Верховна Рада за поданням новопризначеного прем’єр-міністра Сергія Корецького затвердила новий склад Кабінету міністрів України.
За це рішення на засіданні парламенту в четвер проголосували 264 народні депутати.
Голоси на підтримку нового складу уряду розподілилися наступним чином: фракція «Слуга народу» – 193, «Європейська солідарність» – 0, «Батьківщина» – 1, «Голос» – 2, депутатська група «Довіра» – 17, «За майбутнє» – 14, «Платформа за життя і мир» – 16, «Відновлення України» – 14, позафракційні – 7.
За відставку попереднього складу Кабміну та призначення членів нового уряду на пленарному засіданні у четвер, яке відбувалося пакетом (крім міністра оборони та міністра закордонних справ, кандидатури яких вносить президент), проголосували 264 народні депутати.
Зокрема, до оновленого Кабміну перепризначено: першого віце-прем’єр-міністра – міністра енергетики Дениса Шмигаля, віце-прем’єр-міністра з питань гуманітарної політики – міністра культури України Тетяну Бережну, міністра фінансів Сергія Марченка, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, міністр молоді та спорту Матвій Бідний, міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютин.
Водночас віце-прем’єром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України призначено Всеволода Ченцова, який раніше обіймав посаду представника України при Європейському Союзі.
На посаду міністра освіти і науки призначено голову Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАОКВО) Андрія Бутенка.
Новим міністром у справах ветеранів став начальник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім.
Також оновлене Міністерство економіки та навколишнього середовища очолив керівник українського офісу McKinsey & Company Олександр Кравченко, а Міністерство аграрної політики та продовольства — чинний заступник міністра економіки Тарас Висоцький.
Таким чином, Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства буде розділено на два окремі відомства.
У свою чергу, Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб очолив депутат Віталій Безгін (фракція «Слуга народу»), а Міністерство відновлення, інфраструктури та транспорту – голова Київської ОВА Микола Калашник.
Таким чином, посада віцепрем’єр-міністра з питань відновлення України – міністра розвитку громад і територій в уряді більше не існує, і її замінено двома профільними міністрами.
Крім того, міністром юстиції призначено голову комітету Верховної Ради з питань правової політики Дениса Маслова (фракція «Слуга народу»), а на посаду міністра цифрової трансформації – заступницю міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Оксану Ферчук.
Також новим міністром внутрішніх справ призначено голову Національної поліції Івана Вигівського.
Крім того, за квотою президента мають перепризначити міністра закордонних справ Андрія Сібігу, а також призначити міністра оборони; пропозицій щодо цих кандидатур поки що немає.
Таким чином, посади в новому уряді не отримали: Тарас Качка, Олексій Кулеба, Олексій Соболєв, Наталія Калмикова, Оксен Лісовий, Михайло Федоров, а також Ігор Клименко (можливо, буде висунутий на посаду міністра оборони).
Як повідомлялося, 16 липня Верховна Рада призначила голову правління НАК «Нафтогаз України» Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України.
Верховна Рада призначила голову правління НАК «Нафтогаз України» Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України.
За його кандидатуру, висунуту президентом Володимиром Зеленським, на засіданні парламенту в четвер проголосували 289 народних депутатів.
На посаді прем’єра Корецький замінив колишню голову українського уряду Юлію Свириденко, яка обіймала цю посаду рівно один рік, починаючи з 17 липня 2025 року.
Корецький народився 14 березня 1978 року в Луцьку. Вищу освіту здобув у Луцькому технічному університеті за спеціальностями «Машинобудування» та «Економіка бізнесу», а також в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу – за спеціальністю «Видобуток нафти і газу».
Пройшов шлях від молодшого аналітика групи компаній «Континуум» (з 1999 року) до генерального директора компанії «Континуум» (з 2007 року).
З 2013 року до кінця 2018 року розвивав бізнес мережі АЗК WOG на посаді СЕО.
Після чого приступив до реалізації власних проєктів. Був співзасновником і головою правління енерготрейдера Centurion Group SA (Швейцарія).
З 9 листопада 2022 року обіймав посаду директора ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «Укртатнафта». З 14 травня 2025 року — голова правління НАК «Нафтогаз України».
За даними руху «Чесно», у 2002–2006 та 2012–2014 роках був помічником народного депутата Верховної Ради IV та VII скликань на громадських засадах Ігоря Єремєєва.
У 2006 році балотувався до Волинської обласної ради 5-го скликання від Народного блоку Литвина, а також до Верховної Ради V скликання від того ж Блоку.
У 2007–2012 роках був помічником на громадських засадах народного депутата Верховної Ради VI скликання Катерини Ващук, обраної від Блоку Литвина.
Корецький задекларував 32,3 млн грн доходів за 2025 рік, земельні ділянки загальною площею 261,6 тис. кв. м у Донецькій області, шість годинників марок Rolex, Patek Philippe, Breguet, OPUS та Ulysse Nardin тощо.
Політична криза в Румунії поглибилася після того, як парламент не підтримав уряд, запропонований прем’єр-міністром Адріаном Вештя. Кабінет отримав 189 голосів «за» при необхідних щонайменше 233, що не дозволило йому скласти присягу та розпочати роботу.
Після провалу голосування президент Румунії Нікушор Дан має провести новий раунд консультацій із партіями, представленими в парламенті, та запропонувати нову кандидатуру на посаду прем’єр-міністра. Це може бути як новий політик, так і кандидатура, яка раніше обговорювалася, якщо партії зможуть домовитися про нову конфігурацію більшості.
Ситуація ускладнюється тим, що це вже друга поспіль невдала спроба сформувати новий уряд. Раніше кандидат Євген Томак відкликав мандат після того, як не зміг зібрати достатню підтримку в парламенті. Тепер провал кабінету Вештя посилює ризик затяжного політичного тупика.
Згідно з румунськими процедурами, якщо дві спроби сформувати уряд протягом встановленого терміну не призводять до затвердження кабінету, президент може отримати підстави для розпуску парламенту та призначення дострокових виборів. Формально такий сценарій стає дедалі ймовірнішим, однак політично він залишається ризикованим для проєвропейських партій, оскільки на тлі кризи посилюються позиції правопопулістських та євроскептичних сил.
Тривала політична нестабільність у Бухаресті може мати наслідки не лише для внутрішньої економічної політики, а й для регіональної стабільності.
Експерти аналітичного центру Experts Club зазначають, що нинішня криза в Румунії демонструє ширшу тенденцію в країнах Центральної та Східної Європи — фрагментацію партійних систем, зростання недовіри до традиційних політичних сил та посилення партій, які будують свої кампанії на критиці Брюсселя, міграційної політики, підтримки України та бюджетної дисципліни.
Для України ситуація в Румунії має особливе значення. Бухарест залишається важливим партнером Києва у сфері безпеки, транспортної інфраструктури та європейської інтеграції. Через румунський напрямок проходять значні обсяги української торгівлі, а Дунайський регіон після початку повномасштабної війни набув стратегічного значення для українського експорту.
За оцінкою Experts Club, базовим сценарієм поки що залишається не проведення дострокових виборів, а спроба політичних партій домовитися про новий, можливо, більш вузький або технічний уряд. Причина проста: дострокові вибори можуть посилити партії, які вже виграють від кризи довіри до традиційних політичних еліт.
Водночас кожна нова невдала спроба сформувати уряд підвищує ціну компромісу. Чим довше Румунія залишається без повноцінного уряду, тим складніше буде ухвалювати рішення щодо бюджету, реформ, відносин з ЄС та економічної стабілізації.
Румунія вже стикається з високим бюджетним дефіцитом, інфляційним тиском та необхідністю зберігати доступ до європейського фінансування. У цих умовах політична криза може посилити невизначеність для інвесторів і загальмувати реалізацію реформ, необхідних для підтримки макроекономічної стабільності.
Він зазначив, що Румунія вступає в період підвищеної політичної турбулентності, де питання формування уряду безпосередньо пов’язане зі стабільністю курсу, економічною політикою та роллю країни в регіоні.
EXPERTS CLUB, голосування, дострокові вибори, ризик, РУМУНІЯ, Уряд
Король Данії Фредерік X, з огляду на те, що лідерка соціал-демократів і багаторічна проукраїнська прем’єр-міністрка Данії Метте Фредеріксен не змогла заручитися достатньою підтримкою для формування уряду, доручив це завдання чинному голові Міністерства оборони, лідеру Ліберальної партії Троельсу Лунду Поульсену. Про це йдеться в заяві датського королівського палацу.
«Представники Ліберальної партії, Данської народної партії, Ліберального альянсу, Поміркованих, Консервативної народної партії, Данських демократів та Громадянської партії, які разом мають 87 місць, рекомендували залишити голову Ліберальної партії Троельса Лунда Поульсена для керівництва переговорами щодо формування уряду», – йдеться у заяві за підсумками зустрічі короля з представниками політичних сил на сайті королівського палацу, яка відбулася ввечері 8 травня.
Представники Соціал-демократичної партії, Соціалістичної народної партії, Об’єднаного списку, Радикальної лівої партії та Альтернативи, які разом мають 84 мандати, порадили доручити чинній прем’єр-міністрці Метте Фредеріксен знову очолити переговори щодо формування уряду.
Після цього король прийняв Фредеріксен, яка, з огляду на заяви партій, порадила Фредеріку X доручити Поульсену вести такі переговори.
Відповідно до цього король попросив Поульсена очолити переговори щодо формування уряду.
Метте Фредеріксен 8 травня повідомила королю, що за підсумками першого раунду переговорів не змогла заручитися достатньою підтримкою партій для формування уряду. На парламентських виборах у Данії 24 березня соціал-демократи Фредеріксен перемогли, але центристська партія чинного глави МЗС Ларса Лекке Расмуссена отримала «золоту акцію» з 14 мандатами.
Згодом Расмуссен, який є міністром закордонних справ в уряді Фредеріксен, висунув їй ультиматум.
Лідер партії ANO та ймовірний майбутній прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш у понеділок, 3 листопада, підписав коаліційну угоду з ультраправою партією «Свобода і пряма демократія» (SPD) та політичною силою «Автомобілісти за себе», повідомляє Radio Prague International із посиланням на Європейську правду.
Після чотирьох тижнів переговорів сторони узгодили основні програмні цілі майбутнього уряду, а також розподіл міністерських портфелів між партіями.
«Угода визначає політичні пріоритети, кількість міністрів і принципи кадрового формування уряду», — зазначили представники ANO.
Наступним кроком стане подання пропозицій щодо складу уряду, після чого має відбутися голосування у парламенті.
Очікується, що спікером Палати депутатів стане Томіо Окамура, лідер SPD, якого висунули спільно SPD, ANO та «Автомобілісти».
Під час виборчої кампанії Окамура неодноразово робив антиукраїнські заяви, зокрема щодо обмеження прав українських біженців у Чехії.
Після обрання голови парламенту чинний уряд має подати у відставку, що відкриє шлях до формування нового кабінету на чолі з Бабішем.
27 жовтня президент Чехії Петр Павел офіційно доручив Андрею Бабішу сформувати уряд після перемоги партії ANO на парламентських виборах 3–4 жовтня 2025 року.
ANO отримала найбільше голосів серед усіх політичних сил, випередивши коаліцію «Разом» та соціал-демократів.
За попередніми даними, кабінет Бабіша складатиметься з 15 міністрів, половину з яких призначить ANO, п’ять отримає SPD, а два — партія «Автомобілісти».
Андрей Бабіш уже очолював уряд Чехії у 2017–2021 роках. Його партія ANO позиціонує себе як «центристську» та виступає за сильну державну підтримку бізнесу. SPD відома євроскептичними та антиміграційними позиціями, а партія «Автомобілісти за себе» виступає за лібералізацію правил дорожнього руху та зниження податків для транспортного сектору.
Кабінет міністрів України виділив із резервного фонду державного бюджету 6 млрд грн для здійснення заходів, пов’язаних із зміцненням обороноздатності держави.
Згідно з розпорядженням уряду №1135 від 18 жовтня, кошти виділені на здійснення заходів, пов’язаних із зміцненням обороноздатності держави та запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій техногенного характеру, зокрема для будівництва захисних споруд об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, підсектору залізничного транспорту сектору транспорту і пошти (захист тягових підстанцій із рівнем первинної напруги 150 (110) кВ) та сектору систем життєзабезпечення критичної інфраструктури (постачання теплової енергії, водопостачання та водовідведення).
Міністерству розвитку громад та територій (для акціонерного товариства “Українська залізниця”) виділено 800,5 млн грн; обласним державним адміністраціям (для обласних військових адміністрацій) — 5,2 млрд грн.
Як повідомлялося раніше, кошти підуть на укріплення енергетичних, транспортних і життєво важливих систем – від генераторів та акумуляторних станцій до будівництва інженерного захисту, що дозволить швидше зводити захисні споруди, оперативно відновлювати пошкоджені об’єкти й забезпечувати безперебійну роботу енергетики.
