Лідер партії ANO та ймовірний майбутній прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш у понеділок, 3 листопада, підписав коаліційну угоду з ультраправою партією «Свобода і пряма демократія» (SPD) та політичною силою «Автомобілісти за себе», повідомляє Radio Prague International із посиланням на Європейську правду.
Після чотирьох тижнів переговорів сторони узгодили основні програмні цілі майбутнього уряду, а також розподіл міністерських портфелів між партіями.
«Угода визначає політичні пріоритети, кількість міністрів і принципи кадрового формування уряду», — зазначили представники ANO.
Наступним кроком стане подання пропозицій щодо складу уряду, після чого має відбутися голосування у парламенті.
Очікується, що спікером Палати депутатів стане Томіо Окамура, лідер SPD, якого висунули спільно SPD, ANO та «Автомобілісти».
Під час виборчої кампанії Окамура неодноразово робив антиукраїнські заяви, зокрема щодо обмеження прав українських біженців у Чехії.
Після обрання голови парламенту чинний уряд має подати у відставку, що відкриє шлях до формування нового кабінету на чолі з Бабішем.
27 жовтня президент Чехії Петр Павел офіційно доручив Андрею Бабішу сформувати уряд після перемоги партії ANO на парламентських виборах 3–4 жовтня 2025 року.
ANO отримала найбільше голосів серед усіх політичних сил, випередивши коаліцію «Разом» та соціал-демократів.
За попередніми даними, кабінет Бабіша складатиметься з 15 міністрів, половину з яких призначить ANO, п’ять отримає SPD, а два — партія «Автомобілісти».
Андрей Бабіш уже очолював уряд Чехії у 2017–2021 роках. Його партія ANO позиціонує себе як «центристську» та виступає за сильну державну підтримку бізнесу. SPD відома євроскептичними та антиміграційними позиціями, а партія «Автомобілісти за себе» виступає за лібералізацію правил дорожнього руху та зниження податків для транспортного сектору.
Кабінет міністрів України виділив із резервного фонду державного бюджету 6 млрд грн для здійснення заходів, пов’язаних із зміцненням обороноздатності держави.
Згідно з розпорядженням уряду №1135 від 18 жовтня, кошти виділені на здійснення заходів, пов’язаних із зміцненням обороноздатності держави та запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій техногенного характеру, зокрема для будівництва захисних споруд об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, підсектору залізничного транспорту сектору транспорту і пошти (захист тягових підстанцій із рівнем первинної напруги 150 (110) кВ) та сектору систем життєзабезпечення критичної інфраструктури (постачання теплової енергії, водопостачання та водовідведення).
Міністерству розвитку громад та територій (для акціонерного товариства “Українська залізниця”) виділено 800,5 млн грн; обласним державним адміністраціям (для обласних військових адміністрацій) — 5,2 млрд грн.
Як повідомлялося раніше, кошти підуть на укріплення енергетичних, транспортних і життєво важливих систем – від генераторів та акумуляторних станцій до будівництва інженерного захисту, що дозволить швидше зводити захисні споруди, оперативно відновлювати пошкоджені об’єкти й забезпечувати безперебійну роботу енергетики.
Кабінет міністрів України надасть додаткову одноразову виплату 2 тис. грн до допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, які безперервно працювали протягом шестимісячного періоду, повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
“Підтримка працевлаштування ВПО. Уряд надасть додаткову одноразову виплату 2 000 грн до допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, які безперервно працювали протягом шестимісячного періоду”, – написала Свириденко в телеграм-каналі по результатам засідання уряду у середу.
Крім того, зазначається, що переселенці з числа отримувачів пільг або житлових субсидій на всій території України, які не отримали кошти від міжнародних організацій, зокрема на прифронтових територіях, зможуть придбати тверде паливо на зиму.
“Середній розмір виплат сягатиме 8 000 грн. На додаткову підтримку зможуть розраховувати 32 000 домогосподарств. Виплати здійснить ПФУ після завершення виплат міжнародними організаціями у листопаді-грудні”, – розповіла прем’єр.
Верховна Рада за поданням новопризначеного прем’єр-міністра Юлії Свириденко затвердила новий склад Кабінету міністрів України. За призначення членів уряду на пленарному засіданні в четвер, яке проходило пакетом (крім міністра оборони та міністра закордонних справ, кандидатури яких вносить президент), проголосували 253 народних депутати.
Онлайн-трансляцію засідання українського парламенту в YouTube веде народний депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос»).
Зокрема, Михайла Федорова підвищили до першого віцепрем’єр-міністра України – міністра цифрової трансформації (раніше – віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації).
Новим віце-прем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції став колишній заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка.
Керівником великого об’єднаного Міністерства економіки, навколишнього середовища та сільського господарства став колишній перший заступник міністра економіки України Олексій Соболєв (до цього посаду міністра економіки обіймала Свириденко, міністра захисту навколишнього середовища – Світлана Гринчук, міністра аграрної політики – Віталій Коваль).
Ще одним новим чиновником став колишній перший заступник міністра фінансів Денис Улютін, він очолив об’єднане Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України (до цього посаду міністра соцполітики обіймала Оксана Жолнович, а міністра національної єдності – Олексій Чернишов).
Також є кілька чиновників, які залишилися в складі оновленого Кабміну, але на нових посадах, зокрема Герман Галущенко очолив Міністерство юстиції (раніше був міністром енергетики), а Світлана Грінчук очолила Міністерство енергетики (раніше була міністром захисту навколишнього середовища та природних ресурсів).
Крім того, віце-прем’єр-міністр з відновлення, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба, міністр молоді та спорту Матвій Бедний, міністр у справах ветеранів Наталія Калмикова, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, міністр освіти і науки Оксен Лісовий, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко і міністр фінансів Сергій Марченко зберегли свої посади з попереднього уряду.
Крім того, у четвер за квотою президента мають призначити Дениса Шмигаля міністром оборони, через якого також будуть управлятися і стратегічні галузі промисловості (раніше обіймав посаду прем’єра), а також перепризначити міністра закордонних справ Андрія Сибігу.
Водночас сьогодні Рада не призначила нового міністра культури, тому що, як зазначав раніше голова фракції правлячої партії «Слуга народу» Давид Арахамія, консультації щодо кандидатур ще тривають.
Таким чином, посади в новому уряді не отримали: колишня віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – міністр юстиції України Ольга Стефанишина (президент призначив її спеціальним уповноваженим президента України з питань розвитку співпраці з США, поки тривають узгодження її кандидатури на посаду посла в США), колишній віце-прем’єр-міністр – міністр національної єдності України Олексій Чернишов, колишній міністр Кабінету міністрів Олег Немчинов, колишня міністр соціальної політики Оксана Жолнович, колишній міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль (може повернутися на посаду голови Фонду державного майна України), колишній міністр культури і стратегічних комунікацій Микола Точицький (може стати постійним представником України в Раді Європи), колишній міністр стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін (очолить «Укроборонпром») і колишній міністр оборони України Рустем Умеров (розглядається варіант призначення його секретарем Ради національної безпеки і оборони).
28 квітня 2025 року в Канаді відбулися федеральні вибори, за підсумками яких Ліберальна партія під керівництвом Марка Карні здобула перемогу, отримавши 155 місць у Палаті громад із 343. Однак цього недостатньо для формування більшості, яка потребує 172 місця, що означає необхідність створення уряду меншості або пошуку коаліційних угод. Розподіл місць за партіями
Партія Лідер Місця Зміна
Ліберальна партія Марк Карні 155 +3
Консервативна партія П’єр Пуальєвр 133 +13
Блок Квебекуа Ів-Франсуа Бланше 21 -11
Нова демократична партія Джагміт Сінгх 5 -20
Партія зелених Елізабет Мей і Джонатан Педно 1 -1
Незалежні та інші 28 —
Можливі сценарії формування уряду
З урахуванням отриманих результатів, Ліберальна партія не має абсолютної більшості і повинна шукати підтримку в інших партій для формування стабільного уряду. Можливі варіанти:
Уряд меншості: Ліберали можуть спробувати керувати без формальної коаліційної угоди, заручившись підтримкою інших партій з ключових питань.
Коаліція з Новою демократичною партією: Незважаючи на значні втрати, НДП може стати партнером Лібералів, як це вже відбувалося в минулому.
Співпраця з Блоком Квебекуа: Хоча Блок Квебекуа втратив частину місць, його підтримка може бути критично важливою для лібералів, особливо в питаннях, що стосуються Квебека.
Наслідки для опозиції
Консервативна партія під керівництвом П’єра Пуальєвра поліпшила свої позиції, отримавши 133 місця, але цього виявилося недостатньо для перемоги. Пуальєвр також втратив своє місце в окрузі Карлтон, що може вплинути на його лідерство в партії.
Нова демократична партія зазнала значних втрат, скоротивши своє представництво до 5 місць. Лідер партії Джагміт Сінгх оголосив про свою відставку після поразки в своєму окрузі.
Вибори проходили на тлі загострення відносин із США, особливо після заяв президента Дональда Трампа про можливу анексію Канади як 51-го штату. Марк Карні виступив із жорсткою критикою на адресу Трампа, підкресливши необхідність захисту канадського суверенітету і зміцнення національної єдності.
Міжнародні лідери, включаючи представників Великобританії, ЄС, України та Китаю, привітали Карні з перемогою, висловивши надію на зміцнення співпраці в галузі торгівлі, оборони та демократичних цінностей.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз, присвячений найважливішим виборам у світі в 2025 році, детальніше дивіться тут —
https://youtu.be/u1NMbFCCRx0?si=K4EMR3-a5cYQM_Ab
Президент Володимир Зеленський анонсував, що незабаром уряд запустить контракти на набір 18-24-річних людей до Збройних сил України.
«Наступного тижня уряд має намір запустити вигідні контракти на набір, щоб залучити молодих людей віком 18-24 років – до призовного віку – до Збройних сил, щоб допомогти усунути брак робочої сили», – сказав він в інтерв’ю агентству Reuters.
Разом з тим, Зеленський відмовився повідомити, скільки чоловіків, як очікується, запишуться.
Як повідомлялося, спецпредставник обраного президента США Дональда Трампа Майк Волц вважає, що для стабілізації фронту в Україні треба знизити мобілізаційний вік, що дало б змогу призвати в армію «сотні тисяч нових солдатів».
Раніше Зеленський прокоментував обговорення щодо зниження мобілізаційного віку в Україні, вказавши на неукомплектованість українських бригад і брак зброї.
