Політика державної власності, затверджена урядом наприкінці листопада, передбачає оптимізацію портфеля державних активів за підсумками тріажу – аналізу всіх державних активів і поділ їх на категорії: ті, що залишаються у власності держави, ті, що віддадуть на приватизацію або ліквідують, зазначає перша віцепрем’єрка – міністр економіки Юлія Свириденко.
«Уряд планує скоротити кількість держкомпаній до близько сотні, замість понад трьох тисяч, які є сьогодні. Мета цієї оптимізації – підвищити ефективність роботи державних компаній, збільшити їхній внесок в економіку і знизити витрати державного бюджету на утримання», – зазначила вона в колонці для агентства “Інтерфакс-Україна”.
Свириденко додала, що політика визначає підстави, щоб компанія залишалася у власності держави.
«Це може бути задоволення суспільних потреб у певних послугах («Гарантований покупець»), забезпечення національних інтересів («Енергоатом», «Укроборонпром»), забезпечення доступного рівня цін («Укрпошта», «Укрзалізниця»), приналежність до природних монополій («Укренерго») тощо», – навела приклади перший віцепрем’єр.
За її словами, ухвалений документ також удосконалює роботу наглядових рад: у додатках міститься політика винагороди керівників і членів наглядових рад, бо це питання завжди було чутливим для суспільства. Максимальна винагорода члена наглядової ради не може бути більшою за 40% від максимальної винагороди керівника, що встановлюється на ринковому рівні, уточнила Свириденко.
«Як цей рівень визначається? Уряд замовляє проведення незалежного дослідження зарплат у різних секторах, де працюють схожі за розміром і напрямками компанії», – пояснила вона.
Перша віцепрем’єрка вказала також, що важливою зміною є поява листів очікувань – нового документа в системі планування.
«Це інструмент, через який держава визначає конкретні цілі для компаній – очікування прибутковості, ліквідності та інших показників, а також обсяги фінансування з держбюджету та виплати державі. Листи очікування – своєрідні KPI, невиконання яких може стати причиною припинення повноважень членів органів управління», – зазначила Свириденко.
Вона також звернула увагу на важливий розділ – про дивідендну політику. Уточнивши, що під час воєнного стану дивіденди держкомпаній становлять 75% прибутку, перша віцепрем’єрка додала, що після завершення війни під час визначення дивідендів ураховуватимуться кошти, які компанія витрачає на важливі інвестиції, наприклад, на відновлення.
«У майбутньому розмір дивідендів може залежати від того, як ефективно компанія використовує свої кошти (показник ROE). Чим вища ефективність, тим менше дивідендів потрібно буде виплачувати. Також враховуватимуться вартість активів компанії, специфіка галузі, фінансові цілі держави, пропозиції наглядової ради та конкурентоспроможність компанії на ринку», – пояснила Свириденко.
Вона нагадала, що після ухвалення Політики держвласності наступними важливими кроками є проведення тріажу, приватизація або ліквідація непотрібних державі активів, формування наглядових рад у низці держкомпаній, розмежування комерційної та некомерційної діяльності.
Кабінет міністрів затвердив умови приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства “Готель “Україна” на електронному аукціоні зі стартовою ціною в 1 млрд 47 млн 637 тис. 152 грн.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram, відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду в п’ятницю.
Як повідомлялося, у квітні Кабінет міністрів України включив до переліку об’єктів великої приватизації ДП “Готель “Україна”. У травні акційна комісія визначила стартову ціну приватизації готелю “Україна” 1 млрд 47 млн 637 тис. 152 грн.
Столичний готель “Україна” – державне підприємство, яке перебуває у віданні ФДМ. Готель категорії “4 зірки” на 14 поверхів має 363 номери, шість конференц-залів, кімнати для переговорів. Є паркінг на 80 машин і укриття, в якому розташована окрема аудиторія на 50 осіб. Загальна площа будівлі становить 22,4 тис. кв. м. Заборгованість готелю до теперішнього часу становить понад 45 млн грн.
Уряд України на засіданні в п’ятницю ухвалив кілька кадрових рішень, зокрема про звільнення із займаних посад трьох заступників міністра розвитку громад, територій та інфраструктури.
У Телеграм-каналі уряду повідомляється, що Кабінет міністрів України 17 травня затвердив розпорядження про звільнення з посади заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександри Азархіної, про звільнення з посади заступника міністра цього самого міністерства Юрія Васькова та про звільнення Анни Юрченко з посади заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури з питань європейської інтеграції.
Раніше повідомлялося, що Верховна Рада звільнила віцепрем’єра з відновлення – міністра розвитку громад територій та інфраструктури Олександра Кубракова. Проєкт постанови від депутатів правлячої фракції “Слуга народу” підтримали 272 депутати. Рішення ухвалили без заслуховування віцепрем’єра. Згодом ініціатори звільнення віцепрем’єра пояснили це рішення в Раді відновленням Мінрегіонрозвитку.
Уряд України розширив умови надання державних грантів за програмою “єРабота” на розвиток садівництва, зокрема, збільшив компенсацію вартості проєктів висаджування виноградників із 225 тис. грн до 330 тис. грн за 1 га насаджень, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства в середу.
Зазначається, що відповідні зміни до постанови Кабміну від 21 червня 2022 року №738 внесено постановою №241 за ініціативою Мінагрополітики.
Зазначається, що погодженим документом пропонується змінити умови висадки та облаштування насадження на земельній ділянці або на суміжних ділянках.
Згідно з новими нормами, гранти надаватимуться не лише для висаджування не більш як 25 га насаджень зі встановленням системи зрошення та водозабору, а й для облаштування насадження на земельній ділянці чи на суміжних земельних ділянках, загальна площа якої становить від 1 до 25 га.
Постановою також допускається розташування між земельними ділянками господарських шляхів, прогонів, полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень, рубежів (річок, струмків, каналів, лісосмуг, рослинних смуг, дерев, стежок, ярів, яру, ярів, заболочених земель).
Згідно з ухваленим документом, водночас Кабмін зобов’язав одержувачів грантів під час реєстрації заяви на порталі “Дія” прикріплювати скановані копії проєкту будівництва модульної теплиці з кошторисною документацією, що має бути підписана розробником проєкту, і проєкт зрошення (в разі відсутності відповідного розділу з розрахунками в проєкті будівництва модульної теплиці) із зазначенням джерел водозабору (раніше кошторис проєкту і зазначення джерел водозабору не вимагалися).
Урядова грантова програма “єРабота” діє з 1 липня 2022 року і передбачає підтримку малого та середнього бізнесу. Серед її переваг – можливість для кожного охочого створити або розвивати власний бізнес за напрямами “Своя справа”, “Свій сад”, “Своя теплиця”, “Новий рівень”.
У 2023 році було видано 131 наказ на гранти для розвитку садівництва, ягідництва, виноградарства (432,8 млн грн) і тепличного господарства (159,4 млн грн). Передбачається, що це дасть змогу створити близько 15 тис. робочих місць.
Гранти надаються в розмірі не більше 70% вартості проєкту і не більше 10 млн грн. Одержувач гранту має профінансувати власними або кредитними коштами щонайменше 30% від вартості проєкту. Обов’язковою умовою є працевлаштування певної кількості працівників: для садів – від 5 до 10 постійних і 125-425 сезонних робітників залежно від найменування насаджень, для теплиць – не менше 4 постійних і 10 сезонних на 1 га.
Фінансування агровиробників за урядовою програмою “єРабота” впродовж 2024-2025 рр. здійснюється завдяки підтримці Світового банку в рамках “Екстреного проєкту надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)”.
Україна готова зафіксувати рівень експорту яєць, м’яса курки та цукру до Польщі на рівні 2022-2023 років, заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
“Ми вже запровадили 16 вересня механізм верифікації та контролю на чотири групи зернових. Ми також готові йти в частині встановлення рівня експорту для яєць, м’яса курки і цукру на рівні 2022-2023 років. Це досить великі обсяги. Ми готові їх зафіксувати і рухатися в цих межах”, – сказав Шмигаль на форумі “Україна. Рік 2024” у неділю.
Прем’єр-міністр також розповів, що представники українського уряду було на українсько-польському кордоні в п’ятницю і поспілкувалося з українськими перевізниками, які поверталися на зерновозах із Європи.
Коментуючи протести польських фермерів на українсько-польському кордоні, прем’єр-міністр нагадав, що вони відбуваються на тлі гібридної війни РФ у Європі. “Про це не потрібно забувати. Є підтримка радикальних і проросійських політичних сил на території всього Європейського Союзу, зокрема, в Польщі. Це призводить до жахливих речей, які ми бачимо, коли висипають зерно і діють протиправно”, – наголосив він.
Шмигаль зазначив, що польський уряд і поліція реагують на ці порушення адекватно, порушуються відповідні справи. Перші порушники вже постали перед судом, їм загрожує до п’яти років позбавлення волі.
За інформацією прем’єра, уряд України озвучив п’ять кроків для розблокування українсько-польського кордону, а також повідомив Європейську комісію про запропонований Україною “план взаєморозуміння” з Польщею. Тепер Україна спільно з Єврокомісією приступить до їх реалізації.
Як повідомлялося, Україна 23 лютого на українсько-польському кордоні озвучила п’ять кроків для деблокади кордону. Зокрема, Україна погодилася обмежити надходження до Польщі м’яса птиці, яєць і цукру та експортуватиме до ЄС їх без квот і мита в обсягах, не більших, ніж у середньому у 2022 і 2023 роках. Крім того, Україна готова продовжувати механізм верифікації експорту зерна, кукурудзи, соняшнику та ріпаку, тобто без дозволу Польщі ці чотири групи товарів не потраплятимуть на польський ринок.
Другим кроком стане звернення України до Єврокомісії з пропозицією провести невідкладний скринінг кластерів 4 і 5, до яких входять аграрна політика і транспорт.
Третім кроком стала пропозиція польському уряду ухвалити спільне звернення до Єврокомісії із закликом зупинити російський аграрний експорт до ЄС.
Четвертий крок – створення “Тристороннього штабу: Україна, Польща, Європейська комісія” під співголовуванням аграрних міністрів України, Польщі та представника Єврокомісії.
П’ятий крок – розширити вільний пропуск через кордон не тільки для боєприпасів і гуманітарної допомоги, а й на критично необхідне Україні пальне.
Кабінет міністрів розробляє пільгові програми соціальної оренди житла, а також оренди з правом викупу для забезпечення житлом постраждалих від війни українців, повідомила перший віцепрем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко.
“Ми прагнемо розвивати різні інструменти забезпечення українців доступним житлом. Саме тому разом із доступною іпотекою зараз ми розробляємо додаткові програми доступної оренди – з правом викупу (rent-to-own) та соціально оренди. Найголовніше для нас – забезпечити людей постійним житлом. Також ці процеси сприяють формуванню стійкої економіки, що розвивається в унісон з іншими економіками країн Європейського Союзу”, – цитується вона в прес-релізі.
За її словами, для реалізації програм буде задіяна компанія-координатор програми “єОселя” – ПрАТ “Укрфінжитло”. Свириденко зазначила, що поточного року держава поповнить капітал компанії на 20 млрд грн на додаток до 50 млрд грн, профінансованих раніше коштом облігацій внутрішньої державної позики.
Фінансування дасть змогу видати 2024 року 12 тис. кредитів, 2025-го – 23 тис. на загальну суму 56,6 млрд грн, зазначено в повідомленні.
Як повідомлялося, обсяг виданих пільгових іпотечних кредитів за “еОселею” перевищив 10 млрд грн для 6,7 тис. сімей.
Програма доступного іпотечного кредитування “еОселя” запрацювала в Україні з жовтня 2022 року. На пільгову іпотеку під 3% річних терміном до 20 років із початковим внеском від 20% вартості житла можуть претендувати військовослужбовці-контрактники ЗСУ, працівники сектору безпеки і оборони, медпрацівники, педагоги, наукові співробітники. З 1 серпня 2023 року подати заявку на участь у програмі “еОселя” під 7% могли ветерани війни, учасники бойових дій, внутрішньо переміщені особи (ВПО) та громадяни, які не мають власного житла, більшого за нормативну площу.
