Старший син президента США Дональда Трампа, Дональд Трамп-молодший, планує тур Східною Європою, що включатиме відвідування Сербії, Румунії, Чехії, Словаччини, Угорщини та Болгарії. Про це повідомляє румунський портал G4Media.ro з посиланням на джерела, близькі до організаторів заходів. Візит до Бухареста заплановано на 28 квітня, за тиждень до першого туру президентських виборів у Румунії. Очікується, що Трамп-молодший візьме участь у діловому заході Trump Business Vision 2025.
Цей візит відбувається незабаром після його попередньої поїздки до Сербії в березні 2025 року, коли він зустрівся з президентом Александром Вучичем у Белграді. Під час тієї зустрічі обговорювали питання зміцнення двосторонніх відносин між Сербією та США. Згідно з даними видання Open4Business, однією з ключових цілей минулої поїздки було оцінювання потенціалу для будівництва «Trump Tower Belgrade» – амбітного проєкту нерухомості, орієнтованого на преміум-сегмент. Проект фінансується фірмою зятя Трампа, Джареда Кушнера, і викликав суперечливі настрої серед сербської громадськості.
Раніше, у грудні 2024 року, Трамп-молодший критикував скасування виборів у Румунії, назвавши рішення Конституційного суду «спробою Сороса-марксиста сфальсифікувати результати і заперечувати волю народу». Його майбутній візит у регіон може бути пов’язаний із підтримкою певних політичних сил і просуванням бізнес-інтересів сім’ї Трампа.
Джерело: https://t.me/relocationrs/783
Громадяни Чорногорії в неділю знову прийдуть на виборчі дільниці – у країні відбудеться другий тур президентських виборів, у якому беруть участь нинішній президент країни, що представляє “Демократичну партію соціалістів” Міло Джукановіч, і кандидат від руху “Європа зараз” економіст Яків Мілатович.
На думку експертів, результат виборів досі неочевидний, хоча вони і віддають невелику перевагу Мілатовичу, якого підтримала більшість кандидатів, які не пройшли до другого туру. Джуканович, який став фаворитом першого туру, розраховує на голоси тих, хто в першому турі висловився за кандидатуру колишнього керівника чорногорських соціал-демократів Драгіні Вуксанович-Станкович.
Джуканович із короткими перервами фактично перебуває при владі в Чорногорії з 1991 року. Він обіймав посади президента і прем’єр-міністра ще в той час, коли Чорногорія входила до складу Союзної республіки Югославії. Потім він очолював і уряд, і державу вже в період незалежної Чорногорії. Щодо “Демократичної партії соціалістів” та її керівництва неодноразово лунали звинувачення в корупції.
Під час дебатів, які відбулися в ефірі телебачення Чорногорії в п’ятницю, Джуканович сказав: “Жодних секретів не існує. Той факт, що сьогодні на рахунках Міло Джукановича не приховано жодного цента, вказує на те, що секретів немає”.
Він також згадав досягнення – власні та його партії за час перебування при владі: “Є кілька яскравих прикладів, які показують, як я чинив у попередній період. У 1994 році ми домоглися економічної самодостатності Чорногорії, тому пізніше ми ввели німецьку марку, а потім євро як валюту, ми зробили це в інтересах громадян Чорногорії. Коли ми відновлювали незалежність, ми створили умови для того, щоб кожен громадянин міг висловитися з цього питання на референдумі. Коли ми вступили в НАТО, ми зробили це на благо всіх громадян Чорногорії, гарантуючи їм вищий рівень безпеки і захисту”.
Опонент Джукановіча Мілатович, навпаки, заявив, що Чорногорії потрібне оновлення у владі: “Нам набридло, що країною керують старомодні політики. Настав час, щоб Чорногорією керували справді європейські політики, які здобули освіту в ЄС, знають міжнародні стандарти і практики, і ніколи не клали в кишеню державну власність. Я хочу, щоб Чорногорія була країною для всіх нас і домом для всіх нас. Я переконаний, що 2 квітня ми отримаємо таку Чорногорію. Я впевнений, що 2 квітня ми відвернемося від минулого”.
Участь у голосуванні, як і в першому турі, зможуть взяти 542 тис. громадян країни. Виборчі дільниці будуть відкриті з 07:00 до 20:00 за місцевим часом (08:00-21:00 за Києвом). Президентство в Чорногорії має здебільшого церемоніальний характер, проте результати виборів матимуть велике значення в контексті політичної ситуації в країні та в Європі, адже партія, чий кандидат зрештою виграє посаду президента, може отримати значну підтримку на парламентських виборах у червні.
