Національна комісія з регулювання у сферах електронних комунікацій та поштового зв’язку (НКЕК) продовжила дозвіл найбільшому українському оператору мобільного зв’язку “Київстар” на проведення тестування технології Starlink Direct to Cell (D2C, прямий супутниковий зв’язок зі смартфоном) до 20 квітня 2026 року, йдеться в ухваленому рішенні.
У документі зазначається, що продовження тестування дозволено на всій території України за виключенням прикордонної території, території ведення бойових дій та тимчасово окупованих територій країни.
Умови передбачають використання оператором смуг 1725-1730 МГц/1820-1825 МГц (2х5 МГц), забезпечення територіального відступу від кордонів з іншими державами на заході країни, а також дотримання заходів для уникнення радіозавад діючим користувачам радіочастотного спектру, йдеться у рішенні.
Як повідомлялось, тестування технології супутникового зв’язку Starlink Direct to Cell, за допомогою якої можна обмінюватися смс-повідомленнями за відсутності мобільного зв’язку, але за прямої видимості неба, у листопаді стало доступним для всіх абонентів “Київстар” в Україні, які мали відповідні смартфони з підтримкою 4G (LTE). Система працює через мережу із групи супутників Starlink Direct to Cell чисельністю більше 650 штук.
Зазначалось, що у 2026 році планується впровадити голосові дзвінки та мобільний інтернет у Starlink Direct to Cell.
“Київстар” у третьому кварталі 2025 року обслуговував 22,5 млн мобільних абонентів, це на 3,6% менше ніж рік тому, водночас кількість клієнтів 4G зросла на 2,4% – до 15 млн.
Компанія в третьому кварталі отримала прибуток EBITDA на рівні 7,1 млрд грн, що на 21,5% більше ніж у третьому кварталі 2024 року, а в доларах зростання становило 20,4% – до $171 млн.
Основним акціонером Kyivstar Group з часткою 89,6% є телекомунікаційний холдинг VEON, який до виводу “Київстару” на біржу був 100% його власником.
Ракета-носій Falcon 9 успішно вивела на орбіту чергову партію з 22 міні-супутників для поповнення орбітального угруповання глобальної мережі інтернет-покриття системи Starlink, повідомила компанія-розробник SpaceX.
“Виведення 22 супутників Starlink підтверджено”, – ідеться в повідомленні.
Запуск ракети було здійснено з 40-го стартового комплексу на базі американських Космічних сил на мисі Канаверал у Флориді в п’ятницю о 22:00 за часом Східного узбережжя США. Приблизно через годину після старту супутники були виведені на орбіту.
Це 112-й за рахунком запуск інтернет-супутників із травня 2019 року в рамках проєкту Starlink і 43-й із початку поточного року. З урахуванням нинішнього запуску SpaceX вивела на орбіту вже 5,2 тис. таких супутників. Частина з них вийшла з ладу або зійшла з орбіти. Понад 4,8 тис. апаратів залишаються на орбіті в робочому стані.
У рамках запуску перший багаторазовий ступінь ракети-носія, який використовували в 10-й раз, після відокремлення здійснив керовану вертикальну посадку на морську платформу-дрон A Shortfall of Gravitas, яка перебувала в Атлантиці.
Наразі компанія SpaceX є найбільшим супутниковим оператором у світі. Інтернет-мережа Starlink доступна користувачам у 62 країнах, зокрема в Північній і Південній Америці, Європі, Азії, Африці та Австралії. За даними Пентагону, послугами цих супутників також активно користуються американські військові.
У перспективі SpaceX планує розгорнути орбітальне угруповання з 12 тис. космічних апаратів (а надалі – з 30 тис.) для створення повномасштабної мережі, яка дасть змогу забезпечити жителів Землі широкосмуговим доступом в інтернет у будь-якому куточку планети. Загальна сума інвестицій у реалізацію проекту оцінюється в $10 млрд.
Запуск ракети-носія Falcon 9 із черговою партією з 54 міні-супутників для поповнення орбітального угруповання глобальної мережі інтернет-покриття системи Starlink, запланований у п’ятницю, скасовано за 40 секунд до старту, повідомила компанія-розробник SpaceX.
Про причини не повідомляють. Запасною датою запуску є субота, 15 липня.
Це 94-й за рахунком запуск інтернет-супутників із травня 2019 року в рамках проєкту Starlink і 25-й із початку поточного року. SpaceX вивела на орбіту вже понад 4,7 тис. таких супутників. Частина з них вийшла з ладу або зійшла з орбіти. Понад 4,4 тис. апаратів залишаються на орбіті в робочому стані.
Перший багаторазовий ступінь ракети-носія, який використовується в 16-й раз, повинен буде після відокремлення здійснити керовану вертикальну посадку на морську платформу-дрон A Shortfall of Gravitas, розташовану за 642 км від космодрому в Атлантиці.
Ракета-носій Falcon 9 у неділю успішно вивела на орбіту чергову партію з 22 міні-супутників для поповнення орбітального угруповання глобальної мережі інтернет-покриття системи Starlink, повідомила компанія-розробник SpaceX.
“Виведення 22 супутників Starlink підтверджено”, – ідеться в повідомленні.
Запуск було здійснено з 40-го стартового комплексу бази американських Космічних сил на мисі Канаверал у Флориді о 08:20 за часом Східного узбережжя США (о 15:20 кв. м).
Він став 88-м за рахунком запуском інтернет-супутників із травня 2019 року в рамках проєкту Starlink і 19-м із початку поточного року. З урахуванням нинішнього запуску SpaceX вивела на орбіту вже понад 4,5 тис. таких супутників. Частина з них вийшла з ладу або зійшла з орбіти. Понад 4,2 тис. апаратів залишаються на орбіті в робочому стані.
Водночас перший багаторазовий ступінь ракети-носія, який використовували для запусків уже втретє, приблизно за дев’ять хвилин після старту здійснив керовану вертикальну посадку на морську платформу-дрон Just Read the Instructions, що перебувала в Атлантиці.
Ракета-носій Falcon 9 у п’ятницю успішно вивела на орбіту чергову партію з 52 міні-супутників для поповнення орбітального угруповання глобальної мережі інтернет-покриття системи Starlink, повідомила компанія-розробник SpaceX.
“Виведення 52-х супутників Starlink підтверджено”, – ідеться в повідомленні.
Запуск було здійснено зі стартового майданчика SLC-4E на базі Космічних сил США Ванденберг у Каліфорнії о 12:26 за часом Тихоокеанського узбережжя США.
Він став 78-м за рахунком запуском інтернет-супутників із травня 2019 року в рамках проєкту Starlink і дев’ятим із початку поточного року. З урахуванням нинішнього запуску SpaceX вивела на орбіту вже понад 4,1 тис. таких супутників. Частина з них вийшла з ладу або зійшла з орбіти. Понад 3,8 тис. апаратів залишаються на орбіті в робочому стані.
У рамках запуску перший багаторазовий ступінь ракети-носія Falcon 9, який використовували увосьме, приблизно за дев’ять хвилин після старту здійснив керовану вертикальну посадку на плавучу платформу-дрон Of Course I Still Love You, що розташовувалася в Тихому океані за 670 км від бази.
Наразі компанія є найбільшим супутниковим оператором у світі. Інтернет-мережа Starlink доступна користувачам у 50 країнах, зокрема в Північній Америці, Європі, на Далекому Сході та в Австралії. За даними Пентагону, послугами цих супутників також активно користуються американські військові.
У перспективі SpaceX планує розгорнути орбітальне угруповання з 12 тис. космічних апаратів (а надалі – з 30 тис.) для створення повномасштабної мережі, яка дасть змогу забезпечити жителів Землі широкосмуговим доступом в інтернет у будь-якому куточку планети. Загальна сума інвестицій у реалізацію проекту оцінюється в $10 млрд.
Президент України Володимир Зеленський стежив у режимі онлайн за запуском на орбіту українського супутника “Січ-2-30”, що відбувся з пускового майданчика на мисі Канаверал у штаті Флорида (США), повідомила пресслужба глави держави.
“Я вважаю, що це початок нової фази космічної програми нашої держави. Завдяки українському супутнику “Січ-2-30″ ми отримуватимемо інформацію не тільки від наших партнерів, а й свою власну. Це дуже важливо”, – наголосив президент.
Разом із Володимиром Зеленським за запуском спостерігали керівник Офісу президента Андрій Єрмак, секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов, перший віцепрезидент Національної академії наук України Володимир Горбулін, начальник Національного центру управління та випробувань космічних засобів Володимир Присяжний.
Цей космічний апарат є модифікованим варіантом супутника “Січ-2”. Його доставила на орбіту Землі ракета-носій Falcon 9 виробництва компанії SpaceX. Останній запуск українського супутника відбувся понад десять років тому.
Головний конструктор – начальник проектно-конструкторського бюро космічних апаратів, систем вимірювань і телекомунікацій КБ “Південне” Костянтин Білоусов зазначив, що “Січ-2-30” забезпечить Україні доступ до інформації, якої вона не мала останні десять років.
За його словами, супутник призначений для отримання цифрових зображень поверхні нашої планети, що можуть застосовуватися в землекористуванні, сільському та лісовому господарстві, картографії, для контролю водних ресурсів та моніторингу надзвичайних ситуацій і стихійних лих, у сфері безпеки й оборони, при виявленні протиправної діяльності.
Український супутник також призначений для моніторингу основних параметрів нейтральних і заряджених частинок іоносфери Землі та вимірювання дози накопичувальної радіації космічного випромінювання.
Після запуску супутник буде залучено до участі у програмі Європейського Союзу зі спостереження за Землею Copernicus.
Голова Державного космічного агентства України Володимир Тафтай наголосив, що на виконання завдання Зеленського щодо запуску цього супутника було проведено велику роботу.
“Ми не запускали наші супутники понад 11 років. І це фактично – нова ера в запуску супутників українського виробництва. Дуже сподіваюся, що це – перший з тих восьми супутників, що будуть виготовлені в межах стратегічної програми, яка чекає затвердження Верховною Радою України”, – сказав він.
Космічний апарат “Січ-2-30” розробило та виготовило ДП “Конструкторське бюро “Південне” ім. М. К. Янгеля” разом із українськими підприємствами “Хартрон-Аркос ЛТД” (Харків), “НВП “Хартрон-Юком” (Запоріжжя), “Захист і автоматизація об’єктів НДІРВ” (Харків), КБ “Арсенал” (Київ), Державне науково-дослідне підприємство “Конекс” (Львів), Львівський центр Інституту космічних досліджень НАН України та НКА України, ДП ВО “Київприлад”.
