Імпорт охолодженого та мороженого м’яса свиней (УКТ ЗЕД 0203) у вересні перевищив 6 тис. тонн, що на 31% більше, ніж завезли місяцем раніше, та є максимальним показником з січня 2022 року, повідомила асоціація “Свинарі України” (АСУ).
“На відміну від минулого року, зовнішні постачання у 2025-му помітно пожвавилися у відповідь на слабшу внутрішню пропозицію свинини та вищі ціни, а в другому півріччі середньомісячні надходження м’яса свиней з-за кордону сягнули показників 2022 року. Водночас рекордний за останні роки показник у 6,6 тис. тонн, зафіксований у січні 2022 року, імпортери не перевершили”, — зазначили в галузевій асоціації.
Стимулом для підвищеної імпортної активності, на думку аналітиків, стали як високі котирування на українську свинину, так і вичерпання квот безмитних постачань свинини з ЄС.
“Оскільки цьогоріч сезонне зменшення внутрішньої пропозиції свинини співпало із наслідками скорочення поголів’я свиней в країні, ціни на українську свинину помітно вищі та тривалий час залишаються на стабільно високому рівні. Натомість середня митна вартість імпортованої свинини у вересні знизилася до $2,56 за кг (-2,2% проти серпня). Оскільки абсолютна більшість такої продукції надходить з країн ЄС, вичерпання квот для безмитного завезення заохочувало частину операторів формувати запаси продукції до вимушеного “здороження” через митні тарифи”, — пояснили фахівці.
В АСУ констатували, що за три квартали 2025 року Україна імпортувала 20,8 тис. тонн охолодженого та мороженого м’яса свиней (УКТ ЗЕД 0203) на $53,2 млн, з яких лише 142 тонн завезли з Канади, тоді як решта товарних партій завозили з ЄС. Тож подальші надходження свинини звідти обкладатимуться ввізним митом: охолоджена — 12%, морожена — 10%.
Водночас низка імпортерів переконана, що мита не зупинять потік свинини, допоки це економічно обґрунтовано.
“Європейські котирування на свинину послаблюються з початку липня і упродовж вересня знизилися на 6% під впливом сезонних змін, збільшення внутрішньої пропозиції, а також через складнощі із зовнішньою торгівлею, зокрема, через запровадження Китаєм 62%-х мит на завезення свинини з країн ЄС. Тож, на думку деяких операторів, ціновий тиск з боку цих факторів може компенсувати згадане підвищення вартості імпорту”, — підкреслили в асоціації.
Водночас інші гравці переконані, що на тлі помітного скорочення внутрішньої пропозиції свинини в Україні порівняно з минулим роком тиск на ціни з боку імпорту та вплив на ринок не будуть надто критичним. Так, за збереження темпів постачань на рівні третього кварталу поточного року, сукупні річні надходження імпортованої свинини не перевищать 35 тис. тонн. У такому разі це складатиме не більше 5-6% оцінюваної внутрішньої пропозиції свинини, на чверть поступатиметься імпортованому в 2022 році та на 15% — показнику 2021 року. Тож абсолютна більшість свинини на внутрішньому ринку і надалі забезпечує український товаровиробник.
“Вищі ціни на внутрішньому ринку свинини дещо уповільнили активність відвантажень української свинини за межі країни у серпні та вересні, проте сукупний експортний доробок за днв’ять місяців року перевищив 2 тис. тонн, склавши майже $6,2 млн. Ключовими напрямками торгівлі залишаються Гонконг, ОАЕ, Бахрейн та Малайзія, проте бізнес та держоргани активно співпрацюють заради відкриття низки нових ринків — Філіппіни, В’єтнам, Сінгапур, Південна Корея тощо”, — резюмували в асоціації “Свинарі України”.
Охолоджене м’ясо всіх видів на початку осені в національних торговельних мережах продовжило дорожчати в середньому на 1,9-3,3%, повідомила асоціація “Свинарі України” (АСУ).
“У вересні спостерігалося поступове підвищення цін на курятину та яловичину, тож середня ціна цих видів м’яса за підсумками місяця додала 2% і 3,3% до серпневого показника. Хоча роздрібні ціни на свинину протягом місяця змінювали напрямок руху, середня ціна кілограма за аналізований період також продемонструвала приріст на 1,9% порівняно із серпнем до 203,5 грн/кг”, – зазначили аналітики.
Водночас, за їхніми словами, це на 2,1% доступніше, ніж у вересні минулого року.
Експерти зазначили, що у вересні, на відміну від попередніх періодів, стегнова частина подорожчала на 4,6%, або майже на 7,5 грн/кг порівняно із серпнем. Приріст цін на свинячу вирізку не перевищив середньої позначки, але через вищу ціну цього напівфабрикату був більш відчутним для гаманця українських споживачів (+4,8 грн/кг). Подорожчання решти свинини обмежилося 3-4 грн/кг.
Ще однією відмінністю вересня стала неузгодженість зміни цін на свинину в закупівлі та на полицях супермаркетів.
“Якщо в серпні напрямок руху котирувань на ринку свинини відповідав подорожчанню живця свиней забійних кондицій, то на початку осені ситуація змінилася. Так, у першій половині вересня котирування на свинину живою масою помітно просіли, тоді як у роздріб продовжили зростання за інерцією. Водночас реакція магазинних цінників на позитивну корекцію закупівельних цін була більш оперативною. Якщо середня ціна на свинину в супермаркетах була на 1,9% вищою, ніж у серпні, то свиногосподарства отримали за кілограм реалізованого живця на 4,4% менше, ніж попереднього місяця”, – резюмували в галузевій асоціації.
Асоціація «Свинарі України» (АСУ) занепокоєна неправдивою інформацією та маніпуляцією даних довкола ситуації з реєстрацією кандидата вакцини проти африканської чуми свиней (АЧС) у країні, оскільки такі дії шкодять репутації галузі та переслідують лобіювання фінансових інтересів окремих зацікавлених осіб, наголошується в заяві об’єднання.
«Визнаючи важливість вакцини як одного з інструментів контролю АЧС, підприємства АСУ не бачать можливості компромісу в питанні безпечності (…) Кандидат вакцини проти АЧС в’єтнамського виробництва (AVAC Vietnam Joint Stock Corporation), який прагнуть зареєструвати в Україні, не має сьогодні підтвердженого статусу безпечного продукту, що несе потенційні ризики погіршення епізоотичної ситуації в країні», – повідомляють у заяві, оприлюдненій на сайті АСУ.
Як аргументи асоціація наводить попередження Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (WOAH) щодо ризиків, пов’язаних із застосуванням вакцин із непідтвердженим статусом безпечності та ефективності. Згідно з WOAH, наразі в жодного з кандидатів немає статусу вакцини, оскільки вони не пройшли процес перевірки.
Крім того, Служба інспекції здоров’я тварин і рослин (APHIS) Міністерства сільського господарства США заявила про виключення штамів ASFV-G-ΔMGF (використаний для створення вакцини AVACASFLive) і ASFV-G-Δ9GL/ΔMGF зі списку мікроорганізмів, які дозволено ввозити на територію США, оскільки APHIS проаналізувала нову інформацію щодо безпечності та геномної нестабільності, що може призвести до відновлення вірулентності, і визначила, що ці штами можуть становити серйозну загрозу здоров’ю тварин і безпеці продуктів тваринного походження.
Дослідження Assessment of African swine fever vaccine candidate ASFV-G-∆MGF in reversion to virulence study також підтвердило, що вакцинний вірус ASFV-G-ΔMGF, використаний для створення вакцини AVACASFLive, відновлює вірулентність (здатність зараження).
У дослідженні Challenges в Application of African Swine Fever Vaccines in Asia вказується, що в епізоотичній ситуації з АЧС у В’єтнамі відіграє роль штам ASFV-GUS-Vietnam, ідентичний ASFV-G-ΔMGF (який використовується для створення вакцини). Його виявили 2021 року, тобто до реєстрації вакцини у В’єтнамі. Це доводить, що незаконне використання неналежних вакцин може не тільки сприяти поширенню хвороби, а й сприяти виникненню нових варіантів у регіонах на додаток до ризику рекомбінації між різними генотипами АЧС.
«Сьогодні питання реєстрації кандидата вакцини проти АЧС в Україні не зводиться до ризиків окремого підприємства, яке вирішить застосувати продукт, чия безпека не доведена. Йдеться про наслідки для епізоотичної ситуації в країні та сусідніх країнах, вплив на зовнішню торгівлю продукцією свинарства, інтеграцію України до ЄС», – наголосили в АСУ та закликали не підтримувати ініціативу реєстрації вакцини в’єтнамського виробництва з огляду на ризики та відсутність доказів її безпечності та якості.
