В Україні у 2023 році суттєво збільшилася кількість резервних джерел електроживлення, необхідних для забезпечення автономної роботи технічних засобів електронної комунікації протягом щонайменше трьох діб в умовах відсутності зовнішнього електроживлення.
Про це йдеться у звіті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК), оприлюдненому в четвер.
Протягом 2023 року забезпеченість операторів ПрАТ “Київстар”, ПрАТ “ВФ Україна”, ТОВ “Лайфселл”, АТ “Укртелеком”, ПрАТ “Датагруп” генераторами зросла на 43%, як порівняти з показником 2022 року, до 6,049 тис. од. Забезпеченість акумуляторними батареями на 34% до 385,55 тис. од., вказується в тексті звіту.
Кількість адрес/точок забезпечених засобами автономного електроживлення (генераторами) коштом третіх осіб, на території яких розташовуються відповідне мережеве обладнання, за результатами роботи телеком-операторів із місцевими органами самоврядування та підприємствами, установами, організаціями, бізнес-центрами, торговельно-розважальними центрами зросла до 2 тис., що на 1,25 тис. більше ніж на початок 2023 року.
Крім того, оператори мереж за сприяння соціально активних учасників приватного сектору економіки, створили в багатьох містах України мережі публічних Wi-Fi-зон, що дало змогу громадянам мати відкритий доступ до мережі інтернет.
Обсяг доходів телеком-операторів від послуг міжнародного роумінгу в Україні у 2023 році зріс у 1,3 раза порівняно з 2022 роком – до 3,96 млрд грн та у 3,3 раза більший, ніж у 2021 році, випливає зі звіту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК) у четвер.
“Зазначене пов’язано з вимушеною міграцією населення України до інших країн світу, насамперед до держав-членів ЄС, унаслідок повномасштабного вторгнення РФ на територію України”, – сказано у звіті.
Доходи від послуг мобільного зв’язку 2023 року збільшилися на 9% – до 61,7 млрд грн. Із цієї суми 41 млрд грн (66,4% у загальному обсязі) припадали на передачу даних. У тому числі доступ до мережі інтернет – 7,4 млрд грн (12%) склали послуги голосової телефонії, 1,1 млрд грн (1,8%) – послуги перенесення номерів.
