. грн. або 48 млн. грн залежно від класів страхової діяльності та незалежно від розміру бізнесу й зобов’язань страховика, що негативно впливає передусім на страховиків із українським капіталом, зазначається в повідомленні.
“Такі вимоги ставлять у нерівні умови невеликі (переважно з українськими власниками) та великі страхові компанії. Особливо складно їх виконати регіональним страховикам, зокрема, тим, що працюють в областях, які найбільше постраждали від російської агресії: Запорізька, Харківська, Чернігівська та Одеська області”, наголошується в повідомленні.
