Україна в січні-березні 2025 року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 88,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 277 тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 87,1% – до $496 тис.
При цьому основний експорт здійснювався до Узбекистану (35,61% поставок у грошовому вимірі), Туреччини (35,01%) та Єгипту (29,38%).
Україна за перший квартал 2025 року імпортувала 22 тонни титановмісної руди на суму $37 тис. з Китаю (100%), все – у січні.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році скоротила експорт титановмісних руд в натуральному вимірі на 37,5% порівняно з попереднім роком – до 7,284 тис. тонн. У грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 40% – до $11,654 млн. Основний експорт здійснювався до Туреччини (62,82% поставок у грошовому вираженні), Єгипту (7,38%) і Польщі (6,93%).
Україна за 2024 рік імпортувала 314 тонн титановмісної руди на суму $492 тис. з Китаю (87,78%), В’єтнаму (6,11%) і Сенегалу (теж 6,11%).
Водночас експерти вказували на невідповідність статистики з експорту титановмісних руд. Втім, на запит агентства “Інтерфакс-Україна” в Державній митній службі (ДМС) України повідомили, що повних даних щодо експорту титанової сировини не надається в рамках обмежень щодо обсягів експортно-імпортних операцій із товарами військового та подвійного призначення, які відображаються в агрегованому вигляді із зазначенням “Інші товари”.
При цьому пояснили, що, зокрема, поставки титановмісних руд від компаній відрізняються від даних ДМС. “Інформуємо, що ці поставки включено до статистичного експорту з України, однак не відображено в оприлюдненій Держмитслужбою статистиці зовнішньої торгівлі (…) у товарній позиції УКТЗЕД 2614 “Руди та концентрати титанові” з огляду на таке. (…) Згідно з приписами (…) під час захисту даних із метою конфіденційності будь-яка інформація, що вважається конфіденційною, повідомляється в повному обсязі на наступному, більш високому рівні агрегації даних про товар”, – пояснили у відповіді ДМС агентству “Інтерфакс-Україна“.
Уточнювалося, що відомості про митне оформлення та переміщення через митний кордон України товарів, що підлягають експортному контролю, зараховано до переліку відомостей, що містять службову інформацію в ДМС, згідно з відповідним наказом.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Тарасівське родовище титанових руд (Київська обл., див. зображення новини), включили до проекту переліку ділянок надр стратегічного значення, що надаватимуться у користування шляхом проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами. Повідомляє NADRA.INFO.
Щойно Кабінет Міністрів України затвердить цей перелік, Державна служба геології та надр України отримає можливість виставити право користування Тарасівським родовищем на онлайн-торги. Це єдина ділянка зі стратегічними надрами з Київської області, яку включено до проекту переліку.
«Тарасівське [родовище] цікаве тим, що воно полімінеральне. Є мономінеральні титанові розсипні родовища, наприклад, Іршанське, Бирзулівське. А це полімінеральне: ільменіт, ставроліт, циркон, рутил та ін. … З точки зору економіки, мені також здається, що на такий обʼєкт знайшовся би інвестор. Хоча там є і плюси, і мінуси. Наприклад, висока ступінь вивчення з високими категоріями запасів, тобто підготовленість до розробки. Водночас, зважаючи на кількість мінералів, можуть знадобитися додаткові технологічні дослідження», – розповідала NADRA.INFO доктор геологічних наук, засновниця сервісної компанії Софтмайн, експерт ДКЗ Наталія Баряцька.
Тарасівське родовище вже надавалося в користування. Спецдозволом № 5471 на видобування циркон-рутил-ільменітових руд і супутніх компонентів (оксиду ванадію, скандію) з 2012 р. володіло ТОВ «Рутил-ільменітова компанія»* (ТОВ РІКО).
В жовтні 2020 р. товариство оновило Угоду про умови користування надрами, підготовка родовища до розробки відкритим способом і початок видобування були заплановані на 2022 р.. Але до видобутку РІКО перейти не встигло – влітку 2021 р. дозвіл анулювали за рішенням РНБО.
Джерело: https://nadra.info/2024/08/a-deposit-of-titanium-ores-in-the-kyiv-region-may-be-put-up-for-auction/
ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), обговорило з потенційними замовниками постачання продукції наступного року в обсязі понад 200 тис. тонн титанової руди.
Згідно з прес-релізом компанії, обговорення можливих постачань відбулося в рамках 17-ї щорічної TZMI Congress – найбільшої виставки світової титанової галузі, яка відбулася в Сінгапурі.
Завдяки заходу, який об’єднав найбільших гравців титанового ринку, представники ОГХК провели низку зустрічей для розширення міжнародного співробітництва та планування поставок на 2024 рік. Зокрема, попередні переговори відбулися з провідними компаніями Америки, Японії, Великої Британії та країн Європейського Союзу.
“Загальний обсяг обговорених поставок наступного року становить понад 200 тис. тонн продукції ОГХК. Наразі розпочали роботу над наступними етапами переговорів із контрагентами та процедурами, що передують підписанню контрактів. Сподіваємося, що розширення співпраці, над чим ми зараз активно працюємо, сприятиме нарощуванню економічної стабільності компанії”, – зазначив заступник голови правління компанії Дімітрі Каландадзе, якого цитує прес-служба.
При цьому він констатував, що блокада експортних шляхів і обстріли морської інфраструктури з боку Росії призводять до зривів термінів постачання продукції замовникам. Це безпосередньо впливає на імідж українських експортерів і затримує оплату за товар. Однак у таких умовах дуже важливо напрацьовувати альтернативні шляхи співпраці та розширювати її. Це пріоритет для управління компанії, резюмував заступник голови правління.
ДП “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” розпочало фактичну діяльність із серпня 2014 року, коли уряд України ухвалив рішення про передачу йому в управління майнових комплексів Вільногірського гірничо-металургійного комбінату (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (ІГЗК, Житомирська обл.). Раніше ці комбінати були в оренді у структур Фірташа. Потім підприємство було перетворено на ПАТ, а після – на ПрАТ.
Уряд у серпні 2016 року вніс ОГХК до списку компаній, що підлягають приватизації у 2017 році. Її терміни кілька разів відкладали, а конкурс двічі зривався.
ОГХК раніше реалізовувала продукцію більш ніж у 30 країн світу і була одним з найбільших у світі виробників титанової сировини, займаючи 4% світового ринку. Компанія видобуває титанову руду.
